Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №521/4074/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 липня 2026 року

м. Одеса

Справа № 521/4074/25

Провадження № 2/521/422/26

Хаджибейський районний суд м. Одеси в складі

головуючого – судді Гуревського В.К.

за секретаря – Турава Н.М.,

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1

Представник позивача – ОСОБА_2

Відповідач – ОСОБА_3

Представник відповідача – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

До Хаджибейського районного суду міста Одеси 17.03.2025 року звернулась із позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за яким просить стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 30000 00 гривень, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви, до досягнення дитиною повнолітнього віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; кошти на утримання позивача під час вагітності та до досягнення дитиною 3 років у розмірі 5000,00 гривень щомісячно, посилаючись на таке.

Позивач разом із відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі з 25.03.2017 року. Під час шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачем разом із позовною заявою про стягнення аліментів було подано позовну заяву про розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем.

Неповнолітня донька проживає разом з матір`ю та перебуває на її забезпеченні, при цьому відповідач надає матеріальну допомогу на утримання доньки нерегулярно, при цьому донька ОСОБА_6 має проблеми зі здоров`ям та потребує постійного медичного догляду, лікування та реабілітації.

Факт вагітності позивача підтверджується індивідуальною карткою вагітної та породіллі від 26.02.2025 року та ультразвуковим дослідженням органів малого тазу від 04.02.2025 року.

При цьому відповідач займається підприємницькою діяльністю та є фізичною особою-підприємцем, що свідчить про можливість утримувати своїх дітей.

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 05.06.2025 року подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив задовольнити позовну заяву частково, стягнути з відповідача на користь позивача на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5 аліменти у розмірі 10000,00 гривень щомісячно до досягнення нею повноліття тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в іншій частині позовних вимог відмовити, посилаючись на таке.

Відповідач бажає утримувати свою доньку та не відмовляється від сплати додаткових витрат на утримання дитини. Проте відповідач вважає достатньою суму 10000,00 гривень, що відповідає його матеріальному становищу. При цьому зазначає, що він залишив позивачу його квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві власності, а сам орендує житло, що несе за собою додаткові витрати (приблизно 10000 гривень). Окрім цього, відповідач пропонував позивачці оформити цю квартиру на неї, проте позивач повідомила щодо аліментів, суму яких відповідач не в змозі сплачувати щомісячно. Окрім цього, на утриманні у відповідача знаходиться його батько, інвалід 2 групи. Відповідач зазначає, що тверда грошова сума кожен рік буде збільшуватись, що стане непосильним тягарем для відповідача, станом на 2039 рік, коли донька досягне повноліття, йому буде 66 років, що є пенсійним віком.

Відповідач зазначає, що заявлені вимоги позивача про стягнення аліментів перевищують максимальний розмір аліментів на майже на 5000,0 гривень. Окрім цього, надані позивачем довідка про рух коштів та податкова декларація не підтверджують реальний дохід відповідача.

Щодо стягнення витрат на утримання позивачки, то відповідач має обґрунтовані сумніви щодо факту батьківства, оскільки має діагноз «астенозооспермія», тому разом із відзивом надає клопотання про проведення судової молекулярно-генетичної експертизи. До відзиву відповідач долучає квитанції про сплату аліментів у розмірі 10000,00 гривень.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси за заявою учасників справи від 21.10.2025 року призначено судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу.

Відповідно до висновку експерта №1377 від 01.12.2025 року, який надійшов на адресу суду 26.01.2026 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , може являтись біологічним батьком дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народженою громадянкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з ймовірністю 99,999999%, таким чином батьківство практично доведене.

Представником позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 05.03.2026 року було подано заяву про зміну предмету позову про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та на своє утримання, в якій позивач просить таке.

Стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 15000,00 гривень, щомісячно починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; аліменти на утримання доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі у розмірі 7000,00 гривень щомісячно, починаючи з дня народження, ІНФОРМАЦІЯ_6 , та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 ; кошти на утримання позивача від час вагітності та по досягненню дитини трирічного віку в твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 гривень щомісячно починаючи з дати звернення до суду та до досягнення дитиною 3 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 27.04.2026 року надав до суду додаткові пояснення по справі, в яких просив задовольнити позовні вимоги після зміни предмету позову частково, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 6000,00 гривень щомісячно, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі у розмірі 6000,00 гривень щомісячно, починаючи з дня народження дитини, ІНФОРМАЦІЯ_6 та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з відповідача на користь позивача кошти на своє утримання під час вагітності та по досягненню дитини трирічного віку в твердій грошовій сумі у розмірі 2 000,00 гривень щомісячно, починаючи з дати звернення до суду та до досягнення дитиною 3 року, тобто до 06.10.2028 року.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 08.05.2026 року витребувано від АТ «Універсал Банк», АТ «Сенс Банк», АБ «Укргазбанк» інформацію та належним чином завірені документи щодо рахунків, фінансового стану, руху коштів і грошових переказів ОСОБА_3 за період з 01.01.2025 року по теперішній час, а також від ГУ ДПС в Одеській області - належним чином завірені копії податкових декларацій ФОП ОСОБА_3 (платника єдиного податку ІІ групи) за той самий період.

На виконання вищевказаної ухвали АТ «Універсал Банк» 12.05.2026 року надано інформацію про стан та рух коштів по рахунках відповідача (т. 2 а. с. 1-172), ГУ ДПС в Одеській області 18.05.2026 на виконання ухвали надали податкову декларацію платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця (т. 2 а. с. 174-177), АТ «Сенс Банк» 19.05.2026 року надано виписки по рахункам відповідача, (т. 2 а. с. 179-199), АТ «Універсал Банк» 22.05.2026 року надано рух коштів за картковими рахунками відповідача (т. 3 а. с. 1-198), ГУ ДПС в Одеській області 25.05.2026 на виконання ухвали надали податкову декларацію платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця (т. 3 а. с. 200-205), АТ «Сенс Банк» 26.05.2026 року надано виписки по рахункам відповідача, (т. 3 а. с. 207-227), АТ «Універсал Банк» 26.05.2026 року надано рух коштів за картковими рахунками відповідача (т. 4 а. с. 1-193)

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 у судовому засіданні 23.06.2026 долучено докази, а саме: квитанції щодо сплати аліментів у період з вересня 2025 року по березень 2026 року (т. 4 а. с. 199-215); таблиця отримання грошових коштів з банкомату за період з 01 березня 2026 року по 19 травня 2026 року ОСОБА_9 по картковому рахунку ФОП ОСОБА_9 (т. 4 а. с. 216-217).

До матеріалів справи долучено рішення від 01.06.2026 року, яким позов ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково, зустрічний позов ОСОБА_1 - задоволено. За кожною зі сторін визнано право власності на частку квартири, двох нежитлових приміщень, майнових прав за договором з ОК «Чорноморська Рів`єра 2022» та автомобіля Mercedes-Benz Sprinter. У задоволенні вимог ОСОБА_3 про стягнення компенсації та визнання його стороною договору пайової участі відмовлено. Також суд вирішив питання про розподіл судових витрат, стягнувши судовий збір із кожної зі сторін, а також із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги просила задовольнити у повному обсязі, допустити негайне виконання рішення в межах одного місяця та врахувати витрати на правову допомогу.

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності відповідача. Заявим про зменшення розміру витрат не правову допомогу до суду не подавав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із частковим задоволенням позову.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 25.03.2017 року, від якого мають доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час звернення до суду позивачка також перебувала у стані вагітності, що підтверджується належними медичними документами, а згодом ІНФОРМАЦІЯ_6 народила доньку ОСОБА_7 .

Рішенням Хаджибейського районного суду міста Одеси від 15.05.2025 року шлюб між сторонами розірвано.

Позивач зазначала, що обидві дитини проживають разом із нею та перебувають на її утриманні, тоді як відповідач матеріальну допомогу надає нерегулярно. Посилаючись на матеріальне становище відповідача, який здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець, позивач просила стягнути аліменти на утримання дітей, а також кошти на своє утримання під час вагітності та до досягнення молодшою дитиною трирічного віку.

Відповідач позов визнав частково, не заперечуючи обов`язку утримувати дітей, однак вважав заявлений розмір аліментів завищеним з огляду на власне матеріальне становище, витрати на оренду житла, утримання батька з інвалідністю та інші обставини. Також ним було висловлено сумніви щодо батьківства стосовно молодшої дитини, у зв`язку з чим ухвалою суду від 21.10.2025 року призначено судову молекулярно-генетичну експертизу.

Згідно з висновком експерта № 1377 від 01.12.2025 року, ймовірність біологічного батьківства ОСОБА_3 щодо ОСОБА_7 становить 99,999999 %, у зв`язку з чим батьківство відповідача фактично підтверджено.

Після зміни предмета позову позивач просила стягнути аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 у розмірі 15000 гривень щомісячно, на утримання доньки ОСОБА_7 - 7000 гривень щомісячно, а також кошти на власне утримання у розмірі 5000 гривень щомісячно до досягнення молодшою дитиною трирічного віку. Відповідач із зазначеними вимогами погодився частково, вважаючи обґрунтованим стягнення аліментів у меншому розмірі.

З метою встановлення дійсного матеріального становища відповідача ухвалою суду від 08.05.2026 року було витребувано від банківських установ та ГУ ДПС в Одеській області відомості щодо його рахунків, руху коштів, фінансового стану та податкової звітності. На виконання ухвали суду відповідні документи та відомості були надані АТ «Універсал Банк», АТ «Сенс Банк», ГУ ДПС в Одеській області та долучені до матеріалів справи. Крім того, відповідачем подано докази здійснення платежів на утримання дитини та інші документи, що характеризують його доходи й витрати.

Також судом враховано, що рішенням від 01.06.2026 року між сторонами вирішено спір про поділ спільного майна подружжя, за результатами якого за кожною зі сторін визнано право власності на частку спільного майна, а вимоги відповідача про стягнення компенсації та визнання його стороною договору пайової участі залишено без задоволення. На вказане рішення подана апеляційна скарга. Зазначене рішення враховується судом при оцінці майнового стану сторін.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд виходить із того, що відповідно до статей 141, 180 Сімейного кодексу України батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від факту перебування у шлюбі чи його розірвання. Обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття покладається на обох батьків.

Відповідно до статей 181, 182, 184 СК України аліменти можуть бути присуджені у частці від доходу платника або у твердій грошовій сумі. При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я і матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей чи осіб, яких він зобов`язаний утримувати, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, корпоративних прав, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Із матеріалів справи вбачається, що обидві малолітні дитини проживають разом із матір`ю та перебувають на її повному утриманні. Відповідач не заперечує свого обов`язку щодо утримання дітей, однак вважає заявлений позивачем розмір аліментів надмірним.

Судом встановлено, що відповідач здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець. На виконання ухвали суду досліджено відомості про рух коштів за його банківськими рахунками, податкові декларації та інші фінансові документи, які свідчать про отримання ним доходів від здійснення підприємницької діяльності. Разом із тим суд враховує, що самі по собі обороти коштів по рахунках не є безумовним підтвердженням чистого доходу особи, оскільки включають надходження, пов`язані зі здійсненням господарської діяльності.

Суд також бере до уваги доводи відповідача щодо наявності витрат на оренду житла, утримання батька, який є особою з інвалідністю ІІ групи, а також надані ним докази добровільної сплати коштів на утримання дітей. Водночас зазначені обставини не звільняють відповідача від виконання передбаченого законом обов`язку забезпечувати належне матеріальне утримання своїх дітей.

Вирішуючи вимогу про стягнення коштів на утримання позивачки, суд виходить із положень статей 84 та 86 Сімейного кодексу України, відповідно до яких дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка під час вагітності та до досягнення дитиною трирічного віку за умови, що чоловік може надавати таку матеріальну допомогу.

Дослідженими доказами підтверджено, що на момент звернення до суду позивач перебувала у стані вагітності, а після народження молодшої доньки здійснює догляд за двома малолітніми дітьми, що обмежує її можливість самостійно забезпечувати себе доходом. При цьому матеріали справи свідчать про наявність у відповідача можливості брати участь не лише в утриманні дітей, а й у матеріальному забезпеченні позивачки в межах, визначених судом з урахуванням принципів розумності, справедливості та співмірності.

Визначаючи розмір аліментів, суд виходить із необхідності забезпечення якнайкращих інтересів дітей, що відповідає положенням статті 3 Конвенції ООН про права дитини, статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» та статті 182 Сімейного кодексу України.

Суд бере до уваги вік дітей, їхній стан здоров`я, постійне проживання разом із матір`ю, необхідність забезпечення їх належним харчуванням, одягом, медичним обслуговуванням, лікуванням, розвитком та іншими повсякденними потребами. При цьому суд враховує доводи позивача про наявність у старшої доньки проблем зі здоров`ям, які потребують постійного лікування та реабілітації.

Разом із тим суд враховує матеріальне становище відповідача, відомості про його доходи, отримані від банківських установ та контролюючого органу, наявність у нього нерухомого майна, транспортного засобу та доходів від підприємницької діяльності. Водночас суд бере до уваги і обставини, на які посилається відповідач, зокрема необхідність несення витрат на оренду житла, утримання батька, який є особою з інвалідністю, а також здійснення ним добровільної матеріальної допомоги дітям до звернення позивача до суду.

