Суд: Житомирський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 08 липня 2026 р.
Справа: №279/5469/25
Суддя: Шалота К. В.
Справа № 279/5469/25 Головуючий у 1-й інст. Волкова Н. Я.
Категорія 69 Доповідач Шалота К.В.
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 липня 2026 рокум. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі:
судді-доповідача Шалоти К. В.,
суддів Коломієць О. С., Талько О. Б.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи
апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,
на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06 січня 2026 року, ухвалене у складі судді Волкової Н. Я. у місті Коростені,
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2025 року ОСОБА_2 (далі – позивачка) через адвоката Шморгуна О. П. (далі – представник позивача) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони є батьками ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Син сторін навчається на денній формі Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського (далі – КПІ ім. Ігоря Сікорського), строком до 30 червня 2028 року, у зв`язку із чим не має змоги працювати та самостійно себе забезпечувати.
3. Позивачка стверджувала, що відповідач станом на день звернення до суду жодної допомоги на надає, однак може надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина, оскільки отримує стабільний дохід, у досудовому порядку спір вирішити неможливо.
4. Посилаючись на викладене вище, позивачка просила:
— стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на період навчання ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з позовною заявою та до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення сином 23 років.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та мотиви його ухвалення
5. Коростенський міськрайонний суд Житомирської області рішенням від 06 січня 2026 року позов ОСОБА_2 задовольнив.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) на період навчання в КПІ ім. Ігоря Сікорського, починаючи з 04 вересня 2025 року до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення двадцяти трьох років.
Допустив негайне виконання рішення в межах місячного платежу.
Стягнув з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
6. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має можливість та зобов`язаний надавати допомогу на утримання повнолітнього сина на час навчання.
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги
7. Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне встановлення судом обставин, які мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції змінити, стягнути з нього аліменти на сина в розмірі 1/6 частини його заробітку.
8. Апеляційна скарга мотивована тим, що:
— суд першої інстанції не врахував, що відповідач проживає не за місцем реєстрації, як зазначено в позові, а в м. Києві, де й працює, хоча про місце його проживання знав син сторін, який спілкується з батьками відповідача за місцем проживання яких останній зареєстрований;
— відповідач не був повідомлений про судовий розгляд справи, судову кореспонденцію не отримував, що позбавило його можливості користуватися процесуальними правами сторони;
— відповідач визнає свій обов`язок утримувати сина, однак вважає, що заявлений до стягнення розмір аліментів є неспівмірним та необґрунтованим відносно обставин справи;
— син сторін навчається на денній формі, однак потреби в оплаті навчання немає, оскільки син навчається за державним замовленням, а позивачка не надала доказів або пояснень щодо того, які саме витрати, пов`язані з навчанням, необхідно понести для утримання повнолітнього сина;
— суд першої інстанції не врахував відсутності в матеріалах справи доказів або пояснень щодо необхідного розміру витрат на утримання сина, пов`язаних із навчанням, не врахував стан здоров`я відповідача, який має інвалідність ІІ групи та його матеріальний стан, а також наявність у нього непрацездатних батьків, які потребують сторонньої допомоги;
— під час розгляду справи суд не залучив сина сторін - ОСОБА_3 як третю особу у справі, оскільки рішення суду безпосередньо впливає на його права та обов`язки, що, на думку відповідача, є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення місцевого суду;
— присудження судом першої інстанції до стягнення з відповідача судового збору є безпідставним, оскільки останній є особою з інвалідністю ІІ групи.
Короткий зміст та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
9. Представник позивачки - адвокат Шморгун О. П. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.
10. Відзив мотивований тим, що:
— син сторін є студентом 2-го курсу денної форми навчання за державним замовленням;
— дохід позивачки складає в середньому 20 тисяч гривень на місяць, кожні вихідні син сторін приїжджає додому, вартість автобусного квитка Коростень- Київ становить 350 грн в одну сторону, тобто щотижня витрати на проїзд становлять 700 грн, а за місяць - 2800 грн;
— позивачка щотижня надає сину кошти для нагальних потреб (купівлю продуктів харчування, засобів гігієни та інші витрати) у сумі 1500 грн, а також витрачає кошти на купівлю одягу, взуття, комплектуючих до комп`ютера (враховуючи спеціалізацію навчання сина);
— наявність інвалідності у відповідача не звільняє його від обов`язку утримувати сина, інформації про ступінь втрати працездатності, відомостей про витрати на лікування відповідачем не надано, твердження відповідача про потребу у додаткових витратах не підтверджено доказами;
— позивачка має ще одну дитину від іншого шлюбу, на утримання якої також несе витрати.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
11. 17 квітня 2026 року Житомирський апеляційний суд ухвалою поновив строк на апеляційне оскарження, відкрив апеляційне провадження, встановив учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребував справу з суду першої інстанції.
12. 29 квітня 2026 року Житомирський апеляційний суд ухвалою призначив справу до апеляційного розгляду в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
13. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21 жовтня 2021 року (а.с.8).
14. ОСОБА_4 змінив ім`я на ОСОБА_3 , що стверджується копією свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 від 5 жовтня 2023 року (а.с.9).
15. Відповідно до копії довідки Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського № 151 від 15 липня 2025 року слідує, що ОСОБА_5 є студентом ІІ курсу приладобудівного факультету денної форми навчання за держзамовленням, строком до 30 червня 2028 року (а.с.11).
16. ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2-ї групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 від 02 липня 2025 року (а.с. 46).
17. Відповідно до копії довідки про доходи від 27 березня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 працює у КО "Київмедспецтранс", його заробітна плата з вересня 2025 року по лютий 2026 року становила 146 148,76 грн (близько 24 358,12 грн на місяць) (а.с. 48).
18. Батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_6 , 1948 року народження, якому встановлена 2 група інвалідності, внаслідок аварії на ЧАЕС, та ОСОБА_7 , 1953 року народження, якій встановлена 3 група інвалідності, що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 16 січня 1979 року, копіями пенсійних посвідчень серії НОМЕР_5 від 01 вересня 2009 року, серії НОМЕР_6 від 17 березня 2011 року (а.с. 49-52).
Межі апеляційного перегляду
19. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК)).
20. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (частина 2 статті 263 ЦПК).
21. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина 5 статті 263 ЦПК).
22. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1 статті 367 ЦПК).
23. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Правове регулювання та мотиви, з яких виходить апеляційний суд
24. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (стаття 15 Цивільного кодексу України, частина 1 статті 4 ЦПК).
25. Частиною 1 статті 2 ЦПК встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
26. Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх сина, дочки регулюються Главою 16 Сімейного кодексу України (далі – СК), зокрема, статтями 199, 200, 201 СК.
27. Згідно зі статтею 199 СК якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріально допомогу (частина 1).
28. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання (частина 2).
29. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання (частина 3).
30. Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
31. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 серпня 2018 року у справі № 553/2869/16-ц, від 20 березня 2024 року у справі № 235/101/21.
32. Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача аліментів на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) на період навчання сина, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років, суд першої інстанції виходів з того, що відповідач має можливість та зобов`язаний надавати допомогу на утримання сина на час навчання.
33. Проте, повністю погодитися з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не може, з огляду на наступне.
34. У справі, яка переглядається встановлено, що ОСОБА_3 є студентом ІІ курсу КПІ ім. І. Сікорського, денної форми навчання за держзамовленням, строком до 30 червня 2028 року.
35. Отже, повнолітній ОСОБА_3 продовжує навчання на денній формі за державним замовленням й, відповідно, потребує матеріальної допомоги.
36. Щодо прийняття апеляційним судом доказів доданих відповідачем до апеляційної скарги та позивачкою до відзиву на апеляційну скаргу, необхідно зазначити наступне.
37. Відповідно до частини 3 статті 367 ЦПК докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
38. Колегією суддів погоджується з доводами відповідача про те, що останній не мав можливості надання доказів до суду першої інстанції, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судову кореспонденцію, яка направлялася судом першої інстанції, відповідач не отримував, у зв`язку з чим наявні підстави для прийняття доказів відповідача, доданих до апеляційної скарги.
39. Водночас колегією суддів не встановлено обставин, які б перешкоджали позивачці подати докази до суду першої інстанції з причин, що не залежали від неї, у зв`язку з чим відсутні підстави для прийняття додаткових доказів позивачки, доданих до відзиву на апеляційну скаргу.
40. Щодо визначення розміру аліментів на повнолітнього сина, слід зазначити наступне.
41. СК виходить із принципу рівності прав та обов`язків батьків, зокрема, обов`язку обох батьків брати участь у матеріальних витратах, незалежно від того, з ким з них проживає дитина, або повнолітні дочка, син, які продовжують навчатися.
42. Стягнення аліментів на повнолітнього сина, дочку, які продовжують навчання є одним із способів забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку своїх батьків, у разі наявність у батьків відповідної можливості надавати допомогу.
43. У частині 1 статті 200 СК передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
44. Згідно із частиною 1 статті 182 СК при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3)наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних правна результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
45. Отже, при встановленні потреби в утриманні повнолітнього сина, дочки суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють їх дохід, обов`язок обох батьків із надання матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати, з урахуванням обставин, передбачених ст. 182 СК.
46. Відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
47. Відповідач з 16 квітня 2024 року працює у КО "Київмедспецтранс" на посаді провідного інженера служби матеріально-технічного забезпечення, його середня заробітна плата за період з вересня 2025 року по лютий 2026 року становила близько 24 358 грн на місяць.
48. Водночас відповідач є особою з інвалідністю 2-ї групи (загальне захворювання), має батьків: ОСОБА_6 , 1948 року народження, якому встановлена 2 група інвалідності, внаслідок аварії на ЧАЕС, та ОСОБА_7 , 1953 року народження, якій встановлена 3 група інвалідності.
49. Ураховуючи, що син сторін - ОСОБА_3 є повнолітнім, продовжує навчання та потребує у зв`язку з цим матеріальної допомоги, беручи до уваги обставини, передбачені частиною 1 статті 182 СК, зокрема те, що відповідач працює та має стабільний дохід, у зв`язку з чим спроможний надавати таку матеріальну допомогу, наявність у відповідача 2 групи інвалідності та обов`язку з утримання непрацездатних батьків, а також принцип рівності прав та обов`язків батьків щодо утримання своїх дітей, колегія суддів апеляційного суду вважає, що аліменти у розмірі 1/6 частини від заробітку (доходу) відповідача щомісячно будуть достатніми для належного утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, відповідатиме його потребам та забезпечить баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів.
50. Таким чином, доводи позовної заяви в частині присудження аліментів в розмірі 1/3 частини, є безпідставними, оскільки належних та допустимих доказів, які б підтверджували необхідність стягнення аліментів саме в такому розмірі, позивачкою надано не було.
51. Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що визначений місцевим судом розмір аліментів на повнолітнього ОСОБА_8 є надмірним для відповідача та не відповідає принципу рівності прав та обов`язків батьків щодо утримання своїх дітей.
52. Доводи відзиву на апеляційну скаргу про понесення позивачкою витрат на проїзд сина та інші витрати, в обґрунтування заявленого нею розміру аліментів, колегія суддів відхиляє оскільки належні та допустимі докази таких витрат до суду першої інстанції позивачкою не подано, а виключні підстави для прийняття нових доказів позивачки в суді апеляційної інстанції, відсутні.
53. Колегія суддів відхиляє доводи відзиву на апеляційну скаргу про наявність у позивачки ще однієї дитини від іншого шлюбу, оскільки обов`язок щодо утримання іншої дитини виникає у її батьків, тоді як відповідач не є учасником відповідних сімейних правовідносин і не несе перед цією дитиною аліментних зобов`язань. Сама по собі наявність у позивачки іншої дитини не впливає на обсяг аліментних зобов`язань відповідача щодо утримання свого повнолітнього сина.
54. Щодо доводів апеляційної скарги про незалучення судом першої інстанції ОСОБА_3 як третьої особи у справі, слід зазначити, що у разі заявлення позову одним із батьків суд може залучити до участі у справі (якщо залежно від її обставин визнає необхідним) повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися і на користь яких у зв`язку з цим стягуються аліменти.
55. Водночас залучення цих осіб у справі є правом, а не обов`язком суду, а тому обставина, на яку посилається у апеляційній скарзі відповідач щодо незалучення до участі у справі сина ОСОБА_3 , не може бути безумовною підставою для скасування судового рішення.
56. Схожий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі № 554/4533/17.
57. Інші доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу на визначення обсягу аліментних зобов`язань не впливають та наведених висновків апеляційного суду не спростовують.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
58. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
59. Згідно з частиною 1 статті 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
60. Колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни мотивувальної та резолютивної частини рішення суду першої інстанції в частині визначеного судом розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на повнолітнього сина ОСОБА_3 , який продовжує навчання, зменшивши їх розмір з 1/3 до 1/6 частки щомісяця.
Щодо розподілу судових витрат
61. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення чи ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 стаття 141 ЦПК).
62. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини 1 статті 141 ЦПК).
63. Позивачка звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи про стягнення аліментів на підставі пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
64. Відповідач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", як особа інвалідністю ІІ груп, що стверджується копією пенсійного посвідчення від 02 липня 2025 року.
65. Ураховуючи, що обидві сторони звільнені від плати судового збору під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача судового збору у розмірі 1211,20 грнпідлягає скасуванню, а судові витрати щодо сплати судовий збір слід віднести за рахунок держави.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК, Житомирський апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06 січня 2026 року у справі № 279/5469/25 в частині визначеного судом розміру аліментів змінити, зменшивши їх розмір з 1/3 до 1/6 частки від заробітку (доходу) ОСОБА_1 щомісячно.
3. Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06 січня 2026 року у справі № 279/5469/25 в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору скасувати.
4. Рішення суду першої інстанції в іншій частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК.
Суддя-доповідач К.В. Шалота
Судді О.С. Коломієць
О.Б. Талько
Оригінал: reyestr.court.gov.ua