Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №569/1791/26 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року

м. Рівне

Справа № 569/1791/26

Провадження № 22-ц/4815/1092/26

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Шимківа С.С.,

суддів: Ковальчук Н.М., Хилевича С.В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс",

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03 березня 2026 року (ухвалене у складі судді Левчука О.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

У січні 2026 року ТзОВ "Укр Кредит Фінанс" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 10.12.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем укладено договір про відкриття кредитної лінії №1482-1987, за яким остання отримала кредит в розмірі 10 700, 00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Відповідач належним чином взяті по договору зобов`язання не виконувала, порядку погашення кредиту не дотримувалася, що призвело до утворення заборгованості.

Просили стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором №1482-1987 від 10.12.2024 в розмірі 51 563, 30 грн. та понесені судові витрати.

Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 03 березня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1482-1987 від 10.12.2024 у розмірі 14 552, 00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту - 10 700, 00 грн., за процентами - 2 247, 00 грн. та заборгованість за комісією - 1 605,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" витрати по сплаті судового збору у розмірі 751, 37 грн.

Рішення суду обґрунтовано тим, що при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватися чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування саме у 10 700, 00 грн. та в 21 днів відповідно, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом.

Щодо нарахування заборгованості за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України в розмірі 5 350,00 грн. суд зазначив, що, оскільки проценти річні згідно з ст. 625 ЦК України нараховані у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач, на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України.

За наведеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 14552, 00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту - 10 700, 00 грн., за процентами - 2 247, 00 грн. та заборгованість за комісією - 1 605,00 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду ТзОВ "Укр Кредит Фінанс" оскаржило його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що вважає оскаржуване рішення в частині відмови в стягненні заборгованості таким, що прийняте із неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Судом не враховано, що строк кредитування становить 365 днів, тобто позивач міг нараховувати проценти за користування кредитом в межах цього строку, погодженому між сторонами.

Чинна норма Закону "Про споживче кредитування", яка також діяла на дату укладання договору із відповідачем, і, яка передбачала звільненні від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язань, не застосовується до договорів про споживчий кредит, які укладені за межами періоду, що встановлений п. 6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення", тобто з 23.01.2024 року.

Тому позивач має всі підстави для нарахування та витребування із відповідача сплати неустойки, інших платежів за прострочення виконання зобов`язання, в тому числі процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, якщо умовами договору передбачена сплата таких платежів.

Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 10 грудня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем укладено договір про відкриття кредитної лінії №1482-1987, за яким остання отримала кредит в розмірі 10 700,00 грн.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: - сума кредиту 10 700,00 грн.; строк кредитування 365 днів; базовий період 21 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; % ставка 1,00 % в день.

Перерахування грошових коштів ОСОБА_1 за кредитним договором стверджується матеріалами справи.

Із розрахунку заборгованості за договором слідує, що відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 51 563, 30 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 10 700, 00 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 33 908, 30 грн., заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України - 5 350,00 грн., заборгованість по комісії - 1 605,00 грн.

Частково задовольняючи позов в частині стягнення відсотків за користування кредитом, суд першої інстанції виходив із строку кредитування у 21 день.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком місцевого суду, з огляду на наступне.

У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з вимогами чинного законодавства України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов`язанні строк (термін) його виконання (ст. 526, 527, 530 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до його виконання.

За приписами частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

У справі, що переглядається в апеляційному порядку встановлено, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Електронний кредитний договір ОСОБА_1 підписала шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором А6038.

Вказаний правочин, відповідно до Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Укладеним між сторонами кредитним договором визначено як строк кредитування: 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, кінцеву дату повернення кредиту 09.12.2025 року (п. 4.13 кредитного договору), так і розмір процентної ставки та порядок її нарахування.

Розмір процентів за користування кредитними коштами був визначений сторонами договору за їх взаємною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України, при цьому волевиявлення сторін на укладення та підписання договору було усвідомленим і добровільним. Відповідач, укладаючи кредитний договір, мав можливість самостійно обрати фінансову установу для отримання кредиту, оцінити запропоновані умови кредитування та зважити на можливість їх виконання з огляду на своє фінансове становище. Крім того, згідно з умовами договору, він мав право відмовитися від договору протягом 14 днів з дня його укладення без пояснення причин, у тому числі після отримання грошових коштів (п. 6.9. договору), однак таким правом не скористалася.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що у справі, яка переглядається, нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Розрахунок заборгованості сумнівів у апеляційного суду не викликає.

Ураховуючи вищевикладене, із ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Укр Кредит Фінанс" підлягає до стягнення 46213,30 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 10 700, 00 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 33 908, 30 грн., заборгованість по комісії - 1 605,00 грн.

Крім того, варто зазначити, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у стягненні заборгованості за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України в розмірі 5350,00 грн., оскільки вона була нарахована у період дії в Україні воєнного стану.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки суд частково задовольняє апеляційну скаргу, скасовує рішення суду в частині стягнення процентів за користування кредитом, відповідно до вищенаведених правил належить провести розподіл судових витрат, понесених позивачем, зокрема, належить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Укр Кредит Фінанс" 2386,04 грн. у рахунок відшкодування судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 3579,06 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" задовольнити частково.

Заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03 березня 2026 року в частині стягнення відсотків з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" за кредитним договором №1482-1987 від 10 грудня 2024 року в розмірі 2247,00 грн. скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" в частині стягнення відсотків з ОСОБА_1 за кредитним договором №1482-1987 від 10 грудня 2024 року в розмірі 33908,30 грн. задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" відсотки за кредитним договором №1482-1987 від 10 грудня 2024 року в розмірі 33908,30 грн.

У решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Укр Кредит Фінанс" 2386,04 грн. у рахунок відшкодування судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 3579,06 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач Шимків С.С.

Судді: Ковальчук Н.М.

Хилевич С.В.