Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №522/26288/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/26288/25

Провадження № 2-о/522/38/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м.Одеса

Приморський районний суд м.Одеси

у складі: головуючого судді – Домусчі Л.В.,

присяжних: Худоченка В.О.,

Шевченка О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Навроцької Є.І.,

розглянувши у судовому засіданні у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про оголошення фізичної особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 03.12.2025 року звернулася до суду із заявою про оголошення її чоловіка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим.

Ухвалою суду від 09.12.2025р. заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, недоліки заяви були усунуті 18.12.2025 року та надано до суду заяву в новій редакції (а.с.58-64).

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначила, що перебуває з ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі, від якого сторони мають спільного сина. Заінтересованими особами у справі є син ОСОБА_2 , мати зниклого ОСОБА_1 та Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Заявник посилалась на те, що 07 липня 2024 року між ОСОБА_3 та компанією Marmaras Navigation Limited було укладено строковий трудовий контракт, відповідно до якого він був працевлаштований на посаді капітана моторного судна «Pergamos» (IMO 9343833), що ходить під прапором Ліберії.

За твердженнями заявниці, під час виконання трудових обов`язків, 15.04.2025р., коли судно прямувало до порту Мапуту Республіки Мозамбік, ОСОБА_3 зник з борту судна.

На підтвердження зазначених обставин заявником надано документи компанії Marmaras Navigation Limited, зокрема звіт про показання свідків, звіт про травмування або загибель особи, а також звіт про зникнення капітана судна. Із зазначених документів убачається, що після виявлення відсутності капітана екіпажем були організовані пошукові заходи як на судні, так і в прилеглій морській акваторії, однак вони позитивного результату не дали. Чоловіка заявниці знайдено не було.

Крім того, заявниця зверталася за сприянням до адвоката, яким були направлені адвокатські запити до Посольства України в Республіці Сінгапур та Посольства України в Республіці Мозамбік.

Із листа Посольства України в Республіці Мозамбік убачається, що дипломатичною установою були здійснені відповідні запити до компетентних органів та агентів судна, проведено перевірку обставин зникнення ОСОБА_3 , а також отримано підтвердження факту його зникнення з борту судна. Посольство України в Республіці Сінгапур також повідомило про направлення офіційних запитів до компетентних органів Республіки Сінгапур щодо зникнення ОСОБА_3 ..

Заявник зазначає, що після 15 квітня 2025 року будь-яких відомостей про місце перебування її чоловіка не надходило. Проведені пошукові заходи результатів не дали, а місце його перебування залишається невідомим.

Також заявник вказує, що за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 зареєстроване нерухоме майно в Україні відсутнє, відомості щодо іншого майна також відсутні.

На думку заявника, ОСОБА_3 пропав безвісти за обставин, які безпосередньо загрожували йому смертю або дають підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а з моменту його зникнення минуло більше шести місяців.

Необхідність оголошення ОСОБА_3 померлим заявник обґрунтовує необхідністю державної реєстрації його смерті, припинення шлюбу в установленому законом порядку, а також реалізації інших особистих немайнових та майнових прав, пов`язаних із настанням смерті особи.

У зв`язку з викладеним заявник просить оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим з дня набрання законної сили рішенням суду та після набрання рішенням законної сили направити його копію до органу державної реєстрації актів цивільного стану для проведення державної реєстрації смерті.

Ухвалою суду від 05.01.2026 року провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.02.2026 року.

У судовому засіданні 09.02.2026 року був присутній представник заявника - адв. Ходжалиєва С.М., у матеріалах справи наявні заяви представника Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та ОСОБА_2 (а.с.94, 88), згідно яких просили справу розглядати за їх відсутності.

ОСОБА_1 була сповіщена про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомила.

Представник заявника-адв.Хаджалієва С.М. у судовому засіданні подану заяву підтримала та просила задовольнити. Пояснила, що особа, відносно якого подано заяву про оголошення померлим, є чоловіком заявниці, останній ( ОСОБА_3 ) був моряком (капітаном) та 15.04.2025 року поступила інформація, що під час виконання трудових обов`язків, 15 квітня 2025 року, коли судно прямувало до порту Мапуту Республіки Мозамбік, ОСОБА_3 на борту судна не було виявлено. Судно прямувало у відкритому морі, то сторона заявника припускає, що це загрожувало життю чоловіка заявниці, проте будь-яких доказів із цього приводу вони не мають. Заявниця до правоохоронних органів України, Республіки Сінгапур та Республіці Мозамбік не зверталась. Представник заявника звертався до Посольства України в Республіці Сінгапур та Посольства України в Республіці Мозамбік, вони прийняли звернення до уваги, проте жодних відомостей на мають.

Розгляд справи було відкладено на 31.03.2026 року. За заявами сторони заявника розгляд справи 31.03.2026 року був відкладений на 04.06.2026 року.

У судовому засіданні 04.06.2026 року був присутній адвокат заявника - Сергєєв Ю.В., який просив заяву задовольнити із посиланням на те, що неодноразово намагались отримати докази від судновласника, проте нічого не отримали. Посилався на те, що чоловік заявниці працював капітаном судна та 15.04.2025 року зник під час руху судна у відкритому просторі. Останній був на вахті і потім, коли вахта змінювалась та прийшов його час заступати, останній не прийшов. Будь-які пошуки результатів не дали, до установ Сінгапуру він ОСОБА_3 жодних звернень не було. Якщо його не було на борті, то вважається, що він опинився за бортом. Проте людина на такій відстані від берега не могли врятуватись, тому у них є припущення, що чоловік заявниці загинув. На питання суду представник заявника повідомив, що до правоохоронних органів України та інших держав вони не звертались, бо останні не мають можливості розслідувати такі справи, оскільки не було ознак кримінального правопорушення і таких ознак на борту не було виявлено.

Надав до суду додаткові пояснення. У поясненнях сторона заявника зазначено, що ними після подання заяви було вжито додаткових заходів для отримання від судновласника Marmaras Navigation Limited будь-якої інформації щодо обставин зникнення ОСОБА_3 . Зокрема, 05 березня 2026 року представником заявника було направлено запит через кореспондента P&I Club DIMAR CONSULTING GROUP, а 01 квітня 2026 року – безпосередній письмовий запит до компанії-судновласника з проханням надати наявні документи та інші відомості, що стосуються обставин зникнення капітана судна. Проте відповіді на зазначені запити отримано не було.

Також заінтересована особа звернула увагу суду на те, що відповідно до записів суднового журналу судно «Pergamos» на момент зникнення ОСОБА_3 перебувало у відкритому морі, приблизно за 40–50 морських миль від узбережжя Республіки Мозамбік, поза межами територіальних вод, а погодні умови та відсутність індивідуальних засобів порятунку фактично унеможливлювали самостійне виживання особи, яка опинилася за бортом.

Посилаючись на положення Міжнародної конвенції про пошук і рятування на морі 1979 року (Конвенції SAR), Конвенції ООН з морського права 1982 року, а також на положення статей 46, 47, 305, 306 ЦПК України та правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22, заінтересована особа зазначила, що сукупність наявних у справі доказів свідчить про зникнення ОСОБА_3 за обставин, які безпосередньо загрожували його життю та дають достатні підстави припускати його загибель.

У зв`язку з наведеним представник заявника просив суд долучити подані письмові пояснення до матеріалів справи, врахувати викладені у них обставини під час розгляду справи та задовольнити заяву про оголошення ОСОБА_3 померлим.

Розгляд справи було відкладено на 24.06.2026 року.

У судовому засіданні 24.06.2026 року були присутні адвокати заявниці - ОСОБА_4 та Ходжалиєва С.М., які подану заяву підтримали та просили задовольнити. Додатково зазначили, що в усному порядку отримали відповідь від посольства Республіки Мозамбік про те, що у них немає нових відомостей із приводу зникнення чоловіка заявниці та останні події виникли за межами Республіки Мозамбік. Так само відповіли щодо відсутності нових обставин органи Республіки Сінгапур. Сторона заявника пояснила, що влада Республіки Мозамбік та Сінгапур розслідувань не проводила, бо це виникло поза межами юрисдикції їх органів влади. Єдине розслідування було здійснено Республіки Ліберії (а.с.35) та оскільки чоловіка заявниці не було знайдено на борту 15.04.2025 року, то вважається, що останній опинився за бортом, тобто в обставинах, що загрожували його життю. Даний звіт органів Республіки Ліберії був наданий судновласником заявниці та останній виплатив заявниці відшкодування, а отже визнає факт смерті ОСОБА_3 .. На запитання суду представники повідомили, що зареєстрованої за собою нерухомості чоловік заявниці не мав в Україні. Встановлення факту про оголошення особи померлою потрібно заявниці для державної реєстрації його смерті, припинення шлюбу в установленому законом порядку, а також реалізації інших особистих немайнових та майнових прав, пов`язаних із настанням смерті особи, а саме подання таких даних до судновланика після виплати компенсації.

Заінтересовані особи у судове засідання не з`явилися, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином. У матеріалах справи наявні заяви, згідно яких просили справу розглядати за їх відсутності.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, заслухавши учасників справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволення з таких підстав.

Із матеріалів справи судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дружиною з 24.04.1998р. громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , виданим 24 квітня 1998 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Приморської райадміністрації виконкому Одеської міської ради.

Чоловіком заявниці - ОСОБА_3 , 07.07.2024 року було укладено строковий трудовий договір (контракт) моряка з іноземним роботодавцем МАРМАРАС НАВІГЕЙШН ЛІМІТЕД (MARMARAS NAVIGATION LIMITED), оригінал якого знаходиться у МАРМАРАС НАВІГЕЙШН ЛІМІТЕД (MARMARAS NAVIGATION LIMITED).

Згідно з пунктом 3 Трудового контракту, чоловік заявниці (а.с.23-29)був працевлаштований на посаді капітана моторного судна «Pergamos» (IMO N? 9343833, під прапором Ліберії, далі за текстом - судно) строком на 4 (+2) місяці (додаткові 2 місяці - тільки на розсуд Власника).

Відповідно до інформації, зазначеної в Заяві МАРМАРАС НАВІГЕЙШН ЛІМІТЕД (MARMARAS NAVIGATION LIMITED) від 16.07.2025 року, ОСОБА_3 , зник безвісті з борта судна 15.04.2025 року, коли моторне судно «Pergamos» прямувало до порту Мапуту, Республіка Мозамбік. Попри ретельні пошуки на судні - включаючи житлові приміщення, машине відділення, палубні приміщення, вантажні трюми, рятувальні шлюпки, зони з обмеженим доступом, а також у навколишньому морському просторі, місце перебування чоловіка заявниці встановити не вдалося. Відомості про інцидент та проведення пошуково-рятувальнох операції на борту судна і в навколишніх районах були належним чином внесені до суднового журналу, витяги зя кого додаються. Також додається звіт про показання свідка, складене ст. механіком ОСОБА_5 , який виявив зникнення пана ОСОБА_6 (а.с.35).

Також зазначається, що Повідомлення про зникнення ОСОБА_3 було подано за формою RLM-109-1 до Офісу Заступника комісара з морських прав, Республіка Ліберія, Ліберійський міжнародний реєстр суден і компаній 15 квітня 2025 року. У зв`язку з цим інцидентом 05.05.2025р. місцевим кореспондентом клубу взаємного страхування було складено Звіт про розслідування щодо зникнення капітана пана ОСОБА_6 . а.с.35).

Згідно з записами суднового журналу, компанії МАРМАРАС НАВІГЕРИН ЛІМІТЕЛ (MARMARAS NAVIGATION LIMITED) від 16.07.2025, 15 квітня 2025 року з 09:15 старшим механіком, ОСОБА_5 , була вперше виявлено відсутність чоловіка заявниці, капітана судна, під час планової перевірки. Вже о 10:10 15 квітня 2025 року, екіпаж був сповіщений про відсутність капітана та були розпочаті його пошуки по всьому судну. Об 11:45 пошуки чоловіка заявниці були завершені, його не було виявлено, та о 12:45 судно відновило перехід до порту Мапуту під командуванням старшого помічника капітана після отримання відповідного дозволу від капітана порту.

Відповідно до записів суднового журналу від 15 квітня 2025 року, на момент встановлення факту зникнення ОСОБА_6 та проведення огляду, судно Pergamos (ІМО N? 9343833, прапор - Ліберія) перебувало на у дрейфі приблизно на широті 25°34,5 Пд, довготі 33°18,7Сх. Зазначена позиція знаходиться в Індійському океані, на північний схід від узбережжя Республіки Мозамбік, приблизно за 40-50 морських миль від порту Мапуту, тобто далеко за межами територіальних вод.

Згідно зі спостереженнями та метеорологічними даними, зафіксованими в Судновому журналі 15 квітня 2025 року, погода була хмарною, з помірним бризом, стан моря - помірне хвилювання, видимість - гарна.

Звітом МАРМАРАС НАВІГЕРИН ЛІМІТЕЛ (MARMARAS NAVIGATION LIMITED) N?32467/DM від 5 травня 2025 року затвердила зникнення капітана на борту моторного судна «Pergamos» від 15 квітня 2025 року в Мапуту, Мозамбік, складеним Пі енд Ай Асоушіейтс (Пропті) Лтд (P&I Associates (Pty) Ltd.).

Листом від 08.05.2025 року вих. N?61636/36-540-55126 Посольство України в Республіці Мозамбік повідомило представника заявниці, що звернулося до Міністерства закордонних справ та співробітництва (МЗСС) Мозамбік, адміністрації порту м. Мапуту, агента судна (агентство LBH Mozambique) та представника власника судна (агентство Manica Mozambique) в Мозамбік з відповідними запитами щодо зникнення чоловіка заявниці.

У вказаному листі Посольство України в Республіці Мозамбік повідомило адвоката заявниці про те, що першим секретарем з консульських питань М.П. Бондаренко була проведена зустріч в Консульському департаменті МЗСС Мозамбіку, а також відбулись контакти з капітаном порту Мапуту, агентом судна ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) та представником власника судна ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) з метою з?ясування обставин зазначеної справи. В телефонній розмові отримано підтвердження факту зникнення капітана ОСОБА_3 . Також Посольство отримало від агента судна копію електронного листа від 15.04.2025 р., яким повідомлялося про зникнення чоловіка заявниці з борту судна.

Посольство України в Республіці Сінгапур в Листі вих. N?61517/18-500-53396 від 06.05.2025 року повідомило, що направило офіційний запит до Міністерства закордонних справ Республіки Сінгапур та Морської і портової адміністрації з повідомленням про зникнення громадянина України ОСОБА_3 на борту судна «Pergamos» та з проханням про проведення розслідування і надання його результатів.

Вирішуючи справу суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою (частина 2 статті 293 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно з частиною першою статті 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Рішення про оголошення фізичної особи померлою може бути прийняте судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців; 3) неможливість одержання відомостей про місце перебування особи, незважаючи на вжиті заходи.

Особливістю цієї категорії справ, є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

За загальним правилом фізична особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Розслідування зникнення моряка у відкритому морі базується на нормах міжнародного морського права (зокрема, Конвенції UNCLOS та СОЛАС) і національного законодавства країни прапора судна та включає обов`язкові етапи, від пошукових операцій до морського трибуналу. Держава прапора судна (або держава порту заходу) призначає інспектора для з`ясування причин (технічні несправності, погодні умови, порушення техніки безпеки). Проте таких доказів не надано.

Частиною першою статті 306 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку

Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.

Подібний висновок висловлений у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 461/424/15-ц (провадження № 61-35636св18) та від 09 вересня 2020 року у справі № 467/1274/18 (провадження № 61-10753св20).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 зазначено, що оголошення фізичної особи померлою є техніко-правовим способом подолання правової невизначеності за відсутності беззаперечних доказів смерті, однак застосування такого способу можливе лише за умови встановлення судом достатньої сукупності обставин, які створюють високий ступінь ймовірності смерті особи.

Разом із тим сам по собі факт тривалої відсутності особи або неможливість встановити її місцеперебування не є безумовною підставою для оголошення її померлою. Суд зобов`язаний перевірити, чи були вичерпані всі розумні заходи щодо встановлення місцезнаходження такої особи, а також чи підтверджуються належними доказами обставини, які безпосередньо загрожували її життю.

Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22 наголосив, що оголошення особи померлою ґрунтується на припущенні про смерть, однак таке припущення має випливати із встановлених судом обставин, а не базуватися виключно на припущеннях заявника. Суд повинен дослідити всі наявні докази та переконатися, що саме встановлені обставини дають достатні підстави припускати загибель особи.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд вбачає, що посилаючись на вірогідність смерті ОСОБА_3 як на підставу оголошення його померлим, заявник не підтвердила такі доводи доказами, які вказували б на існування обставин, що загрожували його життю, існування обставин, які вказують на загибель чоловіка заявниці ІНФОРМАЦІЯ_4 , здійснення заходів щодо його розшуку та вирішення питання про з`ясування можливих причин його зникнення, в той час як обов`язок доказування обставин, за яких заявник просить оголосити фізичну особу померлою, є його процесуальним обов`язком.

Так, на підтвердження заявлених вимог, заявник надала, зокрема звіт про розслідування інциденту, в якому зазначено що капітан судна зник в 10.00, прводилась перевірка, та пошук завершено в 11.45, в 12.40 судно відновило перехід до Мапуту після отримання дозволу капітана порту. Також зазначено що перевірка буде проведена у сінгапурі. Товариства взаємного страхування «Гард» (а.с.41-43).

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 працював капітаном судна «Pergamos», а 15 квітня 2025 року був відсутній на борту судна під час його перебування у відкритому морі.

На підтвердження зазначених обставин заявником надано копії документів судновласника Marmaras Navigation Limited, а також листування із дипломатичними установами України.

Разом з тим суд зазначає, що подані документи підтверджують лише факт відсутності ОСОБА_3 на борту судна та проведення внутрішніх пошукових заходів екіпажем після виявлення його відсутності, однак самі по собі не підтверджують беззаперечно ні факт його загибелі, ні факт падіння за борт судна, ні інші конкретні обставини, які б свідчили про настання його смерті.

Суд звертає увагу, що зі змісту пояснень представників заявника вбачається, що жоден із членів екіпажу не був очевидцем падіння ОСОБА_3 за борт судна, не встановлено часу його зникнення, відсутні відомості щодо причин його зникнення, не встановлено будь-яких слідів боротьби, нещасного випадку, самогубства чи іншої події, яка б об`єктивно свідчила про його загибель.

Посилання представників заявника на те, що оскільки особу не було виявлено на борту судна, то вона «очевидно опинилася за бортом», суд оцінює як припущення, яке не підтверджене належними та допустимими доказами у розумінні ст. 77–79 ЦПК України.

Крім того, із пояснень представників заявника встановлено, що заявниця та її представники до правоохоронних органів України із заявою про зникнення особи не зверталися, кримінальне провадження за фактом безвісного зникнення або можливої загибелі особи не розпочиналося, компетентними органами України не проводилося досудове розслідування щодо встановлення причин та обставин її зникнення.

Також відсутні докази проведення компетентними органами держав прапора судна або держав, у водах чи зоні відповідальності яких відбулося зникнення, офіційного розслідування обставин події, яке б містило категоричний висновок про загибель ОСОБА_3 ..

Листи Посольств України у Республіці Мозамбік та Республіці Сінгапур свідчать лише про здійснення дипломатичних запитів та підтвердження самого факту зникнення особи, однак не містять будь-яких відомостей, які б підтверджували її загибель або встановлювали обставини, що безпосередньо призвели до смерті.

Не може бути покладена судом в основу рішення і обставина виплати судновласником компенсації членам сім`ї, оскільки така виплата здійснюється у межах договірних та страхових правовідносин і сама по собі не є доказом смерті особи у розумінні цивільного процесуального законодавства.

Відповідно до статті 89 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили, а достатність доказів визначається судом за результатами їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження.

Оцінивши всі подані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявником доведено факт зникнення ОСОБА_3 та відсутність відомостей про його місцезнаходження після 15 квітня 2025 року, однак не доведено наявності саме тих виняткових обставин, які б беззаперечно свідчили про його загибель або дозволяли суду зробити обґрунтований висновок про смерть особи саме за обставин, що безпосередньо загрожували життю.

Сама лише відсутність особи на борту судна, навіть за умови проведення пошукових заходів, не є безумовною підставою для оголошення її померлою, оскільки не виключає існування інших можливих причин її зникнення.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що інститут оголошення фізичної особи померлою застосовується лише за наявності достатньої сукупності доказів, які дають суду можливість дійти переконання про високу ймовірність смерті особи, а не лише факту її безвісного зникнення.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що у даній справі встановлено лише факт зникнення ОСОБА_3 під час перебування судна у відкритому морі. Натомість належних та достатніх доказів того, що заявник пропав саме за обставин, які безпосередньо загрожували його життю, що свідчить про неповний обсяг вжитих заходів щодо його розшуку, матеріали справи не містять.

При цьому суд враховує, що жоден із допитаних або письмово опитаних свідків не був очевидцем падіння ОСОБА_3 за борт судна, не встановлено часу його зникнення, причин такого зникнення, а також не виключена можливість настання інших обставин, які не були предметом належного офіційного розслідування.

Отже, надані заявником докази не є достатніми для застосування положень частини другої статті 46 ЦК України, а тому правові підстави для оголошення ОСОБА_3 померлим відсутні.

За таких обставин заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.15, 16, 46 ЦК України, ст.ст.76-81, 89, 247, 258, 259, 263-265, 293, 294, 308, 309, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про оголошення фізичної особи померлою– залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 09.07.2026.

Суддя: Домусчі Л.В.

Присяжні: Худоченко В.О.

Шевченко О.М.