Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №127/609/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/609/26

Провадження № 2/127/98/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Березовської О. А.,

за участі секретаря судового засідання Схабовської І. М.,

представника відповідача - адвоката Геращенко Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

В С Т А Н О В И В :

08.01.2026 до суду з позовною заявою звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 05.10.2010. Шлюб між ними розірвано рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28.11.2019, справа № 127/19935/19.

Від шлюбу у сторін є неповнолітня дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 .

Після розірвання шлюбу дитина проживає з позивачкою та перебуває на її повному утриманні. Позивач та відповідач так і не досягли згоди щодо розміру аліментів, які він має сплачувати на утримання дитини.

Дитина повинна бути забезпечена належний рівнем життя, необхідним для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий рівень, як стверджує позивачка, вона одна не зможе забезпечити, тому батько, який є здоровим та працездатним, зможе сплачувати аліменти на рівні 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу). Відповідач перебуває (працевлаштований) в 110 Окремій механізованій бригаді імені генерал-хорунжого ОСОБА_4 та отримує заробітну плату.

При стягненні аліментів позивач просить врахувати, що відповідач є працездатною особою, інших дітей чи непрацездатних членів сім`ї чи осіб на утриманні не має.

Позивачка просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на її користь аліменти на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/2 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до повноліття дитини.

Автоматизованим розподілом судової справи між суддями 08.01.2026 головуючим суддею була визначена суддя Березовська О. А. Справа передана судді 09.01.2026.

Відповідь №2230435 з Єдиного державного демографічного реєстру про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_2 одержана судом 12.01.2026, відповідно до якої відповідач має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 20.01.2026 позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини залишена без руху та надіслана позиваці за адресою, вказаною в позовній заяві.

09.02.2026 на адресу суду надійшла заява від позивачки ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви, в якій вона просила суд витребувати у Головного управління Державної податкової служби України інформацію про джерела отриманих доходів відповідача, суми нарахованих та / або отриманих доходів, суми нарахованих та/ або сплачених податків; період, за який позивач просить суд витребувати інформацію в заяві не вказаний.

Ухвалою суду від 27.02.2026 вказана позовна заява була прийнята до розгляду, відкрите провадження та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.31).

13.03.2026 на адресу суду від представника відповідача, адвоката Геращенко Т. В. надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи, з якими вона ознайомилася 19.03.2026, про що свідчить відповідна відмітка на заяві (а.с.35).

04.04.2026 на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_2 , адвоката Геращенко Т. В., надійшов відзив, в якому зазначено, що відповідач просить вважати поважними причини пропуску строку на подання відзиву та поновити строк, та просить позовні вимоги задовольнити частково, визначити розмір аліментів у 1/6 від усіх видів доходу відповідача, в іншій частині позову просить відмовити, виходячи з такого.

Відповідач частково визнає позовні вимоги, а саме - визнає свій обов`язок утримувати неповнолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та необхідність сплати аліментів, оскільки дитина потребує матеріального забезпечення. Водночас обов`язок утримання дитини покладається на обох батьків відповідно до законодавства України, при цьому такий обов`язок має виконуватись із дотримання принципів розумності і співмірності.

Відповідач не погоджується з визначеним позивачем розміром аліментів у частці 1/2 від усіх видів доходу, з таких підстав. Фактично позовна вимога у цій частині спрямована не на забезпечення балансу інтересів дитини та обох батьків, а на покладення основного фінансового обов`язку виключно на відповідача. Водночас позивач не довів який саме обсяг витрат вона несе особисто, що її участь у забезпеченні дитини є співмірною, що загальний рівень витрат на дитину об`єктивно потребує стягнення саме 1/2 доходу відповідача, позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу підтвердження фактичних витрат на утримання дитини, їх розміру, регулярності та необхідності саме у заявленому обсязі. Зазначені у позовній заяві суми витрат є голослівними та не підтверджені жодними письмовими чи іншими доказами, що суперечить вимогам статей 12, 81 ЦПК України щодо обов`язку сторін доводити обставини, на які вони посилаються.

Твердження позивача про те, що відповідач є працездатним та може сплачувати аліменти у розмірі 1/2 від усіх видів доходу, є необґрунтованим і не враховує специфіку його доходу як військовослужбовця. Грошове забезпечення військовослужбовців складається як із основних, так і з додаткових видів виплат, частина з яких є непостійною та змінною. Крім того, відповідач несе витрати, пов`язані з проходженням військової служби.

Фактичний дохід відповідача за період з серпня 2025 року по лютий 2026 року становив 316 127, 00 грн, що в середньому складає близько 45 161, 00 грн на місяць, відображаючи реальний рівень його матеріального забезпечення. Визначення аліментів у розмірі 1/2 доходу фактично прив`язує їх до нестабільної бази, створює ризик неможливості виконання рішення у разі зменшення доходу та не відповідає принципам справедливості і співмірності.

У разі задоволення позовних вимог у розмірі 1/2 доходу, аліменти становитимуть 158 063, 50 грн за вказаний період (близько 22 580, 00 грн щомісячно), що є надмірним фінансовим навантаженням для відповідача. Натомість визначення розміру аліментів у частці 1/6 доходів відповідача становитиме 52 687, 83 грн за аналогічний період (близько 7 527, 00 грн щомісячно) що є обґрунтованим, співмірним та забезпечує баланс інтересів дитини та платника аліментів.

Відповідач не ухиляється від виконання батьківських обов`язків та готовий брати участь у належному матеріальному забезпеченні дитини, однак розмір аліментів має визначатися із дотриманням принципу справедливості та з урахуванням реального матеріального становища сторін.

Також слід врахувати сімейний та матеріальний стан відповідача. Відповідач перебуває у зареєстрованому шлюбі, веде спільне господарство та несе щоденні витрати на забезпечення сім`ї.

Крім того відповідач має хронічні захворювання, що потребують постійного медичного контролю та лікування: гіпертонічна хвороба II (другої) стадії, 2 (другого) ступеню, ризик ССУ 2; гіпертензивне серце (ГЛШ) СНо ст. (ЦВ 62 %) довідка ВЛК №2025-0804-1307-0200-7 від 04.08.2025; хронічний комбінований геморой ІІ-ІІІ ступеня, ускладнений тромбозом зовнішніх гемороїдальних вузлів; хронічний гастрит, неуточнений без згадки на кровотечу.

Крім того, до моменту ознайомлення з матеріалами справи відповідач добровільному порядку регулярно переказував позивачу грошові кошти на утримання дитини, чим фактично виконував свій обов`язок щодо її матеріального забезпечення.

Вказані перекази здійснювалися систематично та відповідали можливостям відповідача, що свідчить про його належне ставлення до виконання батьківських обов`язків і відсутність наміру ухилятися від утримання дитини.

Відповідно до загальних засад сімейного законодавства, обов`язок утримання дитини не покладає на одного з батьків обов`язку повністю позбавити себе засобів до існування, тому відповідач, виконуючи цей обов`язок, одночасно забезпечує власні базові потреби, належний рівень життя своєї сім`ї, витрати, пов`язані з проходженням військової служби, а також несе додаткові витрати, зумовлені станом здоров`я та необхідністю постійного лікування.

Визначення аліментів у розмірі 1/2 від усіх видів доходу фактично призведе до надмірного обмеження матеріального становища відповідача, що не відповідає принципам розумності, справедливості та співмірності.

При цьому відповідач не ухиляється від виконання батьківських обов`язків та визнає необхідність належного матеріального забезпечення дитини, однак такий обов`язок має реалізовуватись із дотриманням балансу інтересів усіх сторін.

Водночас позивач, заявляючи вимогу про стягнення аліментів у розмірі 1/2 доходу відповідача, фактично покладає на відповідача непропорційно більший обсяг утримання дитини, не доводячи при цьому відповідних обставин. Отже, позивачем не доведено, що дитина утримується нею у такому обсязі, який би обґрунтував необхідність стягнення з відповідача саме 1/2 його доходу. Відсутність доказів реальних витрат та їх розподілу між батьками свідчить про безпідставність та завищення заявлених вимог.

20.05.2026 на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення по суті спору, в яких вона звертає увагу суду на пріоритетність міжнародно правових стандартів захисту прав дитини. Зазначає, що оскільки дитина перейшла у стадію активного фізичного розвитку, що вимагає більших витрат на харчування, одяг та засоби догляду та оскільки дитина проживає разом із позивачкою, що не оспорюється сторонами у справі, остання забезпечує не лише частину фінансових витрат, а й повсякденний догляд, що вимагає значних часових, грошових та особистих ресурсів.

Фактично у відзиві на позовну заяву відповідач просить суд зменшити розмір заявлених аліментів, при цьому матеріали справи не містять доказів погіршення матеріального стану відповідача, навпроти, з наданих відповідачем доказів вбачається, що матеріальний стан відповідача поліпшився після його мобілізації до Збройних Сил України, що надає йому змогу виплат по аліментам, тому що відповідач отримує доходи щомісячно, про що свідчать данні з довідки про доходи, наданої відповідачем.

Щодо доводів представника відповідача про погіршення здоров`я, просить суд взяти до уваги, той факт, що відповідач придатний до військової служби, а також той факт, що наразі він продовжує військову службу, що в свою чергу підтверджує факт його належного здоров`я.

Будь-яких доказів на підтвердження понесених власних витрат на лікування через заявлені хвороби, або доказів необхідності подальшого лікування відповідачем не надано.

Крім того, доводи стосовно того, що відповідач постійно сплачує аліменти є неправдивими та не підтвердженими останнім.

Позивач зауважує, що відповідач великий проміжок часу був непрацевлаштований та вів аморальний спосіб життя, просить суд врахувати пояснення, та те, що на думку позивача, відповідач своїми діями фактично бажає уникнути відповідальності, яка покладена на нього як на батька.

21.05.2026 на адресу суду від представника відповідача – адвоката Геращенко Т. В. надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів: копії квитанцій про переказ грошових коштів від 19.04.2026 та від 13.05.2026 по 4 000, 00 грн кожна, які надані на підтвердження добровільного матеріального утримання відповідачем дитини сторін. Клопотання задоволене судом.

23.05.2026 на адресу суду від позивача надійшла заява про проведення розгляду справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні (а.с.75-76).

29.06.2026 на адресу суду від представника відповідача – адвоката Геращенко Т. В. надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів по справі: копії квитанцій про переказ грошових коштів від 24.05.2026 на суму 8 000, 00 грн та від 24.06.2026 на суму 10 000, 00 грн, які надані на підтвердження добровільного матеріального утримання відповідачем дитини сторін.

Позивач в судове засідання не з`явилась, враховуючи її заяву, суд постановив розгляд справи проводити у відсутність позивача.

В судовому засіданні представник відповідача-адвокат Геращенко Т. В. підтримала обставини, викладені у відзиві, надала пояснення аналогічні відзиву. Додатково зазначила, що позивач не підтвердила доказами вимогу про стягнення аліментів в розмірі частки, не надала свою довідку про доходи, не надала докази, що підтверджують витрати. Відповідач надав довідку про його доходи, медичні документи про стан здоров`я, для підтримання якого він постійно несе витрати на ліки. Позивачка на час розгляду справи судом знаходиться за межами країни.

Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, оцінивши письмові докази, надані сторонами, в їх сукупності, враховуючи відзив відповідача, додаткові пояснення позивача, дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлені нижче зазначені юридичні факти, які є підставою виникнення сімейних правовідносин між сторонами щодо утримання батьками неповнолітніх дітей, які регулюються нормами Сімейного кодексу України (надалі - СК України).

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі (а. с. 9), який розірвано заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28.11.2019 (а.с.12-14).

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с.10).

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , за адресою реєстрації місця проживання матері, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с.5-6) та відповіддю №2354682 від 18.02.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, згенерованою судом (а.с.30).

Окрім цього, судом були дослідженні докази, надані разом з відзивом на позовну заяву відповідачем.

Відповідно до довідки про доходи №2084/2391/15/1550 від 21.03.2026, виданої солдату ОСОБА_2 , він отримав дохід з 25.08.2025 по 28.02.2026 в розмірі 316 127, 25 грн (а.с.43). Клопотання позивача про витребування інформації про доходи відповідача не задоволено судом, в зв`язку з відсутністю вказівки в клопотанні за який період позивач просила витребувати інформацію та надання відповідачем вище зазначеної довідки.

Відповідно до свідоцтва про шлюб відповідач перебуває в шлюбі, який зареєстрований 21.11.2025 (а.с.44).

Відповідно до довідки ВЛК №2025-0804-1307-0200-7 від 04.08.2025 солдату (запасу) ОСОБА_2 встановлено діагноз: гіпертонічна хвороба II (другої) стадії, 2 (другого) ступеню, ризик ССУ 2; гіпертензивне серце (ГЛШ) СНо ст. (ЦВ 62 %). Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони (а.с.45-45 зворот).

Відповідно до листка огляду та консультації лікаря-проктолога від 27.02.2026 солдату ОСОБА_2 встановлено діагноз: хронічний комбінований геморой ІІ-ІІІ ступеня, ускладнений тромбозом зовнішніх гемороїдальних вузлів (а.с.46).

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного хворого від 31.03.2026 ОСОБА_2 встановлено діагноз: гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням серця без (застійної) серцевої недостатності, хронічний гастрит, неуточнений без згадки на кровотечу (а.с.47).

