Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №756/10334/26 — Оболонський районний суд міста Києва

08.07.2026 Справа № 756/10334/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/10334/26

3/756/3020/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.07.2026 Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Касьян А.В, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 ),

за ч. 1 ст. 1732 КУпАП,

за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 884673 від 10.06.2026, 09.06.2026 о 22:45 ОСОБА_2 , перебуваючи за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно племінниці чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: застосовувала газовий балон, ображала, провокувала бійку, чим була завдано шкоду психічному та фізичному здоров`ю, чим ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1732 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину не визнала повністю, пояснила, що ОСОБА_3 майже кожного дня провокує конфліктні ситуації стосовно користування площею квартири, більша частина якої належить її чоловіку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а менша частина донькам його рідної сестри ОСОБА_5 - ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , так як сестра чоловіка ОСОБА_5 подарувала своїм донькам ОСОБА_3 та ОСОБА_6 частину квартири, яка належала їй, і з цього часу в ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який продовжував там проживати, почалося «веселе проживання». Так, 29.06.2006 Оболонським районним управлінням ГУ МВС України в м. Києві було порушено кримінальну справу № 05-10649 за ст. 128 КК України за фактом завдання ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, погроз та неправомірних дій з боку ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Коли сестра чоловіка ОСОБА_5 дізналася про кримінальну справу, вона стала погрожувати, що заріже ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на що він пішов до управління поліції та забрав заяву, внаслідок чого справу закрили. У подальшому, з 01.07.2021 вони стали спільно проживати у цій квартирі з ОСОБА_4 та 05.05.2025 зареєстрували шлюб. ОСОБА_3 стала провокувати конфліктні ситуації та сварки. За результатами спільного проживання 03.06.2025 було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 125 КК України за фактом завдання ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень племінницею чоловіка ОСОБА_3 , що сталося за місцем проживання у квартирі АДРЕСА_2 , про що свідчить долучений до матеріалів справи висновок експертного дослідження від 30.05.2025 № 043-88-2025. Просила суд закрити провадження, оскільки обставини цієї справи стосуються питання користування спільною житловою площею, вони з чоловіком не мають іншого житла та не мають куди переїхати, щоб спокійно жити. При цьому, зауважила, що, проживаючи поруч з племінницею чоловіка ОСОБА_3 , котра має надмірну вагу і за тілобудовою кардинально відрізняється від ОСОБА_2 , котра на фоні ОСОБА_3 є худорлявою, вона ( ОСОБА_2 ) боїться за свою безпеку та життя, а також за безпеку та життя свого чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який у силу свого віку має незадовільний стан здоров`я.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом ІV КУпАП.

Відповідно до ст. 245 цього Кодексу завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачено відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

Згідно із приписами пункту 9 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за №1496/27941, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема, у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).

Частина 1 ст. 1732 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

З наведеного убачається, що об`єктивна сторона правопорушення передбачає наявність обов`язкових складових: 1) діяння - вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного, економічного характеру та 2) наслідків у вигляді настання або можливого настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України від 07.12.2017 №2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон України №2229-VIII) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 цієї ж статті Закону України №2229-VIII визначено, що психологічне насильство в сім`ї - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до п. 17 цієї ж статті Закону України №2229-VIII під фізичним насильством слід розуміти форму домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

У ході розгляду цієї справи судом (суддею) враховується, що домашнє насильство характеризується такими ознаками як умисність (з наміром досягнення бажаного результату), спричинення шкоди, порушення прав і свобод людини значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, а тому, у разі відсутності хоча б однієї із ознак, дії особи не можна розцінювати як насильство.

Насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди.

Важливими елементами складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП, є саме вчинення насильства у будь-якій формі його прояву та наслідки його застосування, які виражаються у заподіянні шкоди психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

Будь-яка суперечка чи конфлікт, які виникають у сім`ї, не можуть однозначно трактуватись, як домашнє насильство. Без з`ясування природи та причин сварки, її ініціатора та обставин життя сторін конфлікту, неможливо однозначно стверджувати про те, що один із учасників сварки став жертвою домашнього насильства.

Під час судового розгляду справи обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли свого підтвердження.

В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні належні, допустимі та достатні докази вчинення умисних дій психологічного та/або фізичного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному/фізичному здоров`ю особи, що свідчить про відсутність однієї зі складових об`єктивної сторони адміністративного правопорушення за ст. 1732 КУпАП.

Відповідно до п. 15 Розділу ІІ Інструкції №1376 до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 цього Кодексу доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

При цьому, відповідно до положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З Єдиного реєстру судових рішень убачається, що ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 22.02.2017 (справа № 756/1096/16-ц), яка 22.02.2017 набрала законної сили, апеляційний суд, перевіряючи законність рішення Оболонського районного суду міста Києві від 07.12.2016, встановив, що ОСОБА_4 є власником 3/4 частин квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з договором купівлі-продажу квартири від 16.12.1999 ОСОБА_5 набула право власності на 1/4 частину зазначеної квартири. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 06.07.2006 по справі № 2-2935/2006, яке набуло законної сили та є обов`язковим для виконання, було визначено порядок користування квартирою: ОСОБА_5 було виділено в користування кімнату площею 10,7 кв.м., а ОСОБА_4 - кімнату - 18,7 кв.м. Коридор, кухня, ванна кімната, туалет були залишені в загальному користуванні сторін. У зв`язку з погіршенням відносин кожен з них встановив в кімнатах замки. На підставі договору дарування від 21.11.2006 ОСОБА_5 подарувала свою частину вищевказаної квартири в рівних частинах ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .

Таким чином, досліджуючи матеріали справи про адміністративне правопорушення судом встановлено, що на обґрунтування обставин, що викладені у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення, уповноваженою особою долучено рапорт ІСПДН ВП Оболонського УП ГУНП у м. Києві М.Листопада, заява ОСОБА_7 та письмові пояснення ОСОБА_2 , які у своїй сукупності не свідчать та не підтверджують, що ініціатором сварки була саме ОСОБА_2 , а не ОСОБА_3 . Сварки стосовно користування спільною квартирою, не можуть вважатись діями, які слід кваліфікувати як домашнє насильство. Будь-яких інших доказів матеріали справи не містять.

Таким чином, матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли на розгляд до суду, не містять доказів на підтвердження ознак психологічного та фізичного насильства, вчиненого ОСОБА_2 саме з метою навмисного спричинення емоційної невпевненості, нездатності захистити себе, якими була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю здоров`ю потерпілої ОСОБА_3 у розумінні вимог пунктів 14 та 17 статті статті 1 Закону України №2229-VIII, як і відомостей про наслідки у вигляді настання шкоди фізичному та психічному здоров`ю потерпілої.

З огляду на викладене, уповноважена особа при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 1732 КУпАП не дотримала вище вказаних вимог національного законодавства, оскільки суть правопорушення, викладена у протоколі від 10.06.2026 серії ВАД №884673, не містить всіх ознак об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення, що призвело до неконкретності суті учиненого адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу правопорушення.

Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 1732 КУпАП слід закрити, за відсутності в діях останньої складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ст. 247, статтями 283-285 КУпАП, суд -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1732 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 цього Кодексу.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Суддя А.В. Касьян