Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №539/2538/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Суд: Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 07 липня 2026 р.

Справа: №539/2538/26

Суддя: Овчаренко О. Л.

Справа № 539/2538/26

Провадження № 3/539/443/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2026 м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в особі судді Овчаренко О.Л., розглянувши матеріали, що надійшли з Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №993380 від 12.03.2026, «06.03.2026 о 21:00 годині в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство відносно ОСОБА_2 фізичного характеру, а саме давала ляпаси, штовхала, застосовувала фізичну силу, чим завдала шкоди фізичному та психологічному здоров`ю потерпілої».

Дії ОСОБА_1 особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-2 КУпАП, не визнала. Пояснила, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Вона не проживає і ніколи не проживала однією сім`єю ані з ОСОБА_2 , ані з її сином ОСОБА_3 . Раніше вона зустрічалась з ОСОБА_3 , який проживає з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Іноді вона могла залишитись ночувати у квартирі, в якій проживають ОСОБА_2 та ОСОБА_3 06.03.2026 вона з ОСОБА_3 прийшли до нього додому за адресою: АДРЕСА_2 . Їй стало погано, вона лягла на ліжко і почала дрімати, прокинулась від того, що ОСОБА_2 била її в плече, поводила себе агресивно. Вона так зрозуміла, що у ОСОБА_2 стався конфлікт з її сином. ОСОБА_2 кричала на неї, нецензурно висловлювалась, штовхала її, стала виганяти з квартири. Під час цього вона відштовхувалась від ОСОБА_2 , але ляпасів їй не давала.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Згідно п.3 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 3 вказаного Закону предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб:1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Вона не проживає і ніколи не проживала однією сім`єю ані з ОСОБА_2 , ані з її сином ОСОБА_3 . Раніше вона зустрічалась з ОСОБА_3 , який проживає з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Іноді вона могла залишитись ночувати у квартирі, в якій проживають ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Будь-яких належних доказів на спростування зазначеного ОСОБА_1 у судовому засіданні матеріали справи не містять.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Також у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що місцем проживання ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_1 .

Таким чином, належними та допустимими доказами не підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю, були пов`язані спільним побутом.

За таких обставин суд приходить до висновку, що в розумінні Закону України «Про запобігання та протидії домашнього насильства» ОСОБА_1 не є суб`єктом інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. Відповідно зазначене виключає наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У відповідності до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Керуючись п. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283 - 285 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в десятиденний строк з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови проголошений 10.07.2026 о 12:00 годині.

Суддя О.Л. Овчаренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua