Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №539/2369/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/2369/26

Провадження № 2/539/1887/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10.07.2026

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Гуменюк Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Коновал Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 через свого представника адвоката Каплю Аліну Степанівну звернулася до Лубенського міськрайонного суду Полтавської з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідача 3957 грн. шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, судовий збір в сумі 1064,96 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилалася на те, що 22.01.2023 року в м. Лубни по просп. Володимирському, 42/1, мала місце ДТП, за участю транспортного засобу «FIAT DUCATO», д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «VOLKSWAGEN LT35» д.р.н. НОМЕР_2 .

Внаслідок даного ДТП було пошкоджено транспортний засіб «VOLKSWAGEN LT35» д.р.н. НОМЕР_2 з вини ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність, як водія «FIAT DUCATO», д.р.н. НОМЕР_1 була застрахована у ТДВ «СК «Гардіан», згідно Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме поліс № АР-3746351.

Винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ч.5 ст.126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, визнано ОСОБА_2 , який керував автомобілем «FIAT DUCATO», д.р.н. НОМЕР_1 , що підтверджується постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області у справі № 539/2163/23 від 20.06.2023 року.

Згідно з умовами Полісу ОСЦПВ № АР-3746351, на підставі страхового акту № G-27216-1 заяви про страхове відшкодування та зібраних документів, розмір виплати за пошкоджений транспортний засіб «VOLKSWAGEN LT35» д.р.н. НОМЕР_2 , складає 3957 грн.

В зв`язку з викладеним і відповідно до умов договору страхування ТДВ «СК «ГАРДІАН відшкодувало власнику транспортного засобу «VOLKSWAGEN LT35» д.р.н. НОМЕР_2 , витрати на ремонт автомобіля в сумі 3957 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 180839 від 21.07.2023 р.

У зв`язку з тим, що відповідач керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та будучи причетним до ДТП та будучи позбавленим права керування транспортними засобами, що підтверджується постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області у справі №539/2163/23 від 20.06.2023 року, то ТДВ «СК «ГАРДІАН» має право зворотної вимоги (регресу) до ОСОБА_2 на суму 3927 грн.

14 серпня 2025 року між ТОВ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГАРДІАН» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір 1/Г про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого право грошової вимоги від ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГАРДІАН» перейшло до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Оскільки, ТДВ «СК «ГАРДІАН» сплатило за ремонт автомобіля «VOLKSWAGEN LT35» д.р.н. НОМЕР_2 , страхове відшкодування в розмірі 3957 грн., що підтверджується страховим актом № G-27216-1, платіжним дорученням № 180839 від 21.07.2023 р., загальна ціна позову становить 3957 грн.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22.05.2026 року відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися. Разом з позовною заявою представником позивача було подано заяву в якій представник просив проводити розгляд справи без участі позивача та його представника, не заперечують проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча своєчасно був повідомлений про час і місце судового розгляду, відзиву на позов не подавав, про причини неявки суд не повідомив.

На підставі вимог ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою учасників справи, з підстав передбачених ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно копії постанови Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20.06.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.124, ч.5 ст.126 та ч.2 ст.130 КУпАП, 14.05.2023 року в м. Лубни по просп. Володимирському, 42/1, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Fiat Ducato, номерний знак НОМЕР_3 , рухаючись заднім ходом, не впевнившись в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем Volkswagen lt35 номерний знак НОМЕР_4 , який рухався позаду, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.2.5 ПДР України.

Крім того, того ж дня, в м. Лубни по просп. Володимирському, 42/1, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Fiat Ducato, номерний знак НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме хитка хода, млява мова, почервоніння обличчя, характерний запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на технічному записі відеозапису. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.2.5, 10.9 ПДР України.

Також, в м. Лубни по просп. Володимирському, 42/1, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Fiat Ducato, будучи позбавлений права керування транспортними засобами, відповідно до постанови Лебединського районного суду Сумської області.

В подальшому ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.124, ч.5 ст.126 та ч.2 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

22.01.2023 між ТОВ «СК «Гардіан» та ОСОБА_4 було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) №АР-3746351, забезпечений транспорт «FIAT DUCATO», д.р.н. НОМЕР_1 .

У матеріалах справи міститься копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «VOLKSWAGEN LT35» д.р.н. НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_5 , що підтверджує право власності на зазначений вище транспортний засіб.

Згідно повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 20.06.2023 року та заяви про виплату страхового відшкодування від 20.06.2023 року, потерпілий ОСОБА_5 звернувся до ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» з метою відшкодування витрат пов`язаних з пошкодженням майна, а саме транспортного засобу «VOLKSWAGEN LT35» д.р.н. НОМЕР_2 .

Відповідно до копії Консультації №79-D/12/01 про визначення вартості матеріального збитку завданого влансику колісного транспортного засобу «VOLKSWAGEN LT35» д.р.н. НОМЕР_2 , вартість (розмір) матеріального збитку завданого КТЗ, приймається рівним вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу запчастин: 7680 грн з урахуванням ПДВ, 7157 грн без урахування ПДВ.

Згідно копії ремонтна калькуляції №79-D/12/01, сума збитків, внаслідок ДТП - вартість ремонту автомобіля «VOLKSWAGEN LT35» д.р.н. НОМЕР_2 , складає 7680 грн. (з врахуванням фізичного зносу 0,7).

21.07.2023 року страховиком здійснено виплату страхового відшкодування у сумі 3957 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №180839.

З метою досудового врегулювання спору 01.09.2025 року на адресу ОСОБА_2 було направлено вимогу, про відшкодування збитків в порядку регресу. Станом на день подання позовної заяви до суду ні відповіді на вимогу, а ні виплати суми завданого збитку здійснено не було.

14.08.2025 року між ТОВ «Страхова компанія «Гардіан» та ФОП ОСОБА_1 було укладено Договір №1/Г про відступлення права вимоги. Відповідно до Додатку №1 до договору, ФОП ОСОБА_1 набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 3957 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно положень ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За положеннями ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно із підпунктом «б» та «в» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV в редакції від 17.08.2022, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо :

б) така особа керувала транспортним засобом без права на керування транспортним засобом, у тому числі відповідної категорії;

в) така особа після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 31 цього Закону) чи відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, або така особа до проведення зазначеного огляду вжила алкоголь, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, а також лікарські засоби (лікарські препарати), виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником);

Як встановлено судом раніше, а саме з постанови Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20.06.2023 року справа 539/5163/23 (пр.3/539/609/2023), відповідач в момент події, яка мала місце 14.05.2023 року відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції та був позбавлений права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, на підставі викладеного, із врахуванням тих обставин, що ОСОБА_2 є винним у ДТП, яка сталася 14.05.2023 року та на момент скоєння якого був позбавлений права керування транспортними засобами та відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, то страхова компанія право зворотної вимоги.

Отже є підстави, передбачені підпункту «б» та «в» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV в редакції від 17.08.2022 для стягнення з відповідача виплаченого страховою компанією страхового відшкодування у розмірі 3957 грн.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі договору №1/Г про відступлення права вимоги від 14.08.2021, право вимоги ТДВ «СК «Гардіан» до божника ОСОБА_2 перейшло до позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , що підтверджується змістом договору та його додатком.

На підставі встановлених обставин, з урахуванням наявності причинного зв`язку між настанням ДТП та виною відповідача, а також сплати страховою компанією страхового відшкодування, за наявності договору відсуплення, суд погоджується з доводами позивача, що наявність правових підстав для стягнення у порядку регресу із ОСОБА_2 3957 грн. на користь позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми страхового відшкодування.

Отже, позов підлягає до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи . До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати , в тому числі: 1) на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1064,96 грн., який підлягає відшкодуванню відповідачем з урахуванням приписів ст.141 ЦПК України.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Доля цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи в суді, суд враховує те, що дана цивільна справа є малозначною, всі обставини по цій справі були встановленні в судовому порядку.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг правничої допомоги та на підтвердження понесених витрат у справі до суду надано копію договору про надання правової допомоги №4 від 20.08.2025 року укладеного між ФОП ОСОБА_1 та адвокатом Капля А.С., Актом від 20.01.2026 року приймання-передачі наданих послуг за договором надання правової допомоги №4 від 20.08.2025 року, із зазначенням загальної вартості послуг 3000 грн.

Верховний Суд вже неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку та критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку, що визначена адвокатом сума гонорару є обґрунтованою, та такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягом, наданих послуг, у зв`язку з чим вказана сума підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 3957 (три тисячі дев`ятсот п`ятдесят сім) гривень 00 копійок шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-траспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 (дев`яносто шість) копійок та 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Лубенським міськрайонним судом Полтавської області, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , юридична адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Головуюча суддя Г.М. Гуменюк