Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №361/3423/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи 361/3423/24 Апеляційне провадження № 22-ц/824/11129/2026Головуючий у суді першої інстанції - Петришин Н.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Оніщук М.І.,

судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,

секретар Цалко Д.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Шилан Дарією Олександрівною, на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2026 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до Зазимської районної ради, згідно з яким просив:

- стягнути з Зазимської сільської ради на його користь моральну шкоду у розмірі 20000 грн. 00 коп.;

- стягнути з Зазимської сільської ради на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 12000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 28.05.2020 позивач подав до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області запит на інформацію, у якому просив надати належним чином оформлені та завірені копії:

- проекту рішення про внесення змін до бюджету Пухівської сільської ради на 2019 рік, який виносився на пленарне засідання Пухівської сільської ради 21.03.2019 на ХХХVII cесію VII скликання;

- рішення про внесення змін до бюджету Пухівської сільської ради на 2019 рік № 1154 від 21.03.2019;

- проекту рішення про внесення до бюджету Пухівської сільської ради на 2019 рік, який виносився на пленарне засідання Пухівської сільської ради 09.09.2019 на XL cесію VII cкликання;

- рішення про внесення змін до бюджету Пухівської сільської ради на 2019 рік №1225-XL-VII від 09.09.2019.

У той же день позивач подав до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області запит на інформацію, у якому просив надати належним оформлені та завірені копії:

- проекту рішення Пухівської сільської ради "Про затвердження робочого проекту "Реконструкція футбольного майданчика зі штучним покриттям у Пухівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів по вул. Поштова, 14, в с. Пухівка;

- рішення Пухівської сільської ради від 26.05.2020 № 1356-XLVI-VII "Про затвердження робочого проекту "Реконструкція футбольного майданчика зі штучним покриттям у Пухівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів по вул. Поштова 14, в с. Пухівка.

Також, 29.05.2020 позивач подав до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області запит на інформацію, у якому просив надати належним чином оформлену та завірену копію протоколу 43 сесії 7 скликання Пухівської сільської ради, яка відбулася 24.01.2020.

Разом з тим, на вказані запити відповідач запитувану інформацію у встановлений законом строк не надав.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2020 у справі № 320/5392/20 визнано протиправною бездіяльність Пухівської сільської ради Броварського району Київської області щодо ненадання інформації на запити. Зобов`язати Пухівську сільську раду Броварського району Київської області надати відповідь на інформаційні запити: вх. № 134 від 28.05.2020, вх. № 136 від 29.05.2020, вх. № 137 від 29.05.2020, у термін п'яти робочих днів від дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення Київського окружного адміністративного суду набрало законної сили 28.10.2020.

01.02.2021 Київським окружним адміністративним судом позивачу видано виконавчий лист № 320/5392/20.

Водночас, оскільки 25.10.2020 відбулися місцеві вибори, за результатами яких Пухівська сільська рада увійшла у склад Зазимської територіальної громади (Зазимської сільської ради), позивачем до Київського окружного адміністративного суду було подано клопотання про заміну боржника у виконавчому листі.

08.11.2021 у справі № 320/5392/20 Київським окружним адміністративним судом було ухвалено судове рішення про заміну у виконавчому листі № 320/5392/20, виданому 01.01.2021, боржника - Пухівську сільську раду Броварського району Київської області на правонаступника - Зазимську сільську раду Броварського району Київської області.

Отже, Зазимська сільська рада, яка є правонаступником відповідача у справі №320/5392/20 Пухівської сільської ради з 11.11.2021 достеменно знала (або мала б знати) про зобов`язання суду виконати рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 в термін 5 (п`ять) робочих днів.

Натомість, відповідач навіть протягом місяця (замість п`яти робочих днів) добровільно не виконав вищенаведене рішення адміністративного суду.

У зв`язку з зазначеним, позивач був вимушений звернутися до Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою про примусове виконання боржником рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2020.

10.12.2021 Броварським ВДВС у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було відкрито виконавче провадження № 320/5392/20.

Однак, Зазимська сільська рада, як правонаступник Пухівської сільської ради, не мала наміру виконувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 в адміністративній справі № 320/5392/20.

За таких обставин, позивачу, як громадському діячу, не вдалося реалізувати наміри щодо запобіганню правопорушень з боку посадових осіб Пухівської сільської ради та протиправних дій і бездіяльності депутатів Пухівської сільської ради сьомого скликання, які прийняли низку протиправних рішень, що призвело до погіршення економічного стану територіальної громади с. Пухівка Броварського району Київської області.

Отже, також протиправною бездіяльністю відповідач завдав позивачу значної моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, стурбованістю і тривогою через те, що ситуація триває надто довго, глибоким відчуттям несправедливості, викликане тривалим невиконанням судового рішення, розчаруванням та підвищеному психоемоційному стані, пов`язаному з неотриманням запитуваної ним інформації.

При цьому, оскільки такий стан правової невизначеності, безпорадності і розчарування та приниження з боку відповідача триває довгий час, вказував, що справедливою компенсацією моральної шкоди, яку завдав відповідач, є сума у 20000 грн. 00 коп.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 31.03.2026 у задоволенні позову відмовлено (а.с. 87-92).

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному, а також здійснити розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

В обгрунтування апеляційної скарги вказує на неврахування судом першої інстанції того, що відповідно до чинного законодавства України відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадових або службових осіб органу місцевого самоврядування, є саме орган місцевого самоврядування.

При цьому, вказує, що згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини та Верховного Суду відсутність наслідків у вигляді розладів здоров'я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано (а.с. 95-99).

Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а також заява про розгляд справи без участі представника відповідача. Позивач про причини своєї неявки суд не сповістив.ю

Враховуючи положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, судом апеляційної інстанції визнано за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, за змістом рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі № 320/5392/20, 28 травня 2020 року позивач ОСОБА_1 подав до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області запит на інформацію, в якому просив надати належним чином оформлені та завірені копії: проекту рішення про внесення змін до бюджету Пухівської сільської ради на 2019 рік, який виносився на пленарне засідання Пухівської сільської ради 21.03.2019 на ХХХVII сесію VII скликання; рішення про внесення змін до бюджету Пухівської сільської ради на 2019 рік №1154 від 21.03.2019; проекту рішення про внесення до бюджету Пухівської сільської ради на 2019 рік, який виносився на пленарне засідання Пухівської сільської ради 09.09.2019 на XL сесію VII скликання; рішення про внесення змін до бюджету Пухівської сільської ради на 2019 рік №1225-XL-VII від 09.09.2019.

28 травня 2020 року позивач подав до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області запит на інформацію, в якому просив надати належним чином оформлені та завірені копії: проекту рішення Пухівської сільської ради «Про затвердження робочого проекту «Реконструкція футбольного майданчика зі штучним покриттям у Пухівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів» по вул. Поштова, 14 в с. Пухівка; рішення Пухівської сільської ради від 26.05.2020 №1356-XLVI-VII «Про затвердження робочого проекту «Реконструкція футбольного майданчика зі штучним покриттям у Пухівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів» по вул. Поштова, 14 в с. Пухівка.

29 травня 2020 року ОСОБА_1 подав до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області запит на інформацію, в якому просив надати належним чином оформлені та завірені копію протоколу 43 сесії 7 скликання Пухівської сільської ради, яка відбулася 24.01.2020. На вказані запити відповідач запитувану інформацію у встановлений законом строк не надав.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі № 320/5392/20 визнано протиправною бездіяльність Пухівської сільської ради Броварського району Київської області щодо ненадання інформації на запити та зобов`язано Пухівську сільську раду Броварського району Київської області надати відповідь на інформаційні запити: вх. №134 від 28.05.2020, вх. №136 від 29.05.2020, вх. №137 від 29.05.2020, в термін п`яти робочих днів від дня набрання рішення суду законної сили.

Зазначене вище рішення суду згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 29 жовтня 2020 року.

За результатами місцевих виборів 25.10.2020 Пухівська сільська рада увійшла у склад Зазимської територіальної громади, у зв'язку з чим позивачем було подано до Київського окружного адміністративного суду клопотання про заміну боржника у виконавчому провадженні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року замінено боржника Пухівську сільську раду Броварського району Київської області на правонаступника - Зазимську сільську раду Броварського району Київської області у виконавчому листі № 320/5392/20, виданому судом 01 лютого 2021 року.

10.12.2021 Броварським ВДВС у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було відкрито виконавче провадження № 320/5392/20.

Доказів виконання вищенаведене рішення адміністративного суду матеріали справи не містять.

Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що діями Зазимської сільської ради щодо тривалого невиконання судового рішення про надання відповіді на запит, йому було спричинено моральну шкоду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Зазимська сільська рада є неналежним відповідачем у справі, адже належним відповідачем у справі за позовом про відшкодування шкоди, завданої фізичній/юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, має бути держава в особі органів, які допустили порушення, що слугували підставою для звернення до суду.

Також, суд дійшов висновку, що саме по собі ненадання Пухівською сільською радою, яка у подальшому увійшла у склад Зазимської територіальної громади, належної відповіді позивачу на його запити, та ухвалення Київським окружним адміністративним судом рішення від 28.09.2020 у справі № 320/5392/20 про зобов`язання Пухівської сільської ради надати відповідь на такі інформаційні запити, не може бути підставою для відшкодування позивачу моральної шкоди.

Колегія суддів не може погодитися з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому, у відповідності з п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦК України).

Стаття 6 Конституції України визначає, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцієюмежах і відповідно до законів України.

Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, судам слід виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом. Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має притягнути як відповідача відповідний орган Державного казначейства України.

Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" установлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», а також особливості їх виконання.

Відповідно до підпункту 2) пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України/ У частині другій статті 2 ЦК України встановлено, що учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 172 ЦК України).

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (стаття 1173 ЦК України).

Отже, тлумачення статей 2, 11, 172, 1167, 1173 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою. Тобто боржником є відповідний орган місцевого самоврядування, яка бере участь у справі як відповідач.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 459/274/17 та від 26.08.2020 у справі № 522/11325/16.

Таким чином, оскільки Зазимська сільська рада є органом місцевого самоврядування, на якого поширюються правила ст. 1173 ЦК України, а також враховуючи те, що бездіяльність відповідача щодо ненадання інформації на запити встановлена рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі № 320/5392/20, помилковими є висновки суду першої інстанції як про неналежність відповідача у даній справі, так і про недоведеність позивачем факту спричинення йому моральної шкоди вищевказаною бездіяльністю відповідача та відсутність усіх складових цивільно-правової відповідальності, які є підставою для задоволення позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди.

У свою чергу, враховуючи тривалість вимушених змін у житті позивача, глибину душевних страждань, яких зазнав позивач внаслідок неналежного примусового виконання судового рішення і втрату актуальності порушень у зверненні питань через 5 років, та з урахуванням вимог розумності і справедливості колегія суддів вважає, що на користь позивача із відповідача підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 2000 грн. 00 коп.

При цьому, на переконання колегії суддів, визначений розмір моральної шкоди відповідає засадам розумності та справедливості, з урахуванням глибини фізичних та душевних страждань позивача, а також тих обставин, що наведеним вище судовим рішенням встановлено порушення прав позивача.

При цьому, сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частини 1, 2 статті 376 ЦПК України).

Отже, ухвалене судом першої інстанції рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Також, відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК Україниякщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу у суді першої інстанції на суму 12000 грн. 00 коп. у матеріалах справи наявний договір № 4ц/24 про надання правничої допомоги від 04.04.2024, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Шилан Д.О., згідно з п. 5.2 якого сторони домовилися, що оплата послуг адвоката здійснюється клієнтом фіксованою сумою в розмірі 12000,00 грн. незалежно від об`єму наданих адвокатом послуг, витраченого часу, матеріальних затрат та кінцевого результату справи і є незмінною.

Також, на підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції на суму 8000 грн. 00 коп., останнім було додано до апеляційної скарги договір №7ац/26 про надання правової допомоги від 14.04.2026, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Шилан Д.О., за умовами якого оплата послуг адвоката здійснюється фіксованою сумою в розмірі 8000 грн. 00 коп., а також Акт виконаних робіт № 1 від 20.04.2026.

Оскільки колегія суддів ухвалює нове рішення і частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 до Зазимської сільської ради, з останньої підлягають стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 1200 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 800 грн. 00 коп., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також слід зауважити, що дана справа віднесена процесуальним законом до категорії малозначних справ, а тому, в силу положень ч. 6 ст. 19 та ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 372, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Шилан Дарією Олександрівною, - задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2026 року - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Зазимської сільської ради Броварського району Київської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з Зазимської сільської ради Броварського району Київської області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 800 (вісімсот) грн. 00 коп.

В інші частині позовних вимог - відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Зазимська сільська рада Броварського району Київської області, код ЄДРПОУ 04363876, місцезнаходження: Київська обл., Броварський р-н, с. Зазим`я, вул. Широка, 6.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 10 липня 2026 року.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді В.А. Шебуєва

О.В. Кафідова