Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №366/1421/26 — Іванківський районний суд Київської області

Суд: Іванківський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 07 липня 2026 р.

Справа: №366/1421/26

Суддя: Мовчан В. В.

Справа № 366/1421/26

Провадження № 2/366/1275/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2026 селище Іванків

Суддя Іванківського районного суду Київської області Мовчан В.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без повідомлення сторін, цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу

Представники учасників справи: без виклику

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулася до Іванківського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач) про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для:

-розірвання шлюбу, зареєстрованого між позивачкою та відповідачем Іванківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ);

-залишення позивачці після розірвання шлюбу шлюбного прізвища « ОСОБА_3 ».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено суддю Мовчана В.В.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 05.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Розгляд справи призначено на 08.07.2026.

Про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 15.08.2024 Іванківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народилася донька – ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що сімейне життя з відповідачем не склалося, між ними втрачено взаєморозуміння, у зв`язку з чим вона вважає подальше збереження шлюбу неможливим.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність розірвання шлюбу з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 51 Конституції України, частини першої статті 21 та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно зі статтями 110–112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей або мало б істотне значення.

Відповідно до статті 109 СК України шлюб розривається судом у разі встановлення, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до статті 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки мають однакові права щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить із того, що добровільність шлюбу є однією з основних засад його укладення та існування. Шлюб є сімейним союзом, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, а його збереження можливе лише за умови наявності взаємної любові, поваги, підтримки та бажання обох сторін продовжувати сімейні відносини.

Позивач скористалася своїм правом на звернення до суду з вимогою про розірвання шлюбу та наполягає на його припиненні.

Суд враховує, що збереження шлюбу всупереч дійсній волі одного з подружжя не відповідає засадам сімейного законодавства, оскільки шлюб має ґрунтуватися на добровільності та взаємній згоді сторін.

Судом встановлено, що позивач не має наміру зберігати шлюб із відповідачем, а тому причини, які спонукали її звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу, є обґрунтованими.

Обставин, які відповідно до вимог чинного законодавства унеможливлювали б розірвання шлюбу, судом не встановлено.

Згідно з частиною другою статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до частини третьої статті 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Оцінивши докази у їх сукупності, врахувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини звернення до суду та відсутність наміру позивачки продовжувати подружні відносини, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підлягає розірванню, оскільки його збереження суперечить інтересам позивачки.

Відповідно до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Беручи до уваги прохання позивачки, суд вважає за необхідне після розірвання шлюбу залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Разом із тим, позивачкою при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. Однак питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до заявлених сторонами вимог.

Оскільки позивачка у позовній заяві не просила стягнути з відповідача понесені судові витрати, суд не вбачає підстав для їх стягнення з відповідача.

Керуючись ст. 110, 112, 114 Сімейного кодексу України, ст. 258, 263-268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

2.Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 15.08.2024 Іванківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 118 – розірвати.

3.Після розірвання шлюбу залишити позивачці шлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

4.Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 від 14.10.2024, реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Повний текст рішення складено 08.07.2026.

Суддя Віталій МОВЧАН

Оригінал: reyestr.court.gov.ua