Судом було оглянуто електронний доказ, переписка в месенджері, з якої вбачається повідомлення від абонента «Юля» 17.10.2025 номер банківської карти НОМЕР_2 (а.с.51), на яку відповідачем здійснювалися грошові перекази, що підтверджуються наданими суду квитанціями від 17.10.2025 на суму 6 000, 00 грн, призначення платежу: подарунок донці, від 13.11.2025 на суму 17 000, 00 грн, призначення платежу: з карти на карту, від 26.11.2025 на суму 5 000, 00 грн, призначення платежу: на паспорт, від 18.01.2026 на суму 4 000, 00 грн, призначення платежу: переказ коштів з карти на карту, від 25.01.2026 на суму 20 000, 00 грн, призначення платежу: переказ коштів з карти на карту, від 18.04.2026 на суму 4 000, 00 грн, призначення платежу: аліменти ОСОБА_6 , 05.07.11, від 13.05.2026 на суму 4 000, 00 грн, призначення платежу: аліменти ОСОБА_3 , від 24.05.2026 на суму 8 000, 00 грн, призначення платежу: з карти на карту, від 24.06.2026 на суму 10 000, 00 грн, призначення платежу: аліменти ОСОБА_6 (а.с.48-50, 70-70 зворот, 84-84 зворот).

Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною 1, 2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, що передбачено ч. 3 ст. 181 СК України.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час розгляду справи судом дитина проживає разом з позивачкою. Відповідач стверджує та надав суду докази, надання ним утримання дитині з жовтня 2025 року по червень 2026 року на загальну суму 78 000, 00 грн, що в місяць становить біля 8 700, 00 грн. Позивачка не визнає цю обставину. Електронні докази, надані відповідачем не свідчать однозначно, що банківська картка, на яку перераховувались кошти належить позивачу, тільки в трьох платіжних документах призначення платежу вказано як аліменти на утримання ОСОБА_3 .

Визначаючи розмір частки заробітку (доходу), яка має бути стягнута з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини, суд враховує, що відповідач визнає позов в частині стягнення на утримання дитини аліментів в розмірі 1/6 частини його доходу, є особою працездатного віку, військовослужбовцем; відповідач має певні вади здоров`я, але докази про розмір витрат на лікування відповідачем суду не надані; у суду відсутні також докази, що відповідач має на утриманні інших дітей чи інших осіб, яких за законом зобов`язаний утримувати. Суд відхиляє заперечення відповідача, в яких він вказує, що зобов`язаний утримувати сім`ю, бо відповідачем не надано суду докази, що його дружина ОСОБА_8 є непрацездатною.

Позивачем не надані суду докази, які підтверджують фактичні обставини, на які вона посилається, а саме про розмір витрат, які вона самостійно несе на утримання дитини та про потреби дитини на одержання утримання від відповідача саме в такому розмірі, що зокрема може бути пов`язано зі станом здоров`я та матеріальним становищем дитини. Крім того, суд звертає увагу, що ухвалою суду від 20.01.2026 позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини була залишена без руху. В ухвалі суд зазначав, зокрема, що позивач в позовній заяві вказує, що відповідач має фінансову можливість для утримання спільної дитини, а саме сплати аліментів в розмірі 1/2 частини від всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не надає докази щодо матеріального становища платника аліментів, а також щодо інших, визначених в ч. 1 ст. 182 СК України, обставин, які впливають на розмір аліментів. Такі докази не були надані позивачем суду до початку розгляду справи по суті і в судовому засіданні.

З наданих суду відповідачем доказів вбачається, що відповідач ОСОБА_2 отримав дохід за місцем проходження військової служби в В/Ч НОМЕР_3 з 25.08.2025 по 28.02.2026 в розмірі 316 127, 25 грн. Докази про інші доходи відповідача позивачем суду не надані.

Пред`явлення позивачкою позову про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини свідчить про те, що батьки не досягли домовленості щодо способів виконання кожним із батьків обов`язку утримувати неповнолітню дитину та розміру аліментів.

Визначаючи розмір аліментів, суд також враховує положення ч. 2 ст. 182 СК України, якою передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд враховує також позицію Європейського суду з прав людини, який зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

Враховуючи вище зазначене, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Суд доходить висновку про такий розмір аліментів, враховуючи й розмір утримання, наданого відповідачем дитині, про який він сам зазначає.

Крім того, суд вважає, що стягнення аліментів в такому розмірі сприятиме гармонійному фізичному та духовному розвитку дитини. Аліменти у вказаному розмірі є помірною сумою, не завищеною в теперішніх умовах з урахуванням віку та потреб дитини, та на думку суду не будуть створювати відповідачу додаткові труднощі матеріального характеру на відміну від стягнення аліментів в розмірі частини заробітку (доходу) відповідача, про який просить суд позивачка.

На підставі ст. 191 СК України, аліменти з відповідача підлягають стягненню з моменту пред`явлення позову до суду, тобто з 08.01.2026.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць суд допускає до негайного виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Враховуючи викладене, з відповідача відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 331, 20 грн на користь держави.

Керуючись статтями 13, 81, 263-265, 273, 279, 354, 430 ЦПК України, статтями 180, 182-184, 191 СК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 08.01.2026, і до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір у сумі 1 331, 20 грн.

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 10.07.2026

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА