Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №559/2217/25 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року

м. Рівне

Справа № 559/2217/25

Провадження № 22-ц/4815/923/26

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Шимківа С.С.,

суддів: Боймиструка С.В., Хилевича С.В.,

учасники справи:

позивач – Акціонерне товариство "Універсал Банк",

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Універсал Банк" на заочне рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 02 лютого 2026 року (ухвалене у складі судді Жуковської О.Ю.) у справі за позовом «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

У червні 2025 року АТ "Універсал Банк" звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 22.09.2023 року ОСОБА_1 встановив мобільний додаток monobank.

Пройшовши реєстрацію та надавши відповідний пакет документів, відповідач підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг шляхом застосування цифрового власноручного підпису.

Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом із Умовами, тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг.

На підставі укладеного Договору відповідачу надано кредит у розмірі 9000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач не надав Банку кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов Договору. У зв`язку із порушенням умов Договору у відповідача перед АТ «Універсал Банк» станом на 03.03.2025 року виникла заборгованість у розмірі 10 165,78 грн., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) – 10 165,78 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача, а також витрати по сплаті судового збору.

Заочним рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 02 лютого 2026 року у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що, оскільки відповідачем фактично витрачено 75 653,87 грн., внесено в межах кредитного ліміту 82 698,10 грн. (згідно наданого позивачем розрахунку внесено 76 406,60 грн.), то в ОСОБА_1 відсутня заборгованість перед банком. Таким чином відповідач виконав свої зобов`язання перед банком, повернувши у повному розмір надані кредитні кошти. Виходячи з вищевикладеного суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Не погоджуючись із рішенням суду АТ "Універсал Банк" оскаржило його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення ухвалено із порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Суд першої інстанції дійшов передчасних висновків відносно того, що клієнт не був ознайомлений із умовами, правилами обслуговування, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту.

Покликання суду на недоведеність з боку банку, що відповідач ознайомився і погодився з умовами і правилами є безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на приписах Закону України "Про електронну комерцію".

Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано.

Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22.09.2023 року ОСОБА_1 встановив мобільний додаток monobank та підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 22.09.2023 року.

Положеннями Анкети-заяви визначено, що Анкета-заява разом із Умовами, тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг. Крім того, відповідач в анкеті-заяві зазначив, що засвідчує генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Також визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису.

Додані до заяви клієнта Форми підтвердження електронного документа підтверджують підписання заяви саме відповідачем шляхом накладення удосконаленого електронного підпису, що було погоджено сторонами під час укладення Договору та підписання Анкети-заяви.

Згідно з Тарифами банку пільговий період за карткою встановлюється до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі); пільгова відсоткова ставка становить 0,00001 % річних; розмір обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами - 4% від заборгованості (не менше 100,00 гривень, але не більше залишку заборгованості); базова відсоткова ставка у 3,1% на місяць (нараховується на максимальну заборгованість на день за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожен день з моменту виникнення заборгованості); збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості у 6,2% на місяць (а.с.29-30).

Також до матеріалів справи надано Паспорт споживчого кредиту, в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови.

На підставі укладеного договору відповідачу було встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі 2000 на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . В подальшому кредитний ліміт було збільшено до 9000 грн.

Належність банківської картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 підтверджується довідкою про наявність рахунку від 03.03.2025.

Із виписки по картковому рахунку боржника вбачається, що відповідач ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, здійснюючи покупки, знімаючи готівку в банкоматах, частково погашав кредит, поповнюючи картку. Відповідно до виписки про рух коштів, за весь час користування карткою відповідачем було проведено поповнень карткового рахунку на суму 82 698,10 грн., а сума витрат по картці становить 75 653,87 грн. (а.с.13-14).

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості по договору №б/н від 22.09.2023 у ОСОБА_1 станом на 03.03.2025 існує заборгованість у розмірі 10 165,78 з яких: 10 165,78 грн. – залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та 0,00 грн. – заборгованість за відсотками.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем фактично витрачено 75 653,87 грн., внесено в межах кредитного ліміту 82 698,10 грн. (згідно наданого позивачем розрахунку внесено 76 406,60 грн.), то в ОСОБА_1 відсутня заборгованість перед банком.

Колегія суддів погоджується із такими висновками місцевого суду, з огляду на наступне.

Зобов`язання повинні виконуватися належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Місцевим судом обґрунтовано встановлено наявність між сторонами справи правовідносин за договором про надання банківських послуг, умови якого позивачем були виконані.

Відповідач неодноразово вносив кошти у рахунок погашення кредитної заборгованості різними сумами.

Заборгованість станом на 03.03.2025 року становить 10 165,78 грн., сума витрат за період 75653,87 грн., сума зарахувань за період 82 698,10 грн., відтак, відсутні підстави для стягнення заборгованості за тілом кредиту, оскільки розмір внесених позичальником коштів перевищує розмір нарахованої банком заборгованості.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона, згідно вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Універсал Банк" на заочне рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 02 лютого 2026 року залишити без задоволення.

Заочне рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 02 лютого 2026 року залишити без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Хилевич С.В.