Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №496/4423/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4423/26

Провадження № 3/496/1692/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Портна О.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 4 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 30.05.2026 року о 12:10 год. за адресою: автодорога М05 Київ – Одеса, 452 км, водій ОСОБА_1 , керував тз «MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI» д.р.з. НОМЕР_2 , та своєчасно пройшов обов`язковий технічний контроль, дане правопорушення вчиняється повторно протягом року Постанова ЕНА 6044890 від 30.10.2025 року за ч.3 ст. 121 КУпАП, чим порушив вимоги п. 31. Правил дорожнього руху –повторне протягом року вчинення будь – якого з порушень, передбачених ч. 3 ст. 121 КУпАП.

За даним фактом інспектором поліції складено протокол серії ЕПР1 № 679467 від 30.05.2026 року про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , за ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2026 року, справу про адміністративне правопорушення № 496/4423/26, передано судді Біляївського районного суду Одеської області Портній О.П.

Листом Біляївського районного суду Одеської області від 12.06.2026 року з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, було витребувано в Управлінні патрульної поліції в Одеській області ДПП НП України відеозапис стосовно адміністративного правопорушення вчиненого ОСОБА_1 , яке мало місце 30.05.2026 року, оскільки даний відеозапис стосується факту вчинення адміністративного правопорушення.

23.06.2026 року на адресу суду з Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП надійшов лист № 13000/41/13/13/02-26 від 18.04.2026 з відеозаписом з портативного відео реєстратора № 474872.

25.06.2026 року на адресу суду від адвоката Чубарова С.В. надійшло заперечення на протокол серії ЕРП1 № 679467 від 30.05.2026 року про вчинення адміністративного правопорушення, в якому зазначено, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення, складений в порушення інструкції, а саме з виправленнями, у якому зазначено, що ОСОБА_1 , 30.05.2026 року керуючи автомобілем марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI д.р.з. НОМЕР_2 була зупинена на стаціонарному посту патрульної поліції розташованому за адресою Одеська область, Одеський район, АД М05 Одеса-Київ 425 км, де було встановлено відсутність у водія протоколу обов`язкового технічного контролю на автомобіль чим порушено вимоги п. 31 ПДР України, вчиненого повторно протягом року. Розділ 31 ПДР України включає в себе більше десяти пунктів та відповідно більше десяти підпунктів, який саме пункт порушила особа, яка притягається до відповідальності в протоколі не зазначено. В протоколі зазначено, що свідки чи потерпілі не залучалися. Також в протоколі зазначено про здійснення відеозапису № 474872, який до матеріалів адміністративної справи не долучено. Одночасно до протоколу долучено витяг з «Адмінпрактика» Адмінпротокол БДР 3026150449311748 сформований працівником поліції Варавка Олексієм Сергійовичем згідно якого водій керував тз та своєчасно пройшов обов`язковий технічний контроль, дане правопорушення вчиняється повторно протягом року Постанова ена 6044890 від 30.10.2025 року за ч.3 ст. 121 КУпАП, що у повній мірі не кореспондується з обставинами викладеним у протоколі. До матеріалів справи не долучено жодних доказів, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, які поза розумним сумнівом підтверджують вину особи, що притягається до адміністративної відповідальності, а саме що автомобіль, яким керувала ОСОБА_1 , дійсно є автомобілем таксі чи автомобілем, що використовується для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку та відповідає умовам, визначеним статтею 35 Закону України «Про дорожній рух», підлягає проходженню обов`язкового технічного контролю. З метою доведення складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, до протоколу уповноваженим працівниками патрульної поліції долучено копію постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6044890 від 30.10.2025 року винесену відносно ОСОБА_1 , з якої вбачається, що 30.10.2025 року остання керувала автомобілем марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI д.р.з. НОМЕР_3 , а не автомобілем MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI д.р.з. НОМЕР_2 , що також виключає ознаку повторності з урахуванням відсутності доказів використання останнього автомобіля у комерційних цілях. Як видно зі змісту протоколу у справі про адміністративне правопорушення, в ньому не відображено маси вантажопідйомності автомобіля, тобто протокол на містить доказів того, що поліцейським було встановлено вантажопідйомність автомобіля як обов`язкової складової для умов визначення підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Не долучено до протоколу також технічного паспорту автомобіля. У зв`язку з зазначеним просить провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про місце, дату і час розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомлена належним чином.

Захисник адвокат Чубаров С.В. в судовому засіданні 30.06.2026 зазначив, що ОСОБА_1 свою вину не визнає та посилаючись на письмові заперечення просив провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи, вивчивши надані докази, суд дійшов до такого.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням, (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованням громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Судом встановлено, що 30.01.2025 відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серії ЕНА № 6044890 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340,00 грн по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП.

Далі, 30.05.2026 відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол серії ЕПР1 № 679467 за ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Зі змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_1 30.05.2026 року о 12:10 год. за адресою: автодорога М05 Київ – Одеса, 452 км, керувала тз «MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI» д.р.з. НОМЕР_2 , та своєчасно пройшов обов`язковий технічний контроль, дане правопорушення вчиняється повторно протягом року Постанова ЕНА 6044890 від 30.10.2025 року за ч.3 ст. 121 КУпАП, чим порушив вимоги п. 31. Правил дорожнього руху –повторне протягом року вчинення будь – якого з порушень, передбачених ч. 3 ст. 121 КУпАП.

Протокол підписаний посадовою особою, яка його склала та ОСОБА_1 . Свідки на місці події не залучалися, здійснювалася відеофіксація.

Положеннями ч. 1 ст. 256 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015, у протоколі про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, повинні бути чітко зазначені суть адміністративного правопорушення (яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол) та відомості необхідні для вирішення справи, а до протоколу повинні бути додані докази вчиненого правопорушення.

Відповідно до п.7 розділу ІІ Інструкції №1376 не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Так, в електронному протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 679467 від 30.05.2026 наявний допис ручкою «НЕ» перед словом пройшов, що суперечить нормам Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції та свідчить про внесення в документ не завірених у встановленому порядку виправлень.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Обов`язковому технічному контролю не підлягають:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тон., причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».

Відповідно до вимог ч. ч. 7, 8 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить:

- для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;

-для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;

-для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.

На кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.

Відповідно до п. 31.3.б) Правил дорожнього руху України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Відповідно до п. 3 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137, періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить: для вантажних автомобілів незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки.

Частиною 3 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.

Частиною 4 статті 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Положеннями ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Однак, до матеріалів адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 121 КУпАП не долучено будь-яких доказів, які б підтверджували, що транспортний засіб, яким керувала ОСОБА_1 , підлягає обов`язковому технічному контролю та доказів, які підтверджують, що після закінчення строку дії попереднього обов`язкового технічного контролю його повторно не пройдено.

До матеріалів справи не долучено жодних доказів, які поза розумним сумнівом підтверджують вину особи, що притягається до адміністративної відповідальності, а саме, що автомобіль, яким керувала ОСОБА_1 дійсно є автомобілем, що використовується для перевезення вантажів з метою отримання прибутку та відповідає умовам, визначеним статтею 35 Закону України «Про дорожній рух», підлягає проходженню обов`язкового технічного контролю.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

За наведених та досліджених судом доказів, вина водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Викладені в протоколі обставини не підтверджені доказами, які б могли бути забезпечені для такого виду порушень, та які б вказували на порушення ОСОБА_1 п. 31.3.б) Правил дорожнього руху України, які відображені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 679467 від 30.05.2026.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення особою не виконано обов`язок щодо збирання доказів у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять об`єктивних доказів вини, а сам протокол складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, оскільки він містить не завірені у встановленому порядку виправлення.

Суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд не має права в порушення принципу змагальності та диспозитивності, принципу рівності сторін, перебирати на себе функції обвинувачення, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод..

Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та збирати інші докази, ніж ті, що надані сторонами.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення відомості не підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах справи.

Закон виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за відсутності складу правопорушення, при цьому якщо відсутній хоча б один з елементів складу правопорушення, то відсутній склад правопорушення в цілому.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine).

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Виходячи з викладеного вище, жодних беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ч. 4 ст. 121 КУпАП, поліцейськими, які склали протокол не надано, та яких було б достатньо для визнання її винуватою у вчиненні правопорушення, викладеного у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення, в судовому засіданні встановлено не було, а сукупність зібраних та проаналізованих по справі доказів не дозволяє спростувати сумніви у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 неправомірних дій.

Отже, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відтак, є правові підстави для закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 7, 121, 247, 245, 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.

Суддя О.П. Портна