Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №570/3540/25 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/3540/25

Номер провадження 2/570/205/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гладишевої Х.В.,

за участю секретаря судового засідання: Ярошик І.Р.,

учасники справи:

позивач - не з`явилася,

представник позивачки - не з`явилася,

відповідач - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,

в с т а н о в и в :

18 липня 2025 року до Рівненського районного суду Рівненської області звернулась ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) із позовною заявою до ОСОБА_2 (далі відповідач, ОСОБА_2 ), в якій просить суд: стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на її утримання у розмірі 4 000,00 грн до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років та стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 5 000,00 грн.

Короткий зміст заяв по суті справи. Аргументи учасників справи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначає, що перебувала з відповідачем у шлюбі, який було розірвано рішенням Рівненського районного суду Рівненської області 25.02.2025 року. У шлюбі сторони мають двох дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, їх спільному з відповідачем сину ОСОБА_3 потрібен постійний догляд та турбота як і доньці ОСОБА_3 , у зв`язку з чим позивачка позбавлена можливості працювати та потребує матеріальної підтримки від колишнього чоловіка.

Оскільки відповідач є молодою та працездатною особою, а тому вважає суму аліментів у розмірі 4 000,00 грн на її утримання посильною для відповідача.

Відзив на позов до суду не надходив.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 30.07.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження у даній справі, призначено судове засідання за участю сторін.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 01.12.2025 року клопотання представника позивачки — адвоката Щербяк Ю.В. про витребування доказів задоволено та постановлено витребувати у Головного управління ДПС у Рівненській області інформацію щодо працевлаштування відповідача.

15.12.2025 року надійшла витребовувана судом інформація на виконання ухвали суду.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 25.05.2026 року клопотання представника позивачки — адвоката Щербяк Ю.В. про витребування доказів задоволено та постановлено витребувати у Головного управління ДПС у Рівненській області інформацію щодо працевлаштування відповідача.

08.06.2026 року надійшла витребовувана судом інформація на виконання ухвали суду.

У судове засідання 30.06.2026 сторони не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, жодних заяв та клопотань до суду не направляли.

Позивачка та її представник до суду не з`явилися, були повідомлені про час та дату розгляду справи завчасно та належним чином, жодних заяв та клопотань до суду не направляли.

Відповідач у судове засідання на неодноразові виклики суду не з`явився, завчасно та належним чином повідомлявся про час та дату судового розгляду, про причини неявки до суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або ж про розгляд справи без його участі до суду не подавав, відзив до суду не направляв.

На адресу реєстрації місця проживання відповідача неодноразово направлялися судові виклики, які поверталися до суду не врученими, з відміткою «адресат відсутній». Також, відповідач повідомлявся про час та дату судового засідання шляхом розміщення повідомлення про його виклик на офіційному сайті суду «Судова влада».

Так, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно з частиною 1 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи наведене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та з метою не допущення порушення права учасників на справедливий розгляд справи в розумні строки, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача, на підставі документів та доказів, що наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що 19.11.2021 роки сторони у даній справі уклали шлюб, про що виконавчим комітетом Клеванської селищної ради складено відповідний актовий запис №35 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Згідно рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 25.02.2025 року шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано.

Від шлюбу позивачка та відповідач мають двох дітей:

доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , яке видане відділом ЦНАП Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області 05.04.2022 року, актовий запис №26;

сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , яке видане відділом ЦНАП Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області 05.12.2023 року, актовий запис №91.

Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади позивачка ОСОБА_1 та її діти донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , тоді як відповідач Веретинський відповідно до листа відділу обліку моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Рівненській області, надано на запит судді Гладишевої Х.В. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно листа Головного управління ДПС у Рівненській області №7904/5/17-00-12-02-04 від 12.12.2025 року, встановлено, що відповідно до відомостей з ДРФО відсутня інформація про джерела і суми доходів ОСОБА_2 за період з січня 2025 року по жовтень 2025 року.

Згідно листа Головного управління ДПС у Рівненській області №4019/5/17-00-12-02-04 від 04.06.2026 року, встановлено, що згідно відомостей центральної бази даних ДРФО ДПС України, інформація про отримані доходи ОСОБА_2 за період з квітня 2025 року по квітень 2026 року відсутня.

В позовній заяві сторона позивача вказала, що у зв`язку з постійним доглядом за дітьми позбавлена можливості працювати та потребує матеріальної підтримки від колишнього чоловіка на своє утримання до досягнення сином ОСОБА_3 трьох років.

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.

Згідно ст.2 Цивільно процесуального кодексу України (далі ЦПК України), завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 6 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах справедливості, добросовісності та розумності.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Вимогами ст.12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.97 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Згідно з ч. 8, 9 ст.7 Сімейного кодексу України (далі СК України) регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Частиною 2 ст.18 СК України передбачено, що суд застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.

Положеннями ч. 1 ст.75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Згідно з ч.1 ст.80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання має вагітна, а також дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, необхідною умовою утримання дружини, з якою проживає дитина є можливість чоловіка надавати матеріальну допомогу.

Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

Мотиви, з яких виходить суд при ухваленні.

Згідно з вимогами статті 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка (батька дитини) до досягнення дитиною трьох років незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, проте реалізація цього права залежить від можливості чоловіка надавати таку матеріальну допомогу.

Позивачка в позовній заяві зазначила, що відповідач є молодою та працездатною особою, а тому вважає суму аліментів у розмірі 4 000,00 грн на її утримання посильною для відповідача, проте жодних доказів відносно доходів чоловіка або підтвердження факту його офіційного працевлаштування до суду не надала.

Крім того, судом двічі направлялися на виконання ухвали суду до Головного управління ДПС у Рівненській області про витребування доказів щодо працевлаштування відповідача та джерела отриманого ним доходу, та судом двічі було отримано інформацію щодо відсутності інформації про доходи ОСОБА_2 та його офіційного працевлаштування.

Так, згідно з вимогами статей 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Тому, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

На переконання суду, позивач не надала доказів можливості чоловіка - відповідача у справі надавати їй допомогу, а з отриманої судом інформації вбачається відсутність у відповідача офіційних джерел доходу та факту офіційного працевлаштування, що ставить суд під сумнів у можливості відповідача надавати позивачці матеріальну допомогу на її утримання.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог п.3 статті 5 Закону України «Про судовий збір» та положень ст. 141 ЦПК України, позивачка звільнена від сплати судового збору при зверненні з даним позовом до суду.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові - на позивача.

Таким чином, з урахуванням того, що судом в задоволені позову відмовлено, понесені позивачкою витрати на правничу допомогу, суд залишає за позивачкою.

Керуючись ст. ст 7, 75, 80, 82, 84 СК України, ст. ст. 2, 6, 10, 12, 76-81, 82, 89, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 274, 354, 430, ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У зв`язку з надмірним навантаженням та перебуванням судді у відпустці, повний текст рішення складено 10 липня 2026 року.

Сторони справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт ID № НОМЕР_4 , виданий 03.12.2021 року, орган, що видав 5624, РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 виданий Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області 14 грудня 2007 року, РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Гладишева Х.В.