Посилання відповідача на те, що в майбутньому визначений у твердій грошовій сумі розмір аліментів стане для нього надмірним тягарем, суд не бере до уваги, оскільки відповідно до статті 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів може бути змінений судом у разі зміни матеріального або сімейного стану сторін чи за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Також суд враховує, що рішенням Хаджибейського районного суду міста Одеси від 01.06.2026 року між сторонами здійснено поділ спільного майна подружжя, у результаті чого за кожним із них визнано право власності на частку спільного майна. Отже, як позивач, так і відповідач є співвласниками зазначеного майна, що також характеризує їхній майновий стан, однак саме по собі не звільняє відповідача від обов`язку належним чином утримувати своїх дітей.

Судом також встановлено, що відповідач здійснював добровільне часткове матеріальне утримання дітей, що не заперечується позивачем та підтверджується долученими до матеріалів справи квитанціями про переказ грошових коштів на користь позивача. Зокрема, відповідачем сплачено: 22.05.2025 року - 10 000 грн, 24.09.2025 року - 2 900 гривень, 01.10.2025 року - 2 000 гривень, 11.10.2025 року - 3 000 гривень, 16.10.2025 року - 3 000 гривень, 20.10.2025 року - 4 000 гривень, 08.11.2025 року - 6 000 гривень, 11.11.2025 року - 4 000 гривень, 07.01.2026 року - 4 000 гривень, 14.01.2026 року - 2 000 гривень, 16.01.2026 року - 2 000 гривень, 18.01.2026 року - 2 000 гривень, 27.01.2026 року - 2 000 гривень, 08.02.2026 року - 4 000 гривень, 20.02.2026 року - 5 000 гривень та 14.03.2026 року - 4 000 гривень, усього на загальну суму 59 900,00 гривень.

Окрім цього відповідачем надано грошові кошти на додаткові витрати, а саме: 04.03.2026 року – 15000 гривень та 05.03.2026 року – 5000 гривень.

Вказані докази підтверджують, що відповідач брав участь у матеріальному забезпеченні дітей та періодично перераховував грошові кошти на їх утримання. Разом із тим такі платежі здійснювалися нерегулярно та у різних розмірах, а тому не свідчать про належне та систематичне виконання відповідачем обов`язку щодо утримання дітей, передбаченого статтею 180 Сімейного кодексу України.

Оцінивши всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір аліментів є завищеним та не повною мірою відповідає встановленим судом обставинам справи, матеріальному становищу сторін, а також потребам дітей, у зв`язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

Суд роз`яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України до судових витрат належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із положень статей 137, 141 ЦПК України, відповідно до яких витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу за умови підтвердження їх розміру належними доказами та за умови їх співмірності зі складністю справи, обсягом наданих послуг, часом, витраченим адвокатом, і значенням справи для сторони.

На підтвердження понесених витрат представником позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 подала до суду акт про прийняття-передачі наданих послуг від 29.06.2026 року, відповідно до якого вартість послуг з 24.02.2026 по 29.06.2026 року становить 10000, 00 гривень: ознайомлення з матеріалами справи №521/4074/25 – 2000 гривень тривалістю 2 години; складання заяви про зміну предмету позову – 3000,00 гривень тривалістю 3 години; складання заяви про витребування доказів – 2000,00 гривень тривалістю 2 години; участь у 3 судових засіданнях – 3000, 00 гривень.

Врахувавши характер і складність спору, обсяг виконаної адвокатом роботи, а також враховуючи правові висновки Верховного Суду щодо можливості відшкодування як сплачених, так і таких, що підлягають сплаті, витрат на правничу допомогу, відсутність заяви відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу, суд доходить висновку, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 гривень є документально підтвердженими, співмірними та підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Стороною позивача заявлено про негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 13, 141, ч. 4 ст. 206, ст. ст. 263, 265, 268, 354, 355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, СУД –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 коп. щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, тобто з 17.03.2025 року, і до досягнення донькою повноліття - до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 коп. щомісячно, починаючи з дня народження дитини, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_6 , і до досягнення донькою повноліття - до ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) в твердій грошовій сумі в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп., щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, тобто з 17.03.2025 року, і до виповнення трьох років ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 коп.

Сплачені ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) кошти на утримання дітей за період з 17.03.2025 року до ухвалення рішення суду в загальному розмірі 59900 (п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот) гривень 00 коп. підлягають зарахуванню при виконанні цього рішення.

Допустити негайне виконання рішення суду - у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ В.К.Гуревський

Рішення суду в повному обсязі складено 09 липня 2026 року.