Вирок від 09 липня 2026 р. у справі №167/51/22 — Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/51/22

Номер провадження 1-кп/167/27/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021030590000509 від 26 жовтня 2021 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджану, уродженця Азербайджану, із середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , одруженого, працюючого комерційним директором ТОВ «Деревообробна Євроліс», раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України (далі -КК України)

В С Т А Н О В И В :

Формулювання обвинувачення та стаття закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений.

ОСОБА_4 , 26 жовтня 2021 року близько 02.00 год, перебуваючи на 121 км траси М-19, сполученням «Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече», поблизу с. Козин Луцького району Волинської області, тобто перебуваючи у громадському місці, умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, діючи з хуліганських мотивів, ігноруючи загальноприйняті в суспільстві норми моралі, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил та норм поведінки у громадському місці та самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам та суспільству, незважаючи на наявність значної кількості осіб, які там перебували, вступивши в словесний конфлікт з потерпілими ОСОБА_6 , 1978 року народження та ОСОБА_6 , 2000 року народження, тримаючи в правій руці вогнепальну зброю - пістолет системи Марголіна, заводський номер « НОМЕР_1 », калібр 5,6 мм, здійснив погрозу його застосування до потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_6 , шляхом демонстративного похитування в руці та спрямування в їх бік, що створило реальну загрозу для життя та здоров`я потерпілих.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України, а саме: грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганстві), вчиненому із застосуванням вогнепальної зброї.

Він же, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, в порушення Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, обліку, перевезення та використання вогнепальної пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21 серпня 1998 року, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, умисно, незаконно придбав 7 патронів калібру 5,6 мм та пістолет системи Марголіна, заводський номер « НОМЕР_1 », калібру 5,6 мм. У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне поводження зі зброєю та бойовими припасами, ОСОБА_4 , 26 жовтня 2021 року, близько 02.00 год, перебуваючи на 121 км траси М-19 Доманово-Ковель-Чернівці- Тереблече, поблизу с. Козин Луцького району Волинської області, діючи умисно, в супереч вказаній вище інструкції, незаконно зберігав та переносив безпосередньо при собі пістолет системи Марголіна, заводський номер « НОМЕР_1 », калібр 5,6 мм, споряджений 7 патронами, калібру 5,6 мм , до моменту їх виявлення та вилучення працівниками поліції, а саме до 02:26 год, 26 жовтня 2021 року.

Згідно висновку експерта пістолет, який було виявлено та вилучено 26 жовтня 2021 року під час огляду місця події на 121 км траси М-19 Доманово-Ковель- Чернівці-Тереблече, поблизу с. Козин Луцького району Волинської області, належить до нарізної короткоствольної вогнепальної зброї і є пістолетом системи Марголіна, заводський номер « НОМЕР_1 », калібру 5,6 мм, в конструкцію якого саморобним способом внесені саморобні зміни, а саме замінений кожух-затвору (саморобного способу виготовлення) та вкорочено ствол до залишкової довжини 95 мм., пістолет для стрільби придатний; 7 патронів, які були виявлені та вилучені 26 жовтня 2021 року під час огляду місця події на 121 км траси М-19 Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече, поблизу с. Козин Луцького району Волинської області, належать до боєприпасів і є спортивно - мисливськими патронами кільцевого запалення калібру 5,6 мм до нарізної вогнепальної зброї калібру 5,6 мм, виготовлені промисловим способом, для стрільби придатні.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: придбання, зберігання, носіння вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання.

У кримінальному провадженні № 12021030590000509 від 26 жовтня 2021 року, під час судового розгляду 10 липня 2026 року між прокурором у кримінальному провадженні – прокурором Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України.

