Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №568/1352/25 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року

м. Рівне

Справа № 568/1352/25

Провадження № 22-ц/4815/1000/26

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді – Шимківа С.С.,

суддів: – Ковальчук Н.М., Хилевича С.В.,

секретар судового засідання – Хлуд І.П.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – Комунальний заклад "Радивилівський міський будинок культури"

Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 16 лютого 2026 року (ухвалене у складі судді Троцюк В.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу "Радивилівський міський будинок культури" Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області про зобов`язання видати належним чином оформлену трудову книжку та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, –

в с т а н о в и в :

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Комунального закладу "Радивилівський міський будинок культури" Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області про зобов`язання видати належним чином оформлену трудову книжку та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов обґрунтовував тим, що відповідно до наказу №5 від 15 лютого 2024 року він був призначений на посаду завідувача філіалом "Клуб Немирівка" КЗ "Радивилівський МБК" за строковим трудовим договором. Відповідно до наказу №6 від 12 лютого 2025 року його було звільнено із займаної посади у зв`язку із завершенням строку дії трудового договору (контракту) на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП. Позивач вважав своє звільнення таким, що суперечить нормам трудового законодавства. Під час звільнення роботодавцем не було проведено повний розрахунок та не видано належним чином оформлену трудову книжку.

Оскільки в день звільнення, позивачу з вини роботодавця не було видано трудову книжку, то днем звільнення вважається день видачі трудової книжки, а раніше внесений запис в трудову книжку вважається недійсним, тому внесений запис до трудової книжки про звільнення позивача 15.02.2025 року є недійним.

Також, оскільки з позивачем не було проведено повного розрахунку при звільненні, з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнення з розрахунку середньоденної заробітної плати 501,38 грн.

Просив суд зобов`язати відповідача видати належним чином оформлений оригінал трудової книжки з внесенням записів про дійсну дату звільнення та стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (за час затримки видачі трудової книжки) за період з 16.02.2025 року по дату ухвалення рішення.

Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 16 лютого 2026 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального закладу "Радивилівський міський будинок культури" Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області про зобов`язання видати належним чином оформлену трудову книжку та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

Рішення суду мотивовано недоведеністю позовних вимог.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі вказує, що його звільнено з порушенням вимог трудового законодавства. Під час звільнення із ним не було проведено повний розрахунок та не видано належним чином оформлену трудову книжку.

На його неодноразові усні та письмові звернення відповідач не реагує, повний розрахунок не проводить, належним чином оформлену трудову книжку не видає, запис щодо дати звільнення у трудовій книжці не змінює.

Пояснює, що якщо підприємство не перебуває у зоні активних бойових дій, у роботодавців немає інших підстав невидавати працівникам трудові книжки, які зберігаються у роботодавця, окрім звільнення працівника. В той же час, відсутні підстави відмовити працівнику у видачі такої трудової книжки на його вимогу.

Після набрання чинності Законом №1217-ІХ (з 10.06.2021) паперові трудові книжки при звільненні можуть не видаватися:

якщо вони вже були видані працівнику на руки після оцифрування;

якщо вони вже були видані працівнику на руки, якщо йдеться про території активних та можливих бойових дій;

якщо вони вже були видані працівнику на руки на зберігання працівником за його заявою.

Отже, якщо паперові трудові книжки зберігалася у роботодавця, він зобов`язаний видати її працівнику в день звільнення з внесеним записом про звільнення.

Пояснює, що його трудова книжка знаходилася у відповідача на день його звільнення та не була видана йому у день звільнення з внесеним записом про звільнення.

Відповідно, станом на дату звернення до суду із даним позовом відповідач є таким, що не видав належним чином оформлену трудову книжку.

Суд першої інстанції допустив представника відповідача до участі у справі без належних повноважень, чим порушив принцип змагальності (представник без повноважень не має права вчиняти процесуальні дії: подавати докази, клопотання, підписувати документи), що є істотним порушенням норм процесуального права та підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Просить суд скасувати рішення суду та ухвалити нове – про задоволення позову.

11 травня 2026 року КЗ "Радивилівський міський будинок культури" Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області подало відзив на апеляційну скаргу, у якому покликається на законність оскаржуваного рішення.

Вказує, що відповідно до запису у "Книзі обліку руху трудових книжок і вкладень до них" комунального закладу "Радивилівський міський будинок культури" Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області ОСОБА_1 отримав трудову книжку на руки 20 березня 2025 року, про що свідчить його підпис у дані книзі.

Покликається на відсутність підстав для стягнення середнього заробітку за час вимушеної затримки у видачі трудової книжки, оскільки відсутня вина роботодавця у такій затримці.

Зазначає, що юрисконсульт відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Радивилівської міської ради може бути представником у даній справі, адже відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Радивилівської міської ради є органом управління комунального закладу "Радивилівський міський будинок культури" Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області, та був уповноважений довіреністю від 01.01.2026 року № 1-01/07.

Просить про залишення рішення без змін, а апеляційної скарги – без задоволення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що наказом № 5 від 15 лютого 2024 року ОСОБА_1 призначено на посаду завідувача філіалом "Клуб Немирівка" з 16 лютого 2024 року на 1 ставку згідно штатного розпису за строковим договором (по контракту) на 1 рік з 16 лютого 2024 року по 15 лютого 2025 року (а.с.40).

16 лютого 2024 року ОСОБА_1 уклав з КЗ "Радивилівський міський будинок культури" Радивилівської міської ради строковий трудовий договір (контракт), відповідно до якого ОСОБА_1 прийнято на роботу завідувача філіалом "Клубу Немирівка" Комунального закладу "Радивилівський міський будинок культури" Радивилівської міської ради строком до 15 лютого 2025 року (а.с. 42-45).

Згідно наказу № 6 від 12 лютого 2025 року ОСОБА_1 звільнено з посади завідувача філіалом "Клуб Немирівка" КЗ "Радивилівський МБК" з 15 лютого 2025 року у зв`язку з завершенням строку дії трудового договору (контракту) на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України (а.с.41).

Як вбачається з повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні, ОСОБА_1 в лютому 2025 року проведено виплату компенсації на невикористану відпустку за 02.25 8 дн та 7 дн в розмірі 2060,16 грн та 1802,64 грн відповідно, окладу на 02.25 10 дн в розмірі 3386,50 грн та донарахування до МЗП за 02.25 10 дн в розмірі 613,50 грн. всього 7862,80 грн та до оплати 6054,36 грн. Зазначена сума виплачена двома платежами 3000,00 грн та 3054,36 грн. (а.с.46)

Покликаючись на порушення роботодавцем вимог трудового законодавства щодо видачі йому належним чином оформленої трудової книжки (ст. 47 КЗпП України) та зазначення дати звільнення, ОСОБА_1 звернувся до суду для вирішення трудового спору.

Статтею 21 КЗпП України встановлено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Однією із підстав припинення трудового договору є закінчення строку його дії (пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП України).

Частиною першою статті 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до статті 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації.

Згідно з пунктом 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція) якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції трудові книжки та їх дублікати, що не були одержані працівниками при звільненні, зберігаються протягом двох років у відділі кадрів підприємства окремо від інших трудових книжок працівників, які перебувають на роботі. Після цього строку не затребувані трудові книжки (їх дублікати) зберігаються в архіві підприємства протягом 50 років, а по закінченні зазначеного строку їх можна знищити в установленому порядку.

Згідно з частиною п`ятою статті 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Отже, відповідальність роботодавця за затримку видачі трудової книжки настає за наявності сукупності обставин, наведених у частині п`ятій статті 235 КЗпП України.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як вбачається з матеріалів справи, у день винесення роботодавцем наказу "Про звільнення ОСОБА_1 ", ОСОБА_1 відмовився від ознайомитися під підпис з його змістом, у зв`язку з чим 14.02.2025 роботодавцем було складено Акт про відмову працівника від підпису в наказі про звільнення, за підписом заступника директора Г.Мирончук, провідного методиста Н.Остапчук, завідувача філіалом "Клуб Перенятин" М.Копилової, у якому зазначено, що ОСОБА_1 було зачитано наказ про його звільнення, однак він відмовився підписати (ознайомитись) із ним та забрати свої документи (а.с. 48).

Згідно листа директора комунального закладу "Радивилівський міський будинок культури" Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області від 17.02.2025 №01-07/5 роботодавець інформував ОСОБА_1 , що строк дії трудового договору (контракту) від 16 лютого 2024 року завершився 15 лютого 2025 року, та просив звернутися в КЗ "Радивилівський МБК" для отримання документів. До листа долучено копію наказу від 12 лютого 2025 року №6 "Про звільнення ОСОБА_1 " та повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні (а.с. 49).

Відповідно до запису у "Книзі обліку руху трудових книжок і вкладень до них" комунального закладу "Радивилівський міський будинок культури" Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області ОСОБА_1 отримав трудову книжку на руки 20 березня 2025 року, про що свідчить його підпис (а.с. 51).

В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 підтвердив факт отримання ним трудової книжки 20.03.2025 року.

Встановлені у цій справі обставини свідчать про відсутність умисних винних дій (бездіяльності) роботодавця у затримці видачі трудової книжки у розумінні положень частини п`ятої статті 235 КЗпП України, отже затримка видачі трудової книжки відбулася не з вини роботодавця.

Згідно правової позиції Верховного Суду, що висловлена у його постанові від 29 травня 2023 року у справі № 754/8852/20 (провадження № 61-3300св23) право працівника отримати трудову книжку в день звільнення пов`язується не лише з обов`язком роботодавця видати трудову книжку, а й з обов`язком працівника її забрати, якщо роботодавець створив всі умови для її вчасної видачі.

Оцінюючи дії обох сторін спору, з урахуванням балансу прав та обов`язків як працівника, так і роботодавця, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність позивачем факту, що він був позбавлений можливості отримати трудову книжку в день звільнення.

Отже, не реалізація працівником свого права на отримання трудової книжки у день звільнення, відсутність доказів вини роботодавця у невиконанні обов`язку по видачі трудової книжки працівнику унеможливлює покладення на останнього відповідальності у вигляді сплати працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Стосовно доводів ОСОБА_1 про неправильне зазначення роботодавцем дати його звільнення, апеляційний суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи між ОСОБА_1 та КЗ "Радивилівський МБК" Радивилівської міської ради Дубенського району було укладено строковий трудовий договір на 1 рік з 16 лютого 2024 року по 15 лютого 2025 року.

Відповідно до вимог п.2 ч. 1 ст.36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункт 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.

14 лютого 2025 року позивача було повідомлено про його звільнення з посади завідувача філіалом "Клуб Немирівка" КЗ "Радивилівський МБК" з 15 лютого 2025 року у зв`язку з завершенням строку дії трудового договору (контракту), однак останній відмовився від отримання копії наказу.

Оскільки між роботодавцем та працівником було укладено строковий договір, днем звільнення ОСОБА_1 вважається останній день строку дії договору, що відповідає записам у трудовій книжці.

Стосовно доводів апеляційної скарги про порушення місцевим судом принципу змагальності, у зв`язку з допуском до участі у справі представника відповідача без належних повноважень, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч. 3 ст. 62 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач "Радивилівський МБК" Радивилівської міської ради Дубенського району у справі діяв через представника - юрисконсульта відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Радивилівської міської ради Ковальчука Д.В. на підставі довіреності № 25/01-07 від 25.09.2025 року, зі строком дії до 31.12.2025 року (а.с. 39) та довіреності № 1/01-07 від 01.01.2026 року, зі строком дії до 28.02.2026 року, які видані в.о.директора КЗ "Радивилівський МБК" (а.с. 97).

Отже, повноваження представника відповідача було підтверджено належним чином.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 16 лютого 2026 року – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 10 липня 2026 року.

Головуючий-суддя Шимків С.С.

Судді: Ковальчук Н.М.

Хилевич С.В.