Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №755/5045/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5045/25

Провадження №: 2-а/755/681/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Коваленко І.В, розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить суд: скасувати постанову №Б/184 від 12.01.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 , про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що до 22.03.2025 йому не було відомо ні про наявність постанови №Б/184 від 12.01.2025 про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, ні про необхідність з`явитися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ні поштою, ні будь-якими іншими засобами зв`язку його не повідомлено. Копія постанови про накладення адміністративного стягнення йому також не направлялася. 22.03.2025 позивач виявив арешт на своїх банківських рахунках та задля з`ясування підстав накладеного арешту він перевірив наявність виконавчих проваджень і з`ясував, що 21.03.2025 старшим державним виконавцем Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дєдовою -Осипенко Валерією Юріївною відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_2 про стягнення із ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34000 грн., а також виконавчого збору у розмірі 3400 грн.

Позивач вважає постанову №Б/184 від 12.01.2025, складену ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 він не отримував ні особисто, ні засобами поштового зв`язку, тому не був обізнаний про необхідність з`явитися за викликом.

Позивач наголошував, що не був обізнаний ні про виникнення обов`язку з`явитися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ні про розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тому неможливо стверджувати про його ухилення від виконання обов`язку та порушення ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Та слід врахувати, що він був позбавлений можливості скористатися своїми правами, визначеними ч. 1 ст. 268 КУпАП.

З огляду на порушення Відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього, а саме несвоєчасне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, позбавлення його можливості користуватися своїми правами, передбаченими ст.. 268 КУпАП, а також, що найголовніше, факт відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, позивач вважав постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закриттю.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 квітня 2025 року ОСОБА_1 поновлено строк на оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № №Б/184 від 12.01.2025 року; відкрито провадження у даній справі, розгляду якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Клопотань від позивача та відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надійшло.

При цьому, відповідач скористався своїм правом на подання відзиву.

10.08.2025 (Вх.№46586 від 11.08.2025) через систему «Електронний суд» представник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 подав до суду відзив, за змістом якого просив суд відмовити у задоволенні позову, вважав вимоги та твердження позивача необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам при притягненні позивача до адміністративної відповідальності з огляду на таке.

Відповідач вказував, що 04.10.2024 року на адресу позивача направлено повістку за №284004, за якою ОСОБА_1 зобов`язаний був прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 14.10.2024 року на 11 год. 00 хв. Проте, позивач не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_7, чим порушив вимоги ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 ст.210-1 КУпАП. Посилаючись на зміст ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.41 Постанови КМУ від 16.05.2024 №560, відповідач звертав увагу на наявність довідки за формою №20 «про причини повернення/досилання», відповідно до якої адресат ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) відсутній за вказаною адресою, а отже був належним чином повідомлений про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 14.10.2024 року на 11 год. 00 хв. В подальшому громадянин ОСОБА_1 14.10.2024 до відповідача не прибув та про причини свої неявки не повідомив.

Від позивача та його представника відповіді на відзив не надійшло.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши та оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

За змістом ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 235 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, віднесено до компетенції ІНФОРМАЦІЯ_7, від імені яких розглядати справи мають право керівники ІНФОРМАЦІЯ_7.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесена постанова №Б/184 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , задеклароване/зареєстроване місце проживання перебування: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Вказаною постановою встановлено, що гр. ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце виклику до ІНФОРМАЦІЯ_1 , не з`явився 14.10.2024 за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_7, чим порушив вимоги ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в особливий період. Вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності підтверджується матеріалами адміністративної справи: інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, повісткою за № 284004, довідкою за Ф.20 «про причини повернення» відправлення адресату. Особа, що притягується до адміністративної відповідальності на розгляд справи про адміністративне правопорушення не з`явилась, про день, місце та час розгляду повідомлялась належним чином.

Громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, що передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Накладено на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, повістку №284004 про виклик ОСОБА_1 на 14.10.2024 року на 11 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено позивачу цінним листом з описом вкладення за №0600292296808 через відділення АТ «Укрпошта» на адресу його зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . Зазначене поштове відправлення повернулося з відміткою на поштовому конверті «адресат відсутній за вказаною адресою».

24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено проведення в Україні загальної мобілізації.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частина 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII, громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_7 для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Абзацами 2, 3, 4, 5 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII, передбачено, що громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України, зобов`язані: прибувати за викликом ІНФОРМАЦІЯ_7 для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), проходження медичного огляду, проходити медичний огляд, виконувати військовий обов`язок у запасі, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Правилами військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які затверджені Постановою КМУ №1487 під 30 грудня 2022 року, визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Згідно з пп. 2, 4, 5 п. 1, п. 3 цих правил, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_7 у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_7, для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_7; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі, проходити службу у військовому резерві.

У частині 8 ст. 2 Закону№ 2232-XII зазначено, що виконання військового обов`язку в запасі полягає у дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку.

Відповідно до п. 34 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_7 або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

Пунктом 41 Порядку проведення призову №560 встановлено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_7 або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ІНФОРМАЦІЯ_7 під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ІНФОРМАЦІЯ_7 іншої адреси місця проживання.

Частиною 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII передбачено, що поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_7, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці ІНФОРМАЦІЯ_7 або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Так, оскільки позивач не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 , не надав документів, які б підтверджували поважність причин неприбуття за викликом, 06.01.2025 відповідач направив на адресу позивача повідомлення-виклик на розгляд щодо позивача справи про адміністративне правопорушення, яку призначив на 12.01.2025 о 10:30 у ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_2 , кб.НОМЕР_3.

12.01.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 начальник ОСОБА_2 виніс постанову №Б/184 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 статті 210-1 КУпАП.

Так, судом встановлено, що позивач та його представник не надали документів, які б підтверджували поважність причин неприбуття позивача за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до пункту 1статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Як встановлено вище, позивачем не надано суду доказів на підтвердження вказаних ним обставин, які підтверджують поважність причин неявки за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_7.

Отже, після дослідження матеріалів справи та надання їм оцінки, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем поважних причин неприбуття його за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відтак в діях останнього наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Таким чином, доводи позивача про незаконність винесеної стосовно нього постанови в справі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження в процесі судового розгляду.

Під час встановлення адміністративного правопорушення та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

В порядку ст.139 КАС України, оскільки в задоволенні позову відмовлено, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат по сплаті судового збору.

Керуючись стст. 2, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 10.07.2026 року

Суддя: І.В.Коваленко