За змістом цієї угоди про визнання винуватості сторони визнають вищезазначені обставини формулювання обвинувачення і кваліфікацію діянь: за ч. 4 ст. 296 КК України, а саме: грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганстві), вчиненому із застосуванням вогнепальної зброї; за ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: придбання, зберігання, носіння вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Згідно з угодою про визнання винуватості ОСОБА_4 визнав винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України та не заперечує обставин вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, що викладені в обвинувальному акті. Сторони погоджуються, що відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 є його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Крім того, іншими обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є його сприяння зміцненню обороноздатності держави Україна, у тому числі шляхом перерахування 250000 грн благодійного внеску на підтримку Збройних Сил України, безпосередня участь обвинуваченого у здійсненні волонтерської діяльності БФБО «Миротворець ХХІ століття» та Благодійній організації «Благодійний фонд» Українська місія «Зелений коридор». Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

Крім того, сторони погодили, що враховуючи наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, з урахуванням інших обставин кримінального провадження, зокрема особи обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце роботи, за яким характеризується виключно позитивно, його посткримінальної поведінки, не вчинення ним нових кримінальних правопорушень, сприяння зміцненню обороноздатності держави Україна, у тому числі шляхом перерахування 250000 грн благодійного внеску на підтримку Збройних Сил України, а саме - військовій частині А «номер», безпосередню участь обвинуваченого у здійсненні волонтерської діяльності БФБО «Миротворець ХХІ століття» та Благодійній організації «Благодійний фонд» Українська місія «Зелений коридор», а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, враховуючи інтереси суспільства, позицію потерпілих, які не наполягають на суворій мірі покарання для обвинуваченого, призначення основного покарання із застосуванням ст. 69 КК України, шляхом переходу до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України.

Отже сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 покарання:

- за ч. 1 ст. 263 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 4500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 76 500 грн;

- за ч. 4 ст. 296 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 грн.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 9000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153000 грн.

Зазначеною угодою також передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) та наслідки її невиконання. В угоді зазначено дату її укладення та вона скріплена підписами сторін.

Процесуальна позиція обвинуваченої. Думка учасників судового провадження щодо затвердження угоди.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомив, що в повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджується із його формулюванням, повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчинених кримінальних правопорушеннях та щиро розкаюється. При цьому обвинувачений зазначив, що він цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини кримінальних правопорушень, а також, що він під час такого розгляду має право мовчати, допитувати свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, що свідчать на його користь. Проте, все одно обвинувачений просив суд затвердити укладену з прокурором угоду та призначити йому узгоджене покарання. При цьому зазначив, що повністю усвідомлює вид покарання, узгодженого в угоді про визнання винуватості, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього, у разі її затвердження. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК України і КК України, просить угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні ствердила про укладення 10 липня 2026 року угоди про визнання винуватості в її присутності, вважає що вона відповідає вимогам КПК України та просила затвердити її судом.

Мотиви, з яких суд виходить при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та КК України і положення закону, якими керується.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

При цьому, як передбачено п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди (абз. ч. 4 ст. 469 КПК України).

Судом встановлено, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 відносяться до категорії тяжких кримінальних правопорушень, їх правову кваліфікацію здійснено правильно, потерпілі у кримінальному провадженні надали свою письмову згоду на укладення угоди та призначення узгодженого сторонами остаточного покарання у виді штрафу в розмірі 9000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України та її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Вимоги п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України щодо обов`язкової участі захисника у разі укладення угоди про визнання винуватості дотримані.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 474 КПК України суд на підставі тверджень сторін переконався в тому, що сторони уклали угоду добровільно і її укладення не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, інкриміновані обвинуваченому кримінальні правопорушення підпадають під категорію кримінальних правопорушень, щодо яких передбачена можливість укладення угоди про визнання винуватості з урахуванням письмової згоди потерпілих.

В судовому засіданні судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, укладеної з прокурором, характер обвинувачення та погоджується із його формулюванням, погоджується на призначення узгодженого покарання за угодою про визнання винуватості та просить суд затвердити угоду.

Також, в судовому засіданні судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, вид покарання, яке буде йому призначено у разі затвердження угоди судом, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Висновок щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості.

З огляду на викладене, вислухавши сторони, вивчивши матеріали, надані суду, суд, доходить висновку про те, що дії ОСОБА_4 кваліфіковано правильно за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, у суду немає сумнівів у тому, що обвинуваченому роз`яснено і він повністю розуміє свої права, передбачені кримінальним провадженням на підставі угоди, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, угода відповідає вимогам КПК України, узгоджене сторонами остаточне покарання не суперечить вимогам КК України, наслідки невиконання угоди сторонам зрозумілі. Враховуючи пом`якшуючі обставини, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обтяжуючих обставин, суд доходить висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості.

