Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №344/6456/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 08 липня 2026 р.

Справа: №344/6456/26

Суддя: Лазарів О. Б.

Справа № 344/6456/26

Провадження № 3/344/1881/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Лазарів О.Б., за участі захисника Сендецького В.Р., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 738646 від 08.03.2026 року зазначається, що 08.03.2026 року, близько 05-00 год. ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство економічного та психологічного характеру стосовно дружини ОСОБА_2 , а саме словесно ображав, погрожував фізичною розправою, не випускав з квартири.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак належним чином повідомлявся про дату і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього.

Захисник Сендецький В.Р. подав до суду клопотання про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю в його діях події і складу правопорушення. Своє клопотання обгрунтував тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення немає посилання на те, що внаслідок дій правопорушеника потерпілій могло бути або було завдано шкоду її психологічному здоров`ю, що є обов`язковою складовою частиною об`єктивної сторони правопорушення за вказаною нормою закону.

Суд, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження в справі відповідно до п.1 ст.247 КУпАП підлягає закриттю виходячи з наступного.

Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Разом з тим, рішення про притягнення особи до відповідальності може бути постановлене судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Застосування стандарту «поза розумним сумнівом» закріплено також в численних рішеннях Верхового Суду та рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Суд звертає увагу, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом. Так, в своєму клопотанні захисник Сендецький В.Р. зазначає, що ОСОБА_1 категорично заперечив застосування до потерпілої економічного та психологічного насильства. Суд неодноразово викликав для допиту в судове засідання потерпілу ОСОБА_2 , однак, остання в судові засідання не з`явилася.

З урахуванням наведених обставин, суд не може зробити беззаперечних висновків про вчинення ОСОБА_1 психологічного та економічного насильства відносно потерпілої, з урахуванням положень доктрини доведеності поза розумним сумнівом.

Одночасно, суд звертає увагу, що відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII від 07.12.2017 року, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до ч.1 ст.173-2 КУпАП, особа притягується до адміністративної відповідальності вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КупАП та не може бути перекладено на суд. Суд не вправі збирати інші докази щодо доведення винуватості особи у вчиненні того чи іншого правопорушення.

Таким чином, під час судового розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження винуватості останнього у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.173-2 КУпАП згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД№ 738646 від 08.03.2026 року - здобуто не було.

Статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися та припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, ст.ст.247, 283-287, 294 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд.

Суддя Олег ЛАЗАРІВ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua