Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №296/3187/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/3187/26 Головуючий у 1-й інст. Шимон Л. С.

Номер провадження №33/4805/1124/26

Категорія ст.ст.122-4, 124 КУпАП Доповідач Рябенька Т. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Рябенька Т.С., за участі секретаря Хрус С.А., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову судді Корольовського районного суду м.Житомира від 05 червня 2026 року,

в с т а н о в и л а:

Постановою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 05 червня 2026 року справу 296/3188/26 та справу №296/3187/26 об`єднано в одне провадження, з присвоєнням №296/3187/26. Ввизнано винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст.122-4, ст. 124 КУпАП та провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з постановою суду, водій ОСОБА_1 28 лютого 2026 року об 11 год 47 хв в м. Житомирі, вул. Гоголівська 11, керуючи транспортним засобом Toyota Rav4 д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з транспортним засобом Audi д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Водій ОСОБА_1 28 лютого 2026 року об 11 год 47 хв в м. Житомирі, вул. Гоголівська, 11, керуючи транспортним засобом Toyota Rav4 д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з транспортним засобом Audi д.н.з. НОМЕР_2 , після чого самовільно залишив місце ДТП, до якої був причетний. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10 а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 - 4 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати в частині визнання його винним за ст.124, ст.122-4 КУпАП, постановити нову постанову, якою закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу зазначених адміністративних правопорушень.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що висновки суду не підтверджені належними і достатніми доказами, обставини справи з`ясовані неповно. Зазначає, що оскаржувана постанова ґрунтується виключно на письмових поясненнях потерпілої ОСОБА_2 та відеозаписі, який фіксує лише розташування автомобілів після події, а не момент зіткнення. Експертиза щодо походження фарби на ТЗ Audi Q5 (д.н.з. НОМЕР_2 ) не проводилася, оскільки потерпіла ігнорувала судові засідання та не надала авто для огляду. Водночас на його ТЗ Toyota Rav4 (д.н.з. НОМЕР_1 ) взагалі відсутні будь-які пошкодження, подряпини чи сліди сторонньої фарби. Вважає, що повна відсутність дефектів на його автомобілі спростовує факт контакту ТЗ та викликає обґрунтований сумнів у його вині, проте суд першої інстанції взагалі не дав оцінки цій ключовій обставині. Крім того, він неодноразово наголошував, що саме потерпіла здійснювала випередження його авто на вузькій ділянці дороги без дотримання безпечного інтервалу, порушивши п.п. 13.1, 13.3 ПДР України. Проте суд, всупереч вимогам ст. 280 КУпАП, взагалі не з`ясовував наявність у діях потерпілої порушень ПДР та її роль у ДТП. Посилається на те, що через систематичну неявку належним чином повідомленої ОСОБА_2 у судові засідання він був позбавлений можливості поставити їй запитання у змагальному процесі, а суд встановити істину.

Зазначає, що після ухвалення постанови з регресної вимоги страховика йому стало відомо, що згідно з актом огляду від 06.03.2026 та калькуляцією від 26.03.2026, на ТЗ Audi через тиждень після події зафіксовано деформації та подряпини дверей, ремонт яких з демонтажем елементів оцінено у 23 390,42 грн. Такий значний обсяг дефектів є явно непропорційним події (короткочасному зіткненню під час зупинки) і ставить під сумнів причинно-наслідковий зв`язок, що додатково підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_3 від 22.04.2026 для ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», яка підтвердила відсутність ушкоджень на Audi безпосередньо на місці події. Ці документи об`єктивно не могли бути подані до суду першої інстанції, оскільки стосуються окремого цивільного спору, а їх значення стало очевидним лише після ознайомлення з повним текстом постанови. Наголошує, що резолютивна частина постанови є внутрішньо суперечливою: суд одночасно визнав його винним за статтями 124, 122-4 КУпАП та закрив провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків (ст. 38 КУпАП).

Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження посилається на те, що копію постанови складено лише 08 червня 2026 року, тобто фактичний час, наданий йому для ознайомлення з повним текстом постанови та підготовки вмотивованої апеляційної скарги, був меншим за десятиденний строк, передбачений частиною другою статті 294 КУпАП.

Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху, передбачених 2.10 «а» за, що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 122-4 КУпАП, а також вимог п. 13.1 за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апеляційним судом не встановлено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, 122-4 КУпАП.

Натомість вина ОСОБА_4 підтверджується наявними у справі доказами, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 612914 від 12.03.2026 року, складеного відносно нього за ст. 124 КУпАП; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 28.02.2026 року, згідно яких остання зазначає про те, що 28.02.2026р. близько 12 год 00 хв, рухаючись в автомобілі Audi д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Гоголівській в напрямку вул. Князів Острозьких, зупинившись на перехресті на заборонений червоний сигнал світлофору, поряд з нею зупинився автомобіль Toyota Rav4 д.н.з. НОМЕР_1 . Після того, як загорівся зелений сигнал, не встигла розпочати рух та відчула зіткнення в ліву частину свого автомобіля. Після цього водій даного автомобіля зупинився, оглянув автомобіль, повідомив, що нічого страшного немає, сів в машину та поїхав в напрямку Житнього ринку по вул. Гоголівській. Вона зателефонувала на спец лінію 102 та повідомила про факт ДТП, із залишенням місця ДТП винуватцем; копією письмового пояснення ОСОБА_1 від 10.02.2026 року; копією схеми місця ДТП від 28.02.2026 року; письмовим повідомленням т.в.о. заступника начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП Р.Ремеза від 05.03.2026, №2789/41/28/01-2026, про запрошення ОСОБА_5 до УПП в Житомирській області, для складання адміністративних матеріалів за ст. ст. 124, 122-4 КУпАП; рапортом інспектора взводу №2 роти №4 БУПП в Житомирській області ДПП старшого лейтенанта поліції В.Ліновець від 28.02.2026 року; довідкою старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Житомирській області ДПП капітана поліції Н.Шеремет від 16.03.2026 року; відеозаписом із фотофіксацією на ньому транспортного засобу, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 612922 від 12.03.2026 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП.

В судовому засідання суду першої інстанції та апеляційної інстанції ОСОБА_1 вину у вчиненні ним ДТП та залишенні місця ДТП за обставин, зазначених в протоколах, не визнав, пояснив, що ДТП не вчиняв. Пояснив, що 28.02.2026 близько 12 години керував автомобілем Toyota Rav4 д.н.з. НОМЕР_1 , рухався з пасажиром по вул. Гоголівській, в бік Торгівельного центру. Не доїжджаючи до перехрестя, з правої сторони його випередив автомобіль білого кольору, при цьому наблизившись дуже близько до його транспортного засобу, з лівої сторони був зустрічний транспорт. Коли зупинились перед перехрестям, так як загорівся заборонений сигнал світлофору, з автомобіля білого кольору вийшла пасажир (жінка) та почала фотографувати обидві машини - свою та його, ОСОБА_6 . При загорянні зеленого світла світлофору транспорт, який стояв, почав голосно сигналити, тому вони поїхали далі. Пояснив, що в автомобіля білого кольору була незначна подряпина, працівників поліції на місце не викликав, так як не думав, що наявність незначної подряпини є підставою для дзвінка на 102. Вважає водія автомобіля Audi д.н.з. НОМЕР_2 винуватою у виникненні даної подряпини, так як він, водій ОСОБА_1 , правил дорожнього руху не порушував, водієм автомобіля Audi порушено п. 13.3 ПДР України. Крім того, виходив зі свого автомобіля, оглядав його та жодних пошкоджень не виявив.

В судовому засіданні в суді першої інстанції свідок ОСОБА_3 пояснила, що 28.02.2026р. близько 12 години їхала в автомобілі Toyota Rav4 д.н.з. НОМЕР_1 в якості пасажира, за кермом автомобіля був її колишній чоловік, ОСОБА_1 , рухались по вул. Гоголівській. Водій автомобіля Audi д.н.з. НОМЕР_2 з правої сторони випередив їх, при цьому рухався дуже близько до їх транспортного засобу, та поїхав вперед. Коли вони зупинились на перехресті, з автомобіля Audi вийшла пасажир та почала щось фотографувати. Водій ОСОБА_1 включив «аварійку», вийшли з машини та запитали що трапилось, на що пасажир автомобіля Audi повідомила про те, що вони, ОСОБА_6 , зачепили їх автомобіль. Оглянувши свій транспортний засіб, жодних пошкоджень не виявили, в автомобіля Audi біля ручки була тоненька подряпина. Водій з автомобіля Audi не виходила. Вони, ОСОБА_6 , запропонували викликати працівників поліції, проте так як почав сигналити транспорт, що перебував на проїзній частині, вони сіли в машину та поїхали, таким чином роз`їхались. В подальшому, дізнались про те, що відносно водія ОСОБА_1 було складено протоколи за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП.

З долучених до матеріалів справи доказів встановлено факт дорожньо-транспортної пригоди за участі ОСОБА_1 , який, оглянувши наслідки зіткнення зник з місця події. Крім того, зі схеми ДТП встановлено місце контакту транспортного засобу, яке узгоджується з отриманими транспортним засобом потерпілої пошкодженнями. Суд апеляційної інстанції враховує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 суду апеляційної інстанції особисто підтвердив, що відбулася дорожньо-транспортна пригода за його участю, зазначив, що у автомобіля білого кольору була незначна подряпина, на його автомобілі подряпин не було.

