Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №760/27591/24 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/27591/24 2/760/9306/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Майстренка О.М., при секретарі судового засідання Ситніку Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) учасників цивільну справу за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди в порядку регресу,

встановив:

На розгляд до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Моторно (транспортного) страхового бюро України (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позов обгрунтований тим, що 07.02.2023 о 21 год. 30 хв. водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 2101, д.н.з НОМЕР_1 в м. Київ по вулиці Берковецькій 6-д, на парковці «ТРЦ Лавіна», не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечного бокового інтервалу, в наслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Renault Logan, який рухався ліворуч від нього та в подальшому здійснив наїзд на припаркований автомобіль Nissan Tida д.н.з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 24.01.2024 у справі №759/3683/23 ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП).

24 січня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вищевказану постанову Святошинського районного суду.

04 квітня 2024 року Київський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнив частково. Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 24 січня 2024, змінив з викладенням мотивувальної частини в редакції цієї постанови. Але вину ОСОБА_1 підтвердив, зокрема зазначив: «Зіткнення автомобіля ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 із припаркованим автомобілем «Nissan Tida» д.н.з. НОМЕР_2 обумовлене невиконанням водієм ОСОБА_1 п.п. 2.3. б та 12.1 ПДР України, а отже в діях останнього є склад адміністративного порушення відповідно ст. 247 КУпАП України, а саме порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинло пошкодження транспортних засобів. Отже підстав для закриття провадження у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України відсутні, доводи апеляційної скарги у цій частині не знайшли свого підтвердження.»

Таким чином вина ОСОБА_1 у ДТП встановлена.

Правовідносини, які виникли вданому випадку між Відповідачем та Позивачем-Моторно (транспортним) страховим бюро України, спір про відшкодування витрат пов`язаних з регламентною виплатою в порядку регресу регулюються нормами ЦК України, та спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно даних ЄЦБД МТСБУ, відповідач свою цивільно-правову відповідальність на момент ДТП не застрахував.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була забезпечена чинним договором ОСЦПВВНТЗ серія ЕР/210473918.

У зв`язку з викладеним, з метою отримання відшкодування (регламентної виплати) ОСОБА_4 , яка є власником КТЗ Nissan Tida, д.н.з. НОМЕР_2 , на підставі ст. ст. 33,35 п. 41.1 ст. 41 Закону №1961-IV звернулася до МТСБУ з відповідною заявою та повідомленням про ДТП.

В зв`язку з чим МТСБУ залучило врегулювача для забезпечення дій для урегулювання страхового випадку ФОП ОСОБА_5 для огляду та винесення висновку пошкодженого автомобіля.

Про огляд пошкодженого автомобіля сторони сповіщалися електронним повідомленням.

21 лютого 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 проводився огляд пошкодженого автомобіля за участі оцінювача, експерта ОСОБА_5 , володаря КТЗ ОСОБА_4 , відповідач ОСОБА_1 на огляд не з`явився. Оцінювачем визначено ринкову вартість автомобіля на момент пошкодження-358125,50 грн, вартість відновлюваного ремонту складає 109990 грн, коефіцієнт фізичного зносу-0,5898, вартість відновлюваного ремонту, з урахуванням фізичного зносу та ПДВ-67558 грн.

15 квітня 2024 року, МТСБУ, визначило розмір регламентної виплати в розмірі 62519,08грн та перерахувало потерпілій, ОСОБА_4 , суму відшкодування у розмірі 62519,08 грн.,. Окрім того, МТСБУ сплатило ФОП ОСОБА_5 за збір документів по справі та проведення огляду пошкодженого автомобіля в сумі 2210 грн.

Таким чином фактичні витрати МТСБУ на відшкодування витрат пов`язаних з регламентною виплатою по страховому випадку складають в сумі 64729,08 грн.

Отже, позивач повністю виконав покладений на нього обов`язок по відшкодуванню потерпілій особі шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з указаним позовом за захистом прав та законних інтересів в частині стягнення в порядку регресу у розмірі 64729,08 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Майстренко О.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 13.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено сторонам строк на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідачем неодноразово подавались заяви про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи обставини, встановлені при вивченні матеріалів справи, суд 02 січня 2025 року виніс ухвалу про перехід розгляду справи з порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення(виклику) сторін в розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомлення) сторін, та призначено судове засідання для явки сторін.

01 травня 2025 року від відповідача до суду надійшло клопотання про призначення експертизи. 29 липня 2025 року відповідач з`явився в судове засідання та підтримав клопотання про призначення судової експертизи. Просив задовольнити.

Позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує та просив задовольнити позовні вимоги.

29 липня 2025 судом задоволено клопотання відповідача та постановлено ухвалу про призначення експертизи, відправлено справу до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

30 березня 2026 року надійшла відповідь від КНДІСЕ, що 12.09.2025 відповідачу по справі ОСОБА_1 був направлений рахунок на оплату вартості експертизи. Станом на березень 2026 кошти за проведення експертизи на рахунок не надходили, будь-які письмові відповіді від платника щодо оплати не надходили. У зв`язку з чим справу було повернуто до Солом`янського районного суду.

Судом призначено дату судового засідання 07.07.2026. Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без участі, позов підтримує та просить задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу місця реєстрації відповідача. До суду повернулось рекомендоване повідомлення з відміткою вручено.

Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання), суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Оскільки у встановлений судом строк відповідачем відзив на позовну заяву не подано, на підставі ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив обставини та дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 07.02.2023 о 21 год. 30 хв. протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №442523, зафіксовано, що водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВАЗ 2101, д.н.з НОМЕР_1 в м. Київ по вулиці Берковецькій 6-д, на паркові «ТРЦ Лавіна», скоїв зіткнення з автомобілем Renault Logan, який рухався ліворуч від нього та в подальшому здійснив наїзд на припаркований автомобіль Nissan Tida д.н.з НОМЕР_2 , в результаті чого зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Святошинського районний суд міста Києва від 24.01.2024 у справі №759/3683/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП.

Не погодившись з постановою Святошинського районного суду м. Києва від 24 січня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вкащзану постанову суду.

04 квітня 2024 року Київський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнив частково. Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 24 січня 2024, змінив з викладенням мотивувальної частини в редакції цієї постанови. Але вину ОСОБА_1 підтвердив, зокрема зазначив: «Зіткнення автомобіля ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 із припаркованим автомобілем «Nissan Tida» д.н.з. НОМЕР_2 обумовлене невиконанням водієм ОСОБА_1 п.п. 2.3. б та 12.1 ПДР України, а отже в діях останнього є склад адміністративного порушення відповідно ст. 247 КУпАП України, а саме порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинло пошкодження транспортних засобів. Отже підстав для закриття провадження у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України відсутні, доводи апеляційної скарги у цій частині не знайшли свого підтвердження.»

Таким чином вина ОСОБА_1 у настанні ДТП встановлена.

Також судом встановлено, що згідно даних ЄЦБД МТСБУ, відповідач свою цивільно - правову відповідальність на момент ДТП не застрахував, а водія ОСОБА_2 , яка є власником КТЗ Nissan Tida, д.н.з. НОМЕР_2 була забезпечена чиним договором ОСЦПВВНТЗ серія ЕР/210473918. З метою отримання відшкодування ОСОБА_4 , на підставі

ст. ст. 33,35 п.41.1 ст.41 Закону №1961-IV звернулася до МТСБУ з відповідною заявою та повідомленням про ДТП.

МТСБУ залучило для забезпечення дій для урегулювання страхового випадку ФОП ОСОБА_5 . Про огляд пошкодженого автомобіля сторони сповіщалися електронним повідомленням.

Судом встановлено, що відповідно до Звіту №356 про оцінку автомобіля Nissan Tida , д.н.з. НОМЕР_2 від 23 лютого 2023 оцінювачем визначено ринкову вартість автомобіля на момент пошкодження-358125,50 грн, вартість відновлюваного ремонту складає 109990 грн, коефіцієнт фізичного зносу-0,5898, вартість відновлюваного ремонту, з урахуванням фізичного зносу та ПДВ-67558 грн. МТСБУ визначило розмір регламентної виплати в розмірі 62519,08грн.

Відповідно до платіжного доручення №853769 від 17.04.2024 року МТСБУ перерахувало потерпілій, ОСОБА_4 , суму відшкодування у розмірі 62519,08 грн для ремонту транспортного засобу «Nissan Tida» д.н.з. НОМЕР_2 . Також МТСБУ сплатило ФОП ОСОБА_5 за збір документів по справі та проведення огляду пошкодженого автомобіля в сумі 2210 грн., що підтверджується платіжним дорученням №824032 від 09.03.2023 року.

Таким чином фактичні витрати МТСБУ на відшкодування витрат пов`язаних з регламентною виплатою по страховому випадку складають в сумі 64729,08 грн.

Отже, позивач повністю виконав покладений на нього обов`язок по відшкодуванню потерпілій особі шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з указаним позовом за захистом прав та законних інтересів в частині стягнення в порядку регресу у розмірі 64729,08 грн.

Відповідачем не надано до суду доказів, які б спростували наведені судом обставини.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача встановлена та доказуванню не підлягає.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Згідно з п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 3 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо ) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Як вбачається з матеріалів справи винною особою, тобто відповідачем, шкода потерпілій особі не відшкодована.

Згідно зі ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно?правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.

Основними завданнями Моторного (транспортного) страхового бюро України є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (підпункт 39.2.1 пункту 39.2 статті 39).

Відповідно до підпункту "а" п. 41. 1 ст. 41 зазначеного Закону, Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

З наявних в матеріалах справи доказів, судом встановлено, що на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно зі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Пунктом 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно?правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що Моторне (транспортне) страхове бюро України після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач, не надавши відзиву, наведені позивачем обставини не спростував, доказів повернення коштів позивачу чи виплати їх потерпілій особі не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження належного виконання ним зобов`язань та спростування суми заборгованості перед позивачем.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, враховуючи, що позивач відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснило відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду і не мав договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та їх задоволення.

За загальним правилом встановленим ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн.

Керуючись викладеним та ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України 64729 гривень 08 копійок в рахунок відшкодування в порядку регресу витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати зі сплати судового збору у сумі 3028 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості сторін:

Позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України, РНОКПП 21647131,місцезнаходження: м. Київ, бульвар Русанівський, буд. 8;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя О. Майстренко