Вирок від 09 липня 2026 р. у справі №303/5795/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/5795/26

Провадження № 1-кп/303/414/26

ряд. стат. звіту № 17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мукачево кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.04.2026 року за № 12026071040000308, по обвинуваченню

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Мукачево, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , з середньою освітою, військовослужбовця, сержанта резерву взводу резерву сержантського складу роти резерву сержантського складу військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «старший сержант», не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи на посаді сержанта резерву взводу резерву сержантського складу роти резерву сержантського складу в/ч НОМЕР_2 , у військовому званні «старший сержант», у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 07.04.2026 близько 13 години 00 хвилин, перебуваючи в м. Мукачево по вулиці Одеська біля будинку № 12 Закарпатської області, нехтуючи статтею 3 Конституції України та визначеним поняттям, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в України найвищою соціальною цінністю, всупереч встановленого статтею 27 Конституції України права щодо посягання на життя та здоров`я іншої особи, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_7 , маючи прямий умисел, направлений на спричинення тілесного ушкодження та завдання фізичного болю, діючи умисно, протиправно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, підійшов до ОСОБА_7 та в подальшому, непомітно для потерпілого, витягнув із кишені своїх штанів ніж, який заздалегідь узяв із собою, та тримаючи його у правій руці, умисно завдав потерпілому множинних ударів лезом ножа по нижніх кінцівках, по всій площі тіла та стінки грудної клітки, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 , тілесні ушкодження у вигляді: проникаючої колото-різаної рани задньої поверхні грудної клітки праворуч, правобічного гемопневматораксу, колото-різаної рани S6, пошкодження міжреберних судин, постгеморагічної анемії важкого ступеня, ушивання рани S6 правої легені, санації та дренування плевральної порожнини, які відповідно до висновку експерта відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Крім того, ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних ран лівого передпліччя по тильній поверхні, лівого кульшового суглобу, нижче крила клубової кістки ліворуч, середній третині лівого стегна по латеральній поверхні, середній третині лівого стегна по задній поверхні, які відносяться до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я, а також тілесні ушкодження у вигляді забійної рани потиличної ділянки праворуч, які відносяться до групи легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю та пояснив, що дійсно вчинив кримінальне правопорушення за обставин, вказаних у обвинувальному акті. Всі ці обставини він визнає, нічого не оспорює. Зокрема, 07.04.2026 близько 13 години 00 хвилин, він ішов до свого знайомого. По дорозі, біля будинку № 12 по вулиці Одеська в м. Мукачево, він зустрів потерпілого ОСОБА_7 , з яким у нього виникла суперечка. Під час цієї суперечки він дійсно наніс потерпілому удари ножем, який мав з собою, і спричинив йому тілесні ушкодження. Скільки саме наносив ударів, точно не пригадує.

Про вчинене дуже шкодує, щиро розкаюється, приносить свої вибачення перед потерпілим, просить призначити йому мінімальну міру покарання і не позбавляти його волі. Він усвідомлює наслідки своїх дій, за це йому прикро, зробив для себе відповідні висновки і більше ніколи такого не допустить.

Визнаючи свою вину у вчиненні кримінального правопорушення обвинувачений просить не досліджувати всі докази щодо обставини справи, зокрема не допитувати свідків в даному кримінальному провадженні, обмежитись дослідженням письмових документів та його допитом.

У відповідності до ст.349 КПК України, суд, враховуючи думку учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В зв`язку з цим суд визнав недоцільним дослідження всіх доказів щодо обставин вчинення обвинуваченим злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, оскільки всі ці обставини ним визнаються, ніким не оспорюються, а обмежився тільки допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів та документів, що характеризують особу обвинуваченого.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його показів та показів потерпілого, вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Згідно висновку експерта №92/2026 від 08.06.2026 року, в громадянина ОСОБА_7 наявні тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани задньої поверхні грудної клітки праворуч, правобічного гемопневматораксу, колото-різаної рани S6, пошкодження міжреберних судин, постгеморагічної анемії важкого ступеня, ушивання рани S6 правої легені, санації та дренування плевральної порожнини, які відповідно п.2.1.3. (й) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя в момент їх спричинення. Також у ОСОБА_7 виявлно тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних ран лівого передпліччя по тильній поверхні, лівого кульшового суглобу, нижче крила клубової кістки ліворуч, середній третині лівого стегна по латеральній поверхні, середній третині лівого стегна по задній поверхні, які відносяться до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я згідно п.2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», як такі, що потягли за собою розлад здоров`я на строк більше 6, але не більше як 21 день.

Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії колюче-ріжучого предмету і не є характерними для самоспричинення.

Крім того, у ОСОБА_7 виявлене тілесне ушкодження у вигляді забійної рани потиличної ділянки праворуч, яке виникло внаслідок дії твердих тупих предметів по механізму удару або при ударянні об такі, і відносяться до групи легких тілесних ушкоджень згідно п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», як такі, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров`я і стійку втрату працездатності.

Всі тілесні ушкодження вкладаються в дату події, що мала місце 07.04.2026 року.

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, доведена повністю. Дії ОСОБА_4 кваліфіковано вірно за ч.1 ст.121 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про його особу, зокрема про те, що вчинене ним кримінальне правопорушення відносяться до категорії тяжких злочинів, він на обліку в психіатра, нарколога та фтизіатра не перебуває, раніше не судимий, є військовослужбовцем Збройних сил України.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є щире каяття та активне сприяння досудовому розслідуванню.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.

З огляду на викладене, враховуючи наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутність обставин, що його обтяжуються, відсутність до нього претензій з боку потерпілого, суд приходить до висновку про те, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства. В зв`язку з цим обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 121 КК України із звільненням його від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України та визначення йому іспитового строку. Крім цього, на обвинуваченого ОСОБА_8 слід покласти обов`язки, передбачені ст.. 76 КК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у виді тримання під вартою було обрано на стадії досудового розслідування. На підготовчому судовому засіданні ухвалою суду від 03.07.2026 року строк дії вказаного запобіжного заходу продовжено до 31.08.2026 року.

Відповідно до ст.. 377 КПК України, якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі виправдання; звільнення від відбування покарання; засудження до покарання, не пов`язаного з позбавленням волі; ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання.

Оскільки в даному випадку суд приймає рішення про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком, він підлягає звільненню з-під варти в залі судового засідання, а тому обраний відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою слід скасувати.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.04.2026 року, слід скасувати відповідно до ч.4 ст.174 КПК України.

Керуючись ст. 84-86, 94, 95, 370, 371, 373-376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки та з покладенням відповідно до п.1,2 ч.1 ст.76 КК України обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою буз визначення застави, строк дії якого продовжено ухвалою суду від 03.07.2026 року, скасувати. Звільнити ОСОБА_4 з-під варти в залі судового засідання.

Речові докази по справі – три змиви з нашарування бурого кольору, зразок крові ОСОБА_4 та зразок крові ОСОБА_7 , змив з рук ОСОБА_4 , зрізи нігтів пальців рук ОСОБА_4 , які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області – знищити;

-жилетку темно-зеленого кольору, яка належить ОСОБА_4 та зберігається в камері зберігання речових доказів Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області – повернути обвинуваченому ОСОБА_4 за належністю;

-штани, футболку, куртку на замку коричневого кольору, що належить потерпілому ОСОБА_7 та зберігається в камері зберігання речових доказів Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області – повернути ОСОБА_7 за належністю;

-оригінали медичної документації, історію хвороби ОСОБА_7 , які знаходяться в матеріалаї кримінального провадження (у прокурора) – повернути в КНП «Лікарня Святого Мартина»;

-DVD-R диск «Axent» ємністю 4,7 GB із наявним на ньому відеозаписом слідчого експерименту із свідком ОСОБА_9 , DVD-R диск «Axent» ємністю 4,7 GB із наявними на ньому відеозаписами слідчого експерименту із підозрюваним ОСОБА_4 - залишити при матеріалах кримінального провадження (у прокурора).

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України арешт, накладений ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.04.2026 року на вказані речові докази – скасувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - протягом тридцяти днів з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду ОСОБА_10