Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №216/4323/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/4323/26

провадження 2/216/3774/26

РІШЕННЯ

іменем України

ЗАОЧНЕ

10 липня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Маланюка О.Я.

за участю секретаря судового засідання: Агурейчевої А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

28.05.2026 року Позивач через представника - адвоката Міньковську А.В. звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача заборгованості за Кредитним договором № 72956276 від 22.11.2021 року у загальному розмірі 10200,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3000,00 грн, заборгованість за відсотками - 7200,00 грн. Також Позивач просить стягнути судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.11.2021 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» (первісний кредитор) та Відповідачем в електронній формі було укладено Кредитний договір № 72956276 на суму 3000,00 грн. На підставі Договору факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025 року право вимоги за вказаним договором перейшло до Нового кредитора - ТОВ «ФК «Позика». Відповідач зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 03.06.2026 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання, призначене на 10.07.2026 року, сторони не з`явилися.

Представник Позивача у позовній заяві зазначив, що проти заочного розгляду справи не заперечує, просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи (шляхом надсилання судових повісток засобами поштового зв`язку та СМС повідомленнями, на за стосунок «Viber»), у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не сповістив, відзиву на позовну заяву від нього не надходило.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 22.11.2021 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та Відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 72956276.

Відповідно до статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір — це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, оформлена в електронній формі. За приписами ч. 1 ст. 11 вказаного Закону, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції в мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Згідно з ч. 6, 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом надсилання відзиву на пропозицію укласти такий договір у формі електронного повідомлення, підписаного у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону. Акцепт може бути наданий шляхом реєстрації у системі, заповнення заявки або введення унікального одноразового ідентифікатора (коду підпису), надісланого засобами мобільного зв`язку.

Як вбачається з Довідки про ідентифікацію клієнта, Відповідач ОСОБА_1 пройшов ідентифікацію в системі первісного кредитора, подав заявку на кредит та акцептував пропозицію (оферту) шляхом введення одноразового ідентифікатора підпису -код 699189, надісланого в текстовому повідомленні на його верифікований номер мобільного телефону НОМЕР_1 . Відповідно до ч. 3 ст. 13 цього Договору, за правовими наслідками вказаний правочин прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Факт реального надання та перерахування кредитних коштів у розмірі 3000,00 грн на користь Відповідача повністю підтверджується Листом-підтвердженням ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (платіжний сервіс iPay.ua) вих. №3152 від 24.10.2025 року. Згідно з документом, транзакцію № 120886502 від 22.11.2021 року з призначенням платежу «Зарахування 3000 грн на карту НОМЕР_2 » виконано успішно.

01.09.2025 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» було укладено Договір факторингу № 01092025/01, за яким право вимоги до Боржника за Кредитним договором № 72956276 перейшло до Позивача.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Оскільки Відповідач зобов`язання з повернення отриманих коштів не виконав, сума основного боргу (тіло кредиту) у розмірі 3000,00 грн є обґрунтованою та підлягає стягненню.

Щодо нарахування відсотків за користування кредитом та строку позики.

Позивач заявив до стягнення заборгованість за відсотками у розмірі 7200,00 грн.

Оцінюючи законність та обґрунтованість нарахування відсотків, суд виходить із того, що за змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Водночас, особливістю даної категорії справ є чітке розмежування договірних строків. Особлива правова позиція Великої Палати Верховного Суду, висловлена у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/951/15-ц, зазначає, що право кредитора нараховувати передбачені договором відсотки за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Після закінчення строку кредитування кредитні правовідносини переходять у площину прострочення зобов`язання, де кредитор має право на стягнення санкцій, передбачених ст. 625 ЦК України (інфляційні витрати та 3% річних), але втрачає право нараховувати щоденні договірні відсотки.

Судом досліджено умови Основного договору та Додаткового договору № 1 від 25.12.2021 року.

Пунктом 4.2 договору та п. 2.2 Додаткового договору визначено фінальний строк кредитування — до 20.02.2022 року (загальний строк позики склав 90 календарних днів).

Суд проаналізував детальний щоденний Розрахунок заборгованості за договором № 72956276, підписаний директором ТОВ «ФК «Ірбіс». Згідно з розрахунком, нарахування здійснювалося наступним чином: З 22.11.2021 по 22.12.2021 (30 днів пільгового періоду) - за фіксованою ставкою 2% на день (60,00 грн щодня) відповідно до п. 3.2.1 договору. Накопичена сума: 1800,00 грн. З 23.12.2021 по 20.02.2022 (60 днів стандартного періоду) — за ставкою 3% на день (90,00 грн щодня) відповідно до п. 3.2.2 договору. Накопичена сума: 5400,00 грн.

Загальна сума відсотків, нарахованих строго в межах визначеного договором строку кредитування (до 20.02.2022 року), становить 7200,00 грн (1800,00 грн + 5400,00 грн).

Після 20.02.2022 року нарахування відсотків автоматично припинилося і нові договірні відсотки позивачем не додавалися.

Оскільки розрахунок здійснено виключно в межах правомірного строку кредитування, нарахування є правильним та арифметично точним, воно повністю відповідає Графіку погашення боргу, погодженому сторонами в Додатку №1 до Додаткового договору.

Таким чином, вимога про стягнення відсотків у сумі 7200,00 грн є законною, доведеною письмовими матеріалами справи та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, та судового збору.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу Позивачем надано Договір про надання правової допомоги № 39493634/01 від 02.01.2026 року, Додаткову угоду № 72956276 від 08.05.2026 року, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ № 841 від 22.07.2016 року на ім`я Лівак І.М., Акт надання послуг та Детальний опис робіт (наданих послуг) від 08.05.2026 року на загальну суму 5500,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони. за приписами ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог співмірності, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу за клопотанням сторони або керуючись загальними принципами цивільного судочинства (розумність, справедливість, баланс інтересів).

Згідно з наданим Детальним описом робіт, адвокатом Лівак І.М. зафіксовано 2 години роботи безпосередньо над складанням позовної заяви вартістю 3000,00 грн.

Проте, оцінюючи ці витрати, суд зазначає, що ця справа є малозначною, категорія спору - повністю типовою, судові засідання відбувалися без фізичної участі представників, а сама позовна заява є шаблонною формою, що використовується фінансовою компанією у аналогічних мікрокредитних спорах. Витрачений час та заявлена вартість (5500,00 грн) є очевидно неспівмірними з фактичним рівнем складності та обсягом наданих послуг та ціною позову.

З огляду на критерії розумності, пропорційності та справедливості, з метою дотримання балансу інтересів сторін, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з Відповідача, до 2900,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги про стягнення кредитної заборгованості (тіло та відсотки) задоволено у повному обсязі (10200,00 грн), сплачений Позивачем при поданні позову судовий збір у розмірі 2662,40 грн підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача повністю.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 178, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 280-283 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за Кредитним договором № 72956276 від 22.11.2021 року у розмірі 10200,00 (десять тисяч двісті гривень)грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3000,00 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 7 200,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2900,00 грн. та судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому законом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Дніпровського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА», код ЄДРПОУ: 39493634, адреса: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1.

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено та підписано 10 липня 2026 року.

Суддя О.Я.МАЛАНЮК