Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №624/644/26 — Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/644/26

провадження № 3/624/264/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року суддя Кегичівського районного суду Харківської області Богачова Т.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з СПД №1 ВП №1 Берестинського РВП ГУ НП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

До Кегичівського районного суду Харківської області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративним протоколом серії ЕПР1 №696732 від 18.06.2026 складеним стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №696732 від 18.06.2026, ОСОБА_1 18.06.2026 о 22 годині 45 хвилин по вул. Калиновій в с-щі Кегичівка, Берестинського району, Харківської області, керував автомобілем марки ВАЗ 212140 н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Зі згоди водія проведено освідування на Алкотестер Драгер (тест 19) результат 0,36 проміле, водій з результатом згоден. Водія від подальшого керування транспортним засобом відсторонено. Водій порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху.

Ці дії водія кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву в якій просив провести розгляд справи за його відсутності з урахуванням поданих ним заперечень на протокол про вчинення адміністративного правопорушення.

Так, 09.07.2026 на адресу суду надіслано заперечення на протокол про вчинення адміністративного правопорушення з клопотанням про закриття провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, яке обґрунтував серед іншого тим, що 18.06.2026 року приблизно о 22 год.30 хв. на автомобілі ВАЗ 212140 він повертався з поля, де проводилися сільськогосподарські роботи підприємством «Союз Агро», в якому він працює агрономом. Проїжджаючи по вул. Калиновій с-ща Кегичівка був зупинений співробітниками поліції. Причиною зупинки автомобіля була несправність показчика лівої задньої габаритної фари автомобіля. Після перевірки документів, співробітниками поліції була винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 121 ч.1 КУпАП, з чим ОСОБА_1 повністю погодився. Після складення постанови, співробітниками поліції було запропоновано пройти тест на стан алкогольного сп`яніння, так, як один зі співробітників вбачав наявність такого стану, аргументуючи наявністю запаху алкоголю з ротової порожнини та почервоніння обличчя. ОСОБА_1 не відмовився від проходження тесту, так як розумів, що спиртне не вживав, а 17.06.2026 під час вечері з сім`єю вжив 1 л пива та вважав, що ані стану алкогольного сп`яніння, ані наявності алкоголю в організмі бути не може, а також що дана доза алкоголю не покаже його наявність через значний проміжок часу, що минув з часу його вживання. При проходженні тесту на приборі типу Драгер алкотестер, документи на який йому не були надані, не повідомлено його тип, марку, даних про його дійсність та справність на момент огляду, останній зафіксував наявність алкоголю зі значенням 0,36% (проміле). Після проходження тесту в 23 год 23 хв поліцейським був складений у відношенні нього протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 696732 за ч.1 ст.130 КУпАП. В даному протоколі зазначено, що проведено освідкування на газоаналізаторі Драгер, тест № 19, результат 0,36 проміле. 3 квитанції тестування на алкоголь приладом Драгер зазначено, що тестування здійснено приладом Алкотест 6820 № АРТА 0190 18.06.2026 року о 23 год 21 хв. В даній квитанції не зазначено номер протоколу до якого надається дане тестування, а також місце проведення тесту (дані графи не заповнені). Натомість, разом з результатами тесту прибором Драгер 6820 № АРТА 0190, яким був зафіксований результат 0,36 % проміле, співробітником поліції йому були надані Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 18.06.2026 року о 23.00 год. за допомогою вже іншого приладу, а саме Алкотест 6810 ARBL-0853 (як зазначено в направленні дійсний 18/09/2025 року) та Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено, що «огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння за допомогою пристрою DRAGER ALKOTEST 6810 ARBL -0853», що є не відповідністю даних щодо використання при проведенні тесту одного з двох цілком відмінних одне від одного приборів алкотестерів, які мають відмінні марки та номери, до того ж, як вказано в Акті огляду, один з яких дійсний до 18.09.2025 року, тобто використання якого заборонено. Таким чином, вже виникають сумніви у використанні прибору алкотесту, які були зазначені в матеріалах справи. Крім іншого, з наявних записів бодікамери поліцейського, яка надана суду не вбачається ніяких ознак сп`яніння та порушення мови, з його боку зафіксована цілком адекватна поведінка та ясна і чітка річ при спілкуванні з поліцейськими. Так, як було зазначено вище, суду надані дані про направлення на проходження тесту та акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з зазначенням використання одного приладу алкотестеру, коли сам тест проводився іншим приладом, який має іншу марку та номер. Крім іншого, прилад Драгер алкотест 6820 № ARTA 0190, яким здійснювалося тестування на алкоголь, згідно зазначених параметрів вказаних в результатах тестування пройшов калібрування 10.11.2025 року. Згідно стандартів використання даного прибору, його калібрування проводиться один раз на 6 місяців, тобто строк калібрування даного приладу закінчився 11.05.2026 року. Даних щодо калібрування прибору після закінчення строку його використання після калібровки та даних щодо проведення періодичної повірки приладу Драгер алкотест 6820 № ARTA 0190 в результатах тесту не значиться взагалі, дані періодичної повірки приладу крім іншого не були надані співробітниками поліції суду, що унеможливлює перевірку приладу на відповідність метрологічним стандартам та чинність даного прибору на час його застосування 18.06.2026 року. Так, частина 1 ст.1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» містить визначення наступних термінів: 10) калібрування сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на значеннями величини, що першому етапі встановлюється співвідношення між забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов`язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу; 17) періодична повірка засобів вимірювальної техніки протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); 18) повірка засобів вимірювальної техніки перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам. Статтею 17 вказаного Закону врегульовано порядок Повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, згідно якої передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту, а статтею 27 врегульовано питання щодо калібрування засобів вимірювальної техніки. Таким чином, повіркою є перевірка відповідності певним стандартам, а калібрування - приведення засобу вимірювальної техніки до певних стандартів. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 і становить 1 рік. Отже, строк для проведення калібрування даного прибору становить 6 місяців, коли повірка приладу здійснюється щорічно. Як вбачається з матеріалів справи, прилад Alcotest Drager 6820 № ARTA 0190, що використовували поліцейські під час проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу, пройшов процедуру калібрування 10.11.2025 року, та на час його застосування минув один місяць з дня, коли даний прилад повинен пройти планове калібрування. Даних, щодо повірки приладу Alcotest Drager 6820 № ARTA 0190 матеріали справи не містять взагалі, хоча згідно з наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 року № 1747 про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, міжповірочний інтервал вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається, становить 1 рік. Таким чином вважає, що даний прилад на час проведення тесту значно перевищував показники вмісту алкоголю, зафіксував некоректні дані та на його думку на момент тесту був не справний, зважаючи на той факт, що як було зазначено ним вище і було повідомлено співробітникам поліції, 17.06.2026 року біля 19 години, тобто більш як за добу до проходження тесту мною було вжито 1 л. пива, тобто зі спливом 29 годин після вживання на час тесту, що ніяк не могло вплинути на вміст алкоголю з результатом 0,36% (проміле), який був зафіксований алкотестером при перевірці. Крім цього, згідно п. 5, п. 6, п. 10 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року, перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський на вимогу особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, надає сертифікат відповідності повірку робочого свідоцтво про та вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Результаті огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння, який складається в двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у водія та долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння. Але, в матеріалах справи, а саме Направлення на огляд та Акті огляду значиться зовсім інший пристрій, до того ж, строк використання якого закінчився. Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Згідно Інструкції до приладу «DRAGER 6820», на якому проводилось тестування, міститься таблиця допустимих похибок вимірювань при робочому приладі у відповідності до температури повітря. Так при температурі повітря від мінус 5 градусів по Цельсію до плюс 15 градусів по Цельсію при діапазоні від 0,00 до 0,5 проміле допустима похибка складає 0,08 проміле. Згідно чеку з приладу «DRAGER», що застосовувався для тестування, тест проводився при температурі +22 градусів по Цельсію, а результат склав 0,36 проміле. Отже, враховуючи допустиму похибку в 0,08 проміле результат тестування знаходився майже в межах встановленої законом норми, тобто 0,28 проміле, що свідчить про незначне перевищення норми в межах похибки та викликає сумніви у коректності показників даного приладу. В національному законодавстві визнається пріоритет міжнародного права над національним, що випливає із Конституції України, Закону України «Про міжнародні договори України» та інших нормативно-правових актів. А тому при розбіжності норм міжнародного договору, який ратифікувала Україна з нормами її національного законодавства, мають застосовуватися саме норми міжнародного договору. B Статтею 8 пунктом 5 Венської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка національному ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, визначено, законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, a y відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг. на літр повітря, що видихається. Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп`яніння, згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг. на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле. Згідно медично обґрунтованих даних та відповідно до інформації з відкритих джерел доведено що: результат менше 0,3 проміле алкоголю в крові це є природним рівнем алкоголю в організмі, 0,3-0,5 проміле алкоголю в крові алкоголь має незначний вплив, 0,5-1,5 проміле алкоголю в крові легке сп`яніння, 1,5-2,5 проміле алкоголю в крові сп`яніння середнього ступеню, 2,5-3,0 проміле алкоголю в крові стан сильного сп`яніння, а більше 3,0 проміле алкоголю в крові є алкогольним отруєнням та вважається критичним станом. З переглянутого відеозапису, доданого до матеріалів справи, у нього не вбачалися зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння, відсутнє почервоніння очей та обличчя, хиткої ходи та не чіткої мови. Таким чином вважаю, що з урахуванням допустимої похибки під час експлуатації технічного приладу, вміст алкоголю у повітрі, що видихав при проведенні тесту не перевищував гранично допустиму норму, передбачену нормами міжнародного права. Отже, коли у водія відсутні ознаки алкогольного сп`яніння, показники алкотесту перебувають у межах похибки та є не значними, що згідно норм міжнародного законодавства є природною нормою алкоголю у повітрі що видихається, винуватість водія у порушенні п. 2.9 а Правил дорожнього руху є недоведеною поза розумним сумнівом, також, будь-яких належних та допустимих доказів, які б вказували на те, що я порушив вимоги п. 2.9.а ПДР України, матеріали справи не містять.

