Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №304/1161/26 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Суд: Перечинський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів

Дата: 08 липня 2026 р.

Справа: №304/1161/26

Суддя: Ганько І. І.

Справа № 304/1161/26 Провадження № 3/304/500/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Ужгород Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , чергового ВЧ НОМЕР_1 , одруженого, громадянина України,

за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

вісімнадцятого червня 2026 року о 13.00 год головний сержант ОСОБА_1 , несучи військову службу в умовах особливого періоду, був виявлений під час виконання службових обов`язків у пункті постійної дислокації 1 батальйону військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , у стані алкогольного сп`яніння.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав, щиро розкаявся.

Заслухавши його пояснення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшов до такого висновку.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Європейським Судом з прав людини неодноразово було наголошено, що суди при оцінці доказів мають керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Яременко проти України» від 12.06.2008, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Кобець проти України» від 14.02.2008).

Частиною 3 ст. 172-20 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Окрім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини така стверджується протоколом ЛВУ № 172 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП від 18 червня 2026 року, протоколом ЛВУ № 151 про адміністративне затримання від 18 червня 20296 року, Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 472 від 18 червня 2025 року, яким підтверджено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння (результат склав 2,57 ‰), а також копіями тимчасового посвідчення військовослужбовця № НОМЕР_2 та Витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02 січня 2026 року № 2/нст.

Зібрані у справі та досліджені в судовому засіданні докази є належними та допустимим, відповідають фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні і повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Стягнення накладатиметься відповідно до санкції зазначеної норми закону.

При накладенні стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2026 року згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» складає 665,60 грн.

Керуючись статтями 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений строк стягнути суму штрафу в порядку примусового виконання постанови у подвійному розмірі.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк звернення постанови для виконання – три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Суддя:Ганько І. І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua