Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №537/3098/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 537/3098/26 Номер провадження 33/814/748/26Головуючий у 1-й інстанції ДРЯХЛОВ Є. О. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі:

судді Пікуля В.П.,

з секретарем судового засідання Філоненко О.В.,

за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Мєняйлова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє захисник – адвокат Мєняйлов Олександр Олександрович,

на постанову судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 22 травня 2026 року про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП

стосовно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Зміст оскаржуваної постанови

Постановою судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 22 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Відповідно до постанови судді, 03 травня 2026 року о 13:43 год за адресою: м. Кременчук, вул. Івана Приходька, буд. 11, водій ОСОБА_1 керував ТЗ Chevrolet Lacetti ДНЗ НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, сповільненість мови, неприродна блідість. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України), за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Позиції осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

З постановою судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 22 травня 2026 року не погодився ОСОБА_1 , в інтересах якого діє захисник – адвокат Мєняйлов О.О., та оскаржив її в апеляційному порядку.

Скаржник в апеляційній скарзі, вказуючи на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 22 травня 2026 року по справі № 537/3098/26, а провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.

В апеляційній скарзі вказано, що працівники поліції порушили порядок складення протоколу та зазначає про поліцейську провокацію.

Звертає увагу, що ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд на стан сп`яніння та отримав негативний результат.

Щодо явки та позиції учасників провадження в суді апеляційної інстанції

Прийнявши участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції Дикий І.В. і його захисник апеляційну скаргу підтримали та просили закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Мотиви суду

Вимогами статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2.5. ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані наркотичного сп`яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Згідно частини 2 статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

З протоколу про адміністративне правопорушення та переглянутого відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу під керуванням скаржника, який був зупинений у зв`язку з можливим вчиненням правопорушення, передбаченого статтею 210 КУпАП, у працівників поліції виникли підозри щодо перебування водія в стані наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим йому було запропоновано пройти огляд.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Так, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на сукупність доказів, які були досліджені у повному обсязі, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 656132 від 03 травня 2026 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03 травня 2026 року; довідка старшого інспектора відділення адміністративної практики батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП від 04 травня 2026 року про те, що ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП не притягувався; відеозаписи з нагрудних камер поліцейських.

Надавши оцінку доказам, у справі суддя дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Із вказаним висновком судді місцевого суду погоджується й апеляційний суд, а доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності спростовуються матеріалами справи, що були досліджені під час апеляційного перегляду справи.

Щодо доводів апеляційної скарги

Твердження скаржника, що працівники поліції порушили процедуру огляду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Відповідно до пункту 4 Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. З відеозапису вбачається, що вищевказані ознаки були встановлені працівником поліції та названі водієві.

Під наявністю у особи ознак сп`яніння необхідно розуміти порівняння фізичного стану та поведінки особи із станом та поведінкою, які визначені нормативними документами і вказують на наявність такого стану. Нормативними актами не передбачено обов`язку поліцейського доводити наявність ознак стану сп`яніння у водія певними доказами, у тому числі відеозаписом з місця події.

При цьому, сама по собі незгода особи, щодо якої виникла підозра, що вона перебуває у стані наркотичного сп`яніння, із таким висновком уповноваженого поліцейського (поліцейських), не є підставою, у даному випадку, для відмови у проходженні огляду на стан сп`яніння, враховуючи ту обставину, що, як уже зазначалось, вищевказані ознаки наркотичного сп`яніння були встановлені працівником поліції та названі водієві.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції констатує, що факт можливого вчинення правопорушення, передбаченого статтею 210 КУпАП, не є предметом розгляду в даній справі, а в ОСОБА_1 був обов`язок виконувати законні вимоги працівників поліції під час складення протоколу за статтею 130 КУпАП.

Також, твердження скаржника про поліцейську провокацію не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи та пов`язані з поведінкою самого ОСОБА_1 , який відмовлявся виходити з автомобіля та виконати законні вимоги працівників поліції.

Щодо подальшого самостійного проходження огляду слід зауважити, що дана обставина не дає підстав для скасування постанови судді з огляду на вказане нижче.

Згідно частин 4, 5 статті 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

З наведеного вбачається, що нормами чинного законодавства встановлені часові межі та певний порядок доставлення водіїв транспортних засобів поліцейськими до медичного закладу, якому надається право на проведення огляду на стан сп`яніння.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою встановлення факту вживання психоактивних речовин та стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» від 03 травня 2026 року проведений за відсутності поліцейських, після відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, за власною заявою скаржника і не спростовує факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

При цьому, варто наголосити, що відмова від проходження на стан сп`яніння є самостійним складом адміністративного правопорушення, яке передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, а проведення огляду на стан сп`яніння уже після вчинення адміністративного правопорушення не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови судді першої інстанції.

Висновки суду

Враховуючи викладене, висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікація його дій за частиною 1 статті 130 КУпАП є правильною та обґрунтованою.

Стягнення накладене у відповідності з вимогами статей 33 КУпАП, у межах, установлених цим Кодексом, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та майнового стану.

Судове рішення належним чином мотивоване і відповідає вимогам статті 283 КУпАП. Порушень закону, які були б підставою для скасування постанови суду не встановлено.

Відповідно до пункту 1 частини 8 статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтею 294 КУпАП

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє захисник – адвокат Мєняйлов Олександр Олександрович – залишити без задоволення.

Постанову судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 22 травня 2026 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду В.П. Пікуль