Суд: Ковельський міськрайонний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 09 липня 2026 р.
Справа: №159/4312/26
Суддя: Бойчук П. Ю.
Справа № 159/4312/26
Провадження № 3/159/1620/26
КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2026 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Бойчук П.Ю., розглянувши справу, що надійшла від Відділу організації несення служби в м. Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України (паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП - відмова), зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої бухгалтером,
передбаченої ч. 3 ст. 184 КУпАП, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 ставиться у вину те, що вона 02.07.2026 року о 16 год. 00 хв. в м. Ковелі по вул. Відродження, будучи матір`ю неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не вжила заходів щодо забезпечення необхідних умов виховання, а саме - неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керував транспортним засобом “Adly”, державний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування так5им транспортним засобом в м .Ковелі по вул. Відродження, 19а, а саме - вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке, передбачено ч. 2 ст. 126 КУпАП, чим порушив п. 2.1а ПДР України.
Таким чином ОСОБА_1 , ставиться у вину порушення ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні по розгляду даної справи ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення визнала повністю та просила суворо не карати.
Суддя, з`ясувавши обставини справи та дослідивши наявні серед матеріалів справи докази, прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Однак, при вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд враховує такий елемент верховенства права, як принцип пропорційності.
Принцип пропорційності спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення. Мета процесуальних дій має бути суспільно вагомою, для досягнення певної мети органи влади не можуть накладати на громадян зобов`язання, які перевищують установлені межі необхідності, а засіб досягнення суспільно вагомої мети має бути найменш обтяжливим для людини в конкретних умовах.
У рішенні від 25 січня 2012 р. № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні "Ісмаїлов проти Росії" від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права - однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄКПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Санкція ч. 3 ст. 184 КУпАП передбачає накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить від 850,00 грн. до 1700,00 грн.
Таким чином, накладення навіть мінімального розміру стягнення, передбаченого санкцією цієї статті, не буде співмірним із вчиненим ОСОБА_1 діянням та буде перевищувати межі необхідності досягнення легітимної мети адміністративного стягнення, зокрема запобіганню вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. Мета адміністративного стягнення може бути досягнення іншими менш обтяжливими для порушника засобами.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 , має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, є багатодітною матір`ю, вперше притягується до адміністративної відповідальності за вчинення даного виду адміністративного правопорушення, суддя вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення і обмежитись щодо неї усним зауваженням.
Керуючись ст.ст. 22, 221, 283, 284, 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в :
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 184 КУпАП, в зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись щодо неї усним зауваженням.
Провадження у справі закрити.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ковельського міськрайонного судуП. Ю. Бойчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua