Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №591/2482/25 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/2482/25

Провадження № 2/591/504/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2026 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Митник Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу № 591/2482/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Відікон» про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що відповідачем 17.01.2025 був розповсюджентй та розміщентй на веб-сайті відеохостингу «YouTube», на власному каналі під назвою ТРК ВІДІКОН за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 та на власному телеграм каналі ІНФОРМАЦІЯ_4, відеоматеріал, який має назву «ІНФОРМАЦІЯ_5» із текстом наступного змісту: «Розголос і суспільний резонанс, щодо рішення сесії Сумської обласної ради від 24.12.2024 року про включення до складу поліцейської комісії УПП в Сумській області, як представника громадськості і першого заступника облради ОСОБА_1 , якого двічі ловили п?яним за кермом та позбавлено на один рік прав таки дав результат». Зазначає, що ця інформація є недостовірною та порушує немайнові права позивача.

Передумовою для поширення зазначеної інформації було рішення Сумської обласної ради від 24.12.2024 року Про обрання кандидатур представників громадськості до складу поліцейської комісії Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції яким його було обрано до складу комісії.

На думку позивача у зв`язку з цим відповідач умисно почав дискредитувати позивача через різні свої медійні ресурси шляхом рохповсюдження недостовірної інформації з метою створення негативного образу його кардидатури щодо включення до членів поліцейської комісії. Відеоматеріал містить недостовірну інформацію, яка порочить честь, гідність ділову репутацію позивача, дискредитує та завдає значноїї шкоди, підриває його авторитет серед населення країни, створює у громадськості помилкове і оманливе уявлення стосовно способу провадження його громадської та професійної діяльності та є такою, що підлягає спростуванню.

Позивач жодним разом не був спійманим п`яним з кермом, оскільки в усіх адміністративних матеріалах відсутні будь-які фактичні відомості щодо встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції.

Відеоматеоіал став відомим великому колу осіб і така інформація не може прирівнюватися до оціночних судджень, оскільки містить фактичні дані.

Зазначає, що відшкодування моральної шкоди є одним із ефективних засобів юридичного захисту. При визначенні розміру моральної шкоди треба враховувати характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, що змушує його не брати участі у складі поліцейської комісії. Виходячи з засад розумності, виваженості й справедливості позивач вважає за доцільне стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в сумі 100 000 грн.

Просить:

1) визнати недостовірною інформацію та такою, що порушує честь, гідність та ділової репутацію відносно Позивача, поширену Відповідачем на веб-сайті відеохостингу «YouTube», на власному каналі під назвою ТРК ВІДІКОН за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 та на власному телеграм каналі ІНФОРМАЦІЯ_2. де було опубліковано відеоматеріал о 15:49 17.01.2025 року, який має назву «ІНФОРМАЦІЯ_5» із текстом наступного змісту: «Розголос і суспільний резонанс, щодо рішення сесії Сумської обласної ради від 24.12.2024 року про включення до складу поліцейської комісії УПП в Сумській області, як представника громадськості і першого заступника облради ОСОБА_1 , якого двічі ловили п`яним за кермом та позбавлено на один рік прав таки дав результат» - з 0:00 до 0:20 відеоматеріалу.

2) зобов`язати відповідача впродовж десяти календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати поширену відносно позивача недостовірну інформацію, шляхом розміщення спростування недостовірної інформації на веб-сайті відеохостингу «YouTube» на власному каналі під назвою ТРК ВІДІКОН за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 та на власному телеграм каналі за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 в тому ж самому об`ємі ефірного часу (повтори, тижневі новини, тощо) чи текстового матеріалу.

3) стягнути з відповідача на користь позивача 115 094,56 грн., а саме: за завдану моральну шкоду 100 000 грн. та всі понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою суду від 04.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

У судове засідання позивач та його представник не з`явились. Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі.

У судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти позову, зазначивши, що названі позивачем канали, на яких розміщена відносно нього інформація, не є офіційними медіаресурсами ТРК «Відікон». Посилаючись на положення ст.ст. 43, 46, 48 Закону України «Про медіа» зазначила, що позивач не звертався до відповідача у передбачений законом спосіб та строк з питання спростування наведеної інформації. Строки зберігання моніторингу інформації минули. Просила відмовити у задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що рішенням Сумської обласної ради від 24.12.2024 обрано до складу поліцейської комісії Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції, у тому числі ОСОБА_1 - депутата Сумської обласної ради восьмого скликання (а.с. 18).

Позивачем надано на флеш носії відеозапис із назвою: «Патрульна поліція Сумщини ініціювала виключення ОСОБА_1 зі складу поліцейської комісії УПП», у якому мається текст наступного змісту: «Розголос і суспільний резонанс щодо рішення сесії Сумської обласної ради від 24 грудня 2024 року про включення до складу поліцейської комісії управління патрульної поліції в Сумській області, як представника громадськості першого заступника облради ОСОБА_1 , якого двічі ловили п?яним за кермом та позбавили на один рік прав, таки дав результат».

Логотип телеканалу «Відікон» візуалізується безперервно протягом усього хронометражу відеозапису, при цьому в зафіксованому мовленні кореспондента містяться постійні вербальні згадки зазначеного медіаресурсу.

Судом у судовому засіданні досліджено посилання, про які йде мова у позовній заяві:

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 відеоматеріал опублікований о 15:49 17.01.2025,

та встановлено, що за цими посиланнями розміщений ідентичний відеозапис. Він розміщений на веб ресурсі «Телерадіокомпанія «Відікон» у відеохостингу YouTube та на каналі «ТРК «Відікон» у месенджері Telegram .

Відповідно до висновку №ЕД-19/119-25/2962/ВЗ від 20.02.2025 експертного домслідження відео-, звукозапису, виконаного експертом Сумського НДЕКЦ, в сигналограмі файлу «Патрульна поліція Сумщини ініціювала виключення ОСОБА_1 зі складу поліцейської комісії УПП» зміст розмови є таким:

«Розголос і суспільний резонанс щодо рішення сесії Сумської обласної ради від 24 грудня 2024 року про включення до складу поліцейської комісії управління патрульної поліції в Сумській області, як представника громадськості першого заступника облради ОСОБА_1, якого двічі ловили п?яним за кермом та позбавили на один рік прав, таки дав результат.

Управлінням патрульної поліції направлено лист голові Сумської обласної ради, де ми просимо розглянути питання щодо здійснення заміни одного з представників громадськості до складу поліцейської комісії управління патрульної поліції в Сумській області. Наразі ми очікуємо відповіді на даний лист.

Відікон у продовжу робочого часу п?ятниці 17 січня намагався телефоном отримати коментар щодо цього питання голови Сумської обласної ради ОСОБА_6. Проте держслужбовець так і не відповів, тож ми направили письмовий запит.

Телефонний дзвінок

Кінець телефонного дзвінка

Не скористався наданою відіконом можливістю публічно висловити особисту позицію щодо ймовірного виключення зі складу поліцейської комісії УПП в Сумській області і ОСОБА_1 .

Телефонний дзвінок

Доброго дня пане ОСОБА_1 , це ОСОБА_5 ТРК «Відікон» Вас турбує. Під запис маємо до вас одне питання, чи готові Ви надати відповідь.

Що саме, що за ОСОБА_5 , тому що не знайомі ми з вами.

ТРК «Відікон» кажу ж. На керівника...

Так я ж кажу а як підтвердити шо ви ТРК «Відікон», а не якись самозванець. Може ви орк, який балакає нашою і хоче шось якусь (нерозбірливо).

На керівництво Сумської облради надійшов лист від Управління патрульної поліції Сумської області щодо виключення вашої кандидатури.

Кінець телефонного дзвінка

Відікон продовжує свідкувати за розглядом даного резонансного питання і оперативно вас інформуватимемо»

Відповідно до висновку №ЕД-19/119-25/3473-ЛД від 03.03.2025 експертного лінгвістивного дослідження, виконаного експертом Сумського НДЕКЦ МВС України: у висловлюванні «якого двічи ловили п`яним за кермом та позбавили на один рік прав таки дав результат» міститься негативна інформація про ОСОБА_1 , яка полягає у наданні відомостей про те, що зрештою дало результатобнародування і суспільні відгуки на рішення сесії Сумської обласної ради від 24.12.2024 пр овведення до складу поліцейської комісї УПП в Сумській області першого заступника облради ОСОБА_1 як представника громадськості, який двічі був затриманий за кермом в стані алкогольного сп`яніння та позбавлений прав (права на керування автомобілем) на один рік. Мова йде про ймовірне виключення зі складу поліцейської комісії УПП в Сумській області першого заступника голови облради ОСОБА_1. Негативну інформацію адресант передає за допомогою слів і словосполучень із негативною конотацією, тобто із семантикою осуду, що можуть не викликати схвалення, позитивного ставлення по відношенню до зазначеної особи, у тому числі шляхом навішування лексичних ярликів, а саме: «двічи ловили п`яним за кермом», «позбавили на один рік прав», що вказує на негативний характер інформації про першого заступника голови облради ОСОБА_1 (відповідно до контексту). Висловлювання, що мають образливий характер стосовно ОСОБА_1 - відсутні, оскільки у фразі з негативною інформацією «якого двічі ловили п`яним за кермом та позбавили на один рік прав» відсутні нецензурні слова (грубощі), які принижують його честь, гідність, а також оцінки особистості ОСОБА_1 , його особистих якостей, поведінки, виражені у непристойній формі.

У частині третій статті 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно з частинами другою та третьою статті 34 Конституції України і статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

Разом із тим, відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку (абзац четвертий пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством (частина перша статті 201 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Зазначене узгоджується із роз`ясненнями, наданими судам у постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (пункти 1, 4, 15, 19 цієї постанови).

Подібні за змістом правові висновки викладені також Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18, провадження № 12-110гс19 (пункт 6.26), від 07 грудня 2021 року у справі № 905/902/20, провадження № 12-52гс21 (пункт 6.18) та Верховним Судому постановах від 06 березня 2019 року у справі № 760/2753/17-ц, від 21 серпня 2019 року у справі № 483/1556/16-ц, від 07 листопада 2019 року у справі № 344/3331/16-ц, від 11 грудня 2019 року у справі № 757/46387/15-ц та багатьох інших.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Частина перша статті 30 Закону України «Про інформацію» встановлює заборону на притягнення до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Згідно з частиною другою указаної статті оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Отже, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростування, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Як зазначено у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, Lingens v. Austria, № 9815/82, § 46, від 08 липня 1986 року, свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе. Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку.

Отже, коли робляться твердження про поведінку третьої особи, деколи може бути важко віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями.

Проте навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав.

На переконання суду поширена відповідачем інформація на веб ресурсі «Телерадіокомпанія «Відікон» у відеохостингу YouTube та на каналі «ТРК «Відікон» у месенджері Telegram про відповідача, а саме: «якого двічі ловили п?яним за кермом та позбавили на один рік прав» є такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, оскільки відсутні докази її достовірності, ця інформація не є оціночними судженнями дій позивача, а також містить посягання на право позивача на презумпцію невинуватості.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, зокрема висновками експертних досліджень, що відповідачем у відеоматеріалі під назвою «Патрульна поліція Сумщини ініціювала виключення ОСОБА_1 зі складу поліцейської комісії УПП» було поширено інформацію стосовно позивача: «якого двічі ловили п`яним за кермом та позбавлено на один рік прав».

Щодо тверджень представника відповідача про те, що названі посилання в мережі Інтернет не належать ТРК «Відікон», суд ставиться до них критично, оскільки під час дослідження відеоряду судом встановлено наявність наскрізного фірмового логотипу телеканалу «Відікон» у правому верхньому куті екрана протягом усього хронометражу запису, а звуковий ряд містить прямі твердження кореспондента про представництво даного медіаресурсу (зокрема: «Відікон упродовж робочого часу...», «не скористався наданою Відіконом можливістю...», «це ОСОБА_5 ТРК "Відікон" Вас турбує»). Таким чином, належність поширеного контенту відповідачу є доведеною.

Посилання відповідача на недотримання позивачем положень ст.ст. 43, 46, 48 Закону України «Про медіа» щодо позасудового порядку звернення із заявою про спростування не позбавляють позивача права на безпосереднє звернення до суду за захистом своїх порушених прав .

Твердження відповідача про те, що позивача «двічі ловили п`яним за кермом та позбавили на один рік прав» сформульовано у стверджувальній формі як доконаний факт події, що мала місце в минулому. Така інформація не є оціночним судженням, оскільки містить посилання на конкретні юридичні та фактичні обставини (керування транспортним засобом у стані сп`яніння та наявність судового рішення про позбавлення права керування), які підлягають перевірці на предмет їх відповідності дійсності.

Відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу (зокрема, копій постанов суду про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП із набранням ними законної сили або довідок органів Національної поліції), які б підтверджували факт перебування позивача у стані алкогольного чи іншого сп`яніння під час керування транспортними засобами або наявність факту позбавлення його права керування.

Позивач такі факти заперечує.

Оскільки відповідач належних доказів суду не надав, суд доходить висновку, що поширена інформація є недостовірною.

Враховуючи висновок лінгвістичного дослідження, поширена інформація має виражену негативну конотацію, створює негативний образ позивача як особи, що грубо порушує закон, чим безумовно принижує його честь, гідність та порочить ділову репутацію як публічної особи, депутата та члена поліцейської комісії.

За таких обставин позовні вимоги в частині визнання інформації недостовірною та зобов`язання її спростувати є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає таке.

Судом встановлено факт поширення інформації відповідачами, яка не відповідає дійсності, та завдала шкоди особистим немайновим правам позивача.

Відповідно до положень ст. 280 ЦК України фізична особа, особисте немайнове право якої порушено, має право на відшкодування завданої моральної шкоди.

Згідно статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню, крім випадку неумисного повідомлення викривачем недостовірної інформації про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» в порядку, передбаченому зазначеним Законом, яка підлягає спростуванню.

Суд вважає, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди є обґрунтованими. Обсяг і розмір відшкодування визначаються судом із урахуванням характеру порушення, його наслідків та обставин справи.

Враховуючи характер поширеної інформації, її публічність (розміщення на загальнодоступних платформах YouTube та Telegram із суттєвою кількістю переглядів), статус позивача та характер понесених ним душевних страждань через формування негативного суспільного резонансу, суд вважає доведеним факт заподіяння моральної шкоди. Водночас, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає заявлений розмір відшкодування у сумі 100 000 грн. завищеним та таким, що підлягає частковому задоволенню в розмірі 5 000 грн., що буде належною та співмірною компенсацією за перенесені немайнові втрати.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем був сплачений судовий збір за подання двох позовних вимог немайнового характеру у розмірі 2422,40 грн. та 3028,00 грн. - за вимоги майнового характеру (відшкодування моральної шкоди).

Суд задовольнив вимоги про визнання інформації недостовірною та зобов`язання її спростування, а також задовольнив вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 5% від заявлених.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у загальному розмірі 2573.80 грн. (2422,40 грн. +3028 грн. *5%)

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до копій квитанцій позивачем було сплачено 3820,32 грн. та 7640,64 грн. витрат, пов`язаних з проведенням експертих досліджень.

Частиною 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Загальна сума витрат, понесених позивачем на проведення висновку експерта, становить 11460,96 грн. Ця сума підлягає стягненню з відповідача, оскільки висновки експертиз враховані судом при вирішенні заявлених вимог немайнового характеру.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 200, 247, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Відікон» про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати недостовірною інформацію та такою, що порушує честь, гідність та ділової репутацію відносно ОСОБА_1 , поширену Товариством з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Відікон» на веб-сайті відеохостингу «YouTube», на власному каналі під назвою ТРК ВІДІКОН за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 та на власному телеграм каналі ІНФОРМАЦІЯ_2, де було опубліковано відеоматеріал о 15:49 17.01.2025 року, який має назву «ІНФОРМАЦІЯ_5» із текстом наступного змісту: «Розголос і суспільний резонанс, щодо рішення сесії Сумської обласної ради від 24.12.2024 року про включення до складу поліцейської комісії УПП в Сумській області, як представника громадськості і першого заступника облради ОСОБА_1 , якого двічі ловили п`яним за кермом та позбавлено на один рік прав таки дав результат» - з 0:00 до 0:20 відеоматеріалу.

Зобов`язати Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Відікон» впродовж десяти календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати поширену відносно позивача недостовірну інформацію, шляхом розміщення спростування недостовірної інформації на веб-сайті відеохостингу «YouTube» на власному каналі під назвою ТРК ВІДІКОН за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 та на власному телеграм каналі за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 в тому ж самому об`ємі ефірного часу чи текстового матеріалу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Відікон» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. та судові витрати у розмірі 14034,76 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 10.07.2026.

Суддя О.О.Ніколаєнко