Вирок від 09 липня 2026 р. у справі №273/1220/26 — Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/1220/26

Провадження № 1-кп/273/131/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року м. Баранівка

Баранівський районний суд Житомирської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026065550000054 від 04.06.2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з базовою середньою освітою, розлученого, офіційно не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України,

встановив:

Згідно судового наказу Баранівського районного суду Житомирської області 273/2787/20 було стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% (п`ятдесяти відсотків) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 14 грудня 2020 року і до досягнення сином Олексієм повнолітня, тобто до 19 жовтня 2038 року

Так, ОСОБА_3 , знаючи про свій обов`язок, встановлений судовим наказом Баранівського районного суду Житомирської області від 21.12.2020, сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , злісно ухилялася від сплати аліментів та його не виконувала в період з 01.08.2023 по 31.05.2026, внаслідок чого станом на 31.05.2026 виникла заборгованість в загальному розмірі 116 239,50 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 , будучи працездатною особою, без поважних причин офіційно не працював та за послугами зі сприяння працевлаштування до Баранівського управління Звягельської філії обласного Центру зайнятості не звертався, будь-якої матеріальної допомоги на утримання сина малолітнього ОСОБА_4 не надавав, маючи дохід від тимчасових заробітків, злісно ухилявся від сплати встановлених судовим наказом Баранівського районного суду Житомирської області від 21.12.2020 аліментів на користь ОСОБА_5 та його не виконував, заходів спрямованих на погашення заборгованості не здійснив, внаслідок чого станом на 31.05.2026 виникла заборгованість в загальному розмірі 140 441,50 гривень, а у період з 01.08.2023 по 28.02.2026 в розмірі 116 239,50 гривні, що перевищує суму сукупно нарахованих платежів за 3 місяці.

Умисні дії ОСОБА_3 , які виразились в умисному, злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), кваліфіковано за ч. 1 ст. 164 КК України.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_6 , беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорював встановлені в результаті досудового розслідування обставини та погоджується на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні за його відсутності. Викладене підтверджується заявою обвинуваченого ОСОБА_3 від 17.06.2026 року щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, що ним підписана за участі захисника.

Відповідно до заяви від 17.06.2026 року, законний представник потерпілого ОСОБА_5 також не заперечувала щодо розгляду обвинувального акту в спрощеному провадженні.

Прокурор Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_7 відповідно до ч.1 ст. 302 КПК України просила розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, суд постановив розглянути обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ст. 381 КПК України.

Оцінюючи встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Умисні дії ОСОБА_3 , які виразилися в умисному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), кваліфіковано за ч.1 ст.164 КК України.

Згідно положень ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КК України, є кримінальним проступком.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до положень ст.66 КК України, не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до положень ст.67 КК України, не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Санкцією ч.1 ст.164 КК України передбачено ряд альтернативних покарань: громадські роботи, пробаційний нагляд та обмеження волі.

При обранні виду покарання суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно: в конфліктних ситуаціях замішений не був, проживає одиноко; у період з 01.04.2023 року по теперішній час не був зареєстрований як безробітній та за послугами з працевлаштування до Баранівського управління Звягельської філії не звертався, на обліку у центрі зайнятості не перебуває та не звертався за працевлаштуванням, не перебуває на обліку Звягельського РС №1 філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області, не перебуває на обліку як одержувач соціальних допомог та пенсій в органах Пенсійного фонду в Житомирській області, в період з 01.04.2023 року по 31.05.2026 року на стаціонарному лікуванні в КНП «Баранівська лікарня» не перебував, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Отже, враховуючи вищевикладене, особу обвинуваченого, обставини кримінального провадження, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає доцільним призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч.1 ст.164 КК України у виді громадських робіт.

На думку суду, саме таке покарання сприятиме досягненню мети покарання, буде необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у справі не заявлений. Арешт на майно не накладався.

Судові витрати та речові докази відсутні. Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст.ст. 302, 368, 370, 374, 376, 381, 382, 394, 395 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначити йому покарання у виді 100 (ста) годин громадських робіт.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1