Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби
Дата: 08 липня 2026 р.
Справа: №946/5177/26
Суддя: Бортейчук Ю. Ю.
Справа № 946/5177/26
Провадження № 3/946/1284/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2026 року місто Ізмаїл
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Бортейчук Ю.Ю., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , головного корабельного старшини військової служби за контрактом, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення А3053 №1 від 06 липня 2026 року, що складений відносно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що головний корабельний старшина ОСОБА_1 , проходячи військову службу за контрактом на посаді старшини трюмної команди електромеханічної частини пошуково-рятувального судна «Олександр Охрименко» військової частини НОМЕР_3 , будучи обізнаним про строк закінчення наданої йому частини щорічної основної відпустки та обов`язок своєчасно прибути до місця проходження військової служби, після закінчення відпустки був зобов`язаний прибути 20 червня 2026 року о 08 годині 30 хвилин до місця проходження військової служби на пошуково-рятувальне судно « ІНФОРМАЦІЯ_2 » військової частини НОМЕР_1 , що дислокується в АДРЕСА_3 . Однак 20 червня 2026 року о 08 годині 30 хвилин до місця проходження військової служби на пошуково-рятувальне судно « ІНФОРМАЦІЯ_2 » військової частини НОМЕР_1 , що дислокується в АДРЕСА_3 , не прибув, про неможливість своєчасного прибуття безпосереднього командира чи інших посадових осіб військової частини не повідомив, на телефонні дзвінки посадових осіб військової частини не відповідав, на зв`язок не виходив, документів, що підтверджують наявність поважних причин неприбуття, не надав. У період з 08 години 30 хвилин 20 червня 2026 року до 14 години 20 хвилин 21 червня 2026 року без поважних причин був відсутній за місцем проходження військової служби. До закладів охорони здоров`я не звертався, документів, що підтверджують тимчасову непрацездатність або інші обставини, які об`єктивно перешкоджали своєчасному прибуттю до місця проходження військової служби, не отримував та не надав. 21 червня 2026 року о 14 годині 20 хвилин самостійно прибув до місця проходження військової служби. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав у повному обсязі, просив суворо не карати.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Винність у вчиненні ОСОБА_1 вищезазначеного адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю наступних доказів, досліджених судом, а саме: поясненнями ОСОБА_1 , протоколом про адміністративне правопорушення А3053 №1 від 06 липня 2026 року, поясненнями наявними в матеріалах справи та іншими доказами в їх сукупності.
Крім того, при вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення враховуються обставини, згідно ст. 33-35 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, з урахуванням чого застосовується відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 8 500,00 гривень.
Крім того, суддя вважає за необхідне в силу ч.1 ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 р., а саме в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2026 року, що становить 665 гривень 60 копійок.
Керуючись ст. 23, 27, 33, 34, 172-11, 256, 268, 276-280, 283 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави, у розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 8 500,00 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя: Ю.Ю.Бортейчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua