Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №522/6724/26 — Приморський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №522/6724/26

3/522/2851/26

3/522/2852/26

08.07.2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Осіік Д.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП №5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.51 ч.2 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення, (далі – КУпАП),-

ВСТАНОВИВ:

29.03.2026р., о 20 годині 15 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м.Одеса, пр.Шевченка, 23, в магазині «Аврора», вчинила дрібну крадіжку косметичної продукції, а саме лаку для волосся, на загальну суму 1245 грн.

Крім того, 09.04.2026р., о 14 годині 55 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м.Одеса, пр.Шевченка, 23 в магазині «Аврора», вчинила дрібну крадіжку продуктів харчування, а саме кави на загальну суму без ПДВ у розмірі 914,17 грн.

ОСОБА_1 , яка була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилась, однак в матеріалах справи наявні її заяви про розгляд справ у її відсутності з визнанням своєї вини у вчиненні дрібних крадіжок.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до диспозиції ч.1,ч.2 ст.51 КУпАП, встановлена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян . Дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 , а також викладені обставини підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД № 757996 та серії ВАД №757921 від 09.04.2026р., рапортами працівників поліції, протоколами прийняття заяв від ОСОБА_2 , про кримінальні правопорушення, та інші подібні дії від 09.04.2026 року, про вчинення дрібної крадіжки з магазину «Аврора», довідками - розрахунками збитків від 29.03.2026р та 09.04.2026р., письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , даними про особу ОСОБА_1 та фото фіксацією викраденої продукції та ОСОБА_1 , заявами останньої про розгляд справ у її відсутності з визнанням вини у вчиненому.

Враховуючи викладене, суддя доходить до висновку, що своїми неправомірними діями ОСОБА_3 вчинила адміністративні правопорушення передбачені ст.ст.51 ч.2 КУпАП, однак суддя вважає за необхідне перекваліфікувати її дії з ч.4 ст.51 КУпАП на ч.3 ст.51 КУпАП.

Згідно ч. 2 ст. 7 та ст. 245, ст. 280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.51 ч.2 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Постанова суду, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Згідно вимог ст.ст. 34, 35 КУпАП обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлені.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Отже, виходячи з положень зазначеної статті, одночасний розгляд кількох протоколів про адміністративні правопорушення відносно однієї і тієї ж особи одним і тим же органом (посадовою особою) необхідно здійснювати в межах одного провадження, а тому з метою всебічного та об`єктивного їх розгляду, суд вважає за необхідне об`єднати їх в одне провадження.

Враховуючи обставини справи, дані про особу правопорушника, вважаю необхідним визначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч.2 ст.51 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами, а саме у виді штрафу із застосуванням норм ст.36 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з винесення постанови про накладання адміністративного стягнення, на порушника покладається обов`язок сплати судовий збір, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень, 60 коп. на користь держави.

Керуючись ст.ст. 51, 283,284 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», -

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати матеріали проваджень у справах про адміністративні правопорушення, за ст.ст.51 ч.2 КУпАП стосовно ОСОБА_1 3/522/2851/26, №3/522/2852/26, в одне провадження під загальним номером справи 522/6724/26, провадження № 3/522/2851/26.

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.51 ч.2 КУпАП та накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення із застосуванням ст.36 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень, 60 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя: Д.В.Осіік