Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №243/10377/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5103/26 Справа № 243/10377/25 Суддя у 1-й інстанції - Гончарова А. О. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого – судді Макарова М.О.

суддів – Городничої В.С., Петешенкова М.Ю.

при секретарі – Пікос А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 16 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2025 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просила визнати за нею право власності в порядку спадкування на недоотриману пенсію ОСОБА_3 за період з 01.02.2024 по 30.09.2024 та на недоотриману пенсію ОСОБА_4 за період з 01.02.2024 по 30.11.2024; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити їй недоотриману за життя ОСОБА_3 пенсію за період з 01.02.2024 по 30.09.2024 та недоотриману за життя ОСОБА_4 пенсію за період з 01.02.2024 по 30.11.2024; стягнути з відповідача на її користь недоотриману пенсію ОСОБА_4 в сумі 73 319,08 грн та недоотриману за життя пенсію ОСОБА_3 в сумі 124 278,24 грн за свідоцтвом про право власності на спадщину за законом.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьку помер її батько, - ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьку померла її мати - ОСОБА_4 . З метою оформлення своїх спадкових прав позивач звернулася до державного нотаріуса Дванадцятої київської державної нотаріальної контори Щербини Я.О. із заявою про прийняття спадщини після смерті батьків. З метою встановлення спадкового майна нотаріусом направлено запити до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримано довідки про розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_3 , яка становить 124 278,24 грн. та нарахована за період з 01.04.2016 по 30.09.2018, та про розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_4 , яка становить 73 319,08 грн. та нарахована за період з 01.07.2016 по 30.09.2018. На підставі вказаних довідок нотаріусом було видано позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом після ОСОБА_4 на її недоотриману пенсію за період з 01.07.2016 по 30.09.2018 в сумі 73 319,08 грн та на недоотриману пенсію її чоловіка ОСОБА_3 за період з 01.04.2016 по 30.09.2018 в сумі 124 278,24 грн. За отриманням спадкового майна позивач звернулася до відповідача, але до теперішнього часу виплата недоотриманої пенсії її батьків їй не проведена. Позивач вважає, що як спадкоємець має право на отримання всіх належних спадкодавцям пенсійних виплат з моменту припинення їх виплати.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 16 лютого 2026 року позов ОСОБА_2 задоволено та ухвалено: стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 31 липня 2025 року недоотриману пенсію ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01 липня 2016 року по 30 вересня 2018 року в розмірі 73 319,08 грн та недоотриману пенсію, що належала чоловіку померлої, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01 квітня 2016 року по 30 вересня 2018 року в розмірі 124 278,24 грн; визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на недоотриману пенсію за період з 01 лютого 2024 року по 30 вересня 2024 року, на одержання якої за життя мав право ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоотриману пенсію за період з 01 лютого 2024 року по 30 вересня 2024 року, належну спадкодавцю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на недоотриману пенсію за період з 01 лютого 2024 року по 30 листопада 2024 року, на одержання якої за життя мала право ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоотриману пенсію за період з 01 лютого 2024 року по 30 листопада 2024 року, належну спадкодавцю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судовий збір в сумі 1 211,20 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю підстав для задоволення позову, оскільки позивач успадкувала належні спадкодавцям суми пенсії у розумінні положень статті 1227 ЦК України у тому розмірі, в якому спадкодавці мали право на їх виплату на момент своєї смерті, тому заявлені вимоги про стягнення грошових коштів з відповідача та визнання права власності в порядку спадкування за законом на недоотриману пенсію є правомірними в розрізі поновлення порушення спадкових прав.

Не погодившись з таким рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулося з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.Крім того, щодо сум недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 за період з 01.02.2024 по 30.09.2024 та ОСОБА_4 за період з 01.02.2024 по 30.11.2024 представником скаржника в апеляційній скарзі зазначено наступне. Законом №1058 передбачені певні дії органів Пенсійного фонду України та пенсіонера щодо поновлення виплати пенсії. Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону № 1058 поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому статтею 46 Закону №1058. За наявною інформацією за життя з моменту припинення пенсійних виплат ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які мешкали на тимчасово окупованій території України, до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплати пенсії не зверталися, а відтак пенсія ОСОБА_3 за період з 01.02.2024 по 30.09.2024 та ОСОБА_4 за період з 01.02.2024 по 30.11.2024 не підлягала нарахуванню і не була їм нарахована. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, право на пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом. Кошти, які не були нараховані померлому не є належною пенсійною виплатою (недоотриманою пенсією). За таких умов пенсійні виплати не можуть бути нараховані померлій особі та не можуть вважатися недоотриманою пенсією, а тому не підлягають виплаті членам сім`ї померлого.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Святошинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 17 січня 2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьку Донецької області.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Святошинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 16 січня 2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьку Донецької області.

