Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №354/1493/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 354/1493/25

Провадження № 33/4808/246/26

Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Ваврійчук Т. Л.

Суддя-доповідач Шигірт Ф.С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Лукиніва М.П. на постанову Яремчанського міського судуІвано-Франківської області від 26 лютого 2026 року відносно ОСОБА_1 , –

в с т а н о в и в:

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 665,6 грн судового збору.

Згідно постанови суду, 06.11.2025 року о 21 год. 22 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в с. Поляниця, ГК Буковель, Надвірнянський район, Івано-Франківської області, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку, результат 0,56 проміле, чим порушив п. 2.9а ПДР України.

В апеляційній скарзі захисник Лукинів М.П. вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, винесеною без всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин події, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідності доказів вимогам належності та допустимості. Зазначає, що у протоколі є розбіжність у часі зазначено час вчинення порушення 21:22 год., тоді як відеозапис події розпочинається лише о 22:02 год., що ставить під сумнів доказовість матеріалів.

Стверджує, що існують суперечності щодо повноважень поліцейського Дрозда А.І., який складав документи, оскільки у всіх складених ним документах, зокрема в протоколі, акті та постанові за ст.121-3 КУпАП його посада вказана з явними суперечностями - як співробітника управління патрульної поліції в Івано-Франківській області, то співробітника управління патрульної поліції у Львівської області. Суд першої інстанції розцінив це як «технічну описку», проте захист наполягає, що це свідчить про неналежність доказів.

Звертає увагу на порушення права на захист, оскільки ОСОБА_1 не було роз`яснено право на залучення адвоката саме під час складання протоколу.

Також, зауважується на порушенні порядку проведення огляду на стан сп`яніння. Згідно з відеозаписом, водій чітко висловлював незгоду з результатом тесту (0,56 проміле), проведеного на місці приладом Alcotest 7510. У такому випадку поліцейський був зобов`язаний запропонувати огляд у медичному закладі. Проте направлення не видавалося і огляд у закладі охорони здоров`я проведений не був.

Також наголошує, що суд не врахував дані про особу ОСОБА_1 , який є активним членом ГО «Спілка Волонтерів Прикарпаття» та з 2023 року регулярно здійснює волонтерські виїзди в зони бойових дій для доставки допомоги ЗСУ, де наявність права керування транспортним засобом є критично важливою.

Вказує на принцип презумпції невинуватості, зазначаючи, що всі сумніви мають тлумачитися на його користь, а винуватість не була доведена належними доказами.

Просить скасувати постанову суду та закрити провадження щодо ОСОБА_1 у справі через відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційного суду не з`явився, будь яких клопотань не подавав, що не перешкоджає розгляду справи без його участі.

До початку розгляду справи, захисник Лукинів М.П. вкотре подав клопотання про відкладення судового розгляду у зв`язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні у Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області та перебування ОСОБА_1 у волонтерському відрядженні.

Разом з тим, згідно вимог ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга на постанову у справі про адміністративне правопорушення підлягає розгляду протягом двадцяти днів з дня її надходження до апеляційного суду.

При цьому захисник ОСОБА_2 неодноразово звертався до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи, які судом апеляційної інстанції задовольнялися з метою забезпечення права особи на захист та останні два були мотивовані виключно його зайнятістю в інших судових засіданнях у інших судах, незважаючи на те, що про дату, час та місце апеляційного розгляду даної справи він був повідомлений завчасно та належним чином.

Водночас твердження захисника про те, що ОСОБА_1 перебуває у волонтерському відрядженні в східних областях України за дорученням начальника частини НОМЕР_2 , не позбавляє суд права розглянути справу у його відсутність.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що подальше відкладення розгляду справи призведе до безпідставного затягування її розгляду та порушення строків, встановлених ст.294 КУпАП, а тому розцінив такі дії захисника, як зловживання процесуальними правами та відмовляє у задоволенні чергового клопотання про відкладення судового засідання.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Верховний Суд України неодноразово звертав увагу місцевих судів на обов`язок проведення якісного розгляду справ про адміністративні правопорушення передбачені ст.130 КУпАП, та ретельної перевірки обставин з дотриманням стандартів передбачених для кримінальних справ.

Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин наведених в протоколі, суд першої інстанції не дотримався всіх вимог наведених норм права та роз`яснень ВСУ.

Розглядаючи дану справу, суд першої інстанції мав керуватися вимогами КУпАП, ЗУ «Про Національну поліцію», ПДР України, Інструкції «про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а також Інструкції «з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції».

Зазначені норми права передбачають алгоритм дій працівників поліції при виявленні правопорушень, зокрема підстави та правила проведення огляду на стан сп`яніння, форму та обов`язкові відомості, що мають містити оформлювані поліцейським документи, поведінка у спілкуванні з водіями. Дотримання цих норм обумовлює допустимість зібраних доказів та законність прийнятих рішень.

Так, відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зазначений пункт передбачає проходження саме медичного огляду, тобто в закладах охорони здоров`я визначених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до п.7 розділу І Інструкції «про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Аналіз зазначених норм права вказує, що результати огляду проведеного працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу, можуть свідчити про перебування водія у стані сп`яніння лише у тому випадку, якщо водій висловив свою чітку згоду із результатами огляду та встановленням у нього стану сп`яніння. В усіх інших випадках, огляд має проводитись в закладах охорони здоров`я затверджених управлінням охорони здоров`я місцевої державної адміністрації.

Проте, як вбачається з відеозапису долученого до матеріалів справи а.с.7 (clip-0), після використання газоаналізатора та повідомлення водія ОСОБА_1 про показник алкоголю 0,56‰, він не погодився з таким результатом (clip-0, час запису 22 год. 10 хв.)

Проте, працівник поліції не запропонував йому проїхати в заклад охорони здоров`я, а почав складати протокол.

Далі ОСОБА_1 знов висловив своє здивування результатами огляду (clip-0, час запису 22 год. 19 хв.), проте працівник поліції знов не запропонував йому проїхати в заклад охорони здоров`я, а продовжив складати матеріали справи.

Після складання протоколу (clip-0, час запису 22 год. 24 хв.) працівник поліції надав протокол за ст.130 КУпАП водієві.

Після підписання протоколу, працівник поліції почав складати акт огляду водія ОСОБА_1 на стан сп`яніння (clip-0, час запису 22 год. 25 хв. – 22 год. 29 хв.).

Надавши водію на підпис Акт огляду, він пояснив, що треба підписати документ про проходження огляду. При цьому, працівник поліції не повідомив водія, що він ставить підпис про згоду з результатами огляду та визнає перебування у стані сп`яніння. Також все це відбувалося в темну пору доби з використанням підсвітки мобільних телефонів, що ускладнювало можливість ознайомитись з текстом документів.

Також з відеозапису вбачається, що водій довіряє працівнику поліції щодо змісту документів та підписує не читаючи їх.

Зазначені обставини вказують на істотне порушення поліцейським порядку огляду водія на стан сп`яніння, що призводить до недопустимості доказів отриманих в результаті такого огляду.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення є одночасно доказом та актом обвинувачення та складається за результатом збору всіх необхідних доказів достатніх для твердження про вчинення адміністративного правопорушення. Проте, протокол за ст.130 ч.1 КУпАП у даній справі складено до складання Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння, тобто фактичні дані зазначені в Акт не були підставою для складання протоколу.

Разом з тим, згідно вимог п.10 розділу ІІ Інструкції «про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі – акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння.

Зазначені положення Інструкції вказують на обов`язковість складання Акту для фіксування результатів огляду та висновків про стан сп`яніння особи, що в подальшому є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Проте, акт надано водію на підпис після підписання протоколу про адміністративне правопорушення, як формальний документ, що не має значення для складання протоколу.

Таким чином, у водія не було сенсу висловлювати свою незгоду з відомостями внесеними до Акту, оскільки вже був складений протокол. Не читаючи Акту, водій поставив підписі в місцях зазначених поліцейським.

Окрім наведеного, апеляційний суд констатує факт інших порушень допущених працівником поліції Дроздом Андрієм Івановичем під час оформлення справи про адміністративне правопорушення. Зокрема, в протоколі про адміністративне правопорушення він зазначає свою посаду як поліцейський УПП в Івано-Франківській області, в Акті огляду водія на стан алкогольного сп`яніння - як поліцейський УПП в Львівській області, в постанові за ст.121-3 КУпАП - як поліцейський УПП в Львівській області (а.с.1, 3, 5).

Зазначені суперечності вказують про істотне порушення п.9 розділу ІІ Інструкції «з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» та викликають обґрунтований сумнів у складенні протоколу та Акту повноважною посадовою особою.

Проте, суд першої інстанції залишив зазначені порушення поза увагою, не дослідив та не дав належної оцінки доказам з точки зору їх допустимості, що призвело до невірних висновків.

Враховуючи сукупність наведених порушень вимог діючого законодавства, зокрема щодо порядку огляду водіїв на стан сп`яніння, апеляційний суд приходить до висновку про визнання недопустимими доказами Акту огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3), протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №505541 від 06.11.2025 року щодо ОСОБА_1 (а.с.1), що приводить до закриття провадження у справі за п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова скасуванню.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника задовольнити.

Постанову Яремчанського міського судуІвано-Франківської області від 26 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.С. Шигірт