Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №509/1941/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/1941/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2026 року с-ще Овідіополь

Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Панасенко Євгеній Миколайович, розглянувши в приміщенні суду справу про адміністративне правопорушення відносно громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №619022, який був складений о 17 годині 28 хвилин 19.03.2026 р. інспектором ВП№1 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області лейтенантом поліції Кісельовим Максимом Олександровичем, ОСОБА_1 19.03.2026 р. о 16 годині 30 хвилин в с.Роксолани на розі вулиць Лесі Українки кут вулиці Іщенко керував автомобілем «JEEP PATRIOT» д.з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння оболонки очей, нестійка хода). Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку у медичному закладі або продути на місці газоаналізатор DRAGER відмовився під відеозапис на бодікамеру №6 у присутності свідка, чим порушив п.2.5. ПДР – відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів.

В зв`язку з відмовою від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відносно нього був складений протокол про скоєння ним адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачені ч.1 ст.130 КУпАП.

14.05.2026 р. від ОСОБА_1 та його захисника адвоката Батуріна С.Є. до суду надійшли пояснення (заперечення) на вказаний протокол. Заперечення обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 хворіє на гіпертонію, а тому постійно має червоний колір обличчя. 19.03.2026р. він працював на повітрі, що викликало додатковий притік крові до шкіри і що та збільшення почервоніння обличчя і очей. Після роботи на вулиці Іщенка у с.Роксолани він мав бесіду з незнайомою людиною, у якої він спитав хто він такий і що тут робить та оскільки бесіда не склалася, то він поїхав до дому де поставив автомобіль у гараж, а сам пішов до хати вечеряти. Приблизно через годину його на вулицю викликали працівники поліції, які запропонували йому пройти медичний огляд на стан сп`яніння. Так як ОСОБА_1 перебував у себе вдома, а його автомобіль стояв у гаражі, то він відмовся від проходження медичного огляду. Відмова була обґрунтована тим, що на момент бесіди з поліціантами він не керував транспортним засобом, тобто не виконував функції водія автомобіля, а тому не повинен був проходити медичний огляд.

Також сторона захисту наголосила, що протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №619022 від 19.03.2026р. не може бути взятий до уваги в якості достовірного доказу керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані сп`яніння, так як пропозиція пройти медичний огляд поступила від працівника поліції не при зупинці його під час керування ТЗ, а вдома, через годину після того як він поставив свій автомобіль у гараж. Свідок, який викликав поліціантів не є фахівцем у галузі медицини, не має здібностей газоаналізатора і не має можливості встановити перевищення норми алкоголю у крові вище 0,2 проміле, а тому природне почервоніння очей та шкіри обличчя обвинуваченого він міг помилково прийняти за ознаки того, що ОСОБА_1 перебував у стані сп`яніння. Рапорт лейтенанта ОСОБА_2 від 19.03.2026р., не можливо взяти до уваги так як відомості про те, що ОСОБА_1 керував ТЗ в стані сп`яніння тільки повторюють пояснення свідка, а сам працівник поліції безпосередньо не бачив що ОСОБА_1 взагалі керував автомобілем. Додане до протоколу ЕПР1 №619092 направлення ОСОБА_1 до медичної установи з метою встановлення факту його сп`яніння вважають сфальсифікованим, так як у ньому містяться дані про те, що інспектор ОСОБА_3 о 17 год 20 хв. 19.03.2026 р. доставив обвинуваченого до КНП «ООМЦПЗ» ООР, яке розташоване на вул. Воробйова 9, у м.Одеса. Однак, цей документ не може буди визнаний в якості допустимого доказу, так як відомості, які містяться у ньому явно неправдиві, оскільки у цей день о 17 годині 28 хвилин лейтенант ОСОБА_3 складав протокол про скоєння ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП у с.Роксолани, а тому не міг нікого ні куди доставляти у цей час у м.Одеса. З огляду на те, що під час спілкування з поліцейськими обвинувачений не виконував функції водія, а тому він не є суб`єктом, ОСОБА_1 та його захисник просили суд провадження по справі закрити в зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник надали аналогічні пояснення, та просили суд закрити провадження по справі з вищевказаних підстав та недоведеності провини ОСОБА_1 у скоєнні порушення ПДР, які тягнуть за собою відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Заслухавши пояснення обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи письмових заперечень сторони захисту, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, виходячи з наступного.

Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, законною підставою для накладення на конкретну особу адміністративного стягнення є достатні дані про вчинення цією особою правопорушення, за яке і накладається дане стягнення.

Відповідно до вимог п.2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За приписами п.2.5 ПДР на вимогу поліцейського водій ТЗ повинен пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтями 1 та 245 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Стаття 252 КУпАП зобов`язує суддю при розгляді справи про адміністративне правопорушення оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, а тому суд має вивчити всі надані стороною обвинувачення та захисту докази та пояснення.

