Вирок від 08 липня 2026 р. у справі №757/23925/17-к — Вищий антикорупційний суд

Справа № 757/23925/17-к

Провадження № 1-кп/991/173/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 липня 2026 рокумісто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

прокурорів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

обвинуваченого ОСОБА_17 ,

захисників ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 42016000000003697 про обвинувачення

ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Старий Добротвір Кам`янка-Бузького району Львівської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , останнє місце проживання: АДРЕСА_2 , відомості про місце роботи відсутні, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 на посаді старшого офіцера юридичної служби військової частини, одруженого, з повною вищою освітою, на утриманні перебуває неповнолітня донька ІНФОРМАЦІЯ_21,

за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України - в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища.

Використані судом у вироку умовні скорочення:

пп. - підпункт;

п. - пункт;

ч. - частина;

ст. - стаття;

т. - том судової справи;

а.с. - аркуш справи;

грн - гривня;

НСРД - негласні слідчі (розшукові) дії;

ЄРДР - Єдиний реєстр досудових розслідувань;

КК України - Кримінальний кодекс України;

КПК - Кримінальний процесуальний кодекс України;

КАСУ - Кодекс адміністративного судочинства України;

ВАКС - Вищий антикорупційний суд;

НАБУ – Національне антикорупційне бюро України ;

САП - Спеціалізована антикорупційна прокуратура;

НАЗК - Національне агентство з питань запобігання корупції;

ВККСУ - Вища кваліфікаційна комісія суддів України;

СБУ - Служба безпеки України;

ГУ БКОЗ СБУ - Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України;

КААС - Київський апеляційний адміністративний суд;

ОАСК - Окружний адміністративний суд міста Києва;

ВАСУ - Вищий адміністративний суд України ;

ТОВ БТУ - Товариство з обмеженою відповідальністю « Безпечні технології утилізації »;

НШСУ – Національна школа суддів України .

Історія провадження

Обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні затверджено 21.04.2017.

Після цього, його направлено для розгляду до Печерського районного суду міста Києва, де він тривалий час розглядався цим судом.

З початком роботи ВАКС , справу було направлено до цього суду. Вона надійшла на розгляд до ВАКС 18.11.2019 та було визначено колегію у складі суддів ОСОБА_28 (головуючий), ОСОБА_29 та ОСОБА_30 .

Ухвалою ВАКС від 28.09.2020 задоволено заяву захисника про відвід колегії суддів, а матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_27 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу.

05.10.2020 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи та визначено для її розгляду колегію у складі суддів ОСОБА_31 (головуючий), ОСОБА_32 та ОСОБА_33 .

Більша частина доказів у цій справі, а це процесуальні документи, матеріали пов`язані з проведеними обшуками, протоколи НСРД та висновки експертиз містяться в 11, 12 та 13 томах справи.

Станом на 16.02.2022 суд дослідив майже всі докази сторони обвинувачення.

04.03.2022 ОСОБА_27 був призваний за мобілізацією.

З того часу, обвинувачений брав участь у судових засіданнях з власних технічних пристроїв, часто не з`являвся у засідання з різних причин.

Неможливість нормального проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції та відсутність можливості у обвинуваченого прибувати до суду стало підставою для зупинення судового провадження за обвинуваченням ОСОБА_27 ухвалою суду від 02.11.2022.

27.02.2023 до Головного управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України суд направив лист з проханням повідомити чи продовжує проходити ОСОБА_27 службу в Збройних Силах України. Окрім цього, суд просив повідомити чи виконання ним службових обов`язків за посадою та якість інтернет зв`язку у місці його перебування перешкоджає йому брати участь у судових засіданнях.

У відповідь, 03.05.2023 до суду надійшов лист командира військової частини НОМЕР_2 . Відповідно до нього, станом на 03.05.2023 капітан юстиції ОСОБА_27 продовжує проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 на посаді помічника командира бригади з правової роботи-начальника юридичної групи. Виходячи із обсягу виконуваних ним службових обов`язків, ОСОБА_27 має можливість брати участь у судових засіданнях, шляхом прибуття до приміщення суду, використання ним відеоконференцзв`язку з власних технічних засобів за допомогою застосунку в мобільному телефоні ZOOM та з приміщення будь-якого найбільш територіально наближеного до його місця дислокації суду у режимі відеоконференції.

У зв`язку з можливістю обвинуваченого ОСОБА_27 брати участь у судових засіданнях, для забезпечення завдань кримінального провадження, ухвалою суду від 25.05.2023 відновлено судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_27 .

У подальшому, суд щоразу повідомляв командира військової частини про заплановані дати судових засідань та просив не залучати у цей час ОСОБА_27 до будь яких заходів з метою надання йому можливості взяти безпосередню участь у судових засіданнях.

Однак, маючи можливість бути присутнім у судових засіданнях, ОСОБА_27 часто просив їх відкласти з різних підстав, хворів та перебував у лікувальних закладах, запізнювався в засідання тощо.

22.07.2024 до суду надійшло чергове клопотання обвинуваченого про відкладення судового засідання. У ньому він вказав, що вибув у район виконання завдань по службовій необхідності з метою виконання спеціальних завдань військової служби в районі ведення бойових дій. Таке ж за змістом клопотання, надійшло до суду 09.09.2024.

12.09.2024 суд направив лист тимчасово виконуючому обов`язки командира військової частини, в якій ОСОБА_27 проходив військову службу. 26.09.2024 аналогічний за змістом лист направлено командиру військової частини. В цих листах, суд, як і раніше, просив повідомити чи має можливість обвинувачений брати участь у судових засіданнях. Також, суд повідомив конкретні дати та час, на які судові засідання у цій справі були призначені.

У відповідь, надійшов лист від 30.09.2024 за підписом командира військової частини. Згідно з ним, майор юстиції ОСОБА_27 , перебуваючи на посаді старшого офіцера юридичної служби зможе брати участь у судових засіданнях, зазначених у запиті суду, шляхом прибуття до приміщення суду.

Згідно з наказом командира військової частини від 08.10.2024 № 289 ОСОБА_27 надано відрядження до Вищого антикорупційного суду терміном на 3 доби з 8 по 10 жовтня 2024 року. 8 жовтня 2024 року ОСОБА_27 звернувся до суду з клопотанням про проведення судового засідання, призначеного на 9 жовтня 2024 року в режимі відеоконференції. Однак, судом це клопотання не розглядалося, адже суд був повідомлений про те, що обвинувачений вибув у відрядження до суду для безпосередньої участі в судовому засіданні. Це було доведено до відома ОСОБА_27 . Незважаючи на це, 9 жовтня 2024 року обвинувачений не прибув до зали суду, та самовільно приїхав до Харківського апеляційного суду для участі в засіданні в режимі відеоконференції з його приміщення.

На наступний день, 10.10.2024 до суду надійшло клопотання від обвинуваченого про зупинення судового провадження. У ньому він зазначив, що він призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації. На даний час він виконує обов`язки військової служби у відповідному підрозділі ЗСУ в районі ведення бойових дій у складі сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. А тому, він не має можливості приймати участь у судових засіданнях.

Ухвалою суду від 18.10.2024 відмовлено у клопотанні обвинуваченого про зупинення провадження. Мотивами для прийняття такого рішення стало те, що обвинувачений ОСОБА_27 , хоча і призваний для проходження військової служби, однак він має можливість брати участь у судових засідання та фактично бере у них участь. Будь-які об`єктивні перешкоди для продовження судового провадження у цьому кримінальному провадженні відсутні, що виключає необхідність у його зупиненні. Суд також врахував, що ОСОБА_27 перебуває на посаді старшого офіцера юридичної служби, в званні майора юстиції, що очевидно не передбачає його фактичне знаходження на лінії зіткнення та безпосередньої участі у бойових діях. За весь час військової служби обвинуваченого, жодне судове засідання не відбувалося за його участі, безпосередньо з польових фортифікаційних споруд, які служать вогневою позицією та простим укриттям живої сили. ОСОБА_27 завжди перебував в приміщенні суду або ж приміщенні військової частини, звідки в режимі відеоконференції, за його участі і проводилися судові засідання. Також, суд врахував ту обставину, що у травні 2022 року Вищим антикорупційним судом готувалася хронологічна довідка з детальною інформацією про хід судового розгляду у справі за обвинуваченням ОСОБА_27 . Вона була підготовлена та направлена на запит Міністерства юстиції України в межах розгляду справи за зверненням ОСОБА_27 проти України до Європейського суду з прав людини. За результатами його заяви, ЄСПЛ виніс рішення, яким констатував порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині надмірної тривалості провадження де він є обвинуваченим.

31.03.2025 до суду надійшло чергове клопотання обвинуваченого про зупинення судового провадження. Відповідно до поданих ОСОБА_27 доказів та наданих пояснень, він знову переведений в іншу військову частину, яка зараз дислокується на Рівненщині.

Водночас, будь-яких доказів того, що обвинувачений позбавлений можливості приймати участь у судових засіданнях (у тому числі за допомогою власних технічних засобів - мобільного телефону, ноутбуку тощо), ОСОБА_27 не надав.

Ухвалою суду від 11.04.2025 відмовлено у його клопотанні про зупинення. Суд, зокрема, врахував, що ОСОБА_27 перебуває на посаді офіцера юридичного відділу, що очевидно не передбачає його фактичне знаходження на лінії зіткнення та безпосередньої участі у бойових діях.

Ухвалою суду від 19.01.2026 суд знову відмовив у клопотанні обвинуваченого про зупинення судового провадження у цьому кримінальному провадженні.

За весь час проходження військової служби він неодноразово звертався до суду з клопотаннями про зупинення судового провадження.

Незважаючи на думку та позицію командирів військових частин, які дозволяли обвинуваченому брати участь у судових засіданнях, ОСОБА_27 мав власну думку, яка полягала у тому, що проходження ним військової служби заважало проводити судовий розгляд справи за його обвинуваченням. А тому, він постійно звертався з клопотаннями про зупинення судового провадження. У призначені судові засідання він часто не прибував без поважних причин, постійно просив відкласти розгляд справи, запізнювався, періодично перебував на лікарняному з різних причин, заявляв не передбачені законом клопотання. Його дії повністю суперечили позиції командирів військових частин, які дозволяли ОСОБА_27 брати участь у судових засіданнях. При цьому, з огляду на його посаду, навряд чи він безпосередньо виконував бойові завдання у відповідному підрозділі ЗСУ на передових позиціях. Як пояснював сам ОСОБА_27 , він перебував на посаді офіцера юридичної служби. До його обов`язків входило розслідування самовільного залишення військової частини, надання інформаційної підтримки щодо військовослужбовців, роз`яснення їхніх прав та обов`язків, повернення їх на бойові позиції, надання допомоги та консультацій командиру військової частини.

Процесуальна поведінка ОСОБА_27 свідчила про затягування судового розгляду всіма можливими способами.

Під час розгляду справи, судом установлено наступні факти неявки ОСОБА_27 у призначені судові засідання та поведінки, яка свідчить про затягування розгляду справи.

Щодо неявки у судове засідання, призначеного на 11.12.2024

Чергове судове засідання у цій справі було призначено на 11.12.2024. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату.

Окрім цього, у зв`язку з проходженням військової служби обвинуваченим, 26.09.2024 суд направив лист командиру військової частини, в якій служить ОСОБА_27 з проханням повідомити чи може він брати участь у призначених судом судових засіданнях, зокрема, у засіданні, що призначене на 11.12.2024.

У відповідь, командир військової частини листом від 30.09.2024 вих.№ 5083А повідомив суд, що ОСОБА_27 зможе брати участь у судових засіданнях шляхом прибуття до приміщення Вищого антикорупційного суду .

У судовому засіданні, яке відбулося 20.11.2024 та на якому був присутній ОСОБА_27 , суд повідомив, що наступне судове засідання призначено на 11.12.2024.

10.12.2024 від обвинуваченого надійшло клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на вказану дату. У ньому, він зазначив, що у зв`язку з хворобою та госпіталізацією, він не має можливості прибути та прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Таку причину він мотивував тим, що перебуває на стаціонарному лікуванні у лікарні та неможливістю покинути медичний заклад.

27.01.2025 обвинувачений направив до суду копію виписки № 7022 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого. Згідно з нею, ОСОБА_27 перебував на стаціонарному лікуванні з 4 по 23 грудня 2024 року (т.19 а.с.59).

Інших доказів, неможливості прийняти участь у судовому засіданні, зокрема, і в режимі відеоконференції з власних технічних засобів (смартфона, планшета, комп`ютера, ноутбука) до суду не надійшло.

28.01.2025 суд направив лист до лікарні (т.19 а.с.63-64), в якій ОСОБА_27 проходив лікування з проханням повідомити необхідну інформацію. До суду надійшла відповідь від Обласної клінічної травматологічної лікарні (т.19 а.с.85) за підписом трьох осіб - лікуючого лікаря, завідуючого травматологічним відділенням та генерального директора. Згідно з нею, ОСОБА_27 перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні лікарні з 4 по 23 грудня 2024 року; військовослужбовцям заборонено покидати медичний заклад, так як за відсутності пацієнта протягом 3 годин, його буде автоматично виписано за порушення внутрішнього лікарняного режиму.

При цьому, у своєму листі суд ставив дещо інше питання лікарям, а саме, чи дозволяв його стан залишити заклад для участі у засіданні.

З відповіді лікарів є очевидним, що покинути заклад він не мав права через встановлені там правила, а не через стан в якому він перебував як хворий.

Будь-яких доказів того, що обвинувачений намагався отримати дозвіл тимчасово (більш ніж на 3 години) покинути заклад для участі у засіданні, а потім повернутися, обвинувачений не надав.

Згідно з застосунком google maps, Харківський апеляційний суд, з якого обвинувачений постійно приймав участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції знаходиться від лікарні, в якій він перебував в 10-12 км (в залежності від обраного маршруту). При середній завантаженості руху, витрачений час в обидві сторони на автомобілі (таксі) склав би 36-40 хвилин.

Отож, ОСОБА_27 мав можливість, навіть не порушуючи правила лікарні, які встановлюють правило відсутності пацієнта протягом 3 годин, доїхати до Харківського апеляційного суду , взяти участь у судовому засіданні, яке було призначене з 16:00 год до 18:00 год (тобто протягом 2 годин) та повернутися назад до лікарні. У випадку ж якщо б обвинувачений бачив би, що він не встигає повернутися до лікарні, просити суд оголосити перерву раніше визначеного часу закінчення відведеного для цієї справи у цей день.

Також, з відповіді лікарні, де обвинувачений проходив лікування, на останнє запитання суду надано відповідь про те, що стан хворого дозволяв йому брати участь у відеоконференції за допомогою технічних засобів з приміщення лікарні.

Отож, ОСОБА_27 мав можливість брати участь у судовому засіданні навіть не покидаючи приміщення лікарні з власних технічних засобів. Для прикладу, у судовому засіданні 05.02.2025 ОСОБА_27 покинув залу суду у зв`язку з оголошеною тривогою та спустився до сховища, з якого, за допомогою власних технічних засобів, без проблем продовжив участь у засіданні.

Попри наведене, у судове засідання 11.12.2024 обвинувачений ОСОБА_27 не прибув у жодному з двох реально можливих варіантів участі у ньому. Будь-яких доказів, що він у той час тяжко хворів не надав. Обставин, які об`єктивно унеможливлювали з`явлення обвинуваченого на виклик, ним не обґрунтовано.

Ухвалою суду від 30.04.2025 причини неприбуття в судове засідання 11.12.2024 обвинуваченого ОСОБА_27 визнано неповажними і накладено на нього грошове стягнення у розмірі 6 056 гривень.

Щодо судового засідання, призначеного на 27.01.2025

Судове засідання 27.01.2025 було призначене на 09:00 год. Однак, воно почалося майже з годинним запізненням, адже обвинувачений вказав, що в Харкові була повітряна тривога. При цьому, обвинувачений у судовому засіданні сам вказав, що лише о 09:07 год приїхав до суду, тоді як судове засідання планувалося розпочати о 09:00 год, що свідчить, що він запізнився у призначене судове засідання. Як свідчить мапа повітряних тривог в Україні, з сайту ІНФОРМАЦІЯ_13 повітряна тривога в Харкові 27.01.2025 закінчилася о 09:21 год, а судове засідання почалося лише о 09:52 год, тобто більше ніж через пів години.

У засіданні 27.01.2025 ОСОБА_27 заявляв клопотання про відкладення судового засідання, адже був відсутній один з двох його захисників - ОСОБА_34 , який приймає участь в іншому судовому засіданні. Однак, суд отримав інформацію, що справа про обвинувачення ОСОБА_27 була призначена і захисник був повідомлений раніше про дату і час розгляду справи, ніж та справа в якій захисник ОСОБА_34 приймав участь. А тому суд відмовив у цьому клопотанні, зокрема, й у зв`язку з тим, що у ОСОБА_27 є інший адвокат, який присутній у судовому засіданні.

Щодо судового засідання, призначеного на 29.01.2025

Точно такими ж обставинами (відсутністю адвоката ОСОБА_35 ) ОСОБА_27 обґрунтовував необхідність відкладення судового засідання, призначеного на 29.01.2025. Після відмови в такому відкладенні ОСОБА_27 почав заявляти клопотання про зупинення судового провадження, клопотання про незаконність допиту свідка, далі він просив оголосити перерву, адже хоче підготувати заяву про відвід колегії суддів, який він у подальшому і заявив. Після всього цього, він хотів відмовитися від послуг адвоката ОСОБА_36 , який у той час був присутній у судовому засіданні. Пізніше відкликав цю заяву. Однак, допит свідка, який було заплановано в цей день так і не відбувся.

Щодо судового засідання, призначеного на 05.02.2025

Чергове судове засідання було призначене на 05.02.2025 о 09:00 год. У призначений день та час прибули усі учасники кримінального провадження, окрім обвинуваченого ОСОБА_27 . У судовому засіданні було констатовано факт відсутності обвинуваченого. Для з`ясування причин та підстав його неприбуття, було оголошено технічну перерву у засіданні на 45 хвилин.

Секретар судового засідання телефонувала обвинуваченому, який повідомив, що в нього поламався автомобіль, яким він добирався до суду. Далі вона запропонувала взяти йому участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з власних технічних засобів (по телефону). ОСОБА_27 сказав, що втратив ключ електронного цифрового підпису, а тому не може підключитися до відеоконференції, а додаток ZOOM, через який також можливо проводити засідання, у нього не завантажувався. Секретар повідомила йому, що його чекають доки він з`явиться до зали суду для участі у засіданні.

В час оголошеної перерви на 45 хвилин захисник ОСОБА_34 чекав продовження засідання в коридорі суду. Після того, як секретар судового засідання дізналася, що ОСОБА_27 прибув до Харківського апеляційного суду для участі у судовому засіданні, то вона підійшла в коридорі суду до захисника ОСОБА_35 та запросила його до зали для продовження слухання справи. Однак, захисник сказав, що час виділений для розгляду цієї справи до 11:00 год закінчився, і до початку продовження розгляду, покинув зал судового засідання.

0б 11:03 год судове засідання продовжилося, обвинувачений прибув із запізненням для участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції з Харківського апеляційного суду. Таку затримку він пояснив тим, що він їхав автомобілем в суд і той поламався, вони зупинилися, потім він добирався попутнім транспортом та на метро. Обвинувачений з`явився лише тоді, коли його захисники вже не могли надалі приймати участь у судовому засіданні у цей день через інші заплановані справи. Однак, через те, що в залі був присутній інший захисник, то судове засідання продовжилося.

У подальшому, в місті Харкові почалася тривога, і ОСОБА_27 просив відкласти судове засідання через це. Однак, суд відмовив у такому клопотанні, він спустився в укриття, звідки по телефону приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку.

Ухвалою суду від 12.12.2025 надано дозвіл на тимчасовий доступ до документів (в тому числі електронних), які перебувають у володінні оператора телекомунікації (мобільного (рухомого) зв`язку) ПрАТ « ВФ Україна » у вигляді відомостей про зв`язок ОСОБА_27 , надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, вхідні і вихідні з`єднання та текстові повідомлення, а також даних про з`єднання абонента мобільного зв`язку, які відбувались в межах дії базових станцій ПрАТ « ВФ Україна » за період часу з 00.01 години 01.01.2025 до 24.00 години 12.12.2025 включно за ідентифікаційною ознакою абонентський номер (MSISDN) НОМЕР_3 оператора мобільного (рухомого) зв`язку ПрАТ « ВФ Україна ».

Прокурор долучив протокол тимчасового доступу разом з CD-диском з телефонними з`єднаннями за вказаним номером, який належить ОСОБА_27 .

Станом на дату судового засідання 05.02.2025 такої інформації у суду не було, а тому неможливо було перевірити доводи ОСОБА_27 в цій частині.

Водночас, з телефонних з`єднань ОСОБА_27 , встановлено, що 05.02.2025 з 06:15 год до 07:14 год він перебував у місті Харкові, звідки він зазвичай брав участь у судових засіданнях в режимі відеоконференцзв`язку з Харківського апеляційного суду. Однак, далі він поїхав з міста Харкова. З 08:03 до 09:36 він перебував між селами Залізничне, Пролісне та Коробчине, о 10:00 год він був вже у Харкові, і лише об 11:00 год з`явився до Харківського апеляційного суду .

У заяві-свідченні водія ОСОБА_37 (т.19 а.с.159), який начебто підвозив ОСОБА_27 до міста Харкова відсутній час, коли його зупинив ОСОБА_27 вказавши - «ранком 05 лютого 2025 року».

У вказаному аспекті слід також зауважити наступне. Судове засідання 05.02.2025 закінчилося о 12:44 год, тоді як повітряна тривога в Харківській області в той час тривала до 14:24 год. Однак, ОСОБА_27 не чекав закінчення тривоги й надалі в укритті Харківського апеляційного суду , а покинув приміщення. Так, о 13:58 год, коли в Харківській області ще продовжувала існувати небезпека повітряної тривоги, ОСОБА_27 перебував в районі вулиці Сергія Тархова, буд.4 , в 17 кілометрах від Харківського апеляційного суду , майже на виїзді з міста. О 14:37 год (через 13 хвилин після закінчення повітряної тривоги) він вже перебував у місті Чугуєві, що майже в 40 кілометрах від суду в Харкові.

Це свідчить про те, що повітряні тривоги для ОСОБА_27 мають значення тільки тоді коли вони відбуваються безпосередньо в час проведення судових засідань.

Щодо неявки у судове засідання, призначеного на 12.03.2025

Чергове судове засідання було призначене на 12.03.2025 о 09:00 год. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату.

Так, згідно з телефонограмою, що складена секретарем судового засідання від 07.11.2024, ОСОБА_27 повідомлений по телефону про призначену дату судового засідання.

Окрім цього, у зв`язку з проходженням військової служби обвинуваченим, 26.09.2024 суд направив лист командиру військової частини, в якій він служить з проханням повідомити чи може останній брати участь у призначених судом судових засідання.

У відповідь, командир військової частини листом від 30.09.2024 вих.№ 5083А повідомив суд, що ОСОБА_27 зможе брати участь у судових засіданнях шляхом прибуття до приміщення Вищого антикорупційного суду . Пізніше, направлено два листи (від 07.11.2024 (т.19 а.с.24) та від 26.02.2025 (т.19 а.с.130) командиру військової частини, в якій служить обвинувачений. У цих листах повідомлено про дату призначеного судового засідання на 12.03.2025. Також, суд прохав забезпечити участь ОСОБА_27 у розгляді справи у цей день та не залучати його до будь яких заходів з метою надання йому можливості взяти безпосередню участь у вказаному судовому засіданні.

12.03.2025 о 07:31 год (за півтори години до початку засідання) до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_35 про відкладення судового засідання. У ньому захисник повідомив, що 11.03.2025 о 08:50 год він мав телефонну розмову з підзахисним, який попросив його подати клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з терміновим відрядженням, а в місці його перебування немає інтернет-зв`язку. Через це, він сам власноруч не може подати документи про неприбуття, а пізніше сам надасть документи про відрядження.

Також, 12.03.2025 о 07:40 год (за півтори години до початку засідання) до суду надійшло клопотання ОСОБА_27 про відкладення судового засідання, у зв`язку з вибуттям у відрядження по виконанню обов`язків військової служби. А тому, він не може прийняти участь у судовому засіданні (в тому числі з власних засобів).

У самому клопотанні, ОСОБА_27 не обґрунтував, яким чином відрядження унеможливлює його з`явлення на виклик або ж можливість взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції з власних технічних засобів (смартфона, планшета, комп`ютера, ноутбука). Будь-яких доказів, які б підтверджували його доводи про відрядження не надано. Інших доказів, які об`єктивно унеможливлювали прийняти участь у судовому засіданні до суду не надійшло.

Ухвалою суду від 12.03.2025 причини неприбуття в судове засідання 12.03.2025 обвинуваченого ОСОБА_27 визнано неповажними і накладено на нього грошове стягнення у розмірі 6 056 гривень.

У судовому засіданні 12.03.2025 під час з`ясування причин відсутності обвинуваченого, захисник ОСОБА_34 сказав, що напередодні судового засідання 11.03.2025 о 08:50 год він мав телефонну розмову з підзахисним, і той сказав, що його відправляють кудись терміново у відрядження, просив подати клопотання про відкладення. Під час розмови був дуже поганий інтернет зв`язок, і далі він відключив зв`язок. Сам ОСОБА_27 зі слів адвоката, теж не міг подати клопотання, адже був відсутній інтернет зв`язок.

Водночас, з телефонних з`єднань ОСОБА_27 , встановлено, що 11.03.2025 ОСОБА_27 весь день перебував у місті Рівне, за більш ніж тисячу кілометрів від фронту. Ба більше, і 12.03.2025 в день призначеного судового засідання, і 13.03.2025, і 14.03.2025 ОСОБА_27 також перебував у місті Рівне.

З доданої копії посвідчення про відрядження (т.19 а.с.147) убачається, що ОСОБА_27 був відряджений з 09.03.2025 терміном на 30 днів до військової частини НОМЕР_4 у зв`язку зі службовою необхідністю.

Однак, 09.03.2025 (перший день відрядження) ОСОБА_27 весь день перебував у місті Києві, 10.03.2025 зранку їхав потягом з Києва до Рівного, а далі весь день був у місті Рівне. З телефонних з`єднань ОСОБА_27 , встановлено, що з 10.03.2025 по 24.03.2025 він в основному перебував у місті Рівне, вперше до Куп`янського району Харківської області ОСОБА_27 приїхав лише 27.03.2025.

Щодо неявки у судове засідання, призначеного на 31.03.2025

Чергове судове засідання було призначене на 31.03.2025 на 09:00 год. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату, зокрема, по телефону (т.19 а.с.123, 129). У листі від 26.02.2025 (т.19 а.с.130) командиру військової частини, в якій служить обвинувачений, суд повідомив про дату призначеного судового засідання на 31.03.2025. Також, суд прохав забезпечити участь ОСОБА_27 у розгляді справи у цей день та не залучати його до будь яких заходів з метою надання можливості взяти безпосередню участь у вказаному судовому засіданні.

У судове засідання призначене на 31.03.2025 о 09:00 ОСОБА_27 не з`явився, будь-яких доказів на підтвердження причин неприбуття не подав. Захисник ОСОБА_34 повідомив, що ОСОБА_27 отримав припис прибути в нову військову частину.

Водночас, з телефонних з`єднань ОСОБА_27 , встановлено, що упродовж усього дня 31.03.2025 він перебував у місті Рівне.

Наступне судове засідання відбулося через тиждень, 07.04.2025, в яке ОСОБА_27 з`явився у режимі відеоконференцзв`язку з власних технічних засобів. З телефонних з`єднань ОСОБА_27 , встановлено, що 07.04.2025 ОСОБА_27 також перебував у місті Рівне і йому нічого не заважало брати участь у судовому засіданні в такому форматі. А тому, незрозумілі підстави і причини, які заважали ОСОБА_27 так само взяти участь у судовому засіданні, призначеного на 31.03.2025.

Щодо неявки у судове засідання, призначеного на 30.04.2025

Чергове судове засідання у цій справі було призначене на 30.04.2025. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату.

Так, згідно з телефонограмою, що складена секретарем судового засідання 17.02.2025 (т.19 а.с.123, 129), ОСОБА_27 повідомлений по телефону про призначену дату судового засідання.

У день призначеного судового засідання 30.04.2025 о 07:44 год (за півтори години до початку засідання) до суду надійшло клопотання обвинуваченого про відкладення судового засідання. У ньому, ОСОБА_27 вказав, що у зв`язку з відсутністю матері та необхідності стороннього догляду за хворою донькою, йому військовою частиною надано відпустку за сімейними обставинами. За станом здоров`я донька потребує стороннього догляду та нагляду, а тому він не може прийняти участь у судовому засіданні 30.04.2025, у тому числі, у форматі відеоконференції. Просив перенести розгляд справи на наступну заплановану дату, причини неявки вважати поважними.

У самому клопотанні, ОСОБА_27 не обґрунтував обставини, що унеможливлюють його з`явлення на виклик або ж можливість взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції з власних технічних засобів (смартфона, планшета, комп`ютера, ноутбука). Будь-яких доказів, які б підтверджували його твердження не надав. Інших доказів, які об`єктивно унеможливлювали прийняти участь у судовому засіданні до суду не надійшло.

Отож, ОСОБА_27 не виконав свого процесуального обов`язку щодо прибуття до суду за викликом, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений судом завчасно та належним чином. Поважність причин неприбуття належним чином необґрунтовано.

Ухвалою суду від 30.04.2025 причини неприбуття в судове засідання 30.04.2025 обвинуваченого ОСОБА_27 визнано неповажними і накладено на нього грошове стягнення у розмірі 6 056 гривень.

При цьому, суд також зважав, що вже не вперше обвинувачений звертається до суду з клопотаннями про відкладення засідання не завчасно, а у день призначеного судового засідання. Так, 12.03.2025 ОСОБА_38 направив до суду клопотання про відкладення о 07:40 год, тобто, за півтори години до початку засідання. У цей раз, обвинувачений знову направив клопотання про відкладення за півтори години до початку засідання о 07:44 год, тоді як справа була призначена до розгляду на 30.04.2025 о 09:00 год.

У подальшому ОСОБА_27 долучив документи нібито на підтвердження причин неявки в судове засідання 30.04.2025, з яких убачається, що 29.04.2025 (напередодні засідання) він був з донькою, яка проходила огляд у лікаря ДНУ « Центр інноваційних технологій охорони здоров`я » ДУС (т.20 а.с.121).

Зі слів ОСОБА_27 його доньці потрібна була консультація іншого лікаря, і він записався до лікаря на 30.04.2025 о 09:30 год. На підтвердження цього він надав консультаційний висновок спеціаліста Національної дитячої спеціалізованої лікарні « Охматдит » МОЗ України від 30.04.2025 (т.20 а.с.122).

За дивним збігом обставин, саме в цей день та час було призначено судове засідання у Вищому антикорупційному суді за його обвинуваченням. За твердженням ОСОБА_27 іншої дати та часу прийому лікаря не було.

Водночас, згідно витягу з наказу (т.20 а.с.123) ОСОБА_27 був у відрядженні за сімейними обставинами до 9 травня 2025 року, тобто мав можливість прибути в судове засідання 30.04.2025, а потім у будь-який день з 30.04.2025 по 09.05.2025 сходити з донькою до лікаря.

Доводи про єдино можливий час прийому є необґрунтованими, адже з пояснень самого ОСОБА_27 і долучених документів убачається, що прийом в ДУСі відбувався увечері 29.04.2025, а до лікаря в Охматдит він записався на ранок наступного дня 30.04.2025.

Водночас, з телефонних з`єднань ОСОБА_27 , встановлено, що 30.04.2025 о 09:23 год він перебував за адресою місто Київ, проспект Романа Шухевича, 2, в Деснянському районі , це майже в 15 км від лікарні Охматдит.

Доводи ОСОБА_27 про те, що він згадав, що він перед тим брав якусь довідку в поліклініці за колишнім місцем проживання є необґрунтованими. По-перше ОСОБА_27 не підтвердив, що його донька перебуває на обліку в поліклініці в Деснянському районі, не обґрунтував необхідність отримання додаткових довідок, тоді як рекомендацію про консультацію дитячого лікаря він отримав напередодні в клініці ДУС.

До того ж, о 10:05 год, коли він за логікою своїх пояснень повинен був повертатися до Охматдиту він перебував по вулиці Радунській, 46-Б , в 20 км від Охматдиту, що ще далі від лікарні, майже на межі Києва та Київської області.

Наступне телефонне з`єднання ОСОБА_27 відбулося лише на наступний день 01.05.2025 о 09:39 год.

Указане може свідчити про те, що ОСОБА_27 розуміючи, що вкотре не виконав свого процесуального обов`язку явки в судове засідання, а також, що його місцезнаходження може бути в подальшому встановлене через відслідковування його телефонних з`єднань просто вимкнув телефон, коли виїжджав з міста Києва, а увімкнув його наступного дня коли повернувся. Такий висновок обґрунтовується також великою кількістю телефонних з`єднань та смс-повідомлень у той період, та відсутністю таких майже протягом доби з 30.04.2025 по 01.05.2025.

Щодо неявки у судове засідання, призначеного на 13.08.2025

Чергові судові засідання у цій справі були призначені на 12.08.2025 та 13.08.2025. Обвинувачений був належним чином повідомлений про ці дати.

Так, згідно з телефонограмою, що складена секретарем судового засідання 12.06.2025 (т.20 а.с.137), ОСОБА_27 повідомлений по телефону про призначені дати судових засідань.

08.08.2025 до суду надійшло клопотання ОСОБА_27 (т.20 а.с.158) про участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції із власних технічних засобів у судових засіданнях, призначених на 12 та 13 серпня 2025 року. В обґрунтування цього вказав, що перебуває на стаціонарному лікуванні у військовому госпіталі. До клопотання додано медичну карту стаціонарного хворого № 2935 (т.20 а.с.159). Згідно з нею, ОСОБА_27 госпіталізований 05.08.2025 о 15:41 год. Адреса госпіталю - м. Рівне, вул. Олени Теліги, 2-а . За цією адресою знаходиться Рівненський обласний військовий госпіталь .

У судове засідання 12.08.2025 ОСОБА_27 з`явився з власних технічних засобів з приміщення госпіталю.

Водночас, як убачається з телефонних з`єднань ОСОБА_27 , 08.08.2025 увечері, коли він повинен був перебувати у військовому госпіталі на стаціонарному лікуванні він перебував у місті Здолбунів та Дубенському районі Рівненської області. З вечора 08.08.2025 по вечір 11.08.2025 (тобто 3 доби) він перебував у Львівській області, зокрема, й місті Львові. До Рівного він повернувся 11.08.2025 о 19:31 год. Всю ніч з 11 на 12 серпня ОСОБА_27 провів за адресою: місто Рівне, вул. Чебишева (Єдності) 16 , що в 5 кілометрах від військового госпіталю. 12.08.2025 о 08:22 год він приїхав у військовий госпіталь, звідки взяв участь у судовому засіданні з власних технічних засобів. Судове засідання тривало до 10:01 год. Однак, вже о 16:15 год він покинув госпіталь і поїхав з міста в напрямку села Обарів (траса веде до Луцька), а о 17:31 год повернувся до міста, однак до військового госпіталю більше не повертався, а поїхав на вул. Чебишева (Єдності) 16 (де він ночував попередню ніч), а далі всю ніч до 06:30 год перебував на вул. Київській 60-Б, що в 6 км від військового госпіталю.

У судовому засіданні 12.08.2025 він повідомив суд, що йому потрібно зробити МРТ, яке призначено на 13.08.2025 о 08:40 год. А тому, суд вирішив розпочати судове засідання 13.08.2025 о 10:00 год.

Однак, у призначений час ОСОБА_27 не з`явився, а лише повідомив секретаря, що о 09:37 год він знаходиться на зупинці, о 10:00 год - повертався у госпіталь, о 10:33 год - забув свої документи в автобусі та тепер йому необхідно їх знайти. Також ОСОБА_27 , повідомив, що намагався підключитися до підсистеми Zoom, проте з`єднання не було. О 10:40 год суд вийшов у судове засідання, констатував неявку обвинуваченого у судове засідання, визнав неповажність причин його неприбуття та відклав розгляд справи.

Щодо судового засідання, призначеного на 19.11.2025

Чергове судове засідання у цій справі було призначене на 19.11.2025 о 09:00 год. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату.

Так, згідно з телефонограмою, що складена секретарем судового засідання 12.06.2025 (т.20 а.с.137), ОСОБА_27 повідомлений по телефону про призначену дату судового засідання.

ОСОБА_27 з`явився у судове засідання з власних технічних засобів, однак о 10:42 год він повідомив секретаря судових засідань, що почалася повітряна тривога. А тому, судове засідання було відкладено.

Водночас, як убачається з телефонних з`єднань ОСОБА_27 зранку 19.11.2025 він перебував у місті Вінниця, а в час проведення судового засідання - у місті Хмельницькому. О 10:30 год дійсно почалася широкомасштабна повітряна тривога по всій Україні, зокрема, й у місті Хмельницькому. А тому, обвинувачений міг повідомити суд про оголошену повітряну тривогу, попросити надати йому час для пошуку укриття, та вийти на відеозв`язок з укриття. Однак, ОСОБА_27 перебуваючи у місті, де є хороший інтернетзв`язок по всьому місту просто перервав конференцію, а потім пояснив, що через повітряну тривогу він шукав укриття.

У вказаному аспекті слід указати, що аналізом телефонних з`єднань ОСОБА_27 та карти повітряних тривог з сайту ІНФОРМАЦІЯ_13 установлено, що ОСОБА_27 не перебуває в укритті кожну повітряну тривогу, однак використовує повністю це своє право в час проведення судових засідань.

Також, є незрозумілим для суду як ОСОБА_27 може проходити військову службу у зоні ведення бойових дій, де повітряна тривога може тривати цілодобово.

Щодо позбавлення права обвинуваченого брати участь у судових засіданнях з власних технічних засобів ухвалою суду від 02.12.2025.

Ухвалою суду від 02.12.2025 позбавлено можливості обвинуваченого ОСОБА_27 права участі в судових засіданнях у цьому кримінальному провадженні у режимі відеоконференції з власних технічних засобів. Вирішено здійснювати дистанційне судове провадження призначених судових засідань за участі обвинуваченого ОСОБА_27 між Вищим антикорупційним судом та наближеним до місця проходження ним військової служби - Слов`янським міськрайонним судом Донецької області , а саме - 05.12.2025 о 14:00 год, 10.12.2025 о 09:00 год, 12.12.2025 о 11:00 год, 17.12.2025 о 09:00 год, 12.01.2026 о 11:00 год, 14.01.2026 о 14:00 год, 19.01.2026 о 11:00 год, 26.01.2026 о 11:00 год.

Суд встановив, що 10.11.2025 до суду надійшло чергове клопотання обвинуваченого про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. У ньому він просив, у разі відсутності належного зв`язку у відповідному районі виконання ним спеціальних завдань та обов`язків служби, перенести призначене на 11.11.2025 судове засідання на наступну заплановану дату.

У судовому засіданні 11.11.2025 обвинувачений ОСОБА_27 взяв участь з власних технічних засобів. Однак, відеозв`язок був відсутній. Наявний був лише аудіозв`язок. ОСОБА_27 пояснив це відсутністю камери на ноутбуці, до якого він підключив свій телефон. Водночас, зв`язок інколи переривався та він не чув інших учасників судового провадження.

У судовому засіданні 19.11.2025 обвинувачений ОСОБА_27 взяв участь з власних технічних засобів. Однак, відеозв`язок знову був відсутній. Під час засідання зв`язок пропадав, ОСОБА_27 відключався від проведення судового засідання, телефонний зв`язок для з`ясування вказаних обставин був відсутній.

У засідання 24.11.2025 ОСОБА_27 не з`явився, по телефону пояснив, що наразі в тому місці де він перебуває повітряна тривога, а тому він перебуває в укритті. Захисник також вказав, що ОСОБА_27 перебуває в укритті де відсутній зв`язок, а тому немає можливості проводити засідання в режимі відеоконференції з власних технічних засобів.

У засіданні 28.11.2025 ОСОБА_27 взяв участь з власних технічних засобів. Однак, відеозв`язок був відсутній.

У засідання 02.12.2025 ОСОБА_27 не з`явився, однак повідомив, що він перебуває в укритті.

Враховуючи, зазначені вище факти, суд дійшов висновку, що обвинуваченого ОСОБА_27 слід позбавити права можливості участі в судових засіданнях у цьому кримінальному провадженні у режимі відеоконференції з власних технічних засобів. А також, вирішив здійснювати дистанційне судове провадження призначених судових засідань за участі обвинуваченого ОСОБА_27 між Вищим антикорупційним судом та наближеним до місця проходження ним військової служби судом.

Копію ухвали суду від 02.12.2025 про проведення судових засідань зі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області направлено на електронну адресу військової частини НОМЕР_1 де проходить службу ОСОБА_27 - ІНФОРМАЦІЯ_20 (т.27 а.с.10).

03.12.2025 о 09:00 год повинно було відбутися судове засідання з Слов`янського міськрайонного суду Донецької області . Однак, як убачається з телефонних з`єднань ОСОБА_27 , о 09:03 год, 09:06 год, 09:14 год, 09:43 год, 10:08 год він не перебував у місті Слов`янську, а перебував у місті Краматорськ. З карти повітряних тривог з сайту ІНФОРМАЦІЯ_13 убачається, що повітряна тривога в Донецькій області закінчилася о 12:10 год, однак і після цього ОСОБА_27 не вийшов на зв`язок. З телефонних з`єднань убачається, що о 12:12 год ОСОБА_27 перебував у Краматорську.

04.12.2025 до суду надійшов лист голови Слов`янського міськрайонного суду Донецької області , який повідомив про неможливість проведення судових засідань з указаного суду. А тому, ухвалою суду від 04.12.2025 вирішено здійснювати дистанційне судове провадження призначених судових засідань за участі обвинуваченого ОСОБА_27 між Вищим антикорупційним судом та Барвінківським районним судом Харківської області .

Копію ухвали суду від 04.12.2025 про проведення судових засідань з Барвінківського районного суду Харківської області направлено на електронну адресу військової частини НОМЕР_1 де проходить службу ОСОБА_27 - ІНФОРМАЦІЯ_20 (т.27 а.с.38).

Щодо неявки у судове засідання, призначеного на 05.12.2025

Чергове судове засідання у цій справі було призначено на 05.12.2025. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату.

Так, згідно з телефонограмою, що складена секретарем судового засідання 17.11.2025 (т.26 а.с.200), ОСОБА_27 повідомлений по телефону про призначену дату судового засідання. Також, йому направлялася повістка про час місце судового засідання (т.26 а.с.201).

04.12.2025 суд направив лист командиру військової частини (т.27 а.с.43) з проханням не залучати 05.12.2025 о 14:00 год обвинуваченого до будь яких заходів з метою надання йому можливості взяти безпосередню участь у вказаному судовому засіданні.

У день призначеного судового засідання ОСОБА_27 не з`явився, по телефону повідомив секретаря судових засідань, що йому потрібно знаходитися в укритті, а військова частина не відпускає його приїздити до Барвінківського районного суду для участі в засіданні.

Суд визнав причини його неявки неповажними, будь-яких доказів на підтвердження підстав відсутності не надав.

Як убачається з телефонних дзвінків ОСОБА_27 в час проведення судового засідання 05.12.2025 він перебував у місті Краматорську, а не в місті Барвінковому.

Щодо неявки у судове засідання, призначеного на 10.12.2025

Чергове судове засідання у цій справі було призначено на 10.12.2025. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату.

Так, згідно з телефонограмою, що складена секретарем судового засідання 17.11.2025 (т.26 а.с.200), ОСОБА_27 повідомлений по телефону про призначену дату судового засідання. Також, йому направлялася повістка про час місце судового засідання (т.26 а.с.201).

04.12.2025 суд направив лист командиру військової частини (т.27 а.с.43) з проханням не залучати 10.12.2025 о 09:00 год обвинуваченого до будь яких заходів з метою надання йому можливості взяти безпосередню участь у вказаному судовому засіданні.

10.12.2025 до суду надійшло клопотання від обвинуваченого, у якому він просив дозвіл приймати участь з власних технічних засобів.

У призначене судове засідання ОСОБА_27 не з`явився, будь-яких доказів на підтвердження підстав відсутності не надав.

Командування в.ч. НОМЕР_1 також не направляло будь-яких доказів про заборону ОСОБА_27 брати участь у судовому засіданні з Барвінківського районного суду, а також письмових обґрунтувань неможливості виконання ухвал суду від 02.12.2025 та 04.12.2025.

Як убачається з телефонних з`єднань ОСОБА_27 він приїхав у місто Барвінкове в цей день лише об 11:00 год.

А тому, доводи ОСОБА_27 , що його не відпускали з військової частини є необґрунтованими. Долучені ОСОБА_27 рапорти не можуть вказувати на обґрунтованість причин його відсутності у судовому засіданні.

Зазначене свідчить про неповажність причини неучасті обвинуваченого ОСОБА_27 у судовому засіданні 10.12.2025.

Щодо неявки у судове засідання, призначеного на 12.12.2025

Чергове судове засідання у цій справі було призначено на 12.12.2025. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату.

Так, згідно з телефонограмою, що складена секретарем судового засідання 17.11.2025 (т.26 а.с.200), ОСОБА_27 повідомлений по телефону про призначену дату судового засідання. Також, йому направлялася повістка про дату і час судового засідання (т.26 а.с.201).

04.12.2025 суд направив лист командиру військової частини (т.27 а.с.43) з проханням не залучати 12.12.2025 о 11:00 год обвинуваченого до будь яких заходів з метою надання йому можливості взяти безпосередню участь у вказаному судовому засіданні.

У призначене судове засідання ОСОБА_27 не з`явився, будь-яких доказів на підтвердження підстав відсутності не надав.

Як убачається з телефонних з`єднань ОСОБА_27 він приїхав у місто Барвінкове в цей день об 11:20 год, однак участь з Барвінківського районного суду в режимі відеоконференції не приймав.

Зазначене свідчить про неповажність причини неучасті обвинуваченого ОСОБА_27 у судове засідання 12.12.2025.

25.12.2025 до суду надійшов лист помічника командира військової частини з правової роботи - начальника юридичної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_39 (т.27 а.с.93) про те, що неможливо забезпечити участь ОСОБА_27 у судових засіданнях в Барвінківському районному суді . Це свідчить, що командування військової частини отримувало кореспонденцію на свою електронну адресу (зокрема й ухвали суду від 2 та 4 грудня 2025 року), однак не оперативно реагувала на листи Вищого антикорупційного суду.

Водночас, суд не може брати до уваги цей лист, адже він складений не командиром військової частини, до якого суд звертався у своїх листах.

Згідно з вимогами п. 2.7.19 Інструкції з діловодства в Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 № 40 визначено, що посадові особи підписують документи в межах своїх повноважень, визначених у положеннях, посадових інструкціях, наказі про розподіл обов`язків між командиром (керівником), заступниками командира (керівника) тощо, зокрема у військовій частині - командир та його заступники.

Із огляду на вищезазначене, помічник командира бригади з правової роботи не уповноважений надавати відповіді від імені військової частини (бригади).

Також, твердження ОСОБА_39 викладені в листі повністю спростовуються тим, що і 10.12.2025, і 12.12.2025 ОСОБА_27 був у місті Барвінкове, що вбачається з його телефонних з`єднань. Прибув ОСОБА_27 до міста Барвінкове й 12.01.2026 у призначене судове засідання, однак не зміг взяти участь у засіданні через проблеми з електрикою в суді, а також через оголошену повітряну тривогу у цей час. Також, ОСОБА_27 фактично приймав участь у судових засіданнях з Барвінківського районного суду й 19.01.2026 та 26.01.2026.

А тому, доводи ОСОБА_39 про неможливість участі ОСОБА_27 у судових засіданнях з Барвінківського районного суду є необґрунтованими.

Щодо неявки у судове засідання, призначеного на 14.01.2026

Чергове судове засідання у цій справі було призначено на 14.01.2026. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату.

Так, згідно з телефонограмою, що складена секретарем судового засідання 17.11.2025 (т.26 а.с.200), ОСОБА_27 повідомлений по телефону про призначену дату судового засідання. Також, йому направлялася повістка про час місце судового засідання (т.26 а.с.201).

04.12.2025 суд направив лист командиру військової частини (т.27 а.с.43) з проханням не залучати 14.01.2026 о 14:00 год обвинуваченого до будь яких заходів з метою надання йому можливості взяти безпосередню участь у вказаному судовому засіданні.

У призначене судове засідання ОСОБА_27 не з`явився, будь-яких доказів на підтвердження підстав відсутності не надав. По телефону він повідомив секретаря судових засідань, що перебуває на завданні, однак, будь-яких доказів на підтвердження цього не долучив.

Зазначене свідчить про неповажність причини неучасті обвинуваченого ОСОБА_27 у судовому засіданні 14.01.2026.

21.01.2026 до суду надійшов лист помічника командира бригади з правової роботи - начальника юридичної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_39 (т.27 а.с.107) про те, що 14.01.2026 ОСОБА_27 був зайнятий виконанням спеціальних завдань необхідних для забезпечення оборони України у складі підрозділу і тому не міг з`явитися у судове засідання до зали Барвінківського районного суду .

Водночас, суд не може брати до уваги цей лист, адже він складений не командиром військової частини, до якого суд звертався у своїх листах.

Також з листа ОСОБА_39 є незрозумілим у якому саме спеціальному завданні брав участь юрист ОСОБА_27 , та що саме перешкодило йому взяти участь у судовому засіданні. При цьому, суд просив у своєму листі від 04.12.2025 (т.27 а.с.43) не залучати 14.01.2026 о 14:00 год обвинуваченого до будь яких заходів з метою надання йому можливості взяти безпосередню участь у вказаному судовому засіданні.

Указане також може свідчити, що помічник командира бригади з правової роботи - начальник юридичної служби ОСОБА_40 може безпідставно штучно створювати ОСОБА_27 , який є його підлеглим обставини обґрунтування неучасті ОСОБА_27 у судовому засідання.

Так, зі службової записки помічника судді від 28.01.2026 (т.27 а.с.140) установлено наступне. Чергове судове засідання у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_27 було призначено на 28.01.2026 о 12:00 год. Обвинувачений ОСОБА_27 у судове засідання не прибув. Для з`ясування причин та підстав його неприбуття секретар судового засідання здійснила телефонний дзвінок помічнику бригади з правової роботи - начальнику юридичної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_41 . Він повідомив, що ОСОБА_27 забезпечено всі умови для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, наявні засоби зв`язку та стабільний інтернет зв`язок. Однак, ОСОБА_40 повідомив, що наразі у місці де перебуває ОСОБА_27 оголошено повітряну тривогу. На питання помічника судді, де зараз перебуває обвинувачений, ОСОБА_40 повідомив, що обвинувачений перебуває поруч з ним. На наступне питання, чи вони зараз перебувають в укритті, він відповів, що ні. Далі помічник судді запитав, що якщо він зараз не перебуває в укритті, і є можливість для проведення засідання у режимі відеоконференції, то чому ж тоді обвинувачений не бере участь у засіданні. Однак, у відповідь він сказав, що ОСОБА_27 вже пішов в укриття. У подальшому, як повідомив ОСОБА_40 , ОСОБА_27 була забезпечена технічна можливість участі у засіданні із укриття. Однак, довгий час, ОСОБА_27 не міг або не хотів під`єднуватися до відеоконференції. Лише о 13:20 год у системі електронного суду, ОСОБА_27 таки увімкнув мікрофон.

Указане свідчить, що причиною по якій ОСОБА_27 28.01.2026 не хотів брати участь у судовому засіданні була надуманою, прикриваючись тим, що наразі оголошена повітряна тривога, він перебував не в укритті, але саме через це не хотів приймати участь у засіданні. Також, такі обставини свідчать, що ОСОБА_40 може безпідставно штучно створювати ОСОБА_27 , який є його підлеглим обставини обґрунтування неучасті ОСОБА_27 у судовому засідання.

26.01.2026 до суду надійшов лист від 25.01.2026 № 1652 (т.27 а.с.116) за підписом командира військової частини НОМЕР_1 . Він повідомив, що на виконання ухвали суду від 02.12.2025 з метою безпосередньої участі в судових засіданнях ОСОБА_27 не залучатиметься до виконання завдань військової частини в січні 2026 року у визначені ухвалою дні.

Цей лист повністю спростовує доводи помічника командира бригади з правової роботи - начальника юридичної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_39 про те, що 14.01.2026 ОСОБА_27 був зайнятий виконанням невідкладних спеціальних завдань.

З огляду на це, причини неучасті обвинуваченого ОСОБА_27 у судовому засіданні 14.01.2026 є неповажними.

Щодо судового засідання, призначеного на 28.01.2026

Чергове судове засідання у цій справі було призначено на 28.01.2026. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату, йому направлялася повістка про час місце судового засідання (т.27 а.с.131). Також, він був повідомлений по телефону про дату судового засідання (т.27 а.с.134).

У судовому засіданні 26.01.2026, враховуючи прохання командира військової частини НОМЕР_1 викладені в листі (т.27 а.с.116) суд вирішив подальші судові засідання проводити за допомогою технічних засобів військової частини НОМЕР_1 безпосередньо з укриття. Копію ухвали направлено командиру військової частини (т.27 а.с.127). Також, у листі суд повідомив про призначене судове засідання на 28.01.2026 о 12:00 год.

Однак, у визначений час, ОСОБА_27 не прибув.

Зі службової записки помічника судді від 28.01.2026 (т.27 а.с.140) установлено наступне. Для з`ясування причин та підстав неприбуття ОСОБА_27 у судове засідання 28.01.2026 секретар судового засідання здійснила телефонний дзвінок помічнику бригади з правової роботи - начальнику юридичної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_41 . Він повідомив, що ОСОБА_27 забезпечено всі умови для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, наявні засоби зв`язку та стабільний інтернет зв`язок. Однак, ОСОБА_40 повідомив, що наразі у місці де перебуває ОСОБА_27 оголошено повітряну тривогу. На запитання помічника судді, де зараз перебуває обвинувачений, ОСОБА_40 повідомив, що обвинувачений перебуває поруч з ним. Далі помічник судді запитав, що якщо він зараз не перебуває в укритті, і є можливість для проведення засідання у режимі відеоконференції, то чому ж тоді обвинувачений не бере участь у засіданні. Однак, у відповідь він сказав, що ОСОБА_27 вже пішов в укриття. У подальшому, як повідомив ОСОБА_40 , ОСОБА_27 була забезпечена технічна можливість участі у засіданні із укриття. Однак, довгий час, ОСОБА_27 не міг або не хотів під`єднуватися до відеоконференції. Лише о 13:20 год у системі електронного суду, ОСОБА_27 таки увімкнув мікрофон.

ОСОБА_27 у судовому засіданні 28.01.2026 по суті підтвердив обставини, викладені у службовій записці, вказав, що ОСОБА_40 , підійшов до ОСОБА_27 і сказав, що вони зараз ідуть в укриття.

Це вказує, що з початком повітряної тривоги, вони не перебували в укритті, а коли стало очевидним, що сама по собі тривога не може бути підставою для не проведення судового засідання, то пішли в укриття, і вже звідти ОСОБА_27 чомусь не міг просто увімкнути мікрофон.

Отож, ОСОБА_27 маючи можливість приймати участь у судовому засіданні з технічних засобів військової частини з укриття змарнував півтори години засідання. Цю ситуацію він пояснив технічними проблемами, але жодних доказів які б ці обставини підтверджували, не надав.

Щодо розірвання договору зі своїми захисниками і призначення захисника з центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

До суду надійшли окремі заяви захисників ОСОБА_18 та ОСОБА_19 про припинення повноважень захисників.

У своєму повідомленні ОСОБА_42 вказав, що з 05.02.2026 він не здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_27 на підставі угоди про розірвання договору про надання правових послуг адвоката від 07.12.2020.

ОСОБА_43 у своїй заяві вказав, що у зв`язку з розбіжностями стратегії і тактики захисту в кримінальному провадженні він з його довірителем ОСОБА_27 досягли домовленості про припинення здійснення його захисту.

У судовому засіданні 04.03.2026 ОСОБА_42 підтвердив, що розірвав договір з ОСОБА_27 і в нього наразі відсутні повноваження адвоката. Вказав, що таке розірвання відбулося за взаємною згодою між сторонами.

ОСОБА_43 зазначив, що це не спонтанне рішення і така ситуація виникла вже давно. Позиція захисту не збігається з позицією його підзахисного. У разі виходу з процесу захисника ОСОБА_18 , він не зможе самостійно здійснювати захист у цьому кримінальному провадженні через навантаження в інших справах.

Обвинувачений ОСОБА_27 вказав, що в нього з його адвокатами є певні розбіжності щодо тактики здійснення захисту, і вони дійшли згоди про те, що йому необхідно знайти іншого захисника. А тому, вони розірвали договори про надання правової допомоги. Будь-яких інших захисників в нього наразі немає, і він не знайшов іншого нового захисника. Він планує залучити захисника після звільнення з військової служби, а саме з 30.03.2026, адже зараз його не відпускають зі служби і він не має змоги залучити захисника. При цьому, він заперечував щодо залучення захисника за призначенням.

Ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати від 04.03.2026 постановлено прийняти відмову від захисників.

Водночас, суд дійшов висновку, що процесуальна поведінка обвинуваченого свідчить про затягування судового розгляду всіма можливими способами. Суд не міг перевірити, які саме розбіжності виникли між обвинуваченим та захисниками, чи взагалі вони існують, їх суду вони не повідомили, покликаючись на адвокатську таємницю.

ОСОБА_27 маючи юридичну освіту, тривалий час перебуваючи на посаді судді, не може не розуміти вимоги КПК, за якими відмова від захисників призведе до витрати часу для залучення нового захисника, його ознайомлення із матеріалами справи тощо. І вже наприкінці судового слідства, під час дослідження доказів сторони захисту, заявив про розбіжність з позиціями захисників, що роками здійснювали його захист.

Ухвалою суду від 04.03.2026 призначено у кримінальному провадженні № 42016000000003697 захисника в порядку ст. 49 КПК з числа адвокатів Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги для розгляду кримінального провадження у Вищому антикорупційному суді.

Щодо неявки у судове засідання, призначеного на 11.03.2026

Чергове судове засідання у цій справі було призначено на 11.03.2026. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату, йому направлялася повістка про час та місце судового засідання (т.27 а.с.131). Також, про дату призначеного судового засідання головуючий повідомив ОСОБА_27 наприкінці судового засідання, яке відбулося 28.01.2026.

У призначене судове засідання ОСОБА_27 не з`явився, будь-яких доказів на підтвердження підстав відсутності не надав.

По телефону він повідомив секретаря, що перебуває на лікуванні, а наявність лише кнопкового телефону не дозволяє взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції з власних технічних засобів.

Водночас, будь-яких доказів своїм словам, а також клопотань про відкладення ОСОБА_27 не направив.

Суд констатував відсутність поважних причин неприбуття обвинуваченого на виклик.

Враховуючи це, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_27 заходу забезпечення кримінального провадження, пов`язаного із неприбуттям особи в судове засідання без поважних причин, а саме приводу.

Ухвалою від 11.03.2026 суд вирішив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_27 привід до зали судових засідань для участі у судовому засіданні, призначеному на 12:00 год 13.03.2026.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, ОСОБА_27 на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання, призначеного на 11.03.2026 додав виписку № 1238 із медичної карти амбулаторного хворого. Згідно з нею, ОСОБА_27 з 8 по 13 березня перебував на стаціонарному лікуванні в Обласній клінічній травматологічній лікарні міста Харкова .

Суд доходить висновку, що такі доводи є необґрунтованими.

ОСОБА_27 мав можливість завчасно повідомити суд про причини своєї неявки, надати підтверджуючі документи. Повідомлення секретаря судового засідання в день засідання по телефону не є належним доказом, який би підтверджував ті обставини, на які ОСОБА_27 посилається. Потрапивши 8 березня 2026 року з переломом руки до лікарні, він мав три дні до 11 березня 2026 року на яке було призначено чергове судове засідання у цій справі повідомити суд про такі обставини та направити підтверджуючі документи.

Посилання на проведення наркозу також є необґрунтованим. Так, оперативні втручання та наркоз зазвичай одразу робляться людині, яка потрапляє в лікарню, а далі вже йде період реабілітації. До того ж, про такі обставини, ОСОБА_27 не повідомляв секретаря судових засідань по телефону. Навпаки, з його тверджень убачається, що єдиною причиною по якій він не може взяти участь у судовому засіданні з власних технічних засобів це відсутність таких засобів, адже в нього був наявний лише кнопковий телефон, який не дозволяє проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

При цьому, потрапивши в лікарню, і розуміючи, що до 11 березня 2026 року він навряд чи покине медичний заклад, не забезпечив себе засобами проведення відеоконференцзв`язку. У судове засідання 13.03.2026 здійснено привід ОСОБА_27 з лікарні в зал судового засідання Вищого антикорупційного суду. При собі в обвинуваченого був ноутбук та смартфон. ОСОБА_27 пояснив, що йому ці засоби привезли військовослужбовці, і він хотів взяти участь з них по відеоконференцзв`язку з медичного закладу. Така обставина додатково свідчить, що ОСОБА_27 мав можливість забезпечити себе такими засобами й раніше, для участі в судовому засіданні 11.03.2026, а не лише 13.03.2026, якщо це дійсно мало місце лише в цю дату.

Аналізуючи вказані факти, суд доходить висновку, що процесуальна поведінка ОСОБА_27 свідчить про затягування судового розгляду. Це проявляється у постійних проханнях про відкладення розгляду справи, періодичному перебуванні на лікарняному з різних причин, запізненнями у судові засідання, постійними переведеннями у різні військові частини, заявлення непередбачених законом клопотань, неявками у судові засідання без поважних причин. І на переконання суду така поведінка жодним чином не пов`язана з виконанням ОСОБА_27 його службових обов`язків, а лише для прикриття ними.

При цьому, ОСОБА_27 як військовослужбовець зобов`язаний був підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до військових та забезпечення впевненості суспільства в їх чесності.

Поведінка ОСОБА_27 , його неявки в судові засідання та інші обставини були підставою для застосування до нього запобіжного заходу ухвалами суду від 04.11.2025 та 18.12.2025.

Вже після застосування до ОСОБА_27 запобіжного заходу у вигляді застави, будучи належним чином повідомлений, він неодноразово не з`являвся за викликом до суду без поважних причин, а також не повідомляв про причини своєї неявки, зокрема, в судові засідання - 03.12.2025, 05.12.2025, 10.12.2025, 12.12.2025, 14.01.2026, 11.03.2026.

На час ухвалення рішення про застосування запобіжного заходу від 04.11.2025 у суду не було в розпорядженні інформації про телефонні з`єднання ОСОБА_27 .

Проаналізувавши по суті повторно обставини його неявок до 04.11.2025 у сукупності з інформацією про телефонні з`єднання ОСОБА_27 , судом було встановлено нові обставини.

Все це стало підставою для постановлення ухвали від 18.03.2026 про стягнення застави в дохід держави та застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Указані вище факти вказують на те, що процесуальна поведінка ОСОБА_27 свідчить про затягування судового розгляду.

ОСОБА_27 часто проходить лікування в медичних закладах (в основному в травматологічних відділеннях). Оскільки останні декілька років усі судові засідання проходять виключно в режимі відеоконференції, то ОСОБА_27 завжди вважає, що таке лікування заважає проводити судові засідання з власних технічних засобів. Суд постійно направляв запити до лікарень з проханням повідомити чи дозволяв його стан здоров`я проводити судові засідання в режимі відеоконференції. У відповідь лікарі жодного разу не повідомляли, що його стан здоров`я був таким, що не дозволяв брати участь у судових засіданнях. Як убачається з обставин його лікування у місті Рівне з 05.08.2025, то він не перебував постійно в госпіталі, однак приїжджав туди спеціально для участі в судових засіданнях. Зрозумівши у подальшому, що лікування не є обставиною, яка б перешкоджала його участі у судових засіданнях, ОСОБА_27 почав посилатися на нову обставину - відсутність власних технічних засобів, з яких би він міг взяти участь в режимі відеоконференції.

Постійні неявки в судові засідання без поважних причин тричі ставало підставою для накладення на нього грошових стягнень та один раз стало підставою для застосування до нього приводу.

Про неможливість прибути в судові засідання, ОСОБА_27 зазвичай повідомляє суд за півтори години до судового засідання, хоча про такі обставини вже знає за декілька днів до засідання.

Також, з поведінки обвинуваченого вбачається, що ОСОБА_27 самостійно створює собі обставини, щоб не з`являтися на виклик до суду. Як приклад - неявка 30.04.2025, коли йому потрібно було знаходитися з донькою. При цьому, незрозуміло, що заважало ОСОБА_27 взяти участь у засіданні з власних технічних засобів з житла, перебуваючи в одній кімнаті з донькою. Іншим прикладом є запис для проведення МРТ на 13.08.2025 саме в час проведення судового засідання. Як було встановлено, ОСОБА_27 не перебував весь час у госпіталі, і очевидно міг записатися для проведення МРТ в будь-який інший день. Однак, суд пішов на зустріч ОСОБА_27 і дозволив йому прибути в засідання з запізненням. Але ОСОБА_27 знову створив собі причину неприбуття - він забув сумку в маршрутці, а потім весь час призначений для розгляду справи за його обвинуваченням їздив та шукав той автобус і свою сумку. В одному з судових засідань, ОСОБА_27 півтори години перебував в укритті, однак судове засідання не відбувалося, бо він не знав як увімкнути мікрофон на комп`ютері.

Такі штучні обставини неучасті в судових засіданнях можуть створюватися за проханням ОСОБА_27 іншими особами.

ОСОБА_27 часто запізнюється в судові засідання посилаючись на повітряні тривоги, непередбачувані обставини - зламався транспорт, яким він їхав, забув сумку в автобусі, а потім її шукав.

Якщо судові засідання все ж таки відбуваються, то суд, в основному, не проводить судовий розгляд або досліджує докази сторін чи допитує свідків, а займається вирішенням постійних клопотань обвинуваченого - розгляд клопотань про зупинення судового провадження; розгляд клопотань про проведення судових засідань в режимі відеоконференції; розгляд клопотань про відкладення судового засідання з різних причин - неявка одного з адвокатів, необхідність ознайомлення нового адвоката з матеріалами справи, необхідність надати час, щоб підготувати та подати клопотання або заяву; розгляд постійних заяв про відвід прокурору, спеціалісту або складу суду; розгляд клопотань про незаконність допиту свідка; розгляд клопотань про скасування грошових стягнень; розгляд заяв про відмову від своїх захисників тощо.

Повітряні тривоги мають значення для ОСОБА_27 тільки тоді коли вони відбуваються безпосередньо в час проведення судових засідань, коли судове засідання закінчилося, то ОСОБА_27 не сидить в укритті, а без жодних проблем пересувається містом. Аналізом телефонних з`єднань ОСОБА_27 та карти повітряних тривог з сайту ІНФОРМАЦІЯ_13 установлено, що ОСОБА_27 не перебуває в укритті кожну повітряну тривогу, однак використовує повністю це своє право в час проведення судових засідань.

З 20.03.2026 по теперішній час ОСОБА_27 перебуває під вартою в ДУ « Київський слідчий ізолятор »

З березня 2026 року суд тричі призначав йому захисників в порядку ст. 49 КПК з числа адвокатів Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги.

Сам ОСОБА_27 за цей період на договірних умовах залучив трьох адвокатів, які почергово здійснювали його захист. Його адвокат ОСОБА_44 заявив клопотання про проведення двох експертиз. Однак, суд відмовив у їх проведенні. Далі адвокат заявив відвід колегії суддів, а коли суд залишив таку заяву без розгляду, то ОСОБА_27 тут же відмовився від такого адвоката.

З 1 по 9 червня 2026 року у ОСОБА_27 був захисник ОСОБА_45 , який 09.06.2026 був у судовому засіданні мав зустріч з ОСОБА_27 , однак далі самовільно залишив залу судового засідання.

12.06.2026, 16.06.2026, 17.06.2026, 18.06.2026 проведено допит обвинуваченого та суд перейшов до судових дебатів.

18.06.2026 у судових дебатах виступив прокурор.

ОСОБА_27 звернувся до суду з клопотанням про відкладення його виступу в судових дебатах та надання часу для підготовки до них.

23.06.2026 до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_26 про вступ у судову справу.

24.06.2026 від захисника ОСОБА_26 надійшла заява про відвід колегії суддів, яку судом було залишено без розгляду.

Усе це свідчить про затягування судового розгляду з метою спливу строків давності, які закінчуються у цій справі 1 грудня 2026 року.

Про факт затягування розгляду справи свідчить також наступний факт.

18.10.2024 допитувався як свідок ОСОБА_46 . Його допитав прокурор, а далі можливість для перехресного допиту надано протилежній стороні кримінального провадження - стороні захисту. Однак, захисник повідомив, що захист не готовий до допиту свідка. А тому, допит свідка продовжився 20.11.2024. Загалом сторона захисту допитувала свідка 4 судові засідання - 20.11.2024, 04.02.2025, 05.02.2025, 07.04.2025. При цьому, захист постійно задавав одні й ті ж запитання, а деякі з них по 5-6 разів, намагаючись отримати на них різні відповіді, вживав образливі висловлювання, висміювання, звинувачення у брехні, намагався дискредитувати свідка без зв`язку з предметом доказування. Як наслідок, судом прийнято рішення про припинення допиту свідка стороною захисту.

Окрім цього, про затягування розгляду справи свідчить також наступне.

18.06.2026 суд закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами та перейшов до судових дебатів. У судовому засіданні виступив прокурор, а далі таке право було надано стороні захисту, розгляд справи відкладено на 19.06.2026. Однак, незважаючи на завчасне зауваження суду щодо підготовки до судових дебатів, у цей день обвинувачений не був готовий виступати і він звернувся з заявою про неможливість належної підготовки до судових дебатів, а також просив відкласти засідання. Обвинувачений не зміг належно обґрунтувати причини, які заважали йому вчасно підготуватися до судових дебатів, однак наполягав на відкладенні судового засіданні. 23.06.2026 розпочався виступ ОСОБА_27 в судових дебатах та тривав 3,5 години. При цьому, під час свого виступу в дебатах, ОСОБА_27 постійно виходив за межі кримінального провадження, повторював одні й ті ж обставини, посилався на одні й ті ж самі докази. Лише про порушення процедури повідомлення про підозру ОСОБА_27 повторювався 5-6 разів. Оскільки ОСОБА_27 не завершив свій виступ у дебатах, то розгляд справи відкладено на 24.06.2026. У цьому судовому засіданні з`явився новий захисник ОСОБА_27 , який просив відкласти розгляд справи. Однак, суд відмовив у такому клопотанні, адже обвинувачений був забезпечений захисником з центру з надання вторинної правової допомоги, який брав участь в останніх судових засіданнях в цьому кримінальному провадженні. Виступ ОСОБА_27 в дебатах продовжився та тривав майже 2,5 години, під час якого ОСОБА_27 продовжив повторювати однакові факти, висловлював незгоду з попередніми рішеннями суду та виходив за межі кримінального провадження, а тому його виступ був зупинений. Загалом його виступ тривав 6 годин.

Такий самий спосіб затягування розгляду та зловживання процесуальними правами ОСОБА_27 застосовував і в останньому слові.

Суд, перед наданням обвинуваченому останнього слова, роз`яснив йому, що на відміну від судових дебатів, де аналізуються докази, кваліфікація злочину, процесуальні порушення тощо, в останньому слові акцент повинен бути спрямований, для прикладу на фінальному запереченні вини, каятті, вибаченні перед потерпілими, життєвих обставинах і так далі.

Проте, обвинувачений, серед іншого, почав вчергове аналізувати докази, наводити та цитувати норми законів, правові позиції судів, посилатися на конкретні аркуші справи, повторювати ті ж доводи, які були озвучені стороною захисту під час дослідження доказів, допиту обвинуваченого та судових дебатів. При цьому він неодноразово виходив за межі суті обвинувачення та не звертав уваги на зауваження головуючого, в тому числі щодо застосування класичного правового принципу «Право припиняється там, де починається зловживання».

Короткий виклад обставин справи

В обвинувальному акті прокурор стверджує, що ОСОБА_27 вчинив злочин за таких обставин.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України у ТОВ БТУ було анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.

ТОВ БТУ подало позов до ОАСК про скасування такого наказу міністерства.

Одночасно з відкриттям провадження у цій справі судом було зупинено дію наказу міністерства в частині анулювання ліцензії.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник міністерства звернувся до КААС з апеляційною скаргою. Ця справа розглядалася колегією суддів ОСОБА_47 , ОСОБА_27 та ОСОБА_48 .

Директор ТОВ БТУ хвилювався за анулювання ліцензії його підприємству, а тому звернувся до свого знайомого ОСОБА_49 , щоб в законному порядку захистити права та інтереси товариства.

Після цього, ОСОБА_50 шукаючи правову допомогу у цьому питанні, отримав контакт ОСОБА_27 , якого він вважав адвокатом, а не суддею.

Зустрівшись 15.11.2016 з ОСОБА_27 він пояснив йому суть проблеми, а той попросив час, щоб з`ясувати це питання.

На наступній зустрічі 24.11.2016 ОСОБА_50 довідався, що ОСОБА_27 не адвокат, а суддя, який до того ж входить у склад колегії суддів, яка розглядала в КААС справу ТОВ БТУ. ОСОБА_27 попросив гроші за рішення у цій справі.

Після цього, ОСОБА_50 вже на наступний день написав заяву до правоохоронних органів.

30.11.2016 відбулась зустріч між ОСОБА_51 та ОСОБА_27 . Ця зустріч вже фіксувалася за допомогою НСРД. На ній вони визначилися про суму в 5 000 доларів за рішення у справі та визначили дату її передання - 01.12.2016.

01.12.2016 ОСОБА_27 через свого помічника одержав неправомірну вигоду у сумі 5 000 доларів США за винесення судового рішення апеляційної інстанції в інтересах ТОВ БТУ .

Сторона обвинувачення інкримінує ОСОБА_27 вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища.

ОСОБА_27 з обвинуваченням не погоджується. Сторона захисту стверджує, що правоохоронцями у цьому кримінальному провадженні було здійснено провокацію злочину, а частина доказів сторони обвинувачення є неналежними та недопустимими.

Отож, в цьому кримінальному провадженні суд має з`ясувати такі питання:

I. Чи винен ОСОБА_27 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України?

II. Якщо так, то яке покарання буде справедливим для нього?

III. Що належить вчинити з речовими доказами, документами та заходами забезпечення кримінального провадження? На кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі?

У пошуках відповідей на ці запитання суд зважав на такі міркування.

I. Чи винен ОСОБА_27 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України?

Суд переконаний, що докази поза розумним сумнівом свідчать, що ОСОБА_27 є винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах третьої особи, дій з використанням наданої йому влади.

Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК України).

Аналіз ч. 1 ст. 11 та ч. 3 ст. 368 КК України, в розрізі формулювання висунутого обвинувачення, вказує на те, що відповідальність за ч. 3 ст. 368 КК України настає, зокрема, якщо доказами поза розумним сумнівом підтверджено, що:

a. ОСОБА_27 є службовою особою, яка займає відповідальне становище;

b. і він одержав грошові кошти для себе;

с. які є неправомірною вигодою;

d. за вчинення ним будь-якої дії в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду;

e. з використанням наданої йому влади та службового становища;

f. при цьому дії ОСОБА_27 повинні бути винними.

Підтвердження доказами (належними, допустимими та достовірними) кожного з наведених елементів поза розумним сумнівом свідчитиме про доведення вини обвинуваченого. Відсутність таких доказів щодо якогось з елементів вказуватиме на невинуватість особи або ж на необхідність, за певних умов, перекваліфікації його дій.

a. ОСОБА_27 є службовою особою, яка займає відповідальне становище, суб`єктом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України

Відповідно до пункту 1 примітки до ст. 364 КК України службовими особами у статті 368 цього Кодексу є особи, які постійно здійснюють функції представників влади.

Судову владу реалізовують судді (ч. 2 ст. 1 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

Окрім того, в тому числі судді, є службовими особами, які займають відповідальне становище (пункт 2 примітки до ст. 368 КК України).

Отож, суддя згідно з наведеними нормами, є представником судової влади та службовою особою, що займає відповідальне становище.

Указом Президента України від 20.03.1996 ОСОБА_27 призначено суддею арбітражного суду Харківської області [доказ 15].

У подальшому, 09.09.2010 ОСОБА_27 обрано суддею КААС безстроково [доказ 11]. 04.10.2010 його зараховано до штату цього суду [доказ 23].

Отож, ОСОБА_27 будучи суддею, здійснював функції представника судової влади та на час описаних у обвинувальному акті подій, був службовою особою, яка займає відповідальне становище.

b. ОСОБА_27 одержав грошові кошти для себе

Одержання передбачає будь-який спосіб прийняття неправомірної вигоди.

До ОАСК надійшов позов ТОВ БТУ до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування наказу міністерства від 28.09.2016 № 362 «Про видачу, переоформлення, відмови у видачі та анулювання ліцензій» в частині анулювання ТОВ БТУ ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами. Одночасно з позовом, до суду надійшло клопотання ТОВ БТУ про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу в частині анулювання ТОВ БТУ ліцензії . 25.10.2016 відкрито провадження у цій адміністративній справі № 826/16498/16 та призначено справу до судового розгляду [доказ 19]. У цей же день, ухвалою суду клопотання ТОВ БТУ про вжиття заходів забезпечення позову задоволено, зупинено дію наказу міністерства в частині анулювання ТОВ БТУ ліцензії [доказ 18].

На ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову представник Міністерства екології та природних ресурсів України подав апеляційну скаргу [доказ 78]. Ухвалою КААС від 09.11.2016 було відкрито апеляційне провадження [доказ 16] та призначено справу до апеляційного розгляду на 17.11.2016 [доказ 17].

Пізніше, розгляд апеляційної скарги було призначено на 01.12.2016 об 11:50 год у складі колегії суддів - ОСОБА_52 , ОСОБА_27 та ОСОБА_53 [доказ 8].

Директор ТОВ БТУ звернувся за допомогою до свого знайомого ОСОБА_54 . Потрібно було з`ясувати, що потрібно зробити в законному порядку для того, щоб захистити права та інтереси товариства, які документи потрібно зібрати для прийняття рішення на користь ТОВ БТУ. ОСОБА_50 погодився допомогти директору. Така допомога полягала саме в отриманні необхідної інформації і не передбачала участі ОСОБА_49 у судових засіданнях в суді. Водночас, 15.11.2016 директор надав йому довіреність. Нею, він уповноважив ОСОБА_49 бути представником товариства з усіма належними повноваженнями у всіх без винятку установах, підприємствах та організаціях (у тому числі в судах будь-якої інстанції по всіх категоріях справ з усіма правами) тощо [доказ 6 та показання свідка ОСОБА_49 ].

Для допомоги ТОВ БТУ , щоб у підприємства не забрали ліцензію, ОСОБА_50 зустрічався з адвокатами та юристами в Києві. Він був на якійсь нараді і йому порекомендували адвоката ОСОБА_27 як грамотну людину, яка може допомогти у цій справі. Дали його номер телефону. Він вважав, що ОСОБА_27 допоможе правильно скласти документи, в правильному руслі направить на вирішення цього питання. На той час він не знав, що ОСОБА_27 це не адвокат, а суддя. Він подзвонив ОСОБА_27 і сказав йому, що його рекомендували як людину, яка може проконсультувати. ОСОБА_27 вислухав проблему і сказав приїхати на вулицю Московську 8 на розмову [показання свідка ОСОБА_49 ].

15.11.2016 відбулася перша зустріч між ОСОБА_51 та ОСОБА_27 біля приміщення КААС на вулиці [показання свідка ОСОБА_49 , показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. Під час цієї зустрічі, вони познайомилися. ОСОБА_50 детально пояснив суть проблеми ОСОБА_27 та запитав чи може той допомогти як адвокат і професійний юрист у вирішенні такого питання. ОСОБА_27 попросив дати йому документи у справі, взяв його номер, пообіцяв подзвонити йому і вони попрощалися до з`ясування цього питання [показання свідка ОСОБА_49 ].

24.11.2016 відбулася друга зустріч між ОСОБА_51 та ОСОБА_27 біля приміщення КААС на вулиці [показання свідка ОСОБА_49 , показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. Під час цієї зустрічі, ОСОБА_27 вказав про серйозність такого питання і попросив гроші за рішення у справі. Він на пальцях показав від 3 до 5 тисяч доларів США в залежності від складності справи [показання свідка ОСОБА_49 ].

Зрозумівши, що з нього вимагають неправомірну вигоду, 25.11.2016 ОСОБА_50 звернувся з заявою про вчинення злочину. У ній він повідомив, що під час бесіди з суддею ОСОБА_27 останній висунув вимогу про передачу йому грошових коштів у розмірі 5 000 доларів США для колегії суддів, які розглядають справу, за вирішення питання на користь ТОВ БТУ . У іншому випадку, колегією суддів буде винесено рішення не на користь ТОВ БТУ [доказ 2 та показання свідка ОСОБА_49 ]. Цього ж дня, відповідні відомості внесено до ЄРДР [доказ 1].

Чергова зустріч між ОСОБА_51 та ОСОБА_27 планувалася на 30.11.2016 о 13:45 год неподалік Деснянського районного суду міста Києва . У визначений час, ОСОБА_50 прибув на місце зустрічі та намагався зателефонувати судді, однак, не додзвонився до нього. А тому, він о 13:50 год подзвонив помічнику судді ОСОБА_27 - ОСОБА_55 та запитав чи у правильне місце він приїхав. Помічник повідомив, що суддя проживає неподалік того місця і він 10 хв тому вийшов. Через декілька хвилин, о 13:54 год ОСОБА_27 зателефонував ОСОБА_56 та сказав, що він приїде через 5 хв, попросив його перейти через дорогу навпроти суду [докази 29, 35, 36 та показання свідка ОСОБА_49 і показання обвинуваченого ОСОБА_27 ].

У цей же день, о 14:00 год ОСОБА_27 приїхав на місце зустрічі, ОСОБА_50 сів в автомобіль судді і між ними відбулася розмова. ОСОБА_27 запитав - «В общем у вас без изменений? Правильно?» ОСОБА_50 підтвердив попередні домовленості про 5 000 доларів США, однак запитав у якій потрібно валюті. На це ОСОБА_27 відповів - «Это все равно. Лучше конечно это в твердой, это лучше». Суддя пояснив словами та жестами це так, що в гривнях буде занадто великий і незручний їх об`єм. Пізніше в розмові, ОСОБА_50 сказав, що може не встигнути обміняти гроші та запитав - «а если часть так, а часть так?». ОСОБА_27 погодився на це. Також, вони обговорили час передачі грошей. ОСОБА_27 сказав, що до нього слід приїхати наступного дня (тобто 01.12.2016) о 08:30 год без попереднього узгодження. ОСОБА_50 запитав чи не буде проблем з винесенням рішення. На це, ОСОБА_27 відповів, що один з членів колегії може бути проти винесення рішення на користь ТОВ БТУ. ОСОБА_50 запитав коли можна буде отримати рішення. ОСОБА_27 відповів, що резолютивну (коротку) частину рішення можна буде отримати після проведення усіх запланованих судових засідань на той день, а повний текст рішення через 5 днів. О 14:07 год зустріч закінчилася [доказ 30 та показання свідка ОСОБА_49 ].

01.12.2016 (у день призначеного судового засідання та обумовленого напередодні дня передачі грошових коштів) складено протокол про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів. Під час цієї слідчої дії грошові кошти у сумі 5 000 доларів США (50 купюр по 100 доларів США) з відповідними серіями та номерами були перераховані, складені в стопку та поміщені в вітальний конверт з червоним орнаментом і вручені ОСОБА_57 . Додатком до протоколу є ксерокопії купюр на 13 аркушах [докази 33, 34 та показання свідків ОСОБА_49 і ОСОБА_58 ].

Того ж дня, о 08:32 год ОСОБА_50 приїхав до будівлі КААС та зателефонував ОСОБА_27 , останній сказав, що потрібно трошки почекати і щоб той зайшов в кафе « Северин Наливайко ». ОСОБА_50 погодився і сказав, що буде його очікувати. Він зайшов до кафе і сів за стіл. О 09:04 год до ОСОБА_49 прийшов помічник судді ОСОБА_59 , який сказав, що ОСОБА_27 його відправив до нього, адже сам суддя не може підійти. ОСОБА_50 захотів поговорити з суддею по телефону, однак той не взяв слухавку та запитав у помічника, чи може той його набрати. ОСОБА_59 погодився, подзвонив ОСОБА_27 , сказав, що з ним хоче поговорити ОСОБА_50 і передав йому слухавку. ОСОБА_27 сказав, що він зараз зайнятий і щоб вони «поспілкувалися без нього». Їх розмова по телефону завершилася і ОСОБА_50 сказав помічнику, що засідання буде об 11:50 год, а якщо воно буде «успішне», то щоб помічник або суддя його про це повідомили, адже вони домовлялися, що він сьогодні зможе забрати рішення. ОСОБА_59 сказав, що він цих нюансів не знає і перекаже цю інформацію судді. Після цього, ОСОБА_50 передав конверт з грошима ОСОБА_55 та сказав - «Здесь все, как мы и договорились». Після цього вони попрощалися, і помічник пішов, йому подзвонив ОСОБА_27 та запитав, чи той вже йде. ОСОБА_59 відповів, що вже вийшов. ОСОБА_27 сказав - «Давай швиденько, вообщем-то дивись навколо». В подальшому, ОСОБА_59 в будівлі КААС передав конверт з грошима у сумі 5 000 доларів США ОСОБА_27 . Водночас, про вміст конверту ОСОБА_59 не був обізнаний, адже не відкривав його, а лише передав його ОСОБА_27 [докази 22, 29, 30, 31, 34, 35, 36 та показання свідків ОСОБА_49 і ОСОБА_60 ].

01.12.2016, у період часу з 13:15 по 18:47 год проведено обшук службового кабінету судді ОСОБА_27 , в ході якого, проведено особистий обшук останнього. У правій кишені брюк виявлено білий паперовий конверт з візерунком у стилі українського орнаменту, в якому виявлено 5 000 доларів США по 100 доларів США з відповідними серіями та номерами, що були вручені ОСОБА_56 згідно з протоколом про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів [докази 13, 20, 34 та показання свідка ОСОБА_58 ]. О 18:47 год, по завершенню обшуку кабінету, ОСОБА_27 був затриманий працівниками правоохоронних органів [доказ 14].

Згідно з висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз від 14.02.2017 № 121/1, надані на дослідження банкноти номіналом 100 доларів США з відповідними серіями та номерами на загальну суму 5 000 доларів США, відповідають зразкам грошових знаків Федерального резервного банку США номіналом 100 доларів, які знаходяться в офіційному грошовому обігу [доказ 37].

Отож, 01.12.2016 ОСОБА_27 , безпосередньо для себе одержав грошові кошти у сумі 5 000 доларів США через свого помічника ОСОБА_60 , який передав йому конверт з грошима, однак не був обізнаний про вміст такого конверту.

c. Грошові кошти, які одержав ОСОБА_27 є неправомірною вигодою

Згідно з приміткою до ст. 3641 КК України у статті 368 цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти, зокрема, грошові кошти, які одержують без законних на те підстав.

Як було встановлено вище, ОСОБА_27 , на момент згадуваних подій, був суддею КААС. Він одержав від ОСОБА_49 5 000 доларів США.

Згідно зі ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Вона складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (ч. 1 та ч. 2 ст. 135 згаданого Закону).

Окрім того, у відповідності до ч. 2 ст. 54 цього ж закону, суддя не може поєднувати свою діяльність із підприємницькою, адвокатською діяльністю, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу (крім викладацької, наукової чи творчої), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Оскільки ОСОБА_50 не є розпорядником коштів Державного бюджету України, відсутні відомості про те, що ОСОБА_27 міг отримати кошти у зв`язку зі здійсненням ним викладацької, наукової чи творчої діяльності, отож грошові кошти в сумі 5 000 доларів США ОСОБА_27 одержав без законних на те підстав, тому вони є неправомірною вигодою.

d. За неправомірну вигоду ОСОБА_27 , як член колегії, мав відмовити у задоволенні апеляційної скарги Міністерства екології та природних ресурсів України , тобто, прийняти рішення у справі на користь та в інтересах ТОВ БТУ .

Як було вже встановлено раніше у вироку, в суді першої інстанції було прийнято рішення про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу міністерства в частині анулювання ТОВ БТУ ліцензії . Не погоджуючись з таким рішенням, представник міністерства подав апеляційну скаргу, розгляд якої здійснювала колегія суддів КААС, до якої входив ОСОБА_27 .

У своїй заяві про злочин ОСОБА_50 вказав, що ОСОБА_27 висунув вимогу про передачу йому грошових коштів за прийняття рішення на користь ТОВ БТУ [доказ 2 та показання свідка ОСОБА_49 ].

Під час зустрічі заявника з суддею в його автомобілі напередодні передання йому грошей, ОСОБА_27 підтвердив попередні домовленості. На хвилювання ОСОБА_49 чи буде рішення прийнято на користь ТОВ БТУ , ОСОБА_27 сказав, що ніяких проблем з рішенням не буде. При цьому, він зазначив, що можлива окрема думка одного з суддів колегії, яка не вплине на кінцеве рішення в справі [доказ 29 та показання свідка ОСОБА_49 ].

Ухвалою колегії суддів КААС від 01.12.2016 апеляційну скаргу представника Міністерства екології та природних ресурсів України залишено без задоволення, а ухвалу судді ОАСК від 25.10.2016 - без змін [доказ 50].

Отож, за неправомірну вигоду у розмірі 5 000 доларів США ОСОБА_27 мав відмовити у задоволенні апеляційної скарги Міністерства екології та природних ресурсів України , тобто, прийняти рішення у справі на користь та в інтересах ТОВ БТУ .

При цьому, виконання чи невиконання службовою особою відповідних дій перебуває за межами об`єктивної сторони злочину за ст. 368 КК України, відповідальність настає незалежно від того, до чи після вчинення цих дій було одержано хабар, був чи не був він обумовлений до їх вчинення, виконала чи не виконала службова особа обумовлене, збиралася чи ні вона це робити (п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про хабарництво»).

Отож, одержання ОСОБА_27 неправомірної вигоди до постановлення ухвали КААС у справі, обставини постановлення такої ухвали колегією КААС, до якої окрім ОСОБА_27 входили ще двоє суддів не впливають на висновки суду та правову кваліфікацію дій ОСОБА_27 .

При цьому, в обвинувальному акті йдеться про те, що ОСОБА_27 обвинувачується за ч. 3 ст. 368 КК України в одержанні неправомірної вигоди за вчинення ним дій в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду.

Однак, суд не може погодитися з таким формулюванням обвинувачення та вважає за необхідне змінити його, у зв`язку з наступним.

У статті 368 КК України зазначається про дві групи суб`єктів в інтересах кого, службова особа повинна вчинити (або не вчинити) певні дії: 1) в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду; 2) в інтересах третьої особи. Третя особа, в інтересах якої винний за неправомірну вигоду має вчинити певні дії з використанням наданої йому влади чи службового становища - це будь-яка особа (окрім того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду), зокрема, й юридична особа. Отже, ця норма передбачає також ситуацію, коли одна особа надає неправомірну вигоду, однак, дії, які службова особа виконує, стосуються інтересів зовсім іншої особи.

І хоча ОСОБА_50 , який надав неправомірну вигоду судді був представником ТОВ БТУ , дії, які вчинив ОСОБА_27 , безпосередньо стосуються інтересів юридичної особи - ТОВ БТУ , а не фізичної особи - ОСОБА_54 .

В цій частині, суд визнає доведеним формулювання обвинувачення, за яким, ОСОБА_27 , як службова особа, яка займає відповідальне становище одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення ним дій в інтересах третьої особи, а саме ТОВ БТУ .

Зміна формулювання обвинувачення судом, в даному випадку, не призводить до зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення та обсягу обвинувачення.

e. прийняття рішення на користь та в інтересах ТОВ БТУ ОСОБА_27 вчинив з використанням наданої йому влади

Використання службовою особою влади чи службового становища передбачає використання тих повноважень, якими службова особа наділена у зв`язку із зайняттям нею певної посади або здійсненням певної діяльності. Така особа діє в сфері своєї компетенції, вчиняє дії, які вона в принципі має повноваження вчиняти, перебуваючи на відповідній посаді (п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про хабарництво»).

Використання службового становища - це використання своїх повноважень і можливостей, пов`язаних із займаною посадою.

Використання влади - це використання повноважень і можливостей службовою особою, яка є представником влади.

Судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до ст. 129 Конституції України судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

Згідно з нормами КАСУ, в редакції станом на час вчинення злочину:

суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову (ч. 1 ст. 117 КАСУ);

клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 118 КАСУ);

ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена (ч. 6 ст. 118 КАСУ);

сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 185 КАСУ);

отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження (ч. 2 ст. 189 КАСУ);

апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження (ч. 1 ст. 195-1 КАСУ);

апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою (ч. 1 ст. 196 КАСУ);

усі питання, що виникають при судовому розгляді адміністративної справи колегією суддів, вирішуються більшістю голосів суддів (ч. 1 ст. 25 КАСУ);

суд - суддя адміністративного суду, який розглядає і вирішує адміністративну справу одноособово, колегія суддів адміністративного суду (п. 3 ч. 1 ст. 3 КАСУ)

за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін (п. 1 ч. 1 ст. 199 КАСУ);

розглянувши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу в разі залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін (п. 1 ч. 1 ст. 205 КАСУ).

ОСОБА_27 , будучи суддею колегії суддів КААС мав залишити апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України без задоволення, а судове рішення ОАСК про вжиття заходів забезпечення позову без змін.

Розглядаючи вказану справу та постановляючи ухвалу суддя ОСОБА_27 діяв як суд та керувалася нормами КАСУ.

До кола його повноважень, як судді колегії суддів входило здійснювати апеляційний розгляд апеляційної скарги, задавати питання учасникам справи, з`ясовувати обставини в адміністративній справі, а також інші обставини на які посилаються особи, як на підставу своїх вимог і заперечень, своїм голосом вирішувати питання за наслідками розгляду апеляційної скарги, зокрема, щодо залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.

Дії, які ОСОБА_27 мав вчинити та виконав за неправомірну вигоду входили до його компетенції.

Отож, ОСОБА_27 , будучи представником судової влади використовуючи свої суддівські повноваження і можливості, розглядаючи апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України та відмовляючи у її задоволенні, тобто, приймаючи рішення на користь ТОВ БТУ , використав надану йому владу.

Разом з тим, у обвинувальному акті вказано про те, що ОСОБА_27 одержав неправомірну вигоду за вчинення ним дій з використанням наданої йому не лише влади, а й службового становища.

Однак, суд не може погодитися з таким формулюванням обвинувачення та вважає за необхідне виключити його, у зв`язку з наступним.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 27.11.2023 у справі № 991/3966/20 детально проаналізувала співвідношення між формами кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, тобто зловживанням владою та зловживанням службовим становищем.

У рішенні Верховний Суд зазначає наступне: законодавець визначив дві альтернативні форми суспільно небезпечного діяння у складі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК, а саме:

- зловживання владою, тобто використання службовою особою влади всупереч інтересам служби;

- зловживання службовим становищем, тобто використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби.

Суб`єктом зловживання владою є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а суб`єктом зловживання службовим становищем - ті особи, які обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням.

Тобто суб`єктом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК, є службова особа, яка може бути або представником влади, або іншою службовою особою.

Представники влади відрізняються від інших категорій службових осіб публічного права тим, що мають право висувати вимоги та приймати рішення, обов`язкові для виконання фізичними і юридичними особами незалежно від їх підлеглості або відомчої приналежності, здійснювати інші владні повноваження.

Попри те, що зловживання владою та зловживання службовим становищем визначені як об`єктивна сторона в межах однієї статті закону України про кримінальну відповідальність, ці діяння є альтернативними. Пред`явлене особі за цими діяннями обвинувачення повинно бути конкретним та містити чіткий виклад об`єктивної сторони складу інкримінованого кримінального правопорушення.

І хоча ОСОБА_27 обвинувачується за ст. 368 КК України, однак в диспозиції цієї норми також йдеться про вчинення дій службовою особою з використанням наданої йому влади чи службового становища.

А тому, висновки об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 991/3966/20 щодо розмежування понять «використання влади» та «використання службового становища» суд уважає релевантними у даному випадку.

Отож, ОСОБА_27 , будучи суддею, здійснював функції представника судової влади. При цьому, він не поєднував здійснення своїх функцій представника влади із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. Тобто, він не керував певним колективом чи напрямком діяльності тощо.

А тому, ОСОБА_27 одержав неправомірну вигоду за вчинення ним дій з використанням наданої йому влади.

f. Дії ОСОБА_27 , що полягали в одержанні неправомірної вигоди є винними

Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності (ст. 23 КК України).

Аналіз диспозиції частин 1 та 3 статті 368 КК України дає можливість зробити висновок, що суб`єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом. Неможливо отримати неправомірну вигоду необережно.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 КК України прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Усвідомлення означає розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об`єкта, предмета, об`єктивної сторони складу злочину, а також, розуміння його суспільної небезпеки.

Передбачення - це розумове уявлення особи про результати своєї дії. Під час вчинення злочину винний усвідомлює зміст конкретних наслідків його діяння, їх суспільно небезпечний характер (шкода, яка буде заподіяна об`єктам посягання), а також неминучість або можливість настання таких наслідків.

А під бажанням слід розуміти прагнення досягти конкретного результату, що передбачає свідому і цілеспрямовану діяльність особи. Бажання - це воля, спрямована на досягнення чітко визначеної мети.

Іншими словами, сторона обвинувачення повинна довести, що ОСОБА_27 , отримуючи неправомірну вигоду, усвідомлював суспільно небезпечний характер вчинюваних ним дій, передбачав їх протиправні наслідки, а також бажав їх настання.

Про наявність усвідомлення та передбачення ОСОБА_27 суспільної небезпеки одержання ним неправомірної вигоди та бажання вчинити це, свідчать фактичні обставини справи.

Доказами встановлено, що ОСОБА_27 допускав позапроцесуальне спілкування з представником ТОВ БТУ ОСОБА_51 щодо розгляду адміністративної справи в КААС, суддею колегії суддів якої був ОСОБА_27 . Таке спілкування відбувалось по телефону, а також під час особистих зустрічей без присутності інших осіб. І хоча ОСОБА_50 не був безпосереднім учасником судових засідань, ОСОБА_27 розумів, що він має пряме відношення до товариства, яке було позивачем у цій справі у суді першої інстанції [докази 22, 29, 30, 31, 34, 35, 36 та показання свідка ОСОБА_49 і показання обвинуваченого ОСОБА_27 ].

Під час особистих зустрічей, вони обговорювали питання розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_27 надавав свої консультації та рекомендації. Також, вони обговорювали суму неправомірної вигоди та її валюту, час та місце її передання, можливість отримання тексту рішення у справі. Також, ОСОБА_27 повідомляв ОСОБА_49 про те, що один з суддів колегії може бути проти такого рішення і напише у справі окрему думку [докази 22, 29, 30, 31, 34, 35, 36 та показання свідка ОСОБА_49 ].

З досліджених доказів також убачається, що ОСОБА_27 був обізнаний з формами та методами роботи правоохоронних органів, проявляв високий рівень підготовки та конспіративності власних дій, вів себе максимально обережно, намагався обрати для себе максимально безпечні форми спілкування та передання неправомірної вигоди [докази 13, 22, 29, 30, 31, 34, 35, 36 та показання свідків ОСОБА_49 і ОСОБА_60 ].

Перші дві зустрічі між ОСОБА_51 та ОСОБА_27 відбувалися не в кабінеті ОСОБА_27 , а біля приміщення КААС, без зайвих свідків. Суддя просив його відійти від входу в суд метрів 50-70, бо на вході висіли камери, які могли зафіксувати їх зустріч.

На третій зустрічі 30.11.2016 в автомобілі, коли ОСОБА_50 почав розмову про ТОВ БТУ, то ОСОБА_27 одразу зробив гучніше радіо та не вербально показав ОСОБА_56 говорити тихіше. Під час цієї зустрічі, ОСОБА_27 намагався спілкуватися в завуальованій формі щодо грошових коштів, докладав зусиль не вживати прямих фраз щодо грошей - «если он от трехи откажется, а мы по штуке».

На цій зустрічі ОСОБА_27 не заперечував проти передачі йому грошових коштів, не вказував на протизаконність таких дій. Навпаки, своєю поведінкою ОСОБА_27 демонстрував розуміння вчинення ним незаконних дій.

ОСОБА_27 використовував як мінімум три номери телефону - НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , під час обшуку в його кабінеті було виявлено сім мобільних телефонів. Для контакту з ОСОБА_51 він використовував різні номери, зокрема, й телефонував з номеру свого помічника ОСОБА_60 з метою уникнення повного контролю чи ідентифікації. Окрім цього, для комунікації з ОСОБА_51 ОСОБА_27 використовував свого помічника ОСОБА_60 , який отримував від ОСОБА_27 певну інформацію та передавав її по телефону.

В обумовлений ними день передання неправомірної вигоди ОСОБА_50 приїхав до будівлі КААС зателефонував ОСОБА_27 , а далі чекав його в кафе. До ОСОБА_49 прийшов не ОСОБА_27 , а його помічник, який сказав, що ОСОБА_27 його відправив до нього [докази 22, 29, 30, 31, 34, 35, 36 та показання свідків ОСОБА_49 і ОСОБА_60 ].

Тобто, саме ОСОБА_59 , який не був обізнаний про незаконні дії ОСОБА_27 , був залучений 01.12.2016 до безпосередньої передачі неправомірної вигоди від ОСОБА_49 до ОСОБА_27 . Це свідчить про спробу дистанціюватися від безпосереднього одержання неправомірної вигоди, а у випадку затримання помічника «на гарячому», перекласти відповідальність на нього ж. ОСОБА_27 побоювався бути викритим.

Отож, ОСОБА_27 допускав позапроцесуальне спілкування з ОСОБА_51 щодо розгляду апеляційної скарги в КААС. Він був обізнаний з формами та методами роботи правоохоронних органів. Під час спілкування, він вів себе максимально обережно, намагався використовувати заходи конспірації. Він шукав безпечні способи для спілкування з ОСОБА_61 . Під час особистих зустрічей, вони обговорювали питання розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_27 надавав свої консультації та рекомендації. Також, вони обговорювали суму неправомірної вигоди та її валюту, час та місце її передання, можливість отримання тексту рішення у справі.

ОСОБА_27 побоювався бути викритим, розумів, що такі дії можуть бути зафіксовані камерами відеоспостереження або сторонніми особами, а тому відправив в кафе свого помічника.

Коли 01.12.2016 ОСОБА_27 відправляв свого помічника на зустріч з ОСОБА_51 він чітко розумів, що ОСОБА_50 приїхав, щоб передати неправомірну вигоду за вирішення справи в КААС на користь ТОВ БТУ .

Далі, вже в приміщенні КААС від свого помічника він отримав конверт з грошима, який далі знайшли в правій кишені штанів ОСОБА_27 .

Відповідно до п. «ґ» ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» суддям забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе.

Згідно зі ст. 2 Кодексу суддівської етики суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов`язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Він не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим.

За змістом ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» та ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя, у разі надходження йому пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язаний невідкладно відмовитися від пропозиції, за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію, залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників та письмово повідомити про таку пропозицію спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Згідно з вимогами законодавства та зважаючи на значний досвід роботи ОСОБА_27 на посаді судді, він повинен був розуміти протиправність одержання будь-яких грошових коштів, а також недопустимість надання суддею при здійсненні правосуддя обіцянок щодо вирішення справи у ній певним чином на користь будь-яких осіб.

Отож, ОСОБА_27 , отримуючи неправомірну вигоду від ОСОБА_49 , усвідомлював суспільно небезпечний характер вчинюваних ним дій, передбачав їх протиправні наслідки, а також бажав їх настання, тобто вчинив злочин із прямим умислом.

Позиції сторін

Прокурор підтримав обвинувачення, сформульоване в обвинувальному акті. Зазначив, що докази є належними та допустимими, доводять обставини викладені в обвинувальному акті.

У зв`язку з цим, просив визнати ОСОБА_27 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. З урахуванням тяжкості вчиненого корупційного злочину, відсутності обставин, які обтяжують чи пом`якшують покарання, призначити ОСОБА_27 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України покарання у вигляді 9 (дев`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах судової влади, правоохоронних органах, а також здійснювати професійну адвокатську діяльність строком три роки, з конфіскацією усього належного майна.

ОСОБА_27 винуватим себе не визнав.

Серед іншого, захисники та обвинувачений зазначили, що мала місце провокація на одержання грошових коштів (i), порушено порядок вручення ОСОБА_27 повідомлення про підозру, зокрема, воно підписане не керівником САП (іі), а також низка доказів у справі є недопустимими (iiі).

і. Чи було спровоковано ОСОБА_27 на одержання неправомірної вигоди.

Захисник ОСОБА_27 звернувся з заявою про провокацію злочину [доказ 40].

У заяві йдеться про те, що відносно ОСОБА_27 з боку правоохоронних органів відбулася провокація вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Заявник у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_50 є заявником ще як мінімум у шістьох кримінальних провадженнях, де обвинувачуються особи за аналогічними корупційними статтями КК України за начебто вирішення для ОСОБА_49 різнопредметних питань:

1) в Шевченківському районному суді міста Києва перебував на розгляді обвинувальний акт відносно ОСОБА_62 , який працював на посаді керівника апарату Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за ч. 2 ст. 369-2 КК України. В цьому провадженні ОСОБА_50 заявив, що ОСОБА_63 повідомив, що він спробує вплинути на членів ради для прийняття рішень про видачу ліцензії провайдера програмної послуги. У вироку зазначено, що ОСОБА_50 з власної ініціативи прийшов в кабінет ОСОБА_62 та прохав останнього посприяти у вирішенні питання. В результаті ОСОБА_63 був засуджений та йому призначено покарання у виді 17 000 гривень штрафу;

2) в Київському районному суді міста Полтави перебував на розгляді обвинувальний акт відносно ОСОБА_64 за ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369 КК України. В цьому кримінальному провадженні ОСОБА_50 повідомив правоохоронні органи про те, що посадові особи ГУ Держгеокадастру у Полтавській області у нього вимагають грошові кошти за видачу наказів про дозвіл на розроблення проекту землеустрою та подальше його затвердження;

3) у ВАКС перебував на розгляді обвинувальний акт відносно ОСОБА_65 за ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України та ОСОБА_66 за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України. У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_50 заявив про протиправну вимогу від цих осіб в обмін на забезпечення виділення необхідної земельної ділянки ОСОБА_56 надання погоджень та укладення відповідного договору довгострокової оренди в майбутньому;

4) в Шевченківському районному суді міста Києва перебуває на розгляді обвинувальний акт відносно ОСОБА_67 та ОСОБА_68 за ч. 4 ст. 190 КК України. В цьому провадженні ОСОБА_50 заявив, що від нього як представника ТОВ « ТРЕЙД ІН АВТО » вимагали неправомірну вигоду за допуск до участі в аукціонних торгах та реалізацію об`єкта нерухомості, належного ТОВ « Укрпромінвестгруп »;

5) у ВАКС на розгляді перебував обвинувальний акт відносно судді ОСОБА_69 за ч. 3 ст. 368 КК України. В межах цього кримінального провадження ОСОБА_50 повідомив правоохоронні органи про те, що під час розгляду в ОАСК у справі № 826/16498/16 заяви про забезпечення позову суддя ОСОБА_70 висунула вимогу ОСОБА_56 передати грошові кошти для вирішення питання на користь ТОВ БТУ ;

6) Київською місцевою прокуратурою № 7 здійснюється досудове розслідування за підозрою ОСОБА_71 за ч. 3 ст. 369-2 КК України. В цій справі йдеться про отримання 10 000 доларів США як неправомірну вигоду за здійснення впливу на службових осіб Ритуальної служби СКП « Спецкомбінат ПКПО » щодо виділення місця для поховання.

У справах відносно ОСОБА_64 , ОСОБА_69 , ОСОБА_65 та ОСОБА_27 експертизи проводила одна й та ж експертна установа - УНДІ спеціальної техніки та судових експертиз СБУ . А в трьох експертизах, її проводив один і той самий експерт.

ОСОБА_50 подавав заяви про вчинення злочину відносно ОСОБА_64 , ОСОБА_27 та ОСОБА_65 і ОСОБА_66 в один і той самий правоохоронний орган - ГУ БКОЗ СБУ .

В кримінальних провадженнях відносно ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_67 і ОСОБА_68 ряд слідчих дій було проведено одним і тим же співробітником СБУ - ОСОБА_72 .

В кримінальних провадженнях відносно ОСОБА_69 і ОСОБА_27 ряд слідчих дій було проведено одним і тим же співробітником СБУ - ОСОБА_73 . Також, у цих же провадження ще ряд слідчих дій було проведено одним і тим же співробітником СБУ - ОСОБА_74 .

В кримінальних провадженнях відносно ОСОБА_69 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 і ОСОБА_27 прокурорами видавалися доручення на проведення слідчих дій на ім`я ОСОБА_75 .

З аналізу телефонних дзвінків убачається близько 300 вхідних та вихідних дзвінків у період з 11.01.2016 по 24.04.2016 між ОСОБА_51 та працівником СБУ ОСОБА_76 , що свідчить не про звичайні стосунки дружнього характеру.

З телефонних дзвінків між ОСОБА_51 та ОСОБА_77 / ОСОБА_78 вбачається, що саме ОСОБА_50 був ініціатором. Такі дзвінки він здійснював одразу після спілкування з ОСОБА_72 .

Указане, на думку захисника, свідчить, що дії ОСОБА_49 являють собою провокацію надання неправомірної вигоди особам, які є підозрюваними/обвинуваченими у тих 6 кримінальних провадженнях, де він є заявником.

Тісне спілкування з працівниками правоохоронних органів до подання заяв про вчинення злочину і після закінчення НСРД дає підстави вважати, що ОСОБА_50 від самого початку діяв під керівництвом та впливом оперативних працівників правоохоронних органів.

У своїх показаннях обвинувачений ОСОБА_27 також указував про провокацію злочину зі сторони правоохоронних органів та за участі системного заявника ОСОБА_49 [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ].

ОСОБА_27 вважає, що кримінальне провадження стосовно нього було штучно створеним з метою усунути його з посади судді, а також із конкурсу на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду . В листопаді 2016 року він подав пакет документів для участі у такому конкурсі. Він був конкурентом судді ВАСУ ОСОБА_79 [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ].

Також, ОСОБА_27 вказав, що він як суддя КААС розглядав резонансні справи, у тому числі виборчі, в яких займав принципово незалежну позицію і приймав рішення відповідно до свого переконання та совісті як суддя. Зокрема, він розглядав справу, яка стосувалася спору між ОСОБА_80 та ОСОБА_81 . Його рішення не влаштовували високопосадовців, які намагалися втручатися в такі справи. А тому, його хотіли усунути через це і замовили це кримінальне провадження. Він звертався до Генерального прокурора з листом про знищення доказів у справі. Також, він слухав виборчу справу ОСОБА_82 , на якого потім була порушена кримінальна справа, адже він щось не поділив з Президентом України ОСОБА_83 . Він своїм рішенням зобов`язав зареєструвати ОСОБА_82 як кандидата в депутати. Таке його рішення не сподобалося Банковій. Це рішення оскаржувалося у вищій інстанції і було залишено без змін. Саме це і стало підставою для його переслідування. Після цієї справи, в нього розбили вікно в автомобілі. Проти нього намагалися відкрити іншу кримінальну справу, де процесуальне керівництво здійснювала прокуратура міста Києва . Проти адвоката, який захищав ОСОБА_27 також порушували кримінальну справу за шахрайство. Адвоката намагалися змусити дати викривальні показання стосовно ОСОБА_27 . Це все були сплановані акції [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ].

ОСОБА_50 є заявником в багатьох інших кримінальних справах. Він спілкувався з працівниками СБУ до подання заяви про злочин, зокрема, він мав розмови з працівником СБУ ОСОБА_84 , який користувався номером телефону НОМЕР_8 . Так, 18.11.2016 о 09:47 год до подання заяви про злочин ОСОБА_85 телефонував ОСОБА_56 на його номер НОМЕР_9 . Відразу після цього, ОСОБА_50 намагався 4 рази зателефонувати ОСОБА_27 на його номер НОМЕР_7 . Після цього, о 11:32 год ОСОБА_50 знову телефонував ОСОБА_86 . Це свідчить про те, що ОСОБА_50 діяв під контролем працівника СБУ ОСОБА_87 і доповідав йому про результати [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ].

Заяву про злочин писав не ОСОБА_50 , можливо під усне викладення працівника СБУ . Текст викладено занадто фахово, аргументовано і кваліфіковано, з посиланням на довіреність ТОВ БТУ , яка була видана лише 15.11.2016. На самій довіреності печатка ТОВ БТУ стоїть прямо на підписі. Це було зроблено умисно для того, щоб неможливо було перевірити чи дійсно підпис належить керівнику ТОВ БТУ ОСОБА_88 . Така довіреність була видана лише для написання заяви в правоохоронні органи. В самій заяві про злочин міститься два різні підписи - перший належить ОСОБА_56 , а другий, де особа попереджається про кримінальну відповідальність, не належить ОСОБА_57 . Оскільки така заява написана ще в 2016 році, то ОСОБА_50 за строками давності не буде притягнутий до відповідальності [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ].

Операція правоохоронців передбачала залучення не лише ОСОБА_49 , а й його помічника ОСОБА_60 , який є співвиконавцем провокації. ОСОБА_59 мав майно, яке не відповідало його доходам. Так, він їздив на новому автомобілі Toyota Camry, який було придбано в автосалоні, в нього була квартира на вулиці Григоренка у Києві , він користувався найновішим телефоном iPhone. Помічник цікавився купівлею ще однієї квартири. Колеги ОСОБА_27 попереджали його, що помічник «займається не тими справами». Помічник знав наперед проекти рішень, які ухвалювалися ОСОБА_27 як суддею, вступав в контакти зі сторонами справ, був витік інформації щодо кінцевого рішення у справах. ОСОБА_27 хотів змінити помічника. У справі ТОВ БТУ ОСОБА_50 розшукав ОСОБА_60 , вони вступили у зв`язок і ОСОБА_59 сам дзвонив зі свого мобільного ОСОБА_56 ОСОБА_27 не дзвонив ОСОБА_56 з телефону свого помічника. ОСОБА_59 без відома ОСОБА_27 пішов 01.12.2016 на зустріч з ОСОБА_51 , на якій взяв у нього конверт. Коли ОСОБА_50 передавав конверт, то він навмисно сказав, що там всередині регістри, а не гроші. Це було зроблено для того, щоб відвести всі підозри від помічника. ОСОБА_27 йшов в судове засідання, тримав в руках справу, руки були заняті. До нього підійшов його помічник, і поклав конверт з грошима в його кишеню. Перед цим ОСОБА_27 давав гроші ОСОБА_55 , щоб той передав їх сину ОСОБА_27 в аеропорту Бориспіль. А тому, конверт, який помічник поклав судді в карман, ОСОБА_27 сприймав як його повернення, через неможливість зустрітися з сином. Коли ж правоохоронці дістали конверт і відкрили його, то він побачив, що то не ті гроші, які він давав помічнику, адже він давав купюри старого зразка, а в конверті були нові купюри. Участь ОСОБА_60 в провокації підтверджується тим, що працівники правоохоронних органів чітко знали де шукати конверт під час особистого обшуку ОСОБА_27 ОСОБА_59 мав дочекатися, коли ОСОБА_27 закінчить судове засідання в яке він йшов, коли помічник віддав йому конверт. До помічника був дивний телефонний дзвінок, після якого ОСОБА_59 сказав, що приїде через 30-40 хвилин, і поїхав з суду. Це був привід помічнику поїхати з суду на час проведення обшуку, незважаючи на прохання ОСОБА_27 дочекатися його з засідання. ОСОБА_59 не був присутнім під час проведення обшуку, щоб не було очної ставки. З обіду 01.12.2016, коли вже проводилися обшуки, з ОСОБА_89 був відсутній телефонний зв`язок, хоча йому дзвонили секретар судді ОСОБА_90 , від судді ОСОБА_91 , з приймальні голови КААС та численні дзвінки інших працівників суду. Коли ОСОБА_59 допитувався як свідок, він давав неправдиві показання, вигороджуючи себе [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ].

Також, ОСОБА_27 вказав, що 03.11.2016 ОСОБА_59 отримав від нього гроші в розмірі 4000 доларів для передачі їх сину 01.12.2016 як подарунок на день народження. Далі в своїх показаннях ОСОБА_27 сказав, що такі гроші він дав помічнику 30.11.2016, а 01.12.2016 ОСОБА_59 мав поїхати в аеропорт Бориспіль і віддати грошові кошти сину, адже син їхав за кордон. ОСОБА_27 дав 500 грн помічнику, щоб той заправив свій автомобіль пальним. Син був знайомий з ОСОБА_89 [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ].

Окрім заяви про провокацію вчинення злочину, ОСОБА_27 повідомив власну версію подій, які відбувалися в той час.

Так, за версією обвинуваченого все почалося 15.11.2016, коли о 10:23 год на його телефонний номер НОМЕР_5 подзвонив номер НОМЕР_10 . Це було нульове з`єднання. Через 17 хвилин, о 10:40 з цього самого номеру йому знову зателефонували. Це з`єднання було успішне і тривало 55 секунд. Телефонував суддя, заступник голови ВАСУ ОСОБА_92 . З ним, ОСОБА_27 був дуже добре знайомий, знає його голос і не міг його з кимось іншим переплутати. ОСОБА_93 сказав йому, що зараз перебуває за кордоном у відрядженні, в нього є хороший знайомий ОСОБА_94 , він має ситуацію, прийміть його, допоможіть та проконсультуйте. ОСОБА_27 погодився на таку пропозицію погодився і дав свій номер НОМЕР_7 [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ].

Приблизно через 22 хвилини після розмови зі ОСОБА_95 об 11:02 год йому зателефонував ОСОБА_50 , який сказав, що він від ОСОБА_79 та запитав чи може він його прийняти. ОСОБА_27 погодився, однак мав слухання справ в суді в цей день і може зустрітися лише до обіду. ОСОБА_50 погодився і приїхав до будівлі суду буквально через годину після телефонної розмови [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ].

Перша зустріч відбулася 15.11.2016. ОСОБА_50 приїхав до будівлі суду і подзвонив ОСОБА_27 , сказав що чекає його. ОСОБА_27 вийшов на цю зустріч лише тому, що йому телефонував ОСОБА_92 . Під час зустрічі, ОСОБА_27 запитав його, чи він той ОСОБА_96 від ОСОБА_79 , і ОСОБА_50 відповів ствердно. ОСОБА_27 запитав ОСОБА_49 чи питання стосується банкрутства, бо саме про це йшлося в розмові зі ОСОБА_97 . ОСОБА_50 сказав, що в нього є фірма в Харкові і він хотів проконсультуватися з приводу справи про банкрутство, яка перебувала в суді. Він відповів ОСОБА_56 , що дійсно раніше багато років займався справами про банкрутство і працював у Харкові. Але, щоб надати компетентну пораду, то йому потрібно поїхати в Харків. Однак, він сказав ОСОБА_56 , що дуже завантажений до кінця місяця, а тому в нього можливо не вийде поїхати в Харків. ОСОБА_27 у зв`язку з такою завантаженістю бачив лише один варіант - поїхати в Харків після обіду, провести там зустріч і потім у цей же день повернутися назад в Київ, щоб на наступний день вранці йти на роботу в КААС. ОСОБА_27 хотів поїхати в Харків ще й для того, щоб побачитися з сином, який був там. ОСОБА_50 погодився спланувати таку поїздку до Харкова і повідомити про це ОСОБА_27 [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ].

Друга зустріч відбулася 24.11.2016 з ініціативи ОСОБА_49 ОСОБА_27 йому не дзвонив і не запрошував. Про цю зустріч йому повідомив помічник ОСОБА_59 , який сказав, що ОСОБА_50 чекає ОСОБА_27 біля будівлі суду. ОСОБА_27 погодився на цю зустріч, адже хотів спланувати поїздку в Харків, щоб побачитися з сином, а також передати йому гроші. ОСОБА_27 мав багато справ, а тому сказав ОСОБА_56 , що не зможе поїхати з ним в Харків. Оскільки він не міг поїхати в Харків, то він взяв певну суму грошей, які були в нього в кабінеті, запечатав їх в непрозорий конверт і під час зустрічі віддав їх ОСОБА_56 , щоб той коли їхатиме у Харків передав його сину. ОСОБА_50 погодився на таке його прохання. При цьому, ОСОБА_27 наголосив, що коли ОСОБА_50 надумає їхати в Харків, то щоб повідомив про це ОСОБА_27 , адже можливо в нього б і вийшло поїхати з ним. Також, ОСОБА_27 попросив ОСОБА_49 повернути конверт, якщо його не вдасться передати сину до кінця місяця, адже той в кінці місяця мав приїхати в Київ. ОСОБА_50 запитав його номер телефону людини в Харкові щодо справи про банкрутство, а ОСОБА_27 йому відповів, що дасть такий номер лише у випадку, якщо сам не поїде в Харків. Далі ОСОБА_50 запитав ОСОБА_27 чи може людина вирішити питання в Харкові за 3000-5000 доларів США. На це, ОСОБА_27 сказав ОСОБА_56 , що він таким не займається. На цьому зустріч завершилися [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ].

Після цієї зустрічі, ОСОБА_27 одразу став телефонувати ОСОБА_98 на його номер НОМЕР_11 . Коли він не додзвонився, то почав його розшукувати, щоб вияснити стосовно цього ОСОБА_54 . Він дзвонив іншим суддям ВАСУ і питав про ОСОБА_99 . Йому сказали, що ОСОБА_93 ще не повернувся з-за кордону. О 15-40 год він ще раз набирав ОСОБА_79 на номер НОМЕР_11 [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ].

Також, після другої зустрічі ОСОБА_27 зрозумів, що справа стосується ТОВ БТУ . Про справу ТОВ БТУ і участь ОСОБА_49 в цій справі йому повідомив помічник, який сказав, що ОСОБА_50 цікавиться справою ТОВ БТУ , а ОСОБА_27 в цій справі є боковим суддею [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ].

Вперше на слух матеріали адміністративної справи щодо ТОВ БТУ ОСОБА_27 сприйняв на слух 17.11.2016, коли було судове засідання з розгляду цієї справи в КААС. До того, він взагалі не знав про цю справу. КААС переглядав рішення суду першої інстанції про забезпечення позову. В першій інстанції суддя відкрив провадження у справі і в цей же день прийняв рішення щодо забезпечення позову, зупинивши дію наказу, яким анульовано ліцензію ТОВ БТУ . Це була незвична практика. Вже через два дні після цього, ухвала про забезпечення позову опинилися у представника позивача ОСОБА_100 , а на третій день ухвала разом з клопотанням позивача про зупинення дії наказу надійшло до Міністерства екології та природних ресурсів України . Ця справа дуже швидко вирішувалася в суді першої інстанції. В апеляції головуючим у справі був ОСОБА_47 , судді ОСОБА_27 та ОСОБА_48 . Така колегія для ОСОБА_27 була відносно новою, адже до 26.10.2016 він завжди був у складі іншої сталої колегії. Зборами суддів КААС його терміново ввели в колегію до ОСОБА_52 та ОСОБА_101 . 09.11.2016 ОСОБА_47 одноособово прийняв ухвалу про прийняття апеляційної скарги до розгляду, хоча в інших провадженнях таке рішення приймалося колегіально у складі всіх трьох суддів. Поспішність розгляду справи була й в апеляції, адже розгляд апеляційної скарги було призначено на 17.11.2016, тобто через 8 днів з дня прийняття її до розгляду. Саме 17.11.2016 в судовому засіданні ОСОБА_27 вперше довідався про цю справу. В засіданні були представник ТОВ БТУ ОСОБА_102 і представник міністерства. ОСОБА_102 заявила клопотання про відкладення розгляду справи, адже була необхідність надати якісь додаткові докази. Розгляд справи відклали на 01.12.2016 [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ].

Коли помічник сказав ОСОБА_27 про інтерес ОСОБА_49 у справі ТОВ БТУ, то він зрозумів, що мабуть ОСОБА_50 ні в який Харків і не поїде, він не брав слухавку, коли ОСОБА_50 йому дзвонив і не мав наміру більше з ним спілкуватися. Він сказав помічнику, що до нього має приїхати син. Оскільки сину потрібно було передати гроші, а ОСОБА_50 в Харків не поїде, то ОСОБА_27 склав гроші в подарунковий конверт, віддав його ОСОБА_55 і попросив помічника зустрітися з сином та передати йому гроші. Це відбулося зранку 30.11.2016 [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ].

Третя зустріч з ОСОБА_51 відбулася 30.11.2016. ОСОБА_50 дзвонив помічнику, шукаючи зустріч з ОСОБА_27 , але ОСОБА_27 не хотів з ним зустрічатися. ОСОБА_50 вмовляв помічника зустрітися і той погодився на таку зустріч, щоб забрати конверт, який він до того передав ОСОБА_56 ОСОБА_27 сказав помічнику, що буде їхати на обід додому, адже після 13:30 в столовій їх суду вже не було їжі, а ОСОБА_50 повинен чекати його біля Деснянського районного суду міста Києва. Він запізнився на зустріч, бо мав призначене судове засідання в колегії, про яке він не знав. ОСОБА_27 не хотів довго говорити з ОСОБА_51 , а його метою було лише забрати конверт, який той так і не передав сину в Харкові. Він приїхав до Деснянського суду і побачив як ОСОБА_50 помилився з машиною і підійшов до іншого автомобіля. ОСОБА_27 посигналив йому, той побачив і підійшов вже до автомобіля ОСОБА_27 . Він запросив ОСОБА_49 в автомобіль лише тому, що той був по літньому одязі і замерз, а не для того, щоб обговорювати якісь тонкості справи. ОСОБА_27 попросив ОСОБА_49 повернути йому гроші, а той сказав, що не має коштів. Він хотів випроводити його з автомобіля, коли казав йому, ось перехід, а вам їхати в центр. Однак, ОСОБА_50 пропонував піти йому в кафе і навмисно не виходив з автомобіля. В нього виникла підозра вперше, коли він перевів тему про якісь гроші. ОСОБА_50 почав говорити натяками про справу ТОВ БТУ . Під час розмови він зробив музику гучніше, він зрозумів, що ця людина агент, що він веде себе не по закону. Їх зустріч звершилася тим, що він сказав приїхати завтра до нього повернути конверт, який був запечатаний [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ].

У цей же день, 30.11.2016 ОСОБА_27 в телефонній розмові з іншим суддею довідався, що ОСОБА_93 повернувся з відрядження. Вранці 01.12.2016 до 09:00 год він прийшов в ВАСУ до ОСОБА_79 в його кабінет. Цей прихід не було зафіксовано в журналах відвідування, бо прохід по посвідченню судді не фіксувався. Він сказав ОСОБА_98 , що коли той був у відрядженні, то він телефонував ОСОБА_27 за його хорошого знайомого ОСОБА_54 . ОСОБА_93 був здивований та сказав, що він не дзвонив ні за якого знайомого. ОСОБА_27 показав ОСОБА_98 номер телефону, з якого той дзвонив НОМЕР_10 . ОСОБА_93 подивився і сказав, що він дійсно був за кордоном в Грузії, де код цієї країни починається не з НОМЕР_12 та припустив, що такий телефонний код з Прибалтики. ОСОБА_93 ще раз підтвердив ОСОБА_27 , що він йому не дзвонив і нічого не просив. ОСОБА_27 був цьому здивований. Він зрозумів, що ОСОБА_50 просто скористався прізвищем ОСОБА_79 , щоб між ними відбулася зустріч, а дзвонив йому не ОСОБА_93 , а особа за завданням правоохоронців, яка копіювала голос ОСОБА_99 . Далі, він попрощався і пішов в суд на своє робоче місце. Коли він повертався, то на вході в КААС зустрів свого помічника і попередив його, щоб той не ходив до ОСОБА_49 і не дзвонив йому. Пізніше йому телефонував помічник і він не брав трубку, а далі все таки відповів. ОСОБА_59 йому сказав, що тут ОСОБА_50 хоче поговорити з ОСОБА_27 . Він не хотів говорити з ОСОБА_51 ОСОБА_27 був спантеличений і не знав що відповісти та що робити. Він все ж таки вирішив поговорити з ОСОБА_61 . Він по телефону сказав йому - «спілкуйтесь без мене». На тому розмова завершилася. Він не пішов на зустріч з ОСОБА_51 в кафе, адже відмовився від такої зустрічі, він знав чим це може закінчитися. Помічника він також не посилав на зустріч з ОСОБА_51 та не просив його щось брати у ОСОБА_54 . ОСОБА_27 нічого не вимагав у ОСОБА_49 , нічого не просив передавати. Він також не просив нічого передавати його помічнику [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ].

ОСОБА_27 наголошував, що від ОСОБА_49 він ніяких коштів, тим паче за вирішення справи, яка розглядалася КААС не отримував, а розмови в автомобілі 30.11.2016 про гроші не відбувалися. Запис НСРД є сфабрикованим та скомпільованим [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ].

На підтвердження своїх доводів про провокацію злочину та власну версію подій сторона захисту долучила низку доказів:

1)матеріали справи стосовно ОСОБА_64 - копія заяви ОСОБА_49 у справі відносно ОСОБА_64 від 20.07.2015, адресована першому заступнику голови - начальнику ГУ БКОЗ СБУ ОСОБА_103 ; копія витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12016000000000180 від 16.06.2016; копія вироку у справі № 552/4381/16-к у провадженні № 12016000000000180; копія обвинувального акта від 18.07.2016; копія висновку експерта від 31.03.2016; копія висновку експерта від 04.03.2016 № 115/5; копія довіреності, заяви та наказу; копія протоколу огляду від 01.11.2015; копія постанови про проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину від 09.09.2015; копія протоколу огляду та вручення грошових коштів від 11.09.2015; копії протоколів обшуку; копія протоколу освідування особи від 11.09.2015; копії протоколів за результатами проведення НСРД; копія протоколу огляду від 02.11.2015; копія протоколу огляду від 01.11.2015 [доказ 43];

2)матеріали справи стосовно ОСОБА_69 - копія заяви ОСОБА_49 у справі відносно ОСОБА_69 від 26.03.2018, адресована заступнику Генерального прокурора - керівнику САП ОСОБА_104 ; копії витягів з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42018000000000687 від 26.03.2018; копія рапорту старшого оперуповноваженого ОСОБА_105 від 23.03.2018 № 14/5/2-931; копія обвинувального акта від 01.08.2018; копія висновку експерта від 07.06.2018 № 92/5; копія доручення від 22.03.2018 директора ТОВ БТУ ; копія наказу № 1-к від 21.03.2018 про прийняття ОСОБА_49 на роботу в ТОВ БТУ ; копія доручення від 26.01.2018 директора ТОВ БТУ ; копії виконання доручень; лист БТІ від 08.05.2018; копії ухвал суду в справі стосовно ОСОБА_69 ; копія протоколу обшуку від 10.05.2018; копія протоколу освідування особи від 10.05.2018; копія протоколу ідентифікації та вручення грошових коштів від 10.05.2018; копії протоколів за результатами проведення НСРД; матеріали справи № 752/16096/18 у кримінальному провадженні № 42018000000000687 стосовно ОСОБА_69 [доказ 44];

3)матеріали справи стосовно ОСОБА_65 та ОСОБА_66 - копія заяви ОСОБА_49 у справі відносно ОСОБА_65 від 05.02.2016, адресована ГУ БКОЗ СБУ ; копія витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42016101070000035; копія обвинувального акта від 09.09.2016; копія висновку експерта від 24.05.2016 № 160/5; копії виконання доручень; копія протоколу огляду та вручення грошових коштів від 10.03.2016; копії актів про прийняття на відповідальне зберігання речових доказів і квитанцій; копії протоколів за результатами проведення НСРД; копія ухвали від 11.05.2016 у справі № 760/8491/16-к [доказ 45];

4)матеріали справи стосовно ОСОБА_67 та ОСОБА_68 - копія заяви ОСОБА_49 у справі відносно ОСОБА_67 від 10.07.2017, адресована першому заступнику голови - начальнику ГУ БКОЗ СБУ ; копія обвинувального акта від 22.08.2018; копія повідомлення про підозру від 08.08.2017; копія ухвали в справі № 757/46161/17-к від 09.08.2017 [доказ 46];

5)матеріали справи стосовно ОСОБА_62 - копія вироку відносно ОСОБА_62 від 11.01.2013 у справі № 2610/27370/2012 [доказ 47];

6)матеріали справи стосовно ОСОБА_71 - копія ухвали від 29.07.2020 у справі № 758/8562/20 [доказ 48];

7)матеріали судової адміністративної справи № 826/16498/16 [доказ 50];

8)копії відомостей з ЄРДР у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_27 [доказ 51];

9)відомості про телефонні з`єднання [доказ 50];

10)копію рішення зборів суддів КААС від 26.09.2016 «Про внесення змін до складів постійно-діючих колегій суддів КААС» [доказ 57];

11)копію довідки № 1 про роботу на посаді в КААС ОСОБА_106 [доказ 58];

12)копію рішення ВККСУ від 07.02.2017 № 10/вс-17 [доказ 59];

13)копію листа про успішне проходження кваліфікаційного оцінювання [доказ 60];

14)копію заяви на ім`я голови суду [доказ 61];

15)копію ухвали ВАСУ від 28.10.2012 у справі № А/9991/176/12 [доказ 62];

16)копію клопотання про забезпечення адміністративного позову [доказ 63];

17)копія журналу судового засідання від 01.12.2016 у справі № 826/16498/16 [доказ 64];

18)копію рішення ВККСУ від 05.12.2016 № 5/вс-16 [доказ 65];

19)копії повісток про виклик ОСОБА_27 [доказ 67];

20)копію ухвали від 14.03.2017 у справі № 757/14444/17-к [доказ 68];

21)копію постанови КААС від 03.10.2014 у справі № 875/175/14 [доказ 69];

22)копію ухвали КААС від 26.09.2016 у справі № 752/11013/16-а [доказ 70];

23)копію подання про звільнення помічника судді ОСОБА_60 [доказ 71];

24)копію наказу № 10-к від 12.01.2017 «Про звільнення ОСОБА_60 » [доказ 72];

25)копію ліцензії ТОВ БТУ ; копія витягу з ЄДРПОУ, копія довідки про відсутність заборгованості [доказ 74];

26)копію листа від 20.12.2011 № 18585 [доказ 75];

27)копію ухвали КААС від 19.12.2011 у справі № 2а-15355/11/2670 [доказ 76];

28)копію довідки від 14.10.2014 № 54/22 [доказ 77];

29)інформація про притягнення ОСОБА_49 до відповідальності [доказ 79];

30)копію особової справа ОСОБА_60 № 90, відкриття 23.08.2011, закриття 12.01.2017 [доказ 80];

31)копію апеляційної скарги у справі № 2-а-15355/11/2670 [доказ 87];

32)копію постанови КААС від 01.10.2014 у справі № 875/85/14 [доказ 88];

33)копію заперечень на апеляційну скаргу у справі № 826/16798/16 [доказ 89];

34)копію заяви директора ТОВ БТУ ОСОБА_107 [доказ 90];

35)копію акта позапланової перевірки додержання ТОВ БТУ ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами від 23.09.2016 № 03/16 [доказ 91];