Мотиви призначення узгодженого покарання.

За приписами ст. 472 КПК України суттєвою умовою, яку має містити угода про визнання винуватості, є узгоджене сторонами угоди покарання. Відтак суд має перевірити узгоджене між прокурором та обвинуваченим покарання на предмет відповідності вимогам закону.

Частина 1 ст. 65 КК України передбачає, що суд призначає покарання:

- у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;

- відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

- враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та даним про особу обвинуваченого, а також загальним засадам призначення покарання, у зв`язку з чим суд доходить висновку про наявність правових підстав для призначення обвинуваченому узгодженого сторонами угоди покарання.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, спосіб їх вчинення, а також виключно позитивні характеристики особи, який раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра або нарколога не перебуває, а також його щире каяття, усвідомлення скоєного та беззастережне визнання ним своєї винуватості, засудження своїх дій, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, письмові згоди потерпілих, беручи до уваги сприяння обвинуваченого зміцненню обороноздатності держави Україна, у тому числі шляхом перерахування 250000 грн благодійного внеску на підтримку Збройних Сил України, його участь у здійсненні волонтерської діяльності БФБО «Миротворець ХХІ століття» та Благодійній організації «Благодійний фонд» Українська місія «Зелений коридор», суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді штрафу, застосувавши при цьому правові приписи ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити остаточне покарання у виді штрафу.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

У відповідності до вимог ст. 100 КПК України, суд вирішує долю речових доказів.

Процесуальні витрати за проведення під час досудового розслідування судових експертиз в сумі 2059,44 грн необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід до обвинуваченої не обирався.

Застосовані заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, згідно ухвал слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 жовтня 2022 року та від 01 листопада 2021 року необхідно скасувати у зв`язку із постановленням кінцевого рішення по справі.

Керуючись ст. 369-371, 373, 374, 469, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Угоду про визнання винуватості від 10 липня 2026 року у кримінальному провадженні № 12021030590000509 від 26 жовтня 2021 року укладену між прокурором у кримінальному провадженні – прокурором Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 - затвердити.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, і призначити йому узгоджене покарання:

- за ч. 1 ст. 263 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 76500 (сімдесят шість тисяч п`ятсот) гривень;

- за ч. 4 ст. 296 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень ОСОБА_4 визначити шляхом часткового складання призначених покарань і призначити йому остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 9000 (дев`ять тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153000 (сто п`ятдесят три тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати пов`язані із залученням експертів для проведення експертизи зброї в сумі 2059 (дві тисячі п`ятдесят дев`ять) гривень 44 (сорок чотири) копійки.

Арешт накладений на майно, згідно ухвали слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 жовтня 2021 року та ухвали слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 01 листопада 2021 року – скасувати.

Речові докази по справі:

предмет ззовні схожий на ніж із дерев`яною рукояткою, який переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області – знищити;

предмет ззовні схожий на пістолет, 7 патронів, які передані на зберігання до камери зберігання зброї ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області – знищити;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , яке зберігається при матеріалах кримінального провадження – повернути власнику ОСОБА_7 ;

транспортний засіб марки «Нісан», державний номерний знак НОМЕР_3 та ключ до нього, який переміщений на відповідальне зберігання на спеціальний майданчик, що розташований за адресою: вул. Солдатська, 1, с. Сокиричі Луцького району Волинської області – повернути власнику ОСОБА_7 ;

мобільний телефон Samsung Galaxy А51, imei: НОМЕР_4 , imei: НОМЕР_5 , який переданий на зберігання до камери схову речових доказів ГУНП у Волинській області – повернути ОСОБА_4 ;

оптичний диск із копією відеозапису із мобільного телефону, що містить відомості про події, що мали місце 26 жовтня 2021 року; два оптичних диски на яких знаходяться копії фрагментів відеозапису з нагрудних відео реєстраторів поліцейських – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження з урахуванням особливостей, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, та обмежень, визначених у ч. 2 ст. 473 КПК України до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рожищенський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно з ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1