Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №359/10761/25 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: витребування майна із чужого незаконного володіння

Дата: 09 липня 2026 р.

Справа: №359/10761/25

Суддя: Стрижеус Анатолій Миколайович

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2026 року м. Київ

Справа № 359/10761/25

Провадження№22-ц/824/8453/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

суддя-доповідач Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Узлій М.М.

сторони: позивач (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1

відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , подану адвокатом Труновим Юрієм Анатолійовичем, на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2026 року, постановлену у складі судді Муранової-Лесів І.В., -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

02 лютого 2026 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_2 про забезпечення зустрічного позову шляхом заборони будь-яким уповноваженим співробітникам, слідчих Слідчого відділення ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області та прокурорам Бучанської окружної прокуратури в рамках кримінального провадження № 12025111380000433 від 26.05.2025 передавати майно - транспортний засіб марки Land Rover Range Rover д.н.з., НОМЕР_1 2018 р.в., сірого кольору, VIN НОМЕР_2 , відповідачеві за зустрічним позовом - ОСОБА_1 або будь-яким третім особам, крім ОСОБА_2 , а також виконувати щодо вказаного транспортного засобу інші зобов`язання.

В обґрунтування поданої заяви вказано наступне.

ОСОБА_2 у законний спосіб набувала право власності на вказаний транспортний засіб та є добросовісним набувачем та вже рік користується вказаним транспортним засобом.

Разом з тим, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 грудня 2025 року по справі № 369/24311/25 накладено арешт на вказаний транспортний засіб у межах кримінального провадження № 12025111380000433 від 26.05.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Відтак існують ризики щодо передачі вказаного транспортного засобу ОСОБА_1 , яка є потерпілої у вказаному кримінальному провадженні.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2026 року у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_2 , від імені якої діє її представник адвокат Трунов Ю.А., про забезпечення зустрічного позову, відмовлено.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що заявлений спосіб забезпечення зустрічного позову не перебуває у безпосередньому зв`язку з предметом заявлених вимог та не спрямований на забезпечення можливості виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення зустрічного позову.

Фактично заявник просить суд встановити заборону для органів досудового розслідування та прокурорів здійснювати процесуальні дії у межах кримінального провадження, що виходить за межі повноважень суду при розгляді цивільної справи та означає втручання у сферу правовідносин, врегульованих Кримінальним процесуальним кодексом України.

Питання зберігання, передачі або повернення речових доказів та арештованого майна у кримінальному провадженні вирішуються виключно в порядку кримінального судочинства та не можуть бути предметом судового контролю в межах цивільної справи.

Таким чином, заявлений захід забезпечення не відповідає меті інституту забезпечення позову, оскільки спрямований не на збереження предмета спору для виконання можливого рішення суду, а на обмеження процесуальних повноважень органів досудового розслідування та прокурора.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду представник ОСОБА_2 - адвокат Трунов Ю.А. подав апеляційну скарну, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить скасувати у хвали суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

Зазначає, що висновки суду першої інстанції є помилковими, свідчать про неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та мотивів поданої заяви про забезпечення зустрічного позову.

19 листопада 2024 року ОСОБА_2 , на підставі Договору купівлі-продажу № 8047/2024/5008039 від 19.11.2024 року, оформленого у ТСЦ № 8047, набула право власності на транспортний засіб марки «LAND ROVER» модель «RANGEROVER», д.н.з. НОМЕР_3 ,2018 року випуску, сірого кольору, VIN: НОМЕР_2 . На підтвердження права власності їй було видано Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 19.11.2024 року, а номерний знак транспортного засобу було змінено на НОМЕР_1 .

Право власності на спірний транспортний було набуте ОСОБА_2 у законний спосіб, із дотриманням усіх вимог цивільного законодавства, її добросовісність та правова обачність у процесі укладення правочину повністю презюмуються.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.12.2025 року по справі № 369/24311/25 клопотання прокурора Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області Пінчук Олега Петровича про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025111380000433 від 26.05.2025 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 190 КК України - задоволено.