Суддя, встановивши обставини передбачені ст. 280 КУпАП, дослідивши матеріалами справи про адміністративне правопорушення та надані до суду заперечення, дійшов до наступного висновку.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).

Пунктом 1.3 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із статтею 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.

У ході здійснення судом провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак такого сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння.

Відповідно до п. 2.9.а. Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Разом з цим, відповідно до чинного законодавства, під керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежного від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Тобто, одним з основних елементів є керування особою транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Огляду на стан сп`яніння підлягають виключно водії транспортних засобів, які ним керували, що вбачається з Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/7350.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.

У даній справі відносно ОСОБА_1 про вчинення зазначеного адміністративного правопорушення досліджено такі докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 696732 від 18.06.2026;

- оптичний диск;

- акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.06.2026;

- довідка армор.

В ході розгляду адміністративного матеріалу встановлено, що 18.06.2026 о 22 годині 45 хвилин по вул. Калиновій в с-щі Кегичівка, Берестинського району, Харківської області, керував автомобілем марки ВАЗ 212140 н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Зі згоди водія проведено освідування на Алкотестер Драгер (тест 19) результат 0,36 проміле, дата калібрування 10.11.2025.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів проводився з порушеннями.

Так, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суддя враховує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

При цьому у процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Юридичний склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами адміністративного права сукупність ознак, при наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як правопорушення. Отже, склад правопорушення містить чотири необхідні елементи: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт та суб`єктивну сторону правопорушення.

Повнота і цілісність цієї системи є необхідною умовою для притягнення особи до юридичної відповідальності. Відсутність хоча б одного з елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність) особи, поведінка якої оцінюється у даному конкретному випадку, не є правопорушенням.

Суб`єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є водій транспортного засобу, а обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - є саме керування транспортним засобом.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року (із змінами), керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. При цьому, виходячи з положень ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, суд звертає увагу на суттєві дефекти технічної фіксації обставин події.

Так, досліджене судом Направлення на огляд водія транспортного засобу від 18.06.2026 містить перелік ознак сп`яніння, серед яких зазначено почервоніння очей, нечітка мова, тремтіння рук. Проте зміст цього документа у сукупності з іншими матеріалами справи свідчить про його формальний характер, оскільки зафіксовані інспектором ознаки не корелюються з фактичною поведінкою та положенням особи під час спілкування з працівниками поліції.

Алкогольне сп`яніння гостра алкогольна інтоксикація, що настала внаслідок уживання алкоголю залежить від процесів резорбції та елімінації.

