Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №753/6985/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 19 травня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

встановила:

Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 19 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три місяці, зі стягненням судового збору в дохід держави у розмірі 665, 60 грн.

Згідно постанови судді, 14 березня 2026 року о 16 год. 15 хв. по проспекту Миколи Бажана в м. Києві ОСОБА_1 повторно протягом року здійснював перевезення пасажирів на транспортному засобі «Фольксваген», н/з НОМЕР_1 , який був переобладнаний, а саме маючи запис в реєстраційному документі на транспортний засіб - кількість встановлених посадкових місць 9 одиниць, під час перевірки транспортного засобу працівниками поліції виявлено 19 встановлених посадкових одиниць, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Не погоджуючись із постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Дарницького районного суду м. Києва від 19 травня 2026 року скасувати та постановити нову постанову, якою накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ОСОБА_1 вказує, що судом не враховано, що він працює водієм ТОВ «Лубенське племпідприємство» і це його основна робота, а також має на утриманні неповнолітню дитину та батька інваліда другої групи.

Апелянт вказує, що дійсно 14.03.2026 був у відрядженні у м. Києві, але як зазначено, що він здійснював перевезення пасажирів на транспортному засобі «Фольксваген», н/з НОМЕР_1 , не відповідає дійсним обставинам справи. Його автомобіль знаходився на паркувальному майданчику і він чекав своїх знайомих, які працюють чи навчаються у м. Києві, які в цей день мали їхати з ним в м. Лубни. Свою вину у тому, що він взяв трішки більше людей визнає.

Отже, на думку апелянта, суд міг застосувати принцип індивідуалізації юридичної відповідальності у процедурі притягнення особи до адміністративної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 121 КУпАП, врахувавши те, що він дійсно визнає свою вину, його дії не спричинили істотної шкоди громадським або державним інтересам, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, те, що керування транспортним засобом для нього є єдиним заробітком для того, щоб він міг утримувати батька інваліда другої групи та неповнолітнього сина. Вказує, що позбавлення права керування призведе до того, що його звільнять з роботи і він втратить заробіток.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнав, зазначивши, що він взяв трошки більше людей від кількості встановлених посадкових місць 9 одиниць. І це ОСОБА_1 підтвердив і під час апеляційного розгляду.

Відтак, висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, в апеляційній скарзі не оспорюються, а тому апеляційним судом не перевіряються.

Що стосується вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 про накладення на нього адміністративного стягнення без позбавлення права керування транспортними засобами, то вони задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно ст. 25 КУпАП, позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення. За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове адміністративне стягнення.

Разом з тим, санкція ч. 4 ст. 121 КУпАП в редакції Закону №316/11 від 29.05.1985, зі змінами, внесеними згідно із Законом №1832-VІІІ від 18 жовтня 2022 року тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п`яти до десяти діб.

Тобто, у даному випадку позбавлення права керування транспортними засобами є обов`язковим додатковим стягненням.

З матеріалів справи вбачається, що при накладенні адміністративного стягнення суд першої інстанції врахував дані про особу правопорушника, конкретні обставини вчиненого правопорушення, тобто дотримався вимог ст. 33 КУпАП та обґрунтовано визначив стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на мінімально передбачений санкцією статті строк - три місяці.

За вказаних обставин, постанова Дарницького районного суду м. Києва від 19 травня 2026 року в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення є правильною, і підстав для її зміни не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 19 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три місяці - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Л.І. Кепкал