Вирок від 08 липня 2026 р. у справі №736/2987/25 — Корюківський районний суд Чернігівської області

Справа № 736/2987/25

Номер провадження 1-кп/736/77/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 рокум. Корюківка

Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді – ОСОБА_1 ,

за участі секретаря – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань суду у м. Корюківка кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 11.10.2025 за № 12025270290000215, по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницький, Хмельницької області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодружений, раніше не судимий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 35-РС від 12.06.2025 солдата ОСОБА_3 призначено на посаду оператора безпілотних літальних апаратів роти заготівлі дерев`яних конструкцій військової частини НОМЕР_1 .

11 жовтня 2025 року, керуючи автомобілем «TOYOTA» моделі «AVENSIS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався автомобільною дорогою Т 2512 у напрямку від с-ща Холми Корюківського району Чернігівської області до м. Корюківка Корюківського району Чернігівської області.

Встановлено, що ОСОБА_3 у даній дорожній обстановці для забезпечення безпеки дорожнього руху зобов`язаний був діяти відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі (п. 2.3 б); під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним (п. 12.1).

В той же час, 11.10.2025 близько 12 год. 35 хв., рухаючись по автомобільній дорозі Т 2512 у напрямку від с-ща. Холми Корюківського району Чернігівської області до м. Корюківка Корюківського району Чернігівської області, поблизу с. Озереди Корюківського району Чернігівської області, ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки «TOYOTA» моделі «AVENSIS» реєстраційний номер НОМЕР_3 , у порушення п.п. 2.3 б), 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, діючи із злочинною недбалістю, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним та не впорався з керуванням транспортного засобу.

Внаслідок цього керований ОСОБА_3 автомобіль марки «TOYOTA» моделі «AVENSIS» реєстраційний номер НОМЕР_3 , виїхав на зустрічну смугу руху та ліве узбіччя, після цього на праве узбіччя, відносно свого напрямку руху, та у подальшому в кювет, де допустив зіткнення з придорожнім деревом.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної краніовертебральної травми, що включає в себе: ЗЧМТ; струс головного мозку; забій шийного відділу хребта; переломо-вивих зуба С2 хребця зі зміщенням допереду на 1/3 поперечника із підвивихом вліво із больовим синдромом та ускладненим верхнім парапарезом, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілій тяжке тілесне ушкодження, тобто скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину визнав, підтвердив, що він вчинив вищезазначене кримінальне правопорушення за обставин, зазначених в обвинувальному акті. Обвинувачений щиро каявся, просив суворо його не карати.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про слухання справи за його відсутності, жодних претензій до обвинуваченого ОСОБА_5 не має, просить його суворо не карати.

З врахуванням думки учасників судового провадження, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав за недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються. Судом з`ясовано, що зміст цих обставин учасники судового провадження розуміють правильно, підтверджують добровільність їх позиції та усвідомлюють, що у такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю, а його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілій тяжке тілесне ушкодження.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують та пом`якшують його покарання.

З наданих у судовому засіданні прокурором та досліджених судом матеріалів вбачається, що ОСОБА_3 є військовослужбовцем, раніше не судимий, не одружений, не має на утриманні дітей, за місцем проживання характеризується позитивно, за медичною допомогою в диспансерні наркологічне та психіатричні відділення не звертався.

Обставинами, що пом`якшують покарання згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

За висновком органу з питань пробації виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства можливе. Ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як низький.

Із врахуванням усіх обставин кримінального провадження та зважаючи на відомості про особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного, щире каяття, а також приймаючи до уваги думку потерпілого, який не має до обвинуваченого претензій, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, у виді позбавлення волі на певний строк без позбавлення права керування транспортними засобами, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання призначеного вироком суду з випробуванням, що буде справедливим та відповідатиме цілям призначення покарання.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні в сумі 8022 грн. 60 коп. за проведення інженерно – транспортних експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжні заходи, не застосовувалися. Підстави для обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 відсутні.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 100, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України, ч. 1 ст. 163 КВК України та наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням» від 17.09.2020 № 337 контроль за поведінкою ОСОБА_3 в період іспитового строку покласти на командира (начальника) військової частини (установи), в якій він проходить/проходитиме військову службу.

Скасувати накладений ухвалою слідчого судді від 24.10.2025 арешт на автомобіль «TOYOTA» моделі «AVENSIS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 20.10.2023,перебуває у власності ОСОБА_7 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Речові докази у кримінальному провадженні автомобіль марки «RENAULT» модель «МЕGАNЕ» реєстраційний номер « НОМЕР_5 », після набрання вироком законної сили – повернути ОСОБА_3 , який користується ним згідно довіреності від 30.12.2024.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави 8022(вісім тисяч двадцять дві) гривні 60 коп. витрат за проведення судових експертиз.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 не обирати.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Корюківський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1