Вирок від 08 липня 2026 р. у справі №127/17611/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/17611/26

Провадження № 1-кп/127/464/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2026 місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.05.2026 за №12026020010000525, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , відповідно до ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , будучи обізнаним у тому, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 poкy введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася тa діє до тепер, 01.05.2026 близько 15 години 54 хвилин, перебуваючи у дворі закладу харчування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: м. Вінниця, вул. Матроса Кішки, буд. 2 помітив залишений поряд вхідних дверей до зазначеного закладу, велосипед чорно-синього кольору марки «НАRО». Після чого, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, не маючи ані дійсного, ані уявного права на власність потерпілого, з метою власного незаконного збагачення та заволодіння чужим майном, поза волею власника майна, з корисливих мотивів, розуміючи протиправність своїх дій та їх суспільно небезпечні наслідки, ОСОБА_7 , діючи таємно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, перебуваючи на території закладу харчування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: м. Вінниця, вул. Матроса Кішки, буд. 2, близько 16 год. 10 xв. взяв вказаний велосипед чорно-синього кольору марки «НАRО», моделі «FL (flight line) 24» вартість якого, відповідно до висновку експерта становить 6 022 грн, та виїхав на ньому з двору.

Таким чином, ОСОБА_3 залишив місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 6 022,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні злочину визнав та показав, що дійсно вчинив даний злочин за вказаних в обвинувальному акті обставин. Злочин вчинив, оскільки його дівчина захворіла і він придбав та повіз їй ліки. Наступного дня мав намір повернути велосипед, однак приїхали працівники поліції та вилучили велосипед. Крім того, просить врахувати його стан здоров`я, зокрема те, що він на даний час перебуває на лікуванні в реабілітаційному центрі та потребує тривалого лікування. Про вчинене жалкує, просить вибачення у потерпілої та завіряє суд, що подібне більше не повториться. У вчиненому щиро розкаюється та просить суд його суворо не карати, надати шанс на виправлення та не позбавляти волі.

Потерпіла ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилася, однак надала до суду заяву, в якій просила судовий розгляд кримінального провадження здійснювати без її участі, при призначенні покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду.

Відповідно до ст. 325 Кримінального процесуального кодексу України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.

Суд, заслухавши думку сторін судового провадження, які не заперечують проти проведення судового розгляду без потерпілої, вважає за можливе проведення судового розгляду без потерпілої.

Суд, у порядку ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, врахувавши, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясував, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, судом також роз`яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

А тому, крім допиту обвинуваченого, інші докази, за погодженням з учасниками судового провадження, не досліджувалися, за винятком документів, які стосуються особи обвинуваченого та характеризуючих його даних, заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.

Допитавши обвинуваченого, який визнав себе винним та добровільно повідомив суду обставини вчинення злочину, а також дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши виступи учасників судового провадження в дебатах та останнє слово обвинуваченого, суд дійшов таких висновків.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння ним обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

За таких обставин суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до вимог статей 50, 65-67 Кримінального кодексу України щодо загальних засад призначення покарання, враховує положення ст. 12 Кримінального кодексу України, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який відповідно до ст. 89 КК України не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, непрацевлаштований, перебуває на обліку у лікаря нарколога, на обліку у лікаря психіатра не перебуває.

Крім того, при призначенні покарання суд враховує відношення обвинуваченого до своїх дій, а саме те, що у вчиненому він щиро кається, завіряє суд, що подібне більше не повториться, просить вибачення за вчинене.

Обставинами, які, згідно ст. 66 Кримінального кодексу України, пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які, згідно ст. 67 Кримінального кодексу України, обтяжують покарання, судом не встановлено.

Також суд враховує позицію потерпілої, яка при призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Суд зазначає, що згідно положень частини 2 статті 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Частинами 1 та 2 статті 65 Кримінального кодексу України, зокрема встановлено, що суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчиненене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, дотримуючись при цьому загальних принципів, встановлених законом, щодо призначення покарання.

При цьому суд враховує особу обвинуваченого, який відповідно до ст. 89 КК України не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, непрацевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. На даний час проходить курс психо-соціальної корекції. Також суд враховує відношення обвинуваченого до своїх дій, а саме те, що у вчиненому він щиро кається, жалкує про вчинене та завіряє суд, що подібне більше не повториться, просить вибачення у потерпілої.

Суд вважає, що вище викладені обставини дають підстави вважати можливим виправлення обвинуваченого без реального відбуття покарання.

Отже, враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, з урахуванням положень ст. 75 Кримінального кодексу України, та із звільненням обвинуваченого від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього згідно ст. 76 Кримінального кодексу України обов`язки.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13.05.2026 до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово на строк 60 днів до 07.07.2026 з покладенням відповідних обов`язків.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02.07.2026 продовжено строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово на строк 60 днів з 02.07.2026 до 31.08.2026 включно, з покладенням відповідних обов`язків.

Згідно ч. 7 ст. 72 Кримінального кодексу України, домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

На підставі ч. 7 ст. 72 Кримінального кодексу України слід зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання строк цілодобового домашнього арешту з 13.05.2026 до 09.07.2026 включно із співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Враховуючи обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який на даний час проходить курс психо-соціальної корекції, а також враховуючи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 , у виді домашнього арешту цілодобово слід скасувати.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.05.2026, на велосипед чорно-синього кольору марки «НАRО» у повній комплектації, одяг, а саме: куртку сірого кольору з білим написом "Miller" розміру XS, штани синього кольору марки "Adidas" з трьома білими смугами, кросівки марки "Adidas" білого кольору з трьома сірими смугами, слід скасувати, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

На підставі ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта: висновок експерта № 759/26-21 від 06.05.2026 в розмірі 2 290 грн. 05 коп.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексуУкраїни.

Керуючись статтями 50, 65-67 Кримінального кодексу України, статтями 100, 124, 174, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 Кримінального процесуального кодексуУкраїни, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

На підставі ч. 7 ст. 72 Кримінального кодексу України слід зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання строк цілодобового домашнього арешту з 13.05.2026 до 09.07.2026 включно із співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 , у виді домашнього арешту цілодобово - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 2 290 (дві тисячі двісті дев`яносто) грн. 05 коп.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.05.2026, на велосипед чорно-синього кольору марки «НАRО» у повній комплектації, одяг, а саме: куртку сірого кольору з білим написом "Miller" розміру XS, штани синього кольору марки "Adidas" з трьома білими смугами, кросівки марки "Adidas" білого кольору з трьома сірими смугами, - скасувати.

Речовий доказ у кримінальному провадженні – велосипед чорно-синього кольору марки «НАRО», який, відповідно до постанови слідчого про визнання речовими доказами від 02.05.2026 та квитанції №5243 від 08.05.2026, переданий до камери зберігання речових доказів Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області - повернути потерпілій ОСОБА_8 .

Речові докази у кримінальному провадженні, – одяг, а саме: куртку сірого кольору з білим написом "Miller" розміру XS, штани синього кольору марки "Adidas" з трьома білими смугами, кросівки марки "Adidas" білого кольору з трьома сірими смугами, які, відповідно до постанови слідчого про визнання речовими доказами від 02.05.2026 та квитанції №5243 від 08.05.2026 передані до камери зберігання речових доказів Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області повернути власнику - ОСОБА_3 .

Речовий доказ у кримінальному провадженні - DVD-R диск із записами камер зовнішнього спостереження, які розташовані за адресою: м. Вінниця, вул. Матроса Кішки, буд. 2, який, відповідно до постанови слідчого від 04.05.2026, визнаний речовим доказом та зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій та прокурору.

Суддя