Резорбція алкоголю процес всмоктування його, поширення та встановлення дифузної рівноваги в тканинах організму. Період резорбції триває 1 - 2-і год., після вживання алкогольних напоїв. Підвищують швидкість резорбції напої, що містять вуглекислий газ (шампанське, пиво), фізичне навантаження та інші чинники. Резорбція сповільнюється у випадку наповнення їжею шлунка, черепно-мозкової травми або вживання солодових напоїв.

Елімінація алкоголю видалення з організму алкоголю. Якщо вміст алкоголю в крові нижчий, ніж у сечі, яка міститься в сечовому міхурі, то це є ознакою фази елімінації.

Також суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки, за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Так, згідно з роздруківкою результату тестування на стан сп`яніння, яке проведено за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», результат тесту становить 0, 36‰. При цьому температура у чеку відображена + 22°C.

Так, суд звертає увагу на те, що вказане тестування проводилося у вечірній час, а саме о 23 год. 01 хв. 18.06.2026. При цьому, згідно відкритих відомостей з мережі Інтернет, 18.06.2026 температура повітря у с-щі Кегичівка становила + 19-16°С відповідно похибка температурного режиму приладу складає понад + 6°С, а гранична шкала допустимого 0, 2 ‰ складає + 0, 1 ‰.

Також, суд приймає до уваги той факт, що під час експлуатації приладу «Драгер» відсутні відомості про дотримання процедури його використання, зокрема під`єднання нового мунштука, здійснення попереднього забору навколишнього середовища, режим відбору повітря (автоматичний, ручний), наявність біля алкотестеру мобільних пристроїв, інших передаючих станцій. Слід відзначити, що аналізатор має два режими відбору повітря автоматичний та ручний. Зокрема, аналізатор дозволяє виконати відбір повітря й в пасивному режимі. Відтак незрозумілим суду є який саме режим роботи алкотестера вибрав працівник та чи не впливали на результати алкотестеру інші фактори. Ці сумніви тлумачаться на користь особи, що притягається до відповідальності. При цьому експлуатаційними обмеженнями для використання алкотестеру «Драгер» є те, що у навколишньому повітрі не повинно бути парів алкоголю, розчинників (дезинфікуючих засобів), а також не слід підносити аналізатор близько до антени мобільного телефону і передаючих станцій, для кожного обстежуваного має бути використаний один мунштук.

Окрім цього, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» дано визначення наступних термінів: 10) калібрування - сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов`язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу; 17) періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); 18) повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.

Статтею 17 вказаного Закону врегульовано порядок Повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, згідно якої передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Стаття 27 Закону врегульовує питання щодо калібрування засобів вимірювальної техніки.

Так, калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології. Калібруванню також підлягають вторинні та робочі еталони. Калібрування засобів вимірювальної техніки проводиться: науковими метрологічними центрами; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, акредитованими національним органом України з акредитації; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, які мають документально підтверджену простежуваність своїх еталонів до національних еталонів, еталонів інших держав або міжнародних еталонів відповідних одиниць вимірювання.

Калібрування вторинних та робочих еталонів проводиться в порядку, встановленому нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.

Калібрування та оформлення його результатів проводяться відповідно до національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології.

Таким чином, повіркою є перевірка відповідності певним стандартам, а калібрування - приведення засобу вимірювальної техніки до певних стандартів.

Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 року № 1747 і становить 1 рік.

Згідно п. п. 7.1 п. 7 Інструкції з експлуатації газоаналізатора «Alcotest 6820» визначено, що умовою правильної роботи приладу є суворе дотримання вимог, що наведені у розділі «Інтервали технічного обслуговування», яким передбачено інтервали технічного обслуговування приладу - перевірка калібровки (калібрування), яка має проводитися кожні шість місяців.

Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom), п.161, Series A заява № 25)

Так, ОСОБА_1 в запереченнях посилався на «Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та на те, що газоаналізато» «Drager Alcotest 6820» має границі допустимої похибки.

Відповідно до п.7 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Відповідно до п. 10 розділу ІІ Інструкції результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі – акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння.

Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, не можливо встановити, яким саме приладом було проведено освідування ОСОБА_1 . Так, з квитанції тестування на алкоголь приладом Драгер зазначено, що тестування здійснено приладом Алкотест 6820 № АРТА 0190 18.06.2026 року о 23 год.21 хв. В даній квитанції не зазначено номер протоколу до якого надається дане тестування, а також місце проведення тесту (дані графи не заповнені). Натомість, разом з результатами тесту прибором Драгер 6820 № АРТА 0190, яким був зафіксований результат 0,36 % проміле, співробітником поліції ОСОБА_1 були надані Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 18.06.2026 року о 23.00 год. за допомогою вже іншого приладу, а саме Алкотест 6810 ARBL-0853 (як зазначено в направленні дійсний 18/09/2025 року) та Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено, що «огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння за допомогою пристрою DRAGER ALKOTEST 6810 ARBL -0853», що є не припустимим, оскільки дані прилади мають відмінні марки та номери, до того ж, як вказано в Акті огляду, один з яких дійсний до 18.09.2025 року, тобто використання якого заборонено.

Згідно результатів огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» в організмі останнього було виявлено алкоголь 0,36 проміле. Згідно інструкції до приладу «Drager Alcotest 6820», на які посилається ОСОБА_1 , технічними характеристиками вищевказаного приладу передбачено похибку в залежності від температури навколишнього повітря.

Згідно чеку про проведення тесту на стан сп`яніння, який міститься в матеріалах справи, температура повітря була +22,0°C, а тому прилад міг зробити похибку ± 0,08 мг/л.

Тобто, з наведеного вбачається, що технічними характеристиками газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» передбачено похибку при результатах від 0 до 0,36 мг/л ± 0,08 мг/л.

Тобто, як встановлено в судовому засіданні, в зв`язку з невідповідністю вказаних приладів проведення тестування на стан алкогольного сп`яніння, які зазначені безпосереднього в квитанції та направленні і в Акті, суддя не має можливості перевірити технічні характеристики приладів у межі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі, та яким саме приладом проводилось освідування.

Крім цього, як вбачається із роздруківки тесту Alcotest 6820, прилад № ARТА 0190, принтер № ARUA 0115, останнє калібрування приладу проводилось 10.11.2025.

Тобто, даний прилад використовувався 18.06.2026 з простроченим терміном обов`язкового шестимісячного калібрування, що є порушенням вимог п. 4 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння та Інструкції з експлуатації газоаналізатора Alcotest 6820.

Також, із дослідженого судом відеозапису із портативного відеореєстратора Tecsar BDS 5302 1014896273 встановлено, що працівником поліції не зазначено при проведенні освідування ОСОБА_1 , марка приладу Драгер.

Інших доказів, працівниками поліції, для доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.

Що стосується посилання захисника на Віденську Конвенцію про дорожній рух від 08.11.1968, яка, на думку захисника, встановлює мінімальну межу вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп`яніння на рівні 0,25 мг на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле, таке твердження є особистим трактуванням норм зазначеної Конвенції та не відповідає її змісту. Дана Конвенція встановлює, що саме у національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які встановлюють допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. А сама Конвенція місить лише граничні показники допустимого законом рівеню алкоголю в крові, а тому такі показники встановлюються національним законодавством та не можуть перевищувати значення, встановлені у Конвенції.

Згідно із ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» один із превентивних заходів, що може застосовувати працівник поліції - це застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Перелік пристроїв, за допомогою яких поліції надано право проводити відео фіксацію, визначається Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18 грудня 2018 року. До таких віднесено автомобільну систему технічних приладів і технічних засобів фото- і кінозйомки, відео-, аудіо запису, безпілотний літальний апарат та відеореєстратор (нагрудна боді-камера).

Суд наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, що б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви суду.

Також нагадуємо, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачення, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Будь-які інші докази, передбачені ст. 251 КУпАП, які підтверджували б обставини керування ОСОБА_2 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, в матеріалах справи відсутні, а тому суд позбавлений можливості перевірити обставини справи в частині того, чи дійсно ОСОБА_2 керував або не керував транспортним засобом під час його виявлення працівниками поліції.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно із якою «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно із такою правовою позицією ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 130 КУпАП, під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, - не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, - суддя оцінює критично з наведених вище обставин.

Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП слід закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.

За таких обставин провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ч.1 ст. 130, ст.ст. 221, 247, 280, 283-289 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На постанову суду може бути подана скарга до Харківського апеляційного суду через Кегичівський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Т.В. Богачова