Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №336/6800/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/6800/26

Провадження №: 2/336/4811/2026

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 липня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Савеленко О.А., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, П`ятої запорізької державної нотаріальної контори про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Трифонова А.В. звернулась до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, П`ятої запорізької державної нотаріальної контори про зняття арешту з майна.

Дослідивши позовну заяву з додатками, суддя вважає, що подана позовна заява не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому згідно зі ст.185 ЦПК України, її належить залишити без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до положень п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

В позовній заяві позивач зазначає відповідачами Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, П`ятої запорізької державної нотаріальної контори, проте не наводить змісту позовних вимог щодо таких відповідачів.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду.

Відповідно до положень пункту 2 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), зазначено, що належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

З матеріалів справи встановлено, що арешт на майно накладений за виконавчим листом №2-2294, виданим 18.07.2006 Шевченківським р/с про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Грінвей» суми боргу 3670,24 грн. Таким чином, арешт на майно боржника був накладений саме в інтересах ТОВ «Грінвей», яке не є учасником по справі.

Також, суд звертає увагу позивача, що частиною 2 статті 30 ЦПК України встановлено виключну підсудність для розгляду справ за позовами про зняття арешт майна. Такі позови пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Натомість зі змісту позовної заяви неможливо встановити, на яке саме майно накладено арешт в межах виконавчого провадження. В прохальній частині позову, позивач просить зняти арешт зі «всього майна, що належало ОСОБА_3 ».

При цьому місцезнаходження майна може вплинути на визначення підсудності справи. Відсутність цієї інформації позбавляє можливості суддю правильно вирішити це питання.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

За таких обставин, позовну заяву слід залишити без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.

Згідно з вимогами ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя,

П О С ТА Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, П`ятої запорізької державної нотаріальної контори про зняття арешту з майна - залишити без руху.

Надати позивачу строк сім днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.А.Савеленко

07.07.26