Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №161/8487/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/8487/26

Провадження № 2/161/4903/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 червня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Смоковича М.В.,

при секретарі судового засідання Хилько О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання вагітної дружини, -

ВСТАНОВИВ:

20.04.2026 року позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Луцького міськрайонного суду Волинської області із позовною заявою до відповідача, ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання вагітної дружини.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, ОСОБА_2 , з 28 червня 2025 року. На даний час вона є вагітною, а строк тимчасової непрацездатності по вагітності та родах, становить період з 07.02.2026 року по 12.06.2026 року, що підтверджується медичною інформаційною довідкою з електронної системи охорони здоров`я. Відповідач матеріальну допомогу на утримання позивача надає нерегулярно, у зв`язку з чим вона має матеріальні труднощі з організацією свого життя під час вагітності, що потребує додаткових витрат на харчування, медичні обстеження та лікування, оскільки немає достатнього доходу. У зв`язку з чим просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання як вагітної дружини у розмірі 25% від його доходу на час вагітності, а вразі народження дитини – до досягнення дитиною трьох років.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.04.2026 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

30.06.2026 року від позивача, ОСОБА_1 , на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без її участі та в якому вона вказала, що не заперечує проти винесення заочного рішення. Крім цього, до даного клопотання позивач додала свідоцтво про народження дитини.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, відзив на позов відповідачем, у визначений в ухвалі суду термін, не надано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, так як розгляд справи, відповідно до вимог ст. 279 ЦПК України, здійснювався судом за відсутності учасників справи, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 28.06.2025 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис №333.

З 07.02.2026 року ОСОБА_1 мала тимчасову непрацездатність у зв`язку з вагітністю та пологами, підтверджується медичною інформаційною довідкою з електронної системи охорони здоров`я.

Від даного шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сторін народився син – ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Позивач не працює, так як доглядає за дитиною, яка не досягла 3 років.

За приписами статті 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Як зазначено в ч. 2 ст. 75 СК України, право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 СК України утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою.

Згідно ч. 2 ст. 77 СК України за рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, в грошовій формі.

Відповідно ч. 1 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Згідно ч. 1 ст. 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності.

Згідно ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Згідно ч. 5 ст. 84 СК України аліменти, присуджені дитині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.

Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право вагітної дружини, дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Матеріальне становище платника оцінюється, виходячи з вартості належного йому майна, розміру заробітку (доходу). Про матеріальне становище також свідчить розмір витрат, що здійснюються платником на утримання себе й членів своєї сім`ї.

Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану (ст. 80 Сімейного Кодексу України).

При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини під час вагітності та до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з положень ст. 84 Сімейного Кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

Відповідач є особою працездатного віку. Відсутні докази на підтвердження наявності на утриманні відповідача інших малолітніх, неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім`ї, відповідно, іншими аліментними зобов`язаннями не обтяжений.

З урахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості та розумності та з урахуванням потреб дружини, суд вважає можливим задовольнити вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, тобто з 20.04.2026 року, на час вагітності, але не більше, ніж до досягнення дитиною трирічного віку.

Суд визнає необхідним застосувати п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України і допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову з відповідача підлягає стягненню судовий збір.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивач, відповідно положень п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 75, 79, 80, 84 СК України, ст. 10, 12, 81, 133, 141, 263-265, 280, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання вагітної дружини – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 20.04.2026 року, на час вагітності, але не більше, ніж до досягнення дитиною трирічного віку.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід рержави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений 07.07. 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області М.В. Смокович