Накладено арешт на автомобіль марки «LAND ROVER» моделі «LAND ROVER» модель «RANGE ROVER», д.н.з. НОМЕР_5 , 2018 року випуску, сірого кольору, VIN: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , шляхом позбавлення його власника права користуватися, розпоряджатися та відчужувати вищезазначене майно.

Позивач за зустрічним позовом, самостійно визначаючи вимоги в заяві про забезпечення позову, не просить суд створювати перешкоди органам досудового розслідування або забороняти їм проводити необхідні слідчі дії, а просить лише заборонити органам досудового розслідування передавати в рамках кримінального провадження № 12025111380000433 від 26.05.2025 року передавати майно - транспортний засіб марки «LAND ROVER» моделі «LAND ROVER» модель «RANGE ROVER», д.н.з. НОМЕР_5 , 2018 року випуску, сірого кольору, VIN: НОМЕР_2 , відповідачеві за зустрічним позовом - ОСОБА_1 або будь-яким третім особам, крім ОСОБА_2 , а також виконувати щодо вказаного транспортного засобу інші зобов`язання.

Такий підхід позивача за зустрічним позовом та таке формулювання прохальної частини заяви про забезпечення позову не суперечить принципу збалансованості інтересів сторін, перебуває у безпосередньому зв`язку з предметом заявлених вимог та спрямований на забезпечення можливості виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення зустрічного позову, є співмірним з пред`явленими позовними вимогами за зустрічним позовом та дійсною метою звернення позивача за зустрічним позовом до суду із заявою про забезпечення позову.

Крім того, наявність у даній справі заходів забезпечення позову у вигляді арешту спірного транспортного засобу, що унеможливлює його відчуження та забезпечує реальне виконання рішення суду у разі задоволення як первісного, так і зустрічного позову, не виключає ризик потенційної передачі транспортного засобу відповідачеві за зустрічним позовом - ОСОБА_1 , його експлуатацію, а відтак, вже наявний захід забезпечення позову у вигляді арешту не спроможний забезпечити економічне збереження транспортного засобу та його належне зберігання.

Сторони правом надання відзиву не скористалися.

В судове засіданні сторони не з`явилися.

Судові повістки, які надсилалися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , повернулися до апеляційного суду з відміткою "адресат відсутній", а відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Представник ОСОБА_2 адвокат Трунов Ю.А. про день та час розгляду справи, відповідно до звіту про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду, повідомлявся належним чином.

За таких обставин , апеляційний суд в складі колегії суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи.

Оскільки справа розглядається за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд в складі колегії суддів приходить до наступних висновків

Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з частиною першою статті 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову з урахуванням адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача та являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Враховуючи вищенаведене, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає у рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Встановлено, що у вересні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Тіньковський О.Г. звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння, а саме: витребування на користь позивачки ОСОБА_1 автомобіль Land Rover Range Rover, 2018 р.в., сірого кольору, VIN НОМЕР_2 , що обліковувався за держ. № НОМЕР_1 .

Одночасно з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову з проханням: накласти арешт на транспортний засіб Land Rover Range Rover, 2018 р.в., сірого кольору, VIN НОМЕР_2 , що обліковувався за держ. № НОМЕР_1 , із забороною відчуження, користування та розпорядження цим майном ОСОБА_2 та будь-якими іншими особами - до набрання законної сили рішенням суду у справі; заборонити Територіальним та Регіональним сервісним центрам ГСЦ МВС вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зазначеного автомобіля (перереєстрація, зняття/постановка на облік, зміна номерних знаків, видача дублікатів свідоцтв, внесення змін до облікових даних, тощо), - до набрання законної сили рішенням суду.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі № 359/10761/25 .

Крім того, ухвалою від 11 вересня 2025 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову: накладено арешт на транспортний засіб - автомобіль Land Rover Range Rover, 2018 р.в., сірого кольору, VIN НОМЕР_2 , що обліковувався за держ. № НОМЕР_1 , із забороною відчуження, розпорядження цим майном ОСОБА_2 , забороною передачі будь-яким іншим особам та вивезення за кордон; заборонено Територіальним та Регіональним сервісним центрам ГСЦ МВС вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зазначеного автомобіля (перереєстрація, зняття/постановка на облік, зміна номерних знаків, видача дублікатів свідоцтв, внесення змін до облікових даних, тощо) (а. с. 47-51).

Постановою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2025 року залишено без змін

22 січня 2026 року канцелярією суду зареєстровано клопотання про поновлення строку для подання зустрічного позову, а також зустрічний позов про визнання за ОСОБА_2 право власності на транспортний засіб марки «Land Rover», модель «Range Rover», 2018 року випуску, сірого кольору ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , як за добросовісним набувачем.

Питання щодо прийняття вказаного зустрічного позову до спільного розгляду з первісним станом на дату прийняття даної ухвали ще не вирішено.

02 лютого 2026 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла заява представника ОСОБА_2 - адвоката Трунова Ю.А. про забезпечення зустрічного шляхом заборони будь-яким уповноваженим співробітникам, слідчих Слідчого відділення ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області та прокурорам Бучанської окружної прокуратури в рамках кримінального провадження № 12025111380000433 від 26.05.2025 передавати майно - транспортний засіб марки Land Rover Range Rover д.н.з., НОМЕР_1 2018 р.в., сірого кольору, VIN НОМЕР_2 , відповідачеві за зустрічним позовом - ОСОБА_1 або будь-яким третім особам, крім ОСОБА_2 , а також виконувати щодо вказаного транспортного засобу інші зобов`язання

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник, зокрема, посилається на те, що ОСОБА_2 є законним власником транспортного засобу марки «Land Rover», модель «Range Rover», 2018 року випуску, сірого кольору ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , який придбано у законний спосіб, із дотриманням усіх вимог цивільного законодавства.

Разом з тим, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.12.2025 року по справі № 369/24311/25 клопотання прокурора Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області Пінчук Олега Петровича про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025111380000433 від 26.05.2025 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 190 КК України - задоволено.

Накладено арешт на автомобіль марки «LAND ROVER» моделі «LAND ROVER» модель «RANGE ROVER», д.н.з. НОМЕР_5 , 2018 року випуску, сірого кольору, VIN: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , шляхом позбавлення його власника права користуватися, розпоряджатися та відчужувати вищезазначене майно.

Відтак вважає, що існують обґрунтовані підстави вважати, що вищевказаний транспортний засіб на виконання вищезазначеної ухвали суду буде вилеучено і потенційно може бути переданий ОСОБА_1 , яка позиціонує себе як потерпіла в рамках кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, щозаявлений спосіб забезпечення зустрічного позову не перебуває у безпосередньому зв`язку з предметом заявлених вимог та не спрямований на забезпечення можливості виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення зустрічного позову.

Фактично заявник просить суд встановити заборону для органів досудового розслідування та прокурорів здійснювати процесуальні дії у межах кримінального провадження, що виходить за межі повноважень суду при розгляді цивільної справи та означає втручання у сферу правовідносин, врегульованих Кримінальним процесуальним кодексом України.

Питання зберігання, передачі або повернення речових доказів та арештованого майна у кримінальному провадженні вирішуються виключно в порядку кримінального судочинства та не можуть бути предметом судового контролю в межах цивільної справи.

Таким чином, заявлений захід забезпечення не відповідає меті інституту забезпечення позову, оскільки спрямований не на збереження предмета спору для виконання можливого рішення суду, а на обмеження процесуальних повноважень органів досудового розслідування та прокурора.

Крім того, у даній справі вже вжито заходи забезпечення позову у вигляді арешту спірного транспортного засобу, що унеможливлює його відчуження та забезпечує реальне виконання рішення суду у разі задоволення як первісного, так і зустрічного позову.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення зустрічного позову, суд першої інстанції врахував предмет спору, здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову .

Доводи апеляційної скарги в їх сукупності не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого судового рішення, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції щодо установлення обставин справи, які були предметом дослідження й оцінки судом. Аргументи, зазначені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, були перевірені судом першої інстанції, їм судом надана мотивована оцінка.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволенню.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Труновим Юрієм Анатолійовичем, - залишити без задоволення.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І. Шкоріна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua