Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №447/1800/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №3/447/665/26

Справа №447/1800/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.07.2026 місто Миколаїв

Cуддя Миколаївського районного суду Львівської області Джус Р.В.,

розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за участі особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

26.04.2026 о 10 год. 13 хв. у м. Львів по вул. Богдана Хмельницького, 257, ОСОБА_1 , керуючи автобусом Мерседес д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП, не залишився на місці пригоди та не повідомив орган чи підрозділ поліції, чим порушив п.2.10.а ПДР України. Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.122-4 КпАП України.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні, вину у вчиненому правопорушенні визнав в повному обсязі. Просив суд суворо не карати та не позбавляти водійського посвідчення, оскільки його способом заробітку є перевезення пасажирів, про що через канцелярію суду подав клопотання.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченогост.122-4 КУпАП виражається у залишенні водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п.2.10.а.Правил дорожнього руху, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Вина ОСОБА_2 , крім заяви про визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КпАП України підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 657467 від 05.05.2026, відповідно до якого 26.04.2026 о 10 год. 13 хв. у м. Львів по вул. Богдана Хмельницького, 257, ОСОБА_1 , керуючи автобусом Мерседес д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП, не залишився на місці пригоди та не повідомив орган чи підрозділ поліції, чим порушив п.2.10.а ПДР України;

- схемою та фототаблицею місця ДТП від 27.04.2026, яка сталася у м. Львів по вул. Б. Хмельницького, неподалік будинку 257;

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 05.05.2026 серії ЕНА №7139645, згідно якої на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАп, а саме за те, що 26.04.2026 о 10 год. 13 хв. у м. Львів по вул. Богдана Хмельницького, 257, ОСОБА_1 , керуючи автобусом Мерседес д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечного бокового інтервалу внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 ;

- поясненнями ОСОБА_4 від 04.05.2026, у яких повідомила, що ДТП сталася 26.04.2026 в той момент, як вона чекала на зупинці на автобус. Автобус №53, заїзджаючи на зупинку, правим дзеркалом заднього виду здійснив удар по її голові. Після чого цим автобусом вона проїхала деяку відстань маршруту до потрібної зупинки, а водій продовжив рух маршрутом. Згодом самопочуття ОСОБА_4 погіршилось і довелось звернутись по допомогу в лікарню;

- копією консультаційного висновку спеціаліста Комунального некомерційного підприємства « 1 територіальне медичне об`єднання м. Львова» від 26.04.2026 щодо стану здоров`я ОСОБА_4 ;

- світлокопією паспорта ОСОБА_4 ;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 05.05.2026;

До матеріалів справи також долучено рапорт старшого слідчого СВ ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області капітана поліції Юлії Ровдивич.

Суддя вважає, що вказаний рапорт за своїм правовим змістом не є доказом, проте є документом, яким поліцейський інформує керівництво про обставини події, законність та обґрунтованість дій поліцейських під час встановлення обставин події. Вказаний документ містить дані, які повністю узгоджуються з іншими доказами по справі та доповнює їх.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Отже, аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки порушення вимог п.2.10.а.ПДР України, оскільки він будучи учасником ДТП залишив місце події, а тому його дії охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Відповідно дост.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи ступінь та характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, ставлення до вчиненого, а саме, те, що вину визнав, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення, передбачене санкцією ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Тому із ОСОБА_1 слід стягнути судовій збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись статтями24,27,36,40-1,122-4,124,247,283,284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривні 00 копійок (три тисячі чотириста гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) гривень.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Миколаївський районний суд Львівської області.

Суддя Роман ДЖУС