Вирок від 08 липня 2026 р. у справі №522/14653/24 — Приморський районний суд м. Одеси

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №522/14653/24

Провадження № 1-кп/522/1729/26

9 липня 2026 року місто Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024162510000829 від 13.06.2024 року відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Алупка, АР Крим, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурорів - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

потерпілого та цивільного позивача - ОСОБА_11 ,

представника потерпілого та цивільного позивача - адвоката ОСОБА_12 ,

захисника - ОСОБА_13 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

суд-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 , 12.06.2024р., приблизно о 13:50 годині, в Приморському районі м. Одеса, керуючи технічно справним автомобілем Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_1 (ходова частина, рульове керування, гальмова система якого на момент дорожньо-транспортної пригоди перебували в технічно справному стані), в умовах сухого асфальту, без будь-яких ям та вибоїн на дорозі, у денний час доби, здійснював рух по другій смузі для руху вул. Канатної, на якій організовано односторонній рух, дві смуги для руху в одному напрямку та дві велосипедні смуги біля лівого краю проїжджої частини, з боку вул. Пироговської в напрямку вул. Семінарської.

Перебуваючи у нерухомому стані в автомобільному заторі, навпроти буд. № 95 по вул. Канатній, будучи неуважним, не стежачи за дорожньою обстановкою, ігноруючи дорожню розмітку 1.2 «Широка суцільна лінія», діючи самовпевнено, передбачаючи можливість настання наслідків свого діяння, водій ОСОБА_6 проявив злочину недбалість, перед початком руху, а саме перестроюванням та зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, маючи технічну можливість уникнути ДТП, відновив рух та подальше перестроювання у велосипедну смугу, по якій в той момент рухався ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , керуючи велосипедом «Cannondale», в попутному автомобілю «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_2 напрямку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_11 заподіяно наступні тілесні ушкодження: закритий перелом голівки лівої променевої кістки без зміщення відламків, садна в ділянках колінних суглобів.

Вказані ушкодження складають єдиний морфологічний комплекс тілесних ушкоджень, які за критерієм тривалого розладу здоров`я строком понад 21 день згідно п.п. 2.2.2 та 4.6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р.. відносяться до категорії тілесних ушкоджень Середньої тяжкості.

Дії водія автомобіля «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_3 в умовах події в першу чергу регламентувалися вимогами дорожньої розмітки 1.2 «широка суцільна лінія» ПДР України, яку в розглянутому випадку перетинати заборонено. В умовах фактично виконування маневру, водію автомобіля «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1 необхідно було керуватися вимогами пункту 10.1 ПДР України, згідно з якими йому було необхідно переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Належним виконанням зазначених вимог дорожньої розмітки 1.2 і п.10.1 ПДР України водій автомобіля «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1 мав технічну можливість запобігти події і саме його фактичні дії перебувають у причинному зв`язку з ДТП.

Таким чином, водій ОСОБА_6 своїми необережними діями у формі злочинної недбалості допустив порушення вимог дорожньої розмітки 1.2 «Широка суцільна лінія» та пункту 10.1 Правил дорожнього руху України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001), які вказують на те, що:

Розмітка 1.2 (широка суцільна лінія) позначає край проїзної частини (крайова розмітка) автомобільних доріг та вулиць, межі смуги для руху маршрутних транспортних засобів або велосипедної смуги.

п. 10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху чим спричинив потерпілому ОСОБА_11 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Умисні дії ОСОБА_6 , які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у пред`явленому йому обвинувачені визнав у повному обсязі підтвердивши викладені у обвинувальному акті обставини вчинення кримінального правопорушення у повному обсязі, зазначивши, що дійсно, він, 12.06.2024р., приблизно о 13:50 годині, керуючи автомобілем Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Канатній, з боку вул. Пироговської в напрямку вул. Семінарської у м.Одесі порушуючи вимоги дорожньої розмітки 1.2 і п.10.1 ПДР України, а саме при перестроюванні та зміною напрямку руху не переконався що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам руху здійснив перестроювання у велосипедну смугу по якій на той момент рухався на велосипеді потерпілий ОСОБА_11 , в результаті чого допустив наїзд на нього, спричинивши останньому тілесні ушкодження середньої ступені тяжкості. У вчиненому щиро покаявся. Також обвинувачений зазначив, що він пропонував відшкодувати потерпілому завдані збитки, а саме грошові кошти у розмірі 15 000 грн, однак останній відмовився від допомоги. Також потерпілий відмовився від виклику поліції та медичної допомоги, у звязку з чим він з місця дородньо-транспортної пригоди поїхав.

Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_11 про відшкодуванні моральної шкоди визнав частково у розмірі 15 000 грн.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, його вина підтверджується наступними дослідженими у судовому засіданні доказами:

- показами потерпілого ОСОБА_11 , який в судовому засіданні пояснив, що 12.06.2024р., приблизно о 13:50 годині,в той момент як він рухався на своєму велосипеді «Cannondale», по вул.Канатній у м.Одесі по велосипедній смузі, автомобіль «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував обвинувачений ОСОБА_6 здійснив перестроювання на його смугу руху та допустив наїзд на нього, під час якого він перелетів через капот автомобіля, спричинивши йому тілесні ушкодження середньої ступені тяжкості.Також потерпілий пояснив, що обвинувачений йому ніякої допомоги не надавав, пропонував відшкодувати йому лише 10 000 грн., з місця дорожньо-транспртної пигоди поїхав, та не викликав працівників патрульної поліції. З місця ДТП його забрала карета швидкої допомоги, де у лікарні йому зробили знімок, КТ, УЗД та наклали йому гіпс на місце перелому, у звязку з чим він незміг здати екзамини та пройти повноцінно навчальну практику. Лікувався цілий місяць, та уникав силових навантажень шість місяців та до цього час у нього болить рука, відчуває при зміні погодних умову біль у руці, у зв`язку з чим ним було заявлено цивільний позов до ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 грн, та просить стягнути зі ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 50 000 грн., пов`язані з витратами понесеними на правничу допомогу, у зв`язку з розглядом вказаного кримінального провадження;

- показами свідка ОСОБА_14 , яка в судовому засіданні пояснила, що 12.06.2024р., їй зателефонували працівники поліції та повідомили, що автомобіль «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого вона є, потрапив у дорожеьо-транспотну пригоду, а тому вона зателефонувала обвинуваченому ОСОБА_6 , який їй повідомив, що допоміг потерпілому піднятися та запропонував викликати швидку допомогу, однак потерпілий відмовився від допомоги та повідомив, що скоро приїде його товариш, а тому обвинувачений поїхав з місця дорожньо-транспортної пригоди;

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №12024162510000829 від 13.06.2024 року, згідно якого 12.06.2024 року, приблизно о 13:48 годині, водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем Chevrolet Aveo» р.н. НОМЕР_1 здійснював рух по вул. Канатній з боку вул. Піроговської в напрямку вул. Семінарської та напроти буд. №95 не впевнившись у відсутності небезпеки, здійснював виїзд на велосипедну смугу, внаслідок чого відбулось зіткнення з велосипедистом ОСОБА_11 , який керуючи велосипедом «Cannondale» рухався у попутному напрямку по велосипедній смузі. Внаслідок пригоди ОСОБА_11 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому голівки лівої плечової кістки з якими останнього доставлено до КНП «МКЛ №1»;

- довідкою КНП «Міська клінічна лікарня №1» ОМР від 12.06.2024 року про те, що ОСОБА_11 звернувся до відділення екстреної медичної допомоги 12.06.2024р., о 14 годині 15 хвилин, з діагнозом перелом голівки лівої плечової кістки, садана обох колін;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.06.2024р., а саме місцевості за адресою: м.Одеса, вул. Канатна,95, а також автомобілю Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_1 та велосипеду «Cannondale» з фіксацією локалізації їх пошкоджень з долученою до нього схемою місця дорожньо-транспортної пригоди та фототалицею транспортних засобів;

- висновком експерта №852 від 28.06.2024р., згідно якого на підставі даних судово-медичної експертизи гр-на ОСОБА_15 , 2004 р.н., по наданій медичній документації, експерт приходить до наступних підсумків: 1) У гр-на ОСОБА_11 виявлені наступні тілесні ушкодження: закритий перелом голівки лівої променевої кістки без зміщення відламків, садна в ділянках колінних суглобів. 2. Перелічені ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, та могли бути отримані в умовах ДТП (зіткнення велосипедиста та автомобіля). Враховуючі дані медичної документації слід вважати, що ушкодження виникли незадовго до звернення за медичною допомогою, тобто могли бути спричинені 12.06.2024 р. 2) Вказані ушкодження складають єдиний морфологічний комплекс тілесних ушкоджень, які за критерієм тривалого розладу здоров`я строком понад 21 день, згідно п.п. 2.2.2 та 4.6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відносяться до категорії тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості;

- висновком експерта №СЕ-19/115-24/11169-ІТ від 13.08.2024р., згідно якого пошкодження ударно-механічного характеру, що маються на "Chevrolet Aveo» р/н НОМЕР_1 , отримані ним в результаті ДТП описані в дослідницькій частині висновку. Зовнішнім оглядом велосипеду "Cannondale" встановлено, що на різних його частинах та на різних висотах від рівня опорної поверхні, виявлені численні незначні сліди тертя, потертості та подряпини експлуатаційного характеру. Через неінформативність слідів та пошкоджень неможливо категорично встановити якими частинами та під яким кутом контактували велосипед "Cannondale" з автомобілем "Chevrolet Aveo» р/н НОМЕР_1 . Встановити розташування транспортних засобів в момент зіткнення відносно меж проїзної частини неможливо через недостатність слідової інформації з доданою до нього ілюстративною таблицею транспортних засобів;

- висновком експерта № СЕ-19/115-24/11171-ІТ від 13.08.2024р., згідно якого на момент ДТП ходова частина, рульове керування і гальмівна система велосипеду «Cannondale» знаходились в працездатному стані. Тому що технічних несправностей, які могли б виникнути до ДТП в досліджуваних системах та механізмах не виявлено, то питання з технічної точки зору втрачає сенс. В ПДР України вимог, щодо технічного стану ходової частини, рульового керування і гальмівної системи велосипедів не має, з доданою до нього ілюстративною таблицею транспортних засобів;

- висновком експерта № СЕ-19/115-24/11170-ІТ від 06.08.2024р., згідно якого на момент ДТП ходова частина, рульове керування, робоча гальмівна система автомобіля «Chevrolet Aveo» р/н НОМЕР_3 знаходились працездатному стані. Тому що невідповідностей вимогам ПДР України і ДСТУ 3649:2010 щодо технічного стану транспортних засобів, які могли б виникнути до ДТП в досліджуваних системах та механізмах «Chevrolet Aveo» р/н НОМЕР_1 не виявлено, то питання з технічної точки зору втрачає сенс. Досліджувані системи та механізми автомобіля «Chevrolet Aveo» реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідають вимогам ПДР України, щодо технічного стану транспортних засобів, з доданою до нього ілюстративною таблицею транспортних засобів;

- протоколами проведення слідчих експериментів від 24.07.2024р., з доданими до них схем проведення слідчих експериментів та фототаблицями транспортних засобів;

- висновком експерта №24-4106 від 26.07.2024р., автотехнічної експертизи обставин наїзду автомобіля «Chevrolet Aveo» р/н НОМЕР_1 на велосипедиста, згідно якого належні дії водія автомобіля Chevrolet Aveo р/н НОМЕР_3 в умовах події в першу чергу регламентувалися вимогами дорожньої розмітки 1.2 «широка суцільна лінія» ПДР, яку в розглянутому випадку перетинати заборонене. В умовах фактично виконування маневру, водію автомобіля Chevrolet Aveo необхідне було керуватися вимогами пункту 10.1 ПДР, згідно з якими йому було необхідно переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Належним виконанням зазначених вимог дорожньої розмітки 1.2 і пункту 10.1 ПДР, водій автомобіля Chevrolet Aveo р/н НОМЕР_1 мав технічну можливість запобігти події. Дії велосипедиста в умовах події регламентувалися вимогами п.12.3 ПДР, які передбачають необхідність зниження швидкості до зупинки з моменту виникнення небезпеки для руху. Однак в розглянутому випадку велосипедист був позбавлений технічної можливості запобігти події і в силу цього, перебував в аварійній ситуації. Оскільки водій автомобіля Chevrolet Aveo p/н НОМЕР_3 належним виконанням вимог дорожньої розмітки 1.2 і пункту 10.1 ПДР мав технічну можливість запобігти подій, а велосипедист такої можливості не мав і перебував в аварійній ситуації, з позиції експертного аналізу в причинному зв`язку з фактом ДТП перебувають дії водія автомобіля Chevrolet Aveo;

- висновком експерта №24-4685 від 28.08.2026р., автотехнічної експертизи обставин наїзду автомобіля «Chevrolet Aveo» р/н НОМЕР_1 на велосипедиста, згідно якого Належні дії водія автомобіля Chevrolet Aveo p/n BH7544ОТ в умовах події в першу чергу регламентувалися вимогами дорожньої розмітки 1.2 «широка суцільна лінія» ПДР, яку в розглянутому випадку перетинати заборонене. В умовах фактично виконування маневру, водію автомобіля Chevrolet Aveo необхідне було керуватися вимогами пункту 10.1 ПДР, згідно з якими йому було необхіднопереконатися, що не буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Належним виконанням зазначених вимог дорожньої розмітки 1.2 і пункту 10.1 ПДР, водій автомобіля Chevrolet Aveo р/н НОМЕР_1 мав технічну можливість запобігти події. Дії велосипедиста в умовах події регламентувалися вимогами п.12.3 ПДР, які передбачають необхідність зниження швидкості до зупинки з моменту виникнення небезпеки для руху. Однак в розглянутому випадку велосипедист був позбавлений технічної можливості запобігти подій і в силу цього, перебував в аварійній ситуації. Оскільки водій автомобіля Chevrolet Aveo p/н НОМЕР_1 належним виконанням вимог дорожньої розмітки 1.2 і пункту 10.1 ПДР мав технічну можливість запобігти події, а велосипедист такої можливості не мав і перебував в аварійній ситуації, з позицій експертного аналізу в причинному зв`язку з фактом ДТП перебувають дії водія автомобіля Chevrolet Aveo.

Аналізуючи досліджені у судовому засіданні докази по справі поза розумним сумнівом, суд дійшов до висновку про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_6 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Так, статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до позиції, викладеної у рішенні ЄСПЛ «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року, складовими елементами принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, що скоїла кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання необхідне та достатнє для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до положень ст. 66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд визнає його щире каяття.

Відповідно до положень ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , судом не встановлено.

При призначенні покарання ОСОБА_6 суд, відповідно до положень ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, данні про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, має на своєму утриманні двох неповнолітній дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має постійне місце мешкання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, у зв`язку із чим, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами, звільнивши обвинуваченого від його реального відбуття на підставі вимог ст. 75 КК України, якщо протягом встановленого іспитового строку, ОСОБА_6 не вчинить іншого кримінального правопорушення, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде найбільш необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.

При цьому, суд вважає необхідним, у зв`язку із звільненням ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, на підставі вимог п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання.

Відповідно до вимог ст. 118, 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Тому з огляду на це, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати по проведенню судових експертиз на загальну суму 17 038 (сімнадцять тисяч тридцять вісім) гривень 80 копійок, а саме:

Витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України у зв`язку з проведенням судових експертиз (виконавець: Миколаївський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, (кошти надсилаються (відшкодовуються) до державного бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження»), на загальну суму 9 087,36 гривень:

- судова транспортно-трасологічна експертиза пошкоджень і слідів на транспортних засобах, вартістю 3 029,12 гривень;

- судова авто-технічна експертиза технічного стану автомобіля «Chevrolet Aveo» р.н. НОМЕР_1 , вартістю 3 029,12 гривень;

- судова авто-технічна експертиза технічного стану велосипеду «Cannondale», вартістю 3 029,12 гривень;

Витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України у зв`язку з проведенням судових експертиз (виконавець: Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, (p/p UA768201720313251001201000586 в ДКСУ м. Київ, МФО-820172, Код ЄДРПОУ - 02883110), на загальну суму 7951,44 гривень:

- судова автотехнічна експертиза обставин наїзду автомобіля «Chevrolet Aveo» р.н. НОМЕР_3 на велосипедиста, вартістю 5 679,60 гривень;

- судова автотехнічна експертиза обставин наїзду автомобіля «Chevrolet Aveo» р.н. НОМЕР_1 на велосипедиста, вартістю 2 271,84 гривень;

Заходи забезпечення кримінального провадження, а саме арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.06.2024р. на тимчасово вилучене майно, а саме автомобіль «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2007 року випуску, кузов – VIN НОМЕР_4 , який зареєстрований згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 16.10.2021р. за ОСОБА_14 , який поміщено на спеціальний майданчик тимчасового утримання автотранспорту №8, ГУНП в Одеській області, за адресою: м.Одеса, Тираспольське шосе, 31 «а»/1 та на велосипед «Cannondale», який належить ОСОБА_11 – необхідно скасувати.

Долю речових доказів в порядку ст. 100 КПК України, слід вирішити наступним чином:

- автомобіль «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2007 року випуску, кузов – VIN НОМЕР_4 , який зареєстрований згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 16.10.2021р. за ОСОБА_14 , який поміщено на спеціальний майданчик тимчасового утримання автотранспорту №8, ГУНП в Одеській області, за адресою: м.Одеса, Тираспольське шосе, 31 «а»/1 - повернути за належністю ОСОБА_14 .

- велосипед «Cannondale», номер рами: СМ22G517557, повернути за належністю потерпілому ОСОБА_11 .

Розглянувши цивільний позов потерпілого ОСОБА_16 про відшкодування заподіяної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, суд приходить до наступного.

Згідно з правилами ч. 1 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За правилами п. 10 ч. 1 ст. 56 КПК України, протягом кримінального провадження потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

На підставі ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Частина 1 ст. 128 КПК України передбачає, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч. 1 ст. 129 КПК України).

За результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні судом приймаються рішення: 1) задовольнити цивільний позов повністю або частково; 2) відмовити в позові; 3) залишити позов без розгляду.

Рішення за цивільним позовом про відшкодування збитків суд приймає після того, як вирішить загальні питання щодо обвинувачення та визначення покарання.

Суд задовольняє цивільний позов повністю або частково, якщо в судовому засіданні були доведені підстави цивільного позову.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З приводу відшкодування, завданої діями обвинуваченого моральної шкоди потерпілому ОСОБА_11 суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у: фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

В судовому засіданні встановлено, що протиправними діями ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_11 спричинено значної моральної шкоди, тому що життя потерпілого після вчинення неправомірних дій було перенасичено негативними емоціями, психічними переживаннями. В зв`язку з цими переживаннями він не міг вести активне громадське життя та реалізувати свої повсякденні звички та бажання.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих відносин через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У пункті 5 цієї ж Постанови Пленуму № 4 зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, вимоги про відшкодування моральної шкоди у сумі 100 000 гривень позивач пов`язував з тим, що неправомірними діями ОСОБА_6 йому були спричинені глибокі і тривалі моральні страждання, він переживав відчуття несправедливості, переживав, що його права були порушені. В зв`язку з цими переживаннями він не міг вести активне громадське життя та реалізувати свої повсякденні звички та бажання.

Суд наголошує, що, визначаючи співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам, суд повинен виходити із засад розумності та справедливості. З огляду на те, що "розумність" і "справедливість" є оціночними поняттями, суди першої та апеляційної інстанцій, які заслуховують сторін та встановлюють фактичні обставини справи, мають широку свободу розсуду під час визначення розумного та справедливого (співмірного) розміру відшкодування моральної шкоди.

При визначенні розміру моральної шкоди, суд оцінює ступінь моральних страждань позивача, враховує довготривалість негативного впливу на позивача після вчинення кримінального правопорушення, яке вчинено 12.06.2024 року, наявність психологічного стресу у позивача після подій, а також наявність у позивача моральних (душевних) страждань, що були викликані вчиненим кримінальним правопорушенням.

Зважаючи на доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, враховуючи вимоги розумності, добросовісності, виваженості, враховуючи обставини справи та довготривалість негативного впливу на позивача даної події, справедливим у даній ситуації буде присудження позивачу 30 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У рішеннях ЄСПЛ від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» зазначено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

З огляду на вказане, врахувавши характер виконаної адвокатом роботи, принцип співмірності і розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, враховуючи ту обставину, що представник потерпілого адвокат ОСОБА_12 брав участь в судових засіданнях, при цьому зі змісту детального опису наданих послуг і виконаних робіт адвокатом включено в заявлену суму 50 000 грн., витрачений час адвоката на представництво інтересів потерпілого в судових засіданнях в суді першої інстанції, тому суд вважає вимоги потерпілого щодо стягнення з обвинуваченого (цивільного відповідача) витрат на професійну правничу допомогу такими, що підлягають задоволенню в сумі 50 000 грн.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні № 12023162510001252 обвинуваченому ОСОБА_6 , не обирався.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст.8, 9, 100, 118-124, 128,129, 368,370- 374,394,615 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1(один) рік.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_6 звільнити від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 і пункту 2 частини 3 статті 76 КК України обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_11 про стягнення з ОСОБА_6 завданої моральної шкоди у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_11 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди грошові кошти у розмірі 30 000 гривень.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_11 – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_11 в рахунок відшкодування витрати на правову допомогу в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень.

Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.06.2024р. на тимчасово вилучене майно, а саме автомобіль «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2007 року випуску, кузов – VIN НОМЕР_4 , який зареєстрований згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 16.10.2021р. за ОСОБА_14 , який поміщено на спеціальний майданчик тимчасового утримання автотранспорту №8, ГУНП в Одеській області, за адресою: м.Одеса, Тираспольське шосе, 31 «а»/1 та на велосипед «Cannondale», який належить ОСОБА_11 , після набрання вироку законної сили - скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні № 12023162510001252, після набрання вироку законної сили, а саме:

- автомобіль «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2007 року випуску, кузов – VIN НОМЕР_4 , який зареєстрований згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 16.10.2021р. за ОСОБА_14 , який поміщено на спеціальний майданчик тимчасового утримання автотранспорту №8, ГУНП в Одеській області, за адресою: м.Одеса, Тираспольське шосе, 31 «а»/1 - повернути за належністю ОСОБА_14 .

- велосипед «Cannondale», номер рами: СМ22G517557 - повернути за належністю потерпілому ОСОБА_11 .

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати по проведенню судових експертиз на загальну суму 17 038 (сімнадцять тисяч тридцять вісім) гривень 80 копійок.

Вирок суду набирає законної сили після спливу тридцяти денного строку, встановленого ст. 395 КПК України для його оскарження. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з часу отримання вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку в порядку ст. 376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1