Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №350/920/26 — Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/920/26

Номер провадження 2/350/807/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі :

головуючого судді Бейка А.М.,

секретаря судового засідання Маєвської С.П.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Коцулим Оксана Володимирівна до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про призначення додаткового строку на прийняття спадщини, суд -

в с т а н о в и в :

І. Стислий виклад позицій сторін:

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Коцулим О.В. звернулася до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою до відповідачів, у якій просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування позовних вимог представник позивачки зіслалася на те, що позивачка ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Ясень Рожнятівського (на даний час Калуського району) Івано-Франківської області, в родині ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .

09.01.2020 року позивачка одружилась з ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Бабуся позивачки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 постійно проживала в с.Ясень і за життя була одноособовою власницею будинковолодіння, що розташоване в АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 її бабуся ОСОБА_6 померла, про що видано свідоцтво про смерть НОМЕР_2 та зроблено відповідний запис в книзі реєстрації актів про смерть від 18.07.2022 року за №151.

16.02.2016 року моя бабуся склала заповіт, відповідно до якого, все належне їй майно, а саме будинковолодіння з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 заповіла мені.

Після смерті моєї бабусі відкрилась спадщина на спадкове майно, а саме домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1 ,

Моя бабуся в шлюбі з дідусем ОСОБА_9 народила четверо дітей, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , які у відповідності до ст.1261 ЦК України є також спадкоємцями першої черги за законом, проте вони не претендують на спадкове домоволодіння і відмовляються від прийняття спадщини на мою користь.

Бажаючи оформити прийняття спадщини юридиччно та отримати свідоцтво про право на спадщину, вона звернувся з заявою до нотаріальної контори, проте їй відмовили в оформленні спадщини через пропуск шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Позивачка будучи юридично не обізнаною, не знала про те, що слід до шести місяців після відкриття спадщини подати заяву до нотаріуса про прийняття спадщини.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Коцулим О.В. у судове засідання не прибули, однак остання подала до суду заяву в якій вона просила справу розглянути без участі сторони позивача, крім цього зазначила, що позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у судове засідання також не прибули, направили до суду заяви про розгляд справи без їх участі, крім цього зазначили, що позовні вимоги визнають повністю, не заперечують проти задоволення позову.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 12.06.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, відкрив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи.

02.07.2026 до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від відповідачки ОСОБА_4 поступила заява про розгляд справи у її відсутності ,у якій він також зазначив, що позов визнає повністю та не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позову.

06.07.2026 до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від відповідача ОСОБА_2 поступила заява про розгляд справи у його відсутності ,у якій він також зазначив, що позов визнає повністю та не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позову.

06.07.2026 до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від відповідача ОСОБА_3 поступила заява про розгляд справи у його відсутності ,у якій він також зазначив, що позов визнає повністю та не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позову.

06.07.2026 до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від відповідачки ОСОБА_5 поступила заява про розгляд справи у її відсутності ,у якій він також зазначив, що позов визнає повністю та не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позову.

08.07.2026 до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката Коцулим поступила заява в якій вона просила справу розглянути без участі сторони позивача, крім цього зазначила, що позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити.

Частиною 1 статті 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно із вимогами ч. 4 ст. 206 ЦПК України, судом перевірено, що визнання позову представником відповідача не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу (ч. 4 ст. 200 ЦПК України).

Враховуючи, що відповідачі позов визнали, визнання ними позову не суперечить інтересам сторін, тому суд приймає визнання позову відповідачів та приходить до висновку про можливість ухвалення рішення про задоволення позову.

Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дотримуючись вимог вищезазначених норм процесуального закону, розгляд справи проводиться у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , що підтверджується повторною копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 19.06.2025.

ОСОБА_6 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 0,0724 га, кадастровий номер 2624886701:01:002:0177, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №188370298 від 12.11.2019 року.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 0,0724 га, кадастровий номер 2624886701:01:002:0177.

ОСОБА_6 належний їй житловий будинок з господарськими будівлями, які знаходяться в АДРЕСА_1 , город біля цих будівель розміром 0,07 га і все моє майно, яке знаходиться на цьому подвір`ї і цьому домоволодінні заповіла позивачці ОСОБА_10 , що підтверджується копією заповіту, складеного спадкодавцем 16.02.2016 року.

З відповіді державного нотаріуса Другої Рожнятівської державної нотаріальної контори Левицької Г.В. вбачається, що ОСОБА_11 пропустила шестимісячний трок для прийняття спадщини; не проживала разом із спадкодавцем на день його смерті. Вона вважається спадкоємцем, що пропустив строк для прийняття спадщити.

Таким чином між сторонами виник спір з приводу поважності причин пропуску позивачкою строку для прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_6 .

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:

беручи до уваги позицію представника позивачки та визнання позову відповідачами, проаналізувавши матеріали цивільної справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити виходячи з наступного.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 1216 ЦК Українивизначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який обчислюється з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За змістом ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого строку, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Такий позов підлягає задоволенню, якщо позивач надасть докази наявності поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Поважними при цьому слід визнавати такі причини, які з огляду на моральні норми суспільства виправдовують поведінку спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30 травня 2008 року роз`яснив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на чинення цих дій.

Поважними є такі причини пропуску строку: тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України, тощо.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

При зверненні позивачки до державного нотаріуса їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропущенням терміну прийняття спадщини, що підтверджується письмовою відповіддю приватного нотаріуса.

Строк подачі заяви про прийняття спадщини позивачкою було пропущено з поважних причин, а саме: остання на момент смерті бабусі ОСОБА_6 будучи юридично не обізнаною, не знала про те, що слід до шести місяців після відкриття спадщини подати заяву до нотаріуса про прийняття спадщини.

За таких обставин, суд, враховуючи відсутність заперечень щодо задоволення позову зі сторони відповідачів, визнає поважними причини пропуску строку прийняття спадщини, оскільки зазначені обставини ніким не спростовані, і надає додатковий строк для подання заяви нотаріусу.

Таким чином позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.12, 13, 18, 81, 200, 247, 263-265 ЦПК України, ст.1272 ЦК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Коцулим Оксана Володимирівна до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про призначення додаткового строку на прийняття спадщини - задоволити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , додатковий строк три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили, для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.М. Бейко