31 липня 2025 року державним нотаріусом Дванадцятої київської державної нотаріальної контори Щербиною Я.О. видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 , 1944 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається, зокрема, з недоотриманої пенсії за період з 01.07.2016 по 30.09.2018 в загальній сумі 73 319,08 грн, що зберігається в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, що належала померлій на підставі довідки №0500-0217-8/44629 від 06.05.2025, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області управлінням обслуговування громадян відділом обслуговування громадян №3 (сервісний центр); недоотриманої пенсії за період з 01.04.2016 по 30.09.2018 в загальній сумі 124 278,24 грн, що зберігається в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, що належала на підставі довідки № 0500-0217-8/50425 від 21.05.2025, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області чоловіку померлої ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , спадкоємицею якого була його дружина ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.

За даними електронної пенсійної справи ОСОБА_3 виплату пенсії йому було призупинено з 01.02.2024 на підставі інформації банківської установи про відсутність видаткових операцій за рахунком відповідно до вимог постанови КМУ від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». За період з 01.02.2024 по 30.09.2024 пенсія не нараховувалась та не виплачувалась.

За даними електронної пенсійної справи ОСОБА_4 , виплату пенсії їй було призупинено з 01.02.2024 на підставі інформації банківської установи про відсутність видаткових операцій за рахунком відповідно до вимог постанови КМУ від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». За період з 01.02.2024 по 30.11.2024 пенсія не нараховувалась та не виплачувалась.

За даними ІКІС ПФУ: Підсистеми «Звернення» 29.08.2025 на вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою № 16707 щодо виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 звернулась ОСОБА_2 . За результатом розгляду наданих документів нараховано ОСОБА_2 недоотриману пенсію у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 у сумі 124278,24 грн за період з 01.04.2016 по 30.09.2018.

За даними ІКІС ПФУ: Підсистеми «Звернення» 29.08.2025 на вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою №16704 щодо виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 звернулась ОСОБА_2 . За результатом розгляду наданих документів нараховано ОСОБА_2 недоотриману пенсію у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 у сумі 73319,08 грн за період з 01.07.2016 по 30.06.2018.

Нараховану ОСОБА_2 суму недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 за період з 01.04.2016 по 30.09.2018 у сумі 124 278,24 грн та суму недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 за період з 01.07.2016 по 30.06.2018 у сумі 73319,08 грн обліковано Головним управлінням та включено до переліку отримувачів виплат за минулий період станом на 1 січня 2026 року відповідно до вимог Порядку 1165. Зазначена сума підлягає виплаті в межах відповідного фінансового ресурсу за рахунок коштів Державного бюджету України в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету Пенсійним фондом України.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною 1 статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У розумінні положень статті 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Під час визначення обсягу спадщини необхідно виходити з того, що права та обов`язки, суб`єктом яких був спадкодавець на час відкриття спадщини, переходять до його спадкоємців. Спростування цієї презумпції можливе лише у випадках, коли права та обов`язки є нерозривно пов`язаними з особою спадкодавця. Отже, закон вказує, що до складу спадщини не включаються особисті немайнові права. Безпосередньою ознакою немайнових прав є невіддільність останніх від особи їхнього носія.

Пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, право на аліменти, пенсії та інші соціальні виплати, як на періодичні платежі, не входить до складу спадщини, оскільки мають на меті матеріальне забезпечення конкретної особи, а передумовою виникнення зазначених прав у спадкодавця була його участь у сімейних, соціальних та трудових відносинах. Однак наведене правило не застосовується до випадків, коли зазначені суми були нараховані, але не одержані спадкодавцем і за умови відсутності членів його сім`ї, бажаючих їх отримати. В такому належить застосовувати статті 1227 ЦК України.

Згідно із статтею 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Аналізуючи, наведені правові норми вбачається, що до складу спадщини входить сума пенсії, яка була нарахована, але не отримана спадкодавцем за життя з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до частини 1 статті 46 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

У розумінні положень статті 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині 2 статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині 1 цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині 1 цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині 1 цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною 2 цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зміст частини 3 статті 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення", де в частині 1 статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності, входять до складу спадщини.

Положення частин 2, 3 статті 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини 1 статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19 (провадження № 61-7985св20).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження №61-11268сво20) зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що: - цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; - право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; - право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

За таких обставин, позивач має право на спадкове майно - недоотриману пенсію спадкодавцем відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Закон № 1058-IV), який є спеціальним у цих правовідносинах.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 лютого 2022 року у справі №428/10113/20, провадження №61-14299св21; від 09 червня 2022 року у справі № 200/12094/18-а, провадження № К/9901/10098/19; від 06 квітня 2022 року у справі №200/10136/20-а.

Перевіривши законність рішення суду першої інстанції, колегія судів визнає його обґрунтованим та таким, що базується на належній оцінці доказів у справі. Оскаржуване рішення суду містить вичерпні відповіді на всі суттєві доводи позивача, а також правильну матеріально-правову та процесуальну кваліфікацію спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності правових підстав для визнання за позивачем права власності та зобов`язання нарахувати й виплатити їй недоотриману пенсію, а саме сум недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 за період з 01.02.2024 по 30.09.2024 та ОСОБА_4 за період з 01.02.2024 по 30.11.2024, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. У спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного їй спадкового майна. Спадкоємець успадковує право на належні спадкодавцю суми пенсії на підставі статті 1227 ЦК України в розмірі, у якому спадкодавець мав право на їх одержання на момент своєї смерті.

Припинення виплати пенсії за життя спадкодавця з підстав, пов`язаних з не підтвердженням перебування на обліку як внутрішньо переміщеної особи не передбачено чинним законодавством, атому спадкодавці ОСОБА_4 та ОСОБА_3 мали право на нарахування та виплату пенсії за весь період з 01 лютого 2024 року по день своєї смерті незалежно від звернення до відповідача та надання чи ненадання довідки внутрішньо переміщеної особи.

Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Жодним законом України не визначено такої підстави для припинення пенсії, як відсутність у особи її реєстрації як внутрішньо переміщеної.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 243/3505/16-ц (провадження № 14-271цс18), постанові Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 243/5697/16-ц (провадження № 61-34175св18) та у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 227/2802/16-ц (провадження № 61-6270св18) зазначено про те, що, підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України.

Право на такі виплати у спадкодавця зберігається, і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю, а тому спадкоємець відповідно до положень статті 1227 ЦК України має право на отримання безпідставно не нарахованої відповідачем пенсії у порядку спадкування за законом.

Подібні правові висновки зроблені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20), де надано правовий висновок, у якому зазначено, що припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.

При цьому припинення виплати пенсії за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та неоскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначеної пенсії і не позбавляє його спадкоємців можливості успадкувати право на її отримання.

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність протиправної бездіяльності територіального органу Пенсійного фонду України щодо невиплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є безпідставними. У цьому випадку між сторонами виникли правовідносини щодо отримання належних спадкодавцям сум у порядку спадкування. Після смерті пенсіонерів сума недоотриманої ними пенсії змінила свій правовий статус: вона припинила бути пенсійною виплатою та увійшла до складу спадщини. Відтак, подальший перехід права власності на ці кошти регулюється нормами Цивільного кодексу України, які визначають порядок спадкування.

Колегія суддів зазначає, що відповідач фактично визнає наявність заборгованості, але посилається на майбутнє включення цих сум до переліку виплат відповідно до Порядкут Порядку № 1165. Водночас відповідач не врахував, що спадкоємець набуває право на спадщину з моменту її відкриття. Оскільки це право не залежить від бюджетного виділення коштів, орган Пенсійного фонду порушив майнові права позивача.

Отже, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи і правильно визначив характер спірних правовідносин. Вирішуючи спір у межах заявлених вимог, суд застосував належні норми матеріального та процесуального права, а також надав належну оцінку всім наданим сторонами зібраним у справі доказам.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм надана належна оцінка.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не є суттєвими та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 141 ЦПК України судові витрати у зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області — залишити без задоволення.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 16 лютого 2026 року — залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст судового рішення складено 10 липня 2026 року.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді В.С. Городнича

М.Ю. Петешенкова