Вирок від 07 липня 2026 р. у справі №404/5123/26 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/5123/26

Номер провадження 1-кп/404/216/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року Фортечний районний суд м.Кропивницького в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши під час відкритого підготовчого судового засідання у м. Кропивницькому обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026121010000461 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Оситняжка Кіровоградської області, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, незаміжньої, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:

20.01.2020 року вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області за ч.ч.2,3 ст.185, ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. 22.04.2022 року звільнена по відбуттю строку покарання ДУ «Мелітопольська установа виконання покарань №144».

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.1 ст.361, ч.4 ст.185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ :

17.02.2026 року в період часу з 08 год. 00 хв. до 08 год. 30 хв., більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 , побачила належний ОСОБА_6 , мобільний телефон марки «Samsung Galaxy M32».

Розуміючи, що мобільний телефон становить матеріальну цінність, у ОСОБА_3 , виник умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону «Samsung Galaxy M32».

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, переслідуючи мету власної наживи та самозбагачення, вважаючи, що її злочинні протиправні дії не будуть помічені сторонніми особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, ОСОБА_3 , таємно, шляхом вільного доступу, викрала з приміщення квартири належний потерпілому ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Samsung Galaxy M32», з оперативною пам`яттю 6 Gb, вбудованою пам`яттю 128 Gb, чорного кольору, ринкова вартість якого згідно висновку експерта №299/26-27 від 31.03.2026 року становить 3 409, 25 гривень.

Після чого, ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, викраденим майном розпорядилася на власний розсуд та своїми умисними, протиправними діями спричинила потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 3 409, 25 грн.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, вчинена в умовах воєнного стану, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім того, 17.02.2026 року в період часу з 08 год. 00 хв. до 08 год. 30 хв., більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 , де побачила належний ОСОБА_6 , гаманець який матеріальної цінності для потерпілого не становить, в якому знаходилась банківська картка АТ КБ "Приватбанк" № НОМЕР_1 .

Розуміючи те, що на банківському рахунку вказаної вище банківської картки можуть бути грошові кошти у ОСОБА_3 , виник умисел направлений на викрадення офіційного документу, а саме, банківської картки виданої АТ КБ "Приватбанк" НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою подальшого таємного викрадення грошових коштів з банківського рахунку.

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи те, що банківська картка належить іншій особі, діючи умисно, маючи умисел, спрямований на викрадення офіційного документа, переслідуючи при цьому корисливу мету, усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, маючи на меті подальше використання цієї картки у власних злочинних корисливих цілях, а саме для заволодіння грошовими коштами, викрала вищевказану картку, яка відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», пунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», примітки до ст. 358 КК України є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, та видана повноважною особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити, позбавивши таким чином ОСОБА_6 , можливості використовувати зазначену картку за призначенням, тобто умисно викрала вказаний офіційний документ.

Таким чином, ОСОБА_3 , обернувши платіжну банківську картку на свою користь, з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, чим внаслідок своїх злочинних дій позбавила можливості потерпілого ОСОБА_6 , використовувати офіційний документ за призначенням.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинила викрадення офіційного документу вчинене з корисливих мотивів, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України.

Крім того, 17.02.2026 року в період часу з 9 год. 00 хв. до 09 год. 25 хв., точний час вчинення кримінального правопорушення в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні магазину «Файно маркет» за адресою: м. Кропивницький, вул. Дніпровська, буд 64 та маючи умисел на несанкціоноване втручання у роботу автоматизованої системи, керуючись корисливим мотивом, з метою власного матеріального збагачення, використовуючи раніше викрадений нею мобільний телефон, котрий належить ОСОБА_6 з сім-карткою ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_3 , яка є фінансовим номером клієнта АТ КБ «Приватбанк» - ОСОБА_6 , шляхом дзвінка з раніше викраденого мобільного телефону марки Samsung Galaxy M32 до служби підтримки АТ КБ «Приватбанк», тим самим незаконно використавши при цьому персональні дані ОСОБА_6 , у виді його абонентського номеру НОМЕР_3 , оператора мобільного зв`язку «Водафон України», який являється фінансовим номером карткового рахунку АТ КБ «Приватбанк» до якого було прив`язано належну ОСОБА_6 , банківську картку, отримала резервний pin-code до банківської картки, несанкціоновано втрутившись у роботу автоматизованої системи Інтернет-банку «Приват24» який є програмно-апаратним комплексом банку, що дозволяє здійснювати віддалений доступ та забезпечує здійснення клієнтом операцій по рахунках/картках/вкладах і містить інформацію про клієнта, достатню для його ідентифікації та аутентифікації відповідно до договору і який згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є програмно-технічним комплексом та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною і автоматизованою) системою, без дозволу власника, діючи умисно, з корисливих мотивів, не маючи права доступу, всупереч п. 2.3.2 «Умов та правил надання банківських послуг», здійснила несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем та інформації, яка зберігається та обробляється в автоматизований системі AT КБ «Приватбанк», що призвело до витоку інформації про стан рахунку клієнта ОСОБА_6 . Отримавши доступ до банківського рахунку потерпілого НОМЕР_1 та двох банківських карток № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 , що призвело до витоку інформації щодо належного потерпілому вищезазначеного банківського рахунку. Отримавши інформацію про баланс грошових коштів на банківських картках, належних ОСОБА_6 № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 , несанкціоновано втрутилась у роботу автоматизованої системи Інтернет-банку «Приват24», шляхом здійснення переказу грошових коштів з банківської картки потерпілого № НОМЕР_4 на іншу банківську картку належну ОСОБА_6 , яка знаходилась фактично у ОСОБА_3 № НОМЕР_5 .

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинила несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) мереж, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.361 КК України.

Крім того, 17.02.2026 року у період часу з 08:21 год. по 09:03 год., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи у приміщенні магазину «Делві» за адресою: м. Кропивницький, вул. Кільцева, буд. 13/63 без дозволу та відома потерпілого, з корисливих спонукань, не володіючи інформацією про персональний ідентифікаційний номер платіжної карти (пін-код), який встановлений на останню для ідентифікації держателя спеціального платіжного засобу під час здійснення операцій з її використанням, діючи умисно, повторно, протиправно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, маючи у користуванні раніше викрадену банківську карту, таємно о 08:21 год. вчинила крадіжку із банківського рахунку потерпілого грошових коштів на суму 351 грн., перебуваючи у приміщенні магазину «Копійочка», за адресою: вул. Слободянюка, буд. 123, о 08:49 год., вчинила крадіжку із банківського рахунку потерпілого грошових коштів на суму 301,90 грн., перебуваючи у приміщенні магазину «Файно маркет» за адресою: вул. Дніпровська, буд. 64, о 09:03 год., вчинила крадіжку із банківського рахунку потерпілого грошових коштів на суму 96 грн.

Надалі, за допомогою раніше викраденого мобільного телефону ОСОБА_6 , марки Samsung Galaxy M32», з SIM-картою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_3 , маючи доступ до облікового запису потерпілого в автоматизованій системі віддаленого доступу до АТ КБ «Приватбанк», без дозволу та відома потерпілого, з корисливих спонукань, за допомогою належної потерпілому SIM-карти з абонентським номером НОМЕР_3 , підійшла до банкомату, що розташований за адресою: м. Кропивницький, вул. Преображенська, буд. 2 вставила банківську картку № НОМЕР_5 ввівши попередньо змінений pin-code та здійснила зняття грошових коштів, 17.02.2026 о 09:25 год. в сумі 10 400 грн. з банківської картки № НОМЕР_5 .

Надалі, перебуваючи у приміщенні аптеки «Аптека низькі ціни», 17.02.2026 у період часу з 09:38 год. по 09:39 год., за адресою: м. Кропивницький, вул. Преображенська, буд. 16, вчинила крадіжку із банківського рахунку потерпілого грошових коштів на суму 164 грн.

Надалі, 17.02.2026 в період часу з 10:30 год. по 12:36 год., перебуваючи біля «Центрального ринку» по вул. Пашутінська в м. Кропивницькому, ОСОБА_3 здійснила перерахування грошових коштів, з банківської картки № НОМЕР_5 потерпілого ОСОБА_6 , на номери телефонів НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 на загальну суму 1 416 грн.

В подальшому, залучивши необізнаного щодо її злочинних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_3 попрохала зняти грошові кошти, що знаходились на банківській картці № НОМЕР_5 потерпілого ОСОБА_6 та придбати продукти харчування, а саме за адресою м. Кропивницький, вул. Ю. Коваленка, буд. 2А в приміщенні торгівельного центру «Велмарт», ОСОБА_7 , за допомогою банкомату 17.02.2026 о 13:45 год., зняв грошові кошти на суму 14 040 грн.

В подальшому 17.02.2026 о 14:39 год., в магазині «Карамелька» за адресою: м. Кропивницький, проспект Університетський, буд. 25, ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_3 , здійснив розрахунок на суму 80 грн., о 15:34 год., в магазині «Файно маркет» за адресою м. Кропивницький, вул. Героїв Рятувальників, 11 к.1 здійснив розрахунок на суму 305, 70 грн, о 15:49 год., перебуваючи в магазині «Океанія» за адресою вул. Героїв Рятувальників, буд. 11, здійснив розрахунок на суму 170 грн., о перебуваючи в магазині «АТБ» за адресою вул. Пашутінська, 61 м. Кропивницький здійснив розрахунок на суму 193,60 грн.

В подальшому ОСОБА_7 придбані ним товари та грошові кошти 17.02.2026 за адресою: АДРЕСА_2 , передав ОСОБА_3 , якими остання розпорядилась на власний розсуд.

Тим самим, завдавши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 27 518 гривень 20 копійок.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, вчинена в умовах воєнного стану, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнала повністю, визнала повністю та пояснила, що 17 лютого 2026 року, перебуваючи у квартирі потерпілого ОСОБА_6 , скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, взяла належний йому мобільний телефон Samsung Galaxy M32 та банківську картку. Надалі, маючи доступ до телефону потерпілого та його SIM-карти, вона використала банківський застосунок, здійснила доступ до рахунків потерпілого, після чого розпорядилася грошовими коштами на власний розсуд: частину коштів переказала, частину зняла готівкою та використала для придбання товарів.

Обвинувачена пояснила, що діяла умисно, розуміла, що майно та грошові кошти їй не належать, однак вчинила так через скрутне матеріальне становище. У вчиненому щиро розкаялася, просила вибачення у потерпілого, зазначила, що зробила для себе належні висновки та надалі подібного не вчинятиме. Просила суд суворо її не карати.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_3 у повному обсязі визнає свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та приймаючи до уваги, що інші учасники, також не оспорюють фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши положення ч.3 ст.349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Таким чином, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідного до вимог ст.337 КПК України, обвинувачення, висунуте ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акта, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану; за ч.1 ст. 357 КК України як викрадення офіційного документу вчинене з корисливих мотивів; ч.1 ст.361 КК України як несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) мереж.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, суд відповідно до ст.ст.50, 65 КК України враховує ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України є закінченим умисним тяжким злочином, кримінальним проступком та нетяжким злочином, особу винної, яка не працює, осудна, не заміжня, перебувала на стаціонарному лікуванні в психіатричному відділенні з 21.01.2025 року по 22.10.2025 року з приводу психічних та поведінкових розладів поєднаного вживання декількох наркотичних засобів, раніше судима.

До визначених ч.1 ст.66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Визначених ч.1 ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження та особи обвинуваченої, яка вчинила умисний закінчений тяжкий злочин, кримінальний проступок та нетяжкий злочин, повністю визнала вину у вчиненому правопорушенні, не працює, не заміжня, на обліках в лікарнях не перебуває, раніше судима, суд вважає за можливе попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_3 , у разі призначення їй за ч.4 ст.185 КК України покарання у виді позбавлення волі, за ч.1 ст.357, ч.1 ст.361 КК України у виді обмеження волі, остаточний розмір якого визначає відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Однак, оскільки обвинувачена повністю визнала вину та розкаялась у вчиненому, активно сприяла розкриттю злочину, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 і попередження нових кримінальних правопорушень без відбування покарання і вважає за можливе, застосувавши ст.75 КК України, звільнити обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням із покладенням на неї обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України. Підстави до застосування положень ст.69 КК України при призначенні покарання не встановлені.

Суд вважає, що вищезазначені обставини дійсно можуть бути підставою для застосування інституту звільнення від покарання з випробуванням, оскільки ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства, що також підтверджується його поведінкою після вчинення злочину та критичним ставленням до вчиненого, усвідомлення своєї провини і засудженням своєї протиправної поведінки, яка свідчить про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання. Таку міру покарання суд вважає необхідною не тільки для покарання ОСОБА_3 за вчинене кримінальне правопорушення, а й для його виправлення.

Процесуальні витрати на залучення експертів відповідно до ст.124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави, а долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.1 ст.361 КК України та призначити їй покарання:

- за ч.1 ст.357 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;

- за ч.1 ст.361 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;

- за ч.4 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Згідно зі ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта для проведення експертиз у розмірі 3664 грн. 08 коп.

Речові докази: мобільний телефон «Samsung Galaxy M32»- залишити потерпілому; диски - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ст.532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду згідно зі ст.ст. 395, 396 КПК України, з особливостями визначеними ч.2 ст.394 КПК України може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Фортечний районний суд м.Кропивницького протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Згідно зі ст.376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Фортечному районному суді м.Кропивницького копію цього вироку, подавши відповідну заяву.

Суддя ОСОБА_1