Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №613/558/26 — Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/558/26 Провадження №-3/613/425/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року

Богодухівський районний суд Харківської області в складі головуючого судді Шалімова Д.В., за участю секретаря Герасимюк Л.А., захисника Поппело С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові матеріали, що надійшли від Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

за ст. 124 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу, 11 березня 2026 року о 10.10 год. на автодорозі Харків-Охтирка 26 750 км, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21099 н.з. НОМЕР_2 , здійснював поворот ліворуч та не впевнився в безпечності здійснення маневру, допустив зіткнення з автомобілем Renault Master н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який наближався з лівого боку. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, а пасажир автомобіля ВАЗ 21099 н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 отримала легкі тілесні ушкодження, чим порушив п. 10.1 ПДР України.

Від захисника ОСОБА_1 – адвоката Поппело С.Ю. до суду надійшло клопотання, про допит в якості свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , інспектора групи БРПП Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області Баксалова М.О.

Також від ОСОБА_1 до суду надійшли письмові пояснення та клопотання про призначення по справі судової автотехнічної експертизи.

В судому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Поппело С.Ю. підтримали заявлені клопотання. ОСОБА_1 не заперечував факту ДТП 11 березня 2026 року, однак, свою вину в його скоєнні не визнав.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений.

Відповідно до ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

За ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності зі ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Постановою Богодухівського районного суду Харківської області від 28 травня 2026 року адміністративний матеріал за ст. 124 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 було направлено до Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, для належного оформлення, однак, постанова суду виконана не була, недоліки вказані в ній не усунені, необхідні для призначення автотехнічної експертизи дані надані не були.

Із протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що зазначені в протоколі події сталися 11 березня 2026 року.

До Богодухівського районного суду Харківської області даний адміністративний матеріал після доопрацювання надійшов 19 червня 2026 року, тобто після спливу терміну, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п. 7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Дана норма є імперативною і по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.

07.11.2017 року Науково-консультативна рада при Вищому адміністративному суді України (далі НКР при ВАСУ) на відміну від Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ прийняла Висновок «Щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності». У Висновку зазначено, що п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Окрім того, логічне тлумачення абз. 1 ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів це єдина необхідна підстава для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню у процесі розгляду справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі вини особи у його вчиненні. Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями. Прийняття двох таких взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ст.284 КУпАП, рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. Таким чином, НКР при ВАСУ зроблено висновок, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП, вина особи не встановлюється.

Згідно роз`яснень наданих Верховним судом в постанові від 11.07.2018 року у справі № 308/8763/15-а, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

При цьому, наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Як зазначив Верховний Суд, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, Верховний Суд прийшов до висновку, що при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якість закону»; якщо в національному законодавстві допущено неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, то національні органи мають застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід, тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі Олександр Волков проти України (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Між тим, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Отже, наявність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.

У зв`язку з закриттям провадження по даній справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП питання щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не вирішується, з урахуванням положень рішення ЄСПЛ у справі Грабчук проти України від 26.09.2006 року, у якому зазначено, що у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.

З урахуванням того, що на даний час закінчився визначений ст. 38 КУпАП строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд також позбавлений процесуальної можливості досліджувати нові докази, призначати експертизи, допитувати свідків, та вирішувати питання про винуватість або невинуватість ОСОБА_1 , а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст. 247 КУпАП, та в задоволенні клопотань адвоката Поппело С.Ю. та ОСОБА_1 про призначення судової автотехнічної експертизи та виклик свідків, слід відмовити за наведених вище обставин.

При цьому суд зазначає, що позбавлений можливості призначення судової автотехнічної експертизи, за відсутності повних даних з місця ДТП, на чому наполягав захисник при направленні адміністративного матеріалу на доопрацювання та які не були надані суду.

Між тим, суд вважає за необхідне роз`яснити, що учасники дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 11 березня 2026 року не позбавлені можливості звернутись за захистом своїх прав у порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, 124, 247, 283, 284 КпАП України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотань адвоката Поппело С.Ю. та ОСОБА_1 , про призначення по справі судової автотехнічної експертизи та виклик свідків - відмовити.

Провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя