Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №461/3465/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3465/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

06 липня 2026 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі

головуючого судді Романюка В.Ф.,

з участю:

секретаря судового засідання Салика С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу.

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що між позивачем, ОСОБА_1 , та відповідачем, ОСОБА_2 , зареєстрований шлюб Мирноградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 08 травня 2024 року за актовим записом №47. Від сумісного шлюбу мають спільну неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сімейні стосунки позивача з відповідачем фактично розірвані. Позивач зазначає, що з відповідачем мають зовсім різні погляди на життя, за характером не сходяться, з приводу чого відбуваються постійні сварки, що суперечить подальшому сумісному проживанню. Проживати однією сім`єю не видається для позивача можливим, тому подальше збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам та інтересам дитини. Крім того, за спільним рішенням з відповідачем вони не проживають однією сім`єю та не ведуть спільний побут. У зв`язку з наявністю спільної неповнолітньої дитини, розірвати шлюб в позасудовому порядку не є можливим, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутися з цим питанням до суду. Надання строку для примирення не потрібне, крім того, надання строку для примирення перешкоджатиме праву позивача на створення сім`ї з іншою людиною. Стосовно Відповідача неодноразово виносилися термінові заборонні приписи відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», якими йому заборонялося будь-яким чином контактувати та спілкуватися з позивачем. Зазначені обставини підтверджуються доданою до позовної заяви копією термінового заборонного припису стосовно кривдника, винесеним уповноваженим підрозділом Національної поліції України, яким відповідачу встановлено заборону на будь-який спосіб контакту з позивачем. Просить суд позов задоволити.

Ухвалою суду від 15 травня 2026 року матеріали позовної заяви залишено без руху.

28 травня 2026 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 29 травня 2026 року у справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 10 червня 2026 р. на 15 год. 30 хв.

02 червня 2026 року від представника позивача ОСОБА_1 — адвоката Мерцалова М.Ю. надійшло клопотання про долучення доказів.

Ухвалою суду від 10 червня 2026 року через неявку осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи відкладено на 06 липня 2026 року на 09 год. 30 хв.

Позивач в судове засідання не з`явився, у матеріалах справи наявна заява від 15.06.2026 року, згідно якої просить проводити розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлялася про час, дату та місце проведення судового засідання, що стверджується матеріалами справи, однак на адресу суду повернулися листи без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, відповідач вважається таким, що повідомленим належним чином.

Крім цього, виклик відповідача до суду був здійснений через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (через веб – сайт Галицького районного суду м. Львова).

Зважаючи на те, відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судових засідань, повторно не з`явився в судове засідання. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення чи про розгляд справи у відсутності відповідача до суду не надходило, а також відповідач не подав відзив на позовну заяву, тому суд, вважає за можливе слухати справу у відсутності відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін. Відтак, за згодою позивача, у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив справу розглядати у заочному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Стаття 24 СК України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Отже, однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу. Зокрема особа має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Суд встановив, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований шлюб Мирноградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 08 травня 2024 року за актовим записом №47.

Від сумісного шлюбу мають спільну неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається із змісту позовної заяви сімейні стосунки позивача з відповідачем фактично розірвані. Позивач зазначає, що з відповідачем мають зовсім різні погляди на життя, за характером не сходяться, з приводу чого відбуваються постійні сварки, що суперечить подальшому сумісному проживанню. Проживати однією сім`єю не видається для позивача можливим, тому подальше збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам та інтересам дитини. Крім того, за спільним рішенням з відповідачем вони не проживають однією сім`єю та не ведуть спільний побут.

Спору про поділ майна немає.

Статтею 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини.

Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Однією із основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, зокрема, особа має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач та відповідач не мають наміру зберегти шлюб.

Згідно ч. 1 ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.

Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечує, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що не має підстав для подальшого збереження формального шлюбу, у зв`язку з чим доцільно є такий розірвати, а позов задовольнити.

Понесені позивачем судові витрати щодо сплати судового збору при зверненні до суду з позовом не підлягають відшкодуванню відповідачем відповідно до правил статті 141 ЦПК України, оскільки позивач, звертаючись до суду з позовом, не просив суд про відшкодування судових витрат.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 223, 247, 258, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст. 56, 112, 113, 114 СК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу, - задоволити.

Розірвати шлюб, який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Мирноградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Покровськогму районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 08 травня 2024 року, актовий запис №47.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення (складення). Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Романюк В. Ф.