Вирок від 08 липня 2026 р. у справі №753/7278/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7278/26

провадження № 1-кп/753/1575/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2026 р.

Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12025105020000851 від 13.08.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малі Пузирки Красилівського району Хмельницької обл., громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , несудимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 358 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

встановив:

ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою незаконного отримання та подальшого використання офіційного документа, за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка наділена відповідними повноваженнями та технічними можливостями для виготовлення підроблених документів, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше червня 2025 року, використовуючи один із каналів у месенджері «Telegram», здійснив замовлення на виготовлення підробленого посвідчення водія на своє ім`я.

З цією метою ОСОБА_3 через вказаний месенджер передав невстановленій особі анкетні дані, фотозображення та іншу інформацію, необхідну для виготовлення посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та достовірно знаючи, що документ буде виготовлений поза встановленим законом порядком та без проходження передбачених процедур отримання права на керування транспортними засобами.

На підставі наданої ОСОБА_3 інформації, за його замовленням та в його інтересах, невстановленою особою у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 24.06.2025, було незаконно виготовлено підроблене посвідчення водія, нібито видане 24.06.2025 ТСЦ 1243, серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел та з метою завершення протиправної схеми отримання підробленого документа, ОСОБА_3 прибув до відділення поштового зв`язку № 151 ТОВ «Нова Пошта», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Героїв Сталінграда, 24, де отримав поштове відправлення із зазначеним підробленим посвідченням водія, чим фактично завершив реалізацію свого злочинного наміру, спрямованого на незаконне придбання та подальше використання підробленого офіційного документа.

Так, 13.08.2025 року близько о 07 год. 29 хв. за адресою: м. Київ, Харківська площа, 1, ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом марки «МАN», державний номерний знак НОМЕР_2 , був зупинений працівниками патрульної поліції на законних підставах.

На законну вимогу працівника поліції надати документи, що підтверджують право на керування транспортним засобом, ОСОБА_3 , усвідомлюючи підроблений характер посвідчення водія серії НОМЕР_1 , умисно пред`явив його працівникам поліції з метою підтвердження права на керування транспортним засобом.

У подальшому під час огляду місця події ОСОБА_3 , добровільно видав вказаний документ, який було вилучено та поміщено до спецпакету «Національна поліція України» № NPU5091092.

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/111-25/20217-ДД від 14.08.2025 встановлено, що бланк посвідчення водія серії НОМЕР_1 не відповідає встановленим зразкам документів, що перебувають в офіційному обігу на території України, та виготовлений із застосуванням способів друку, не характерних для офіційних бланків.

Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав повністю суду показав, що подав документи в автошколу, щоб отримати водійське посвідчення. Біля місяця навчався, а потім побачив в інтернеті, що можна придбати посвідчення водія. Замовив собі водійське, заплатив 15000 гривень та отримав його на Новій пошті. Так їздив з ним деякий час. ОСОБА_3 повідомили, що через деякий час посвідчення підтягнеться в Дію. Потім коли його зупинили на блокпосту і перевірили документи, то повідомили, що їх немає в базі. У вчиненому щиро кається. На даний момент навчається в автошколі.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи, ним не оспорюються, а також є логічними, послідовними та не викликають у суду сумніву щодо їх щирості.

Дослідження інших доказів щодо тих обставин матеріалів кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , які ніким не оспорюються, судом за згодою учасників судового провадження та на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним. Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції не має, а також сторонам роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у виготовленні підробленого офіційного документа, з метою його використання, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України та у використанні завідомо підробленого документу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-68 КК України і виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Прокурор в судовому засіданні просив призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 3 ст. 358 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 1450 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 24650 гривень, за ч. 4 ст. 358 КК України у виді 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. На підставі ч. 1 ст. 70 України шляхом повного складання покарання остаточно визначити покарання у виді штрафу у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 гривень. Обвинувачений ОСОБА_3 просив призначити йому покарання у виді штрафу.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 згідно п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті, у якості обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого. Відтак суд визнає добровільне перерахування на підтримку Збройних Сил України, а саме військової частини НОМЕР_3 грошових коштів в сумі 10 000,00 грн, що підтверджується квитанцією № 3119405238 від 08.07.2026.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, типову тяжкість яких кримінальний закон відносить до нетяжкого злочину та кримінальних проступків, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що його обтяжують.

Як особа обвинувачений ОСОБА_3 є особою молодого віку (має повних 26 років), раніше не судимий, має постійне місце проживання у м. Києві, працює, не одружений. Відповідно до відомостей досудової доповіді Дарницького районного відділу з питань пробації відносно ОСОБА_3 рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення визначено середній. Рівень небезпеки для суспільства середній. Органи пробації вважають, що виправлення особи можливе без ізоляції від суспільства.

Ці відомості є свідченням усвідомлення ним протиправності своєї злочинної поведінки, дієве каяття у вчиненому, допомога ЗСУ, дають підстави суду вважати, що індивідуальна тяжкість вчиненого є нижчою від типової тяжкості злочину передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

З урахуванням наведених даних про особу обвинуваченого, кількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає за можливе відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення та призначити обвинуваченому покарання за ч. 3 ст. 358 КК України у виді штрафу. Покарання за ч. 4 ст. 358 КК України суд призначає у виді штрафу, однак в максимальних межах санкції статті.

Остаточне покарання, з урахуванням обставин вчинених кримінальних правопорушень та їх реальної сукупності, суд призначає відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного складання призначених покарань.

Саме таке покарання буде пропорційними (в контексті п. 38 рішення у справі «Ізмайлов проти Росії»), необхідним, справедливим і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів, а також відповідатиме принципу індивідуалізації кримінального покарання.

Обґрунтовуючи дане рішення суд виходить з того, що правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у Рішенні № 15-рп/2004, в якому, зокрема, зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».

На думку суду, обраний вид та міра покарання є домірним вчиненим кримінальним правопорушенням і перебувають у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою обвинуваченого.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експерта необхідно стягнути з обвинуваченого.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити покарання:

за ч. 3 ст. 358 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 1450 (одна тисяча чотириста п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 24 650 (двадцять чотири тисячі шістсот п`ятдесят) гривень;

за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом повного складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 2674 грн. 20 коп. на рахунок проведення експертизи.

Після набрання вироку законної сили речові докази у кримінальному провадженні: мобільний телефон POCO C65 IMEI НОМЕР_4 , ICCID НОМЕР_5 - залишити у власності ОСОБА_3 ; лазерний диск - залишити при матеріалах цього кримінального провадження; бланк посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виданого 24.06.2025 ТЦС 1243, яке зберігається в камері схову речових доказів Дарницького УП ГУ НП у м. Києві - знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 395 КПК України, до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку в день його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1