При цьому, апеляційний суд встановив, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Проте ОСОБА_1 не скористався процесуальною можливістю та не звертався із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі (ст. 267 КУпАП). Також стороною захисту не надано відомостей про те, що останній звертався до суду в порядку, передбаченому ст. 5, 20, 286 КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб працівників поліції. Цих відомостей не надано суду і під час апеляційного розгляду.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 не скористався своїм правом та не надав до суду доказів на підтвердження їх версії щодо незаконності дій працівників поліції під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення за ст. 124, 122-4 КУпАП суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в протоколі, а також схемі ДТП та інших доказах відповідають дійсності, а тому можуть слугувати доказами у справі.

Посилання ОСОБА_1 в поясненнях на те, що саме водій автомобіля «Audi д.н.з. НОМЕР_2 » є винуватою у виникненні даної подряпини на правильність висновків суду першої інстанції не впливають. Апеляційний суд позбавлений можливості надати правову оцінку діям водія «Audi д.н.з. НОМЕР_2 » ОСОБА_2 , оскільки протокол про адміністративне правопорушення на останню не складався. За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається судом у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Тобто, у справі щодо ОСОБА_1 суд повинен надати оцінку саме його діям в дослідженій дорожній обстановці на предмет відповідності ПДР України.

Твердження про повну відсутність видимих подряпин або слідів сторонньої фарби на автомобілі Toyota Rav4 (д.н.з. НОМЕР_1 ) не спростовує факт його участі у дорожньо-транспортній пригоді.

Доводи про те, що потерпіла ОСОБА_2 не надала автомобіль Audi Q5 (д.н.з. НОМЕР_2 ) для проведення експертизи, не є підставою для скасування постанови суду. Чинне законодавство України не покладає на потерпілу особу обов`язок обов`язкової явки в суд або забезпечення проведення експертиз, якщо наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття об`єктивного рішення. Обов`язок фіксації правопорушення покладено на уповноважені органи поліції, які належним чином задокументували подію.

Те, що на схемі ДТП відображено лише автомобіль потерпілої, є прямим наслідком протиправної поведінки самого апелянта, який самовільно залишив місце події до приїзду працівників поліції. За таких обставин правоохоронні органи діяли законно, зафіксувавши обставини зі слів потерпілої, що повністю узгоджується з положеннями Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Проведення судової експертизи не є обов`язковим, оскільки вина особи чітко підтверджується сукупністю інших узгоджених між собою доказів: протоколом, послідовними письмовими поясненнями потерпілої та фототаблицею.

Склад правопорушення за ст. 124 КУпАП повністю доводиться послідовними та логічними письмовими поясненнями потерпілої, які повністю корелюються з просторовим розташуванням транспортних засобів на схемі ДТП та фотознімках.

Правопорушення за ст. 122-4 КУпАП, а саме залишення місця ДТП, свідчить про те, що ОСОБА_1 чітко усвідомлював факт виникнення дорожнього інциденту та вступав у комунікацію з потерпілою. Будучи учасником дорожнього руху, водій був зобов`язаний негайно зупинити ТЗ і залишатися на місці пригоди. Те, що водій сів у автомобіль та поїхав до приїзду поліції, прямо вказує на наявність умислу приховати свою участь у пригоді та уникнути відповідальності. Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність у діях водія складів обох адміністративних правопорушень є законним та обґрунтованим.

Посилання апелянта на акт огляду ТЗ від 06.03.2026, калькуляцію від 26.03.2026 та письмові пояснення свідка ОСОБА_3 від 22.04.2026 як на «нововиявлені обставини» є безпідставним.

Судовий розгляд у суді першої інстанції тривав у часі, коли всі зазначені документи вже фізично існували та перебували у розпорядженні страхової компанії. Обмеження предмету судового розгляду виключно рамками адміністративного провадження не перешкоджало особі проявляти належну процесуальну обачність.

Акт огляду від 06.03.2026 та калькуляція від 26.03.2026 є офіційними документами страхової компанії, складеними профільним фахівцем. Жодних доказів того, що ТЗ Audi Q5 отримав ці пошкодження за інших обставин протягом тижня після ДТП, апелянтом не надано, а його припущення мають характер голослівних тверджень, спрямованих на уникнення цивільно-правової та адміністративної відповідальності за статтями 124 та 122-4 КУпАП.

Суд першої інстанції діяв у суворій відповідності до КУпАП: встановивши вину особи за статтями 124 та 122-4 КУпАП на основі наявних доказів та не знайшовши підстав для закриття справи за відсутності складу правопорушення, закрив справу у зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Отже, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколів та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а:

Клопотання, ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Корольовського районного суду м.Житомира від 05 червня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Корольовського районного суду м.Житомира від 05 червня 2026 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т.С.Рябенька