На підтвердження викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, до матеріалів справи долучено диск, який містять відеозапис розмови ОСОБА_1 зі свідком ОСОБА_4 , який з власної ініціативи зробив вказаний свідок. На запису видно, що у ОСОБА_1 дійсно обличчя має червоний колір, який міг бути викликаний тривалим перебуванням обвинуваченого на холодному повітрі. Однак, даний відеозапис суд не може взяти до уваги як належний та допустимий доказ у даній справі, оскільки із запису не вбачається можливим встановити даних про особу, яка проводить відео зйомку, технічний засіб, яким проводиться така зйомка, а також день, час та місце її проведення.

З доданих до матеріалів справи відеозаписів з бодікамери працівника поліції вбачається, що пропозиція від поліцейського про проходження медичного огляду на стан сп`яніння надійшла ОСОБА_1 не при його зупинці під час керування ним автомобілем, а тоді коли він перебував вдома, а його автомобіль знаходився у гаражі.

Пленум Верховного суду України у п. 27 Постанови від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» наголосив, що судам слід взяти до уваги, що відповідальність за ст. 130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Таким чином, відповідальність за відмову від проходження медичного огляду несуть тільки ті особи, які безпосередню виконують функції водія транспортного засобу, а тому всі інші особи не являються суб`єктами правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП в тому числі і за кваліфікуючою ознакою - відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів.

Крім відеозапису факт того, що пропозиція пройти медичний огляд поступила обвинуваченому не під час керування ним ТЗ, а під час перебування його у себе вдома підтверджена рапортом лейтенанта поліції ОСОБА_3 , у якому міститься, що на момент спілкування з ним ОСОБА_1 був вдома і автомобілем не керував.

Таким чином, факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, матеріалами справи не підтверджено.

Враховуючи вказане, суд доходить до висновку, що на момент пред`явлення поліцейським вимоги пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не був суб`єктом вказаного правопорушення, оскільки належних доказів керування останнім транспортним засобом не представлено, а тому його відмова від проходження медичного огляду на стан сп`яніння не створює склад правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Суд погоджується, з твердженням сторони захисту, що свідчення свідка ОСОБА_4 , які викладені у його поясненнях не можуть бути визнані достовірними так як вони носять суб`єктивний характер і можуть бути помилковими, оскільки факт наявності у організмі обвинуваченого кількості алкоголю, яка перевищує встановлену норму у 0,2 об`єктивно нічим не підтверджена. Крім того, неявка викликаного до суду ОСОБА_4 позбавила суд можливості попередити свідка про кримінальну відповідальність за надання суду завідомо неправдивих свідчень, безпосередньо заслухати його пояснення і надати їм оцінку, як доказу у справі.

У Постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 524/9716/16-а наголошено, що недоведеність події адміністративного правопорушення або вини особи є підставою для закриття провадження, оскільки саме орган, який склав протокол, зобов`язаний зібрати належні та допустимі докази.

Згідно практики ЄСПЛ (обов`язкова для судів України) Malofeyeva v. Russia (2013) ЄСПЛ зазначив: Суд не може підміняти сторону обвинувачення та самостійно шукати докази, оскільки це порушує принцип змагальності та право на справедливий суд.

Верховний Суд у постановах від 22.05.2018 у справі № 127/21563/16-а та від 13.02.2020 у справі № 524/9716/16-а наголосив, що суд не вправі компенсувати недоліки доказування органу, який склав протокол. Аналогічна позиція викладена у рішеннях ЄСПЛ у справах Malofeyeva v. Russia та Karelin v. Russia, де зазначено, що суд не може виконувати функції обвинувачення», так як це порушує ст. 6 Конвенції про захист прав людини.

Крім того, Верховний Суд у своїй практиці звертає увагу, що для притягнення особи до відповідальності за керування транспортним засобом необхідно достовірно встановити сам факт керування саме цією особою.

У даному випадку, надані поліцейськими докази не дозволяють достовірно встановити факт керування ОСОБА_1 19.03.2026р. о 16 годині 30 хвилин транспортним засобом у стані сп`яніння, як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, а тому суд до ходить до висновку про відсутність правових підстав для пред`явлення вимоги про проходження ним огляду на стан будь-якого сп`яніння.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, вважаю, що посадовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП, не надано суду переконливих доказів винуватості особи ОСОБА_1 у скоєнні вказаного правопорушення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, враховуючи, що в ході судового розгляду не здобуто переконливих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а сам він не є суб`єктом передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП; всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, то провадження в справі підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст. 130, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд Одеської області.

Суддя Є. М. Панасенко