Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №195/408/26 — Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/408/26

3/195/180/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.07.2026 року смт.Томаківка Дніпропетровської області Суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області Кондус Л.А., за участю: секретаря судового засідання — Дєєвої Ю.С., захисника ОСОБА_1 - адвоката Івахненка О.О., особи. Яка притягується до адміністративної відповідальності — ОСОБА_1 ,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №619185 від 19.03.2026 вбачається, що водій ОСОБА_1 19.03.2026 о 19:00 в с-щі Томаківка, вул. Лесі Українки, буд. 18 керував автомобілем Део Ланос НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння ( запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, невиразна мова). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на нагрудний персональний відеореєстратор 798036, від керування ТЗ відсторонений, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 вину не визнає, та пояснив, що він того дня не керував вказаним у протоколі автомобілем, так як він вживав алкогольні напої, тому попрохав свого родича сісти за кермо та керувати транспортним засобом. Автомобіль був несправний, родич залишив автомобіль припаркованим, а сам ОСОБА_1 залишився спати в машині, де його розбудили працівники поліції.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Івахненко О.О. в судовому засіданні пояснив, що факт керування ОСОБА_1 належним чином не зафіксовано, сам ОСОБА_1 заперечує свою провину, а отже, справа належить закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні були допитані свідки.

Свідок ОСОБА_2 , пояснила суду, що 19.03.2026 ввечері, вже було темно, вони припаркували свій автомобіль на вул. Лесі Українки, та вже відійшла від місця парковки, як почула, що автомобіль, який був припаркований недалеко від її автомобіля почав сильно газувати. При цьому з місця не рухався, вона, хвилюючись за свій автомобіль, викликала поліцію. Коли приїхали поліцейські, вона побачила, що у вказаному автомобілі спить чоловік, як потім з`ясувалося — це був ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що ОСОБА_1 його двоюрідний брат, 19.03.2026 ввечері, він приїхав до брата на його прохання, брат попросив відвести його до магазину і в аптеку, але оскільки він вже вживав алкогольні напої, то за кермо сів свідок, вирішили їхати на автомобілі брата, оскільки у свідка великий мікроавтобус. Керуючи автомобілем, свідок з`ясував, що авто можливо у несправному стані, так як мотор постійно глухнув. Запаркувавши автомобіль на вул. Л.Українки, свідок вирішив повернутися за своїм автомобілем, щоб потім забрати брата, який залишився спати в машині. Повернувшись, через деякий час, автомобіля і брата на місці не було. Потім він дізнався, що авто було евакуйовано поліцією.

До протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №619185 від 19.03.2026 додано: диск з відеозаписом правопорушення, письмове пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_2 ; рапорт працівника поліції; акт огляду на стан сп`яніння, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 19.03.2026; копію постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 6867909 від 19.03.2026 стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 126 КУпАП.

У вину ОСОБА_1 інкриміновано порушення вимоги пп. а) п.п. 2.5 постанови Кабінету Міністрів України про затвердження Правил дорожнього руху України від 10.10.2001 року N1306, згідно якої водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення внаслідок керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, свідків, дослідивши письмові докази у справі, оглянувши фрагмент відеозапису на СD-диску, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до такого висновку.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

В розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року "Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", Наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 № 1452/735 "Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" (надалі - Інструкція).

Так, згідно п.2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п.1.10 Правил дорожнього руху України водій — особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Так, з долученого до справи і дослідженого під час судового засідання відеозапису з бодікамери поліцейського неможливо зробити однозначний висновок про те, що ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції під час керування вказаним транспортним засобом. Навпаки, з вказаного відеозапису слідує, що ОСОБА_1 спить на передньому водійському сидінні, і поліцейські намагаються його розбудити. Тобто факту керування автомобілем вказаним у протоколі саме ОСОБА_1 не підтверджено.

Викладене свідчить про те, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів тільки за наявності ознак алкогольного чи іншого сп`яніння, які перераховані у п. 3 Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" від 09.11.2015 №1452/735, шляхом інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, у присутності двох свідків, після чого поліцейським складається акт огляду у двох примірниках, один з яких вручається водію, а вже потім складається протокол про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, поліцейським у порушення вищезазначеної норми, притягнуто особу не в момент керування транспортним засобом.

Відповідно до п.4 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року №1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Згідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо буде встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12,2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим cт. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого при розгляді справ судами в обов`язковому порядку використовується як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Так, у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкове не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Орган (посадова особа) відповідно до ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Зважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази, приходить до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення стосовно останнього підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 130 ч.1, 276, 283, 284, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 294 КУпАП

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 - закрити, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст постанови суду складено 10.07.2026.

Суддя: Л. А. Кондус