Вирок від 06 липня 2026 р. у справі №182/4624/26 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/4624/26

Провадження № 1-кп/0182/954/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2026 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні, в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.06.2026 за №12026046340000121 по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червоногригорівка, Нікопольського району, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, із вищою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, на утримані має сина ОСОБА_3 2010 р.н., не є особою з інвалідністю, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок за таких обставин.

05.06.2026 року приблизно о 11:00 год., за адресою: АДРЕСА_3 , на задній частині двору біля магазину гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом зі своєю дитиною гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зустрілася з колишнім чоловіком гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , В цей момент під час бесіди ОСОБА_2 , з потерпілою, в нього раптово виник умисел на спричинення останній тілесних ушкоджень у зв?язку з неприязними між ними стосунками.

У подальшому в той же день та час, ОСОБА_2 , підійшов до потерпілої та, в порушені вимог статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а також в порушення вимог ст. 28 «Конституції України», згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, наніс їй удар долонями обох рук, в область правої та лівої ключиці. Продовжуючи свій кримінально-протиправний умисел на спричинення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_2 , двома руками обхопив потерпілу в області правого та лівого плеч, при цьому застосувавши фізичну силу сильно стиснув пальцями її руки, почав трусити та штовхати. В подальшому потерпіла гр. ОСОБА_4 вирвалась та гр. ОСОБА_2 своєю правою ногою наніс потерпілій удар в область задньої верхньої частини правої гомілки.

Таким чином, ОСОБА_2 , спричинив ОСОБА_4 , згідно висновку судово-медичної експертизи N? 457 від 18.06.2026, тілесні ушкодження у вигляді синців лівого плеча, синців правої гомілки, які відповідно до п. 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.

Ухвалою суду від 26.06.2026 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.06.2026 за №12026046340000121 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.1 ст. 125 КК України призначений до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

В направленому обвинувальному акті прокурором Нікопольської окружної прокуратори ОСОБА_6 викладено клопотання, в якому зазначено, що, враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також, до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , яку він підписав в присутності захисника – адвоката ОСОБА_7 , відповідно до якого він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінальному проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України, згоден з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні (а.с.14-15). У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваного, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Потерпілою ОСОБА_4 , надано також письмову заяву, в якій остання погодилася зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначив, що вона ознайомлена з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України, та погодився з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні (а.с.13).

До обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування.

Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 , не оспорює, пред`явлене йому обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

Обставини вчинення ОСОБА_2 , кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, також не оспорюються потерпілим під час судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта письмові заяви учасників провадження.

Як встановлено судом, зазначені в обвинувальному акті обставини встановлені органом досудового розслідування на підставі:

- протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15.06.2026 р., яка надійшла від 15.06.2026 р. від ОСОБА_4 , яка повідомила про те, що 05.06.2026 р. о 11.00 год. її колишній чоловік ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 , спричинив тілесні ушкодження (а.п.7);

- протоколом слідчого експерименту 17.06.2026 р. проведеного за участю потерпілої ОСОБА_4 , яка показала, що 05.06.2026 вона перебувала поряд з магазином біля магазину вул..Соборна в с. Червоногригорівка, де спілкувалась з колишнім чоловіком, поруч з ними був син, в них з чоловіком виник конфлікт та чоловік пішов до складського приміщення, а вона слідом за ним, далі вони сперечалися після чого чоловік почав виходити з приміщення а вона йому не давала пройти, він в свою чергу штовхнув її у груди, а після схопив обома руками за плечі та сильно притиснув, вона намагались вирватись, а він в цей час наніс один удар в районі правої гомілки, після чого відпустив та пішов до магазину, на цьому конфлікт був закінчений (а.п.29-33 з фототаблицею з диском);

- протоколом слідчого експерименту 17.06.2026 р. проведеного за участю неповнолітнього свідка ОСОБА_5 який показав, що 05.06.2026 він перебував на задньому дворі магазину біля магазину вул..Соборна в с. Червоногригорівка, мати спілкувалась з його батьком, мати казала, щось батьку, але він не звернув на неї уваги та пішов до складського приміщення, а вона слідом за ним, далі він побачив як батько спочатку штовхнув матір у груди, а після схопив обома руками за плечі та сильно притиснув пальцями в середню третину плеча, після чого відпустив та вийшов з приміщення (а.п.44-48 з фототаблицею з диском);

- висновку експерта №457 від 18.06.2026 року, згідно якого у гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців лівого плеча, синців правої гомілки – відносяться до категорії Легких тілесних ушкоджень (Згідно п.2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів з відносно обмеженою контактуючою поверхнею, або від удару об такі предмети. Давність спричинення тілесного ушкодження може відповідати строку, вказаному у постанові слідчого (а.п.52);

- згідно додаткового висновку експерта №468 від 19.06.2026 року, на підставі даних медичної експертизи гр. ОСОБА_4 , механізм виявлених у неї тілесних ушкоджень не суперечать механізму, вказаному у протоколі слідчого експерименту за участю самої ОСОБА_4 від 17.06.2026 р. (а.п.58-59);

- згідно додаткового висновку експерта №469 від 19.06.2026 року, на підставі даних медичної експертизи гр. ОСОБА_4 , механізм виявлених у неї тілесних ушкоджень у вигляді – синці лівого плеча не суперечать механізму, вказаному у протоколі слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_5 від 17.06.2026 р.. Механізм інших виявлених у неї тілесних ушкоджень у протколі слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_5 від 17.06.202.6 – не вказаний (а.п.58-59).

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваному було роз`яснено та дотримано.

Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає винуватість ОСОБА_2 доведеною в межах пред`явленого обвинувачення.

Дії ОСОБА_2 , мають правильну правову кваліфікацію за ч.1 ст.125 КК України – умисне легке тілесне ушкодження.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Також, суд ураховує встановлені органом досудового розслідування обставини та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин та особу обвинуваченого.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 , перебуває в процесі розлучення, на утриманні має сина 2010 р.н., офіційно не працевлаштований, має місце постійного проживання та реєстрації, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває (а.п.94), є раніше не судимою особою (а.п.96).

Обставини, що пом`якшують покарання щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання відсутні.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді штрафу, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосовувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Витрати на проведення експертиз відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374, 381-382 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст. 125 КК України і призначити покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 ( вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 не застосовувався. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази відсутні.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя: ОСОБА_1