Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №381/1842/26 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

Суд: Фастівський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 07 липня 2026 р.

Справа: №381/1842/26

Суддя: Осаулова Н. А.

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/1882/26

381/1842/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: Слюсар Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі - позивач) звернулося до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 15.05.2026 року, просило стягнути з відповідача на користь позивача, заборгованість за Кредитним договором № 467339541 від 24.12.2023 року у розмірі 39 728,70 грн., понесені витрати на правову допомогу у сумі 7 000,00 грн. та сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Свої вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 15.05.2026 року, обґрунтовує тим, що 24.12.2023 року між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», укладено Кредитний договір № 467339541 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, за умовами якого позивальнику надано кредит на суму 5 000,00 грн., який у подальшому збільшено до 9 900,00 грн. Позичальник зобов`язалася одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредитор своє зобов`язання по видачі кредиту шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача, виконав, але останньою кредит не погашається. У зв`язку з порушенням умов договору у ОСОБА_1 виникла заборгованість в розмірі 39 728,70 грн., що складається із 9 900,00 грн. заборгованості по кредиту та 29 828,70 грн. заборгованості по відсоткам. У зв`язку із цим, позивач змушений звернутись з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача вказав на відсутність у матеріалах справи доказів укладення договору та перерахування кредитних коштів. Також, на думку представника, ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» не набуло прав первісного кредитора, а отже, не має права пред`являти свої вимоги за кредитним договором. Крім того, заперечував щодо заявленої до стягнення суми боргу та витрат на правову допомогу. Тому, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Окрім того, представник зазначив, що докази на підтвердження понесених відповідачем судових витрат будуть надані суду протягом п"яти днів після ухвалення рішення суду.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що між сторонами укладено договір у відповідності до положень Закону України «Про електронну комерцію», на виконання якого первісний кредитор перерахував відповідачу кредитні кошти. Наданий позивачем кредитний Договір № 467339541 від 24.12.2023 року, наданий до позовної заяви, є оригінальним документом. Позивач набув права вимоги до відповідача, про що у матеріалах справи містяться відповідні документи.

У додаткових поясненнях представник відповідача просив врахувати відповідь АТ КБ «Приватбанк» про те, що платіжна картка на яку перераховано кошти відповідачу не належить.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, але у позовній заяві у разі неявки до суду просив розглядати справу без присутності представника та задовольнити позов, зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, у відзиві представник просив проводити розгляд справи у відсутність сторони відповідача.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як передбачено ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Ухвалою суду від 06.04.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 06.04.2026 року витребувано докази у АТ КБ «ПриватБанк», які надійшли до суду 14.05.2026 року.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При зверненні до суду з позовом ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» вказувало, що 24 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 467339541 з сумою кредитного ліміту до 10 200,00 грн., перший транш 5 000,00 грн., строк повернення до 23.01.2029 року, зі сплатою процентів за користування кредитом на умовах, передбачених розділом 8 договору.

Також позивачем надано паспорт споживчого кредиту з інформацією про контактні дані кредитодавця, умови кредитування, орієнтовну реальну річну процентну ставку, загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту.

На думку позивача, вказаний договір та паспорт було підписано сторонами у відповідності до положень Закону України «Про електронну комерцію», про що надано довідку.

ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» зазначає, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме 24.12.2023 року надало відповідачу кредит у розмірі 5 000,00 грн. та 4 900,00 грн. шляхом перерахування кредитних коштів на карту НОМЕР_1 .

28 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 467339541 від 24.12.2023 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 273 від 27.02.2024 року.

Позивачем також надано Додаткову угоду №19 до вказаного договору, згідно якої строк дії договору закінчується 31.12.2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором, Додаткову угоду №26 до вказаного договору, якою текст договору викладено у новій редакції, Додаткову угоду №27 до вказаного договору, згідно якої строк дії договору закінчується 31.12.2022 року включно, Додаткову угоду №31 до вказаного договору, згідно якої строк дії договору закінчується 31.12.2023 року та копію Додаткової угоди №32 до вказаного договору, якою текст договору викладено у новій редакції.

31 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 31/0724-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 467339541 від 24.12.2023 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 2 від 31.07.2024 року.

В подальшому, 15 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 15/07/25-Е.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 15.07.2025 року до Договору факторингу № 15/07/25-Е від 15.07.2025 року, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 42 797,70 грн., що складається із 9 900,00 грн. заборгованості по кредиту та 32 897,70 грн. заборгованості по відсоткам.

Щодо клопотання представника відповідача про витребування у позивача оригіналу кредитного договору та зобов`язати надати можливість візуального огляду веб-сторінок, файлу та інформаційно-комунікаційної системи тозгідно ч. 2 ст. 100 ЦПК України, електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Враховуючи предмет спору у даній справі, в силу положень ст. 81 ЦПК України, саме оскільки на позивача покладено обов`язок надати суду докази укладення договору та перерахування кредитних коштів, беручи до уваги надані суду документи до позовної заяви та відсутність у суду сумнівів у її достовірності, у задоволенні даного клопотання слід відмовити.

У даній справі ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» ставиться питання стягнення 39 728,70 грн., що складається із 9 900,00 грн. заборгованості по кредиту та 29 828,70 грн. заборгованості по відсоткам.

Ухвалою суду від 06 квітня 2026 року витребувано з АТ КБ «ПриватБанк» наступну інформацію: чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжну картку маска-картки № НОМЕР_1 /чи емітовано будь-яку іншу платіжну картку на ім`я ОСОБА_2 ; інформацію про зарахування коштів на картковий рахунок - маска карти № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 за період з 24.12.2023 року до 29.12.2023 року в сумі 4900,00 грн. та в сумі 5000,00 грн. та надати первинні документи бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтверджують дану інформацію; чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска карти № НОМЕР_1 чи знаходиться/знаходився номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 надати повний номер рахунку - маска карти № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 .

Згідно наданої інформації, на ім`я ОСОБА_1 в банку не емітовано карту № НОМЕР_1 . У зв`язку з чим відсутня можливість надати запитувану інформацію, оскільки зазначена картка в банку не обслуговується за клієнтом ОСОБА_1 . Станом на 28.04.2026 року клієнт не має інших відкритих рахунків.

Відповідно до положень частин 1, 3 та 4 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ч. 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ст. ст.76,77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень

При цьому, позивач не надав суду належних, допустимих та достатніх доказів про отримання та користування кредитними коштами у розмірі 9 900,00 грн. відповідачем за умовами за Договору кредитної лінії № 467339541 від 24.12.2023 року. Зазначена банківська картка не належить відповідачу. Крім цього, доказів того, що вказаний у кредитному договорі номер телефону є фінансовим номером телефону відповідача матеріали справи не містять.

Відтак, позивач не довів, що у ОСОБА_1 існує заборгованість за кредитним за Договором кредитної лінії № 467339541 від 24.12.2023 року перед ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» в сумі 39 728,70 грн.

Беручи до уваги вищевикладене, на основі всебічного, повного, об`єктивного дослідження наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, оскільки факт отримання кредиту не підтверджено належними та достатніми доказами.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, беручи до уваги відмову у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12,76,77,78,79,80,81, 133, 137, 141, 211, 223, 263,265,280,285,289 ЦПК України, ст.ст. 11, 207, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 546, 610, 625, 629, 638, 1050, 1052, 1054, 1077 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд, -

у х в а л и в :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором кредитної лінії № 467339541 від 24.12.2023 року, - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, визначених Цивільним процесуальним кодексом, не подані апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Реквізити сторін:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.А. Осаулова

Рішення суду виготовлено 08.07.2026 року

Оригінал: reyestr.court.gov.ua