Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №754/184/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 33/824/2744/2026

№ 754/184/26

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Жук О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Жук О.В.,

розглянувши 08 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 14 квітня 2026 року про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

14 квітня 2026 року постановою судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі - КУпАП/, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 /один/ рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн 60 к на користь держави.

Згідно з постановою, 01.01.2026, о 21.20 год. на 17 км. Дороги М-06 в м. Києві по проспекту Лісовий 12, ОСОБА_1 керував автомобілем «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України /далі - ПДР України/, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду відносно нього скасувати та провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247, ст. 18 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом не вжито заходів для повного та об`єктивного дослідження та оцінки всіх обставин даної справи.

Вказує, що поза увагою суду залишились фактичні обставини справи, про те, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності, так як вимушений був їхати за матір`ю літнього віку, яка внаслідок транспортного колапсу більше години, при низькій температурі повітрі перебувала на вулиці, що створювало реальну загрозу її життю.

Звертає увагу на порушення поліцейськими положень ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 № 1452/735 /далі - Інструкція/, оскільки ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд спочатку на місці зупинки транспортного засобу, а потім у медичному закладі. Крім того, не було залучено свідків, які б підтвердили відмову ОСОБА_1 від проходження огляду.

Зазначає про недопустимість як доказу відеозапису з бодікамери поліцейський, з тих підстав, що файл з відеозаписом не містить електронного цифрового підпису посадової особою, тому не має жодної юридичної сили.

Також, звертає увагу на те, що накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення без оцінки суду залишились дані про особу ОСОБА_1 , який використовує транспортний засіб як джерело доходу, на його утриманні перебуває мати похилого віку, а накладене стягнення буде надмірним тягарем для його родини.

Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Коноваленко Є. О., які підтримала апеляційні вимоги та просили постанову судді скасувати, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з`ясовані всебічно, повно й об`єктивно в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу /посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.

Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена зібраними у справі доказами, а саме даними протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапису з бодікамер поліцейських, інших письмових доказів.

З протоколу про адміністративне правопорушення від 01 січня 2026 року вбачається, що того ж дня, близько 21 год. 53 хв. на 17 км. Дороги М-06 в м. Києві по проспекту Лісовий 12, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота), від проходження огляду на стан сп`яніння водій відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зазначені у протоколі обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджуються даними наявного у справі відеозапису.

Так, поліцейськими зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , який повідомив, що їде забрати маму з зупинки транспортного засобу. В ході спілкування поліцейські запитали у останнього чи вживав він алкогольні напої, чого ОСОБА_1 не заперечив, посилаючись на святкування свята Нового Року. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився.

Таким чином, ОСОБА_1 не заперечував ні факту керування транспортним засобом, ні перебування у стані алкогольного сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про перебування його у стані крайньої необхідності спростовуються як даними відеозапису, так і його поясненнями під час апеляційного розгляду.

Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 пояснив, що його дружина, яка виходила на вулицю вигулювати собаку, побачила матір ОСОБА_1 на зупинці громадського транспорту та повідомила йому про це. У зв`язку з тим, що на вулиці було холодно, і він хвилювався за здоров`я своєї матері, прийняв рішення сісти за кермо і їхати за нею.

Обставинами, які виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП є дії особи в стані крайньої необхідності, необхідної оборони, або якщо особа перебувала в стані неосудності.

Під крайньою необхідністю законодавець визначив дію, яка хоч і передбачена КУпАП, або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, проте вчинена для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам, і свободам громадян,установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкоду є менш значною, ніж відвернена.

Повідомлення ОСОБА_1 про те, що він був змушений порушити положення ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на його пояснення, не підпадає під визначення поняття крайньої необхідності за ст. 18 КУпАП, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

Посилання захисника в судовому засіданні на відсутність законних підстав зупинки транспортного засобу саме по собі не спростовує факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст. 130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом у стані сп`яніння.

Положенням ст. 266 КУпАП визначено, що свідки залучаються лише у випадку неможливості фіксації технічними засобами відмови водія від проходження огляду у встановленому законом порядку. З огляду на те, що факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння зафіксований технічними засобами, доводи апеляційної скарги про порушення поліцейськими встановленого законом порядку процедури фіксації відмови проходити такий огляд через відсутність свідків, є безпідставними.

Вважаю, що судом вірно встановлені фактичні обставини адміністративного правопорушення, а тому постанова судді Деснянського районного суду м. Києва від 14 квітня 2026 року, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга ОСОБА_1 , доводи якої не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 14 